Рішення

від 25.08.2020 по справі 918/46/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2020 р. Cправа № 918/46/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А. , розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Яворівський завод залізобетонних конструкцій" (вул. Польова-Бічна, буд.3, с. Воля-Старицька, Яворівський район, Львівська область, 81052)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" (вул. Шевченка, буд. 41, Барський район, Вінницька область, 23000)

про стягнення 14124,8 грн,

В С Т А Н О В И В :

Господарським судом Рівненської області на підставі ухвали від 06.02.2020 передано за підсудністю до Господарського суду Вінницької області позовні матеріали у справі №918/46/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Яворівський завод залізобетонних конструкцій" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бекон" про стягнення 14124,8 грн заборгованості.

Так, Господарським судом Рівненської області встановлено, що згідно з даними ЄДРЮОФОП зазначене як відповідач за кодом ЄДРПОУ 38978263 Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бекон" 28.01.2020 змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД", а також зареєструвало нову адресу свого місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 41, Барський район, Вінницька область, 23000.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем прийнятого на себе зобов`язання щодо оплати в повному обсязі поставленої продукції з урахуванням вартості доставки на підставі видаткових накладних №РН-0000154 від 13.03.2019, №РН-0000159 від 14.03.2019 та актів наданих послуг про доставку продукції №ОУ-0000031 від 13.03.2019, №ОУ-0000032 від 14.03.2019 на загальну суму 14124,8 грн.

Ухвалою суду від 26.02.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №918/46/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву. При цьому такі строки були продовжені на строк дії карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX.

Вказана ухвала вручена позивачу, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. При цьому ухвалу про відкриття провадження у справі, яка направлялася на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД", повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення про інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, а саме вказано про відсутність адресата за зазначеною адресою.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок вручення рекомендованих поштових відправлень врегульовано Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила).

Із вказаних Правил надання послуг поштового зв`язку слідує, що невручення рекомендованого поштового відправлення під час доставки є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України. При цьому неотримання відповідачем ухвали суду є наслідком його бездіяльності, оскільки відповідне направлення здійснювалося на офіційну адресу його місцезнаходження згідно з відомостями, що містяться в ЄДРЮОФОП.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про судове провадження у справі.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло . При цьому суд враховує, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 №731-IX.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

На виконання домовленостей між сторонами Приватним акціонерним товариством "Яворівський завод залізобетонних конструкцій" здійснено поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бекон" на загальну суму 20964 грн, що підтверджується видатковими накладними:

- №РН-0000009 від 04.01.2019 на суму 9439,2 грн;

- №PH-0000154 від 13.03.2019 на суму 7840,8 грн;

- №РН-0000159 від 14.03.2019 на суму 3684 грн.

Окрім того, позивачем надано послуги відповідачу з доставки товару згідно з вказаними накладними, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- №ОУ-0000001 від 04.01.2019 на суму 1400 грн з ПДВ;

- №ОУ-0000031 від 13.03.2019 на суму 1400 грн з ПДВ;

- №ОУ-0000032 від 14.03.2019 на суму 1200 грн з ПДВ.

Такі видаткові накладні та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані обопільно без зауважень та заперечень, а також скріплені печатками сторін.

Як підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бекон" 04.01.2019 здійснило оплату згідно рахунку від 04.01.2019 на суму 10839,20 грн, що включає вартість поставленого товару згідно з видатковою накладною №РН-0000009 від 04.01.2019 на суму 9439,2 грн та вартість послуги з поставки товару за актом №ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.01.2019 на суму 1400 грн.

Несплата відповідачем вартості решти поставленого товару та послуг з доставки такого товару і слугувала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Разом з тим позивач посилається на лист вих. №29/01-19 від 29.01.2019, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Бекон" просило відстрочити оплату за товари на термін до 14 днів з моменту поставки товару та на направлену відповідачу претензію від 12.08.2019 з вимогою сплатити борг в сумі 14124,8 грн до 31.08.2019. При цьому суд не приймає до уваги такі документи, позаяк останні додано до позовної заяви в незасвідчених світлокопіях, а відтак їх не можна належними та допустимими доказами у справі.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

При цьому згідно зі статтею 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

За змістом частини 1 статті 640 та частини 2 статті 642 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вищевказані законодавчі приписи та встановлені обставини справи, зокрема, щодо здійснення відповідачем часткової оплати вартості переданого позивачем товару та вартості доставки товару, між сторонами укладено змішаний договір у спрощений спосіб, який містить елементи договору купівлі-продажу та надання послуг.

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі товару відповідачу та надання позивачем послуг з доставки такого товару відповідно до видаткових накладних №PH-0000154 від 13.03.2019, №РН-0000159 від 14.03.2019, а також актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000031 від 13.03.2019 та №ОУ-0000032 від 14.03.2019.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Порушенням зобов`язання згідно зі ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, матеріалами справи підтверджується наявність боргу позивача за поставлений товар в сумі 11524,8 грн та за надані послуги з доставки такого товару в сумі 2600 грн.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог.

З огляду на вищевказане, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Яворівський завод залізобетонних конструкцій" підлягають задоволенню судом повністю в сумі 14124,8 грн.

Також суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до п. 6 "Положення про Єдиний державний реєстр підприємців та організацій України" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118 ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.

Отже, наявна заборгованість підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД", оскільки зміна найменування та місцезнаходження юридичної особи не звільняє від виконання зобов`язання.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 247, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-МАСТ ЛІМІТЕД" (вул. Шевченка, буд. 41, Барський район, Вінницька область, 23000; код ЄДРПОУ 38978263) на користь Приватного акціонерного товариства "Яворівський завод залізобетонних конструкцій" (вул. Польова-Бічна, буд.3, с. Воля-Старицька, Яворівський район, Львівська область, 81052; код ЄДРПОУ 05512302) 14124,8 грн - заборгованості та 2102 грн - судового збору.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 25 серпня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Польова-Бічна, буд.3, с. Воля-Старицька, Яворівський район, Львівська область, 81052;

3 - відповідачу - вул. Шевченка, буд. 41, Барський район, Вінницька область, 23000.