Рішення

від 10.08.2020 по справі 911/137/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/137/20

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянув у судовому засіданні

позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк Глобус , м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Восток Цемент , с. Проліски Бориспільського району Київської області

про стягнення грошових коштів

За участю представників:

позивача : Бондаренко Р.Г. (свідоцтво серії КС №9146/10 від 31.07.2020, довіреність б/н від 05.08.2020);

відповідача: не з`явився

1. Стислий виклад позицій учасників справи

1.1. 11.01.2020 Акціонерне товариство Комерційний банк Глобус (далі - позивач, АТ КБ Глобус ) звернулось до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Восток Цемент (далі - відповідач, ТОВ Восток цемент ) про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором №25/ЮК-17МСБ Авто в кредит від 12.05.2017 (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог вх. №10135/20 від 25.05.2020) у розмірі 1 012 643,46грн, з яких: прострочена заборгованості за основним боргом 589 654,84грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 187 678,62грн; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу 195 151,81грн; пеня за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 40 158,19грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525-526, 530, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та вказує на неналежне виконання ТОВ Восток цемент зобов`язань за відповідним кредитним договором, в частині вчасного повернення кредитних коштів та відсотків за користування останніми.

10.08.2020 під час судового засідання представник позивача підтримав позовну заяву та надав пояснення аналогічні викладеним у ній.

1.2. Відповідачі скориставшись правом передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до грудня 2017 року ТОВ Восток цемент вчасно перераховував кошти на погашення кредиту. Проте, у зв`язку із складнощами на підприємстві, які виникли у листопаді 2017 року, відповідач на деякий припинив погашення кредиту. У 2019 році відповідач почав здійснювати погашення кредиту, однак, банк з власної ініціативи без попередження відповідача перераховував кошти на погашення штрафних санкцій, комісій, відсотків та пені. Крім того, банк в порушення вимог Закону України Про захист прав споживачів незаконно і безпідставно підняв відсоткову ставку за користування кредитними коштами. Вказує на те, що з огляду на недійсність кредитного договору №25/ЮК-17МСБ Авто в кредит від 12.05.2017 та застосування до нього реституції як наслідку недійсності правочину з моменту укладення, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

10.08.2020 у судове засідання представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином (т. 1 а.с. 94, 101, 114, 121, 129, 213, 221, 247-250). Явка обов`язковою судом не визнавалась, а тому ураховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути справу без участі відповідачів за наявними матеріалами.

1.3. Позивач скористався правом передбаченим ст. 166 ГПК України та з урахуванням ч. 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відзив ТОВ Восток цемент не відповідає вимогам ст. 165 ГПК України, а відтак, не може бути визнаний судом по суті справи. Вважає, що посилання відповідача на Закон України Про захист прав споживачів неприпустимим, оскільки останній регулює відносини між споживачами - фізичними особами та іншими особами, а не між юридичними. Вказує на те, що зміна процентної ставки відбулась внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, що було погоджено сторонами під час укладення договору.

Проте, судом не приймається до уваги посилання позивача, зокрема, на те, що відзив ТОВ Восток цемент не відповідає вимогам ст. 165 ГПК України, з огляду на те, що доводи позивача зводяться до надмірного формалізму, тоді як згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог.

До того ж, відповідно до положень ч. 1 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Порядок, зміст та спосіб викладення своїх вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмета спору є правом відповідної особи, яка подає заяву по суті справи.

1.4 . Інших заяв по суті справи сторонами суду подано не було.

2. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

11.01.2020 позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, у задоволенні якого ухвалою суду від 14.01.2020 відмовлено.

04.05.2020 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання б/н від 04.05.2020 (вх. №8452/20) про призначення у справі економічної експертизи, у задоволенні якого ухвалою суду від 25.05.2020 було відмовлено.

25.05.2020 через канцелярію суду ТОВ Восток цемент подано клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов (вх. №9964/20), яке судом було задоволено, про що постановлено ухвалу від 25.05.2020.

03.06.2020 засобами поштового зв`язку позивачем суду направлено відповідь на відзив, в якій заявлено клопотання про застосування до відповідача заходів запобігання зловживанню процесуальними правами (вх. №10889/20 від 03.06.2020).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України, зокрема, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

З огляду на наведені приписи чинного процесуального законодавства суд зазначає, що по-перше, застосування заходів процесуального примусу до сторін спору та учасників судового розгляду є правом, а не обов`язком суду; по-друге, застосування заходів процесуального примусу є крайньою мірою впливу на сторін спору з метою спонукання вказаних осіб (їх представників) до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

У вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами, позиція відповідного учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить ці повноваження до виключної компетенції суду.

Наявність клопотання учасника справи не є безумовною підставою для застосування заходів процесуального примусу до відповідної особи, оскільки необхідною умовою для застосування останніх є саме дії (бездіяльність), визнані судом зловживанням процесуальними правами.

Ураховуючи зазначене, суд не вбачає правових підстав для задоволення відповідного клопотання позивача.

3. Процесуальні дії у справі

3.1. Ухвалою суду від 14.01.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.02.2020 та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

На підставі ст. 183 ГПК України у підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.02.2020, про що судом постановлено ухвалу від 03.02.2020.

Ухвалою суду від 24.02.2020, яка занесена до протоколу судового засідання, з урахуванням ч. 3 ст. 177 ГПК України, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та на підставі ст. 183 ГПК України оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.04.2020 (протокол судового засідання від 24.02.2020).

Ухвалою суду від 26.02.2020 зустрічну позовну заяву ТОВ Восток цемент про визнання договору недійсним - повернуто заявнику без розгляду.

На підставі ст. 183 ГПК України та ч. 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України, у зв`язку із введенням на території України постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19 карантину, підготовче засідання відкладалось до 04.05.2020 та до 04.05.2020 відповідно (ухвали суду від 06.04.2020 та від 04.05.2020).

3.2. За результатами підготовчого засідання 25.05.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.06.2020.

На підставі ст. 216 ГПК України, у судовому засіданні оголошено перерву до 06.07.2020, під час якого судом встановлено, що відповідачем здійснено перереєстрацію свого місцезнаходження, а саме, з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 11.01.2020 (дата звернення позивача із позовом) та 06.07.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Ураховуючи те, що під час постановлення ухвали суду від 14.01.2020 місцезнаходженням ТОВ Восток цемент було Київська область, то судом дотримано правила підсудності визначені ст. 27 ГПК України. Зважаючи на те, що саме в процесі розгляду справи відповідачем було змінено своє місцезнаходження та справа не відноситься до виключної підсудності іншого суду, суд дійшов висновку, що вказаний позов повинен бути розглянутий Господарським судом Київської області.

На підставі ст. 216 України у судовому засіданні неодноразово оголошувалась перерва. Черговий розгляд справи призначено на 10.08.2020.

3.3. На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні 10.08.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

12.05.2017 між ПАТ КБ Глобус (Банк) та ТОВ Восток цемент (позичальник) укладено кредитний договір Авто в кредит №25/ЮК-17МСБ (далі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого, зокрема, Банк надає позичальнику кредит в грошовій формі на наступних умовах: сума кредиту - 829 000,00грн, що погашається у відповідності до графіка погашення кредиту, наведеного у додатку №1 до цього договору; строк кредитування - 36 місяців; кінцева дата повернення кредиту - 12.05.2020 (включно); процентна ставка - 17,5 (т. 1 а.с. 6-10).

Виконання позичальником зобов`язань за цим договором (повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом, комісій штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечуються, зокрема, але не виключно заставою рухомого майна - автомобіль марки BMW, модель X1, рік випуску 2017, № шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір коричневий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить на праві власності позичальнику (пп. 3.1.1 п. 3.1 Кредитного договору).

Позичальник зобов`язаний в день укладення відповідного договору застави (іпотеки) забезпечити страхування на користь Банку предмету застави, зазначеного у п. 3.1 цього договору страховій компанії та від ризиків погоджених Банком (п. 3.4 Кредитного договору.

У п. 4.1 Кредитного договору сторони домовились, що повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ КБ Глобус , код ЄДРПОУ Банку 35591059, код Банку в системі електронних платежів (МФО) 380526. Заборгованість за кредитом повертається позичальником у відповідності до графіка повернення заборгованості (додаток №1 до цього договору).

Проценти за користування ерудитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з кількості днів у місяці та році. Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10-те число кожного місяця (п.п. 4.2, 4.4 Кредитного договору).

Згідно п. 4.5 Кредитного договору при надходженні від позичальника та/або його поручителів (заставодавців, іпотекодавців, гарантів, інших осіб, згідно з вимогами чинного законодавства України) коштів на сплату заборгованості за кредитом за наявності простроченої заборгованості, у відповідності до умов цього договору, Банк має право самостійно направляти кошти на погашення заборгованості позичальника у черговості, що передбачена п. 6.1.4 цього договору.

У п. 6.1.4 п. 6.1 Кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язаний грошові кошти на виконання зобов`язань, передбачених цим договором, спрямовувати в наступній черговості: на сплату прострочених процентів за користування кредитом; на сплату прострочених комісій; на сплату простроченої заборгованості по кредиту; на сплату нарахованих процентів за користування кредитом; на сплату нарахованих комісій; на сплату строкової заборгованості по кредиту; на сплату штрафних санкцій за цим договором.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін (у разі наявності) та діє до повного виконання позичальником зобов`язань за цим договором (п. 10.1 Кредитного договору).

Відповідно до додатку №1 до Кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредитних коштів до 10 числа кожного місяця, починаючи з місяця надання кредиту, рівними частинами по 23 305,56грн (т. 1 а.с. 11). Крім того, у зазначеному додатку встановлено такий самий строк для сплати відсотків за користування кредитними коштами.

На виконання умов Кредитного договору, 12.05.2017 Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 839 000,00грн, що підтверджується банківською випискою по особовим рахункам (т. 1 а.с. 15-70).

Водночас, із змісту зазначеної виписки вбачається, що позичальником здійснювалось повернення кредиту (із зазначенням призначення платежу), а саме: 08.06.2017 на суму 23 305,56грн (кредит), 6 436,16грн (відсотки); 07.07.2017 на суму 553,41грн (кредит), 12 246,59грн (відсотки); 10.07.2017 на суму 22 774,50грн (кредит); 04.08.2017 на суму 23 306,55грн (кредит), 11 530,47грн (відсотки); 06.09.2017 на суму 23 026,56грн (кредит), 11 508,77грн (відсотки); 15.09.2017 на суму 255,66грн (кредит); 09.10.2017 на суму 23 305,09грн (кредит), 0,47 (кредит), 11 185,70грн (відсотки); 08.11.2017 на суму 23 316,73грн (кредит), 10 514,64 (відсотки); 20.12.2017 на суму 8 139,00грн (відсотки); 27.12.2017 на суму 2 375,53грн (відсотки); 24.01.2018 на суму 10 085,06грн (відсотки); 27.02.2018 на суму 244,23грн (відсотки); 445,15грн (відсотки),9 855,38грн (відсотки); 12.04.2018 на суму 10 637,34грн (відсотки); 20.04.2018 на суму 9 701,95грн (відсотки); 02.05.2018 на суму 18 780,00грн (кредит); 04.05.2018 на суму 24 899,95грн (кредит); 07.05.2018 на суму 4 700,00грн (кредит); 16.05.2018 на суму 10 841,66грн (відсотки); 08.06.2018 на суму 46 599,95грн (кредит); 25.04.2019 на суму 50 000,00грн (відсотки); 26.04.2019 на суму 34,24грн (кредит), 201,50грн (відсотки), 408,65грн (відсотки), 980,75грн (відсотки), 1 634,58грн (відсотки), 2 267,98грн (відсотки), 2 472,30грн (відсотки); 31.05.2019 на суму 9 100,00грн (відсотки); 10.06.2019 на суму 201,10грн (відсотки), 408,65грн (відсотки), 612,97грн (відсотки), 612,97грн (відсотки), 612,97грн (відсотки), 612,97грн (відсотки), 612,97грн (відсотки), 612,97грн (відсотки), 612,97грн (відсотки), 612,97грн (відсотки), 14 486,49 (кредит). Таким чином, усього повернуто кредитних коштів на суму 249 345,16грн та сплачено загалом відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 198 326,90грн.

11.06.2018 Банком адресовано позичальнику лист №11/97, в якому АТ КБ Глобус послався на пп. 3.4.1, 3.4.3 п. 3 Кредитного договору та просив позичальника надати підтвердження оплати страхового платежу та договору КАСКО (т. 1 а.с. 229).

25.10.2019 АТ КБ Глобус направлено ТОВ Восток цемент вимогу №1-9569 від 17.10.2019, в якій вимагав погасити наявну у позичальника заборгованість у загальному розмірі 806 314,02грн (59 838,16грн - прострочена заборгованість по процентам; 14 710,63грн - строкова заборгованість по процентам; 403 210,52грн - прострочена заборгованість по кредиту; 186 444,32грн - строкова заборгованість по кредиту; 119 421,80грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 22 688,59грн - пеня за несвоєчасне повернення процентів) протягом 10 календарних днів з дня надіслання Банком зазначеної вимоги (т. 1 а.с. 71).

Зазначена вимога отримана позичальником 07.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 72), проте, залишена останнім без задоволення.

Доказів, які б вказували на протилежне учасниками справи суду надано не було.

4. Щодо порушеного права

Ураховуючи те, що позивач у добровільному порядку не сплатив позивачу відповідну заборгованість, зазначене стало підставою для звернення АТ КБ Глобус до суду із позовом та нарахування відповідачам штрафних санкцій.

5. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є кредитним договором, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, він є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав взяті на себе договірні зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 829 000,00грн, що підтверджується відповідною банківською випискою по особовим рахункам.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, у п. 1.1 Кредитного договору та у додатку №1 до нього сторони погодили, що ТОВ Восток цемент зобов`язаний здійснювати повернення кредитних коштів до 10 числа кожного місяця, починаючи з місяця надання кредиту.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів виконав лише частково на загальну суму 249 345,16грн. Доказів протилежного, до прийняття рішення у даній справі, суду не надав.

З огляду на те, що своєчасне повернення кредитних коштів є одним з основних обов`язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного кредитної заборгованості у розмірі 589 654,84грн (839 000 - 249 345,69 = 589 654,84).

5.2. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 187 678,62грн - заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Як зазначалось вище, у п. 1.1 Кредитного договору сторони домовились, що процентна ставка за користування кредитним коштами становить 17,5%.

Водночас, відповідно до п. 4.6 Кредитного договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки, збільшеної на 5% річних до діючої процентної ставки, що нараховується на суму простроченої заборгованості. Крім того, пп. 3.4.3 п. 3.4 Кредитного договору передбачено, що у разі ненадання позичальником документів, що підтверджуються сплату страхового платежу за страхування предмету застави, що надана в забезпечення, страховій компанії погодженій Банком від ризиків погоджених Банком - процента ставка на залишок строкової заборгованості збільшується до 27% річних (з першого дня місяця, наступного за місяцем виявлення Банком порушення, до закінчення строку кредитування).

Так, із змісту наданого позивачем розрахунку вбачається, що останній обраховує відсотки за користування відповідачем кредитним коштами із застосуванням 22,5% річних за період з 12.09.2017 по 11.06.2018 та з 12.06.2018 по 12.05.2020 із застосуванням 27% річних.

Проте, суд не погоджується із зазначеними нарахуваннями з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 1056 1 ЦК України якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника , а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем як доказ повідомлення відповідача про збільшення процентної ставки до 27% надано суду копію лист №11/97 від 11.06.2018, адресований ТОВ Восток цемент .

Згідно ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Проте, позивачем не надано суду доказів направлення вказаного листа відповідачу та не зазначено, що у ТОВ Восток цемент наявний зазначений лист, а відтак, останній не може прийматись судом до уваги як доказ належного виконання ч. 4 ст. 1056 1 ЦК України.

Крім того, позивачем також не надано відповідних доказів у розумінні ч.ч. 76-79 ГПК України, які б підтверджувати факт повідомлення відповідача про збільшення процентної ставки на 5% від фіксованої ставки - 17,5%.

Посилання відповідача на Закон України Про захист прав споживачів в частині неправомірного збільшення АТ КБ Глобус процентної ставки судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до п. 22 ст. 1, означеного Закону, останній регулює відносини між споживачами (фізичними особами), тоді як даний спір виник між юридичними особами.

Ураховуючи зазначене, суд вважає, що позивач без достатніх правових підстав здійснив нарахування відсотків за збільшеними процентними ставками, а відтак, дійшов висновку, що процентна ставки за користування відповідачем кредитними коштами становить 17,5%.

Щодо періоду нарахування суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як встановлено судом, у додатку №1 до Кредитного договору сторони обумовили, що ТОВ Восток цемент зобов`язаний сплачувати проценти за користування коштами до 10 числа кожного місяця, починаючи з місяця надання кредиту.

Частиною ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Так, у п. 4 цього рішення суду встановлено, що 25.10.2019 АТ КБ Глобус направлено ТОВ Восток цемент відповідну вимогу про дострокове повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, 28.03.2018 Великою Палатою Верховного Суду у постанові №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16, оскільки фактичні обставини у справі №912/1120/16 є відмінними від обставин цієї справи, тому висновки, здійснені судом касаційної інстанції у справі у справі №912/1120/16, не є релевантними для цієї справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача наявне право вимагати сплати відповідачем процентів за користування кредитними коштами за період з 12.09.2017 по 25.10.2019.

Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів за користування кредитними коштами суд вважає його неправильним, з огляду на встановлені вище обставини, проте, у перерахунку, зазначена сума становить значно більший розмір, ніж заявляє позивач, а тому ураховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають проценти за користування кредитними коштами саме у розмірі 187 678,62грн.

5.3. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань, позивач просить стягнути з ТОВ Восток цемент пеню: за порушення строку повернення кредиту у розмірі 195 151,81грн; за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 40 158,19грн. Зазначені штрафні санкції позивач обраховує у період з 12.09.2017 по 13.05.2020. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, у п. 8.1 Кредитного договору, сторони погодили, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій від 1 до 30 календарних днів включно, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

У свою чергу, судом встановлено, що відповідач зобов`язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором.

Таким чином, оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу , а отже, і початок нарахування пені починається з моменту порушення такого права саме на черговий платіж (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 911/918/18, Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у постанові №444/9519/12).

5.3.1 Отже, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, нарахованої за невчасне виконання відповідачем зобов`язань по Кредитному договору щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що останній є арифметично неправильним, оскільки позивачем здійснено розрахунок не на окремі прострочені платежі у розмірі 23 305,56грн, а на суму кредитної заборгованості за наростаючим підсумком.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Сума пені = С х 2 х ОС НБУ : 100 х Д : 365/366, де С - сума заборгованості, ОС НБУ - облікова ставка НБУ за період прострочення, Д - кількість днів прострочення.

Отже, правильним розрахунком пені на чергові платежі у розмірі 23 305,56грн за період з 12.09.2017 по 13.05.2020 є:

1) з 12.09.2017 по 14.09.2017

255,66 х 2 х 12,5% : 100 х 3 : 365 = 0,53;

2) з 11.12.2017 по 14.12.2017

23 305,56 х 2 х 13,5% : 100 х 4 : 365 = 68,96;

з 15.12.2017 по 10.01.2018

23 305,56 х 2 х 14,5% : 100 х 27 : 365 = 499,95;

3) з 11.01.2018 по 25.01.2018

23 305,56 х 2 х 14,5% : 100 х 15 : 365 = 277,75;

з 26.01.2018 по 10.02.2018

23 305,56 х 2 х 16,0% : 100 х 16 : 365 = 326,92;

4) з 11.02.2018 по 01.03.2018

23 305,56 х 2 х 16,0% : 100 х 19 : 365 = 388,21;

з 02.03.2018 по 10.03.2018

23 305,56 х 2 х 17,0% : 100 х 9 : 365 = 195,38;

5) з 11.03.2018 по 10.04.2018

23 305,56 х 2 х 17,0% : 100 х 31 : 365 = 672,99;

6) з 11.06.2018 по 10.07.2018

23 305,56 х 2 х 17,0% : 100 х 30 : 365 = 651,28;

7) з 17.06.2018 по 12.07.2018

23 305,56 х 2 х 17,0% : 100 х 2 : 365 = 43,42;

з 13.07.2018 по 10.08.2018

23 305,56 х 2 х 17,5% : 100 х 29 : 365 = 648,09;

8) з 11.08.2018 по 06.09.2018

23 305,56 х 2 х 17,5% : 100 х 27 : 365 = 603,39;

з 07.09.2018 по 10.09.2018

23 305,56 х 2 х 18,0% : 100 х 4 : 365 = 91,95;

9) з 11.09.2018 по 10.10.2018

23 305,56 х 2 х 18,0% : 100 х 30 : 365 = 689,59;

10) з 11.10.2018 по 10.11.2018

23 305,56 х 2 х 18,0% : 100 х 31 : 365 = 712,57;

11) з 11.11.2018 по 10.12.2018

23 305,56 х 2 х 18,0% : 100 х 30 : 365 = 689,59;

12) з 11.12.2018 по 10.01.2019

23 305,56 х 2 х 18,0% : 100 х 31 : 365 = 712,57;

13) з 11.01.2019 по 10.02.2019

23 305,56 х 2 х 18,0% : 100 х 31 : 365 = 712,57;

14) з 11.02.2019 по 10.03.2019

23 305,56 х 2 х 18,0% : 100 х 28 : 365 = 643,62;

15) з 13.01.2019 по 10.04.2019

23 305,56 х 2 х 18,0% : 100 х 31 : 365 = 712,57;

16) з 11.04.2019 по 25.04.2019

23 305,56 х 2 х 18,0% : 100 х 15 : 365 = 344,79;

з 26.04.2019 по 10.05.2019

23 305,56 х 2 х 17,5% : 100 х 15 : 365 = 335,22;

17) з 11.05.2019 по 10.06.2019

23 305,56 х 2 х 17,5% : 100 х 31 : 365 = 692,78;

18) з 11.05.2019 по 10.06.2019

23 305,56 х 2 х 17,5% : 100 х 30 : 365 = 670,43;

19) з 11.07.2019 по 18.07.2019

23 305,56 х 2 х 17,5% : 100 х 8 : 365 = 178,78;

з 19.07.2019 по 10.08.2019

23 305,56 х 2 х 17,5% : 100 х 23 : 365 = 499,31;

20) з 11.08.2019 по 05.09.2019

23 305,56 х 2 х 17,0% : 100 х 26 : 365 = 564,44;

з 06.09.2019 по 10.09.2019

23 305,56 х 2 х 16,5% : 100 х 5 : 365 = 105,35;

21) з 11.09.2019 по 10.10.2019

23 305,56 х 2 х 16,5% : 100 х 30 : 365 = 632,12;

22) з 11.10.2019 по 24.10.2019

23 305,56 х 2 х 16,5% : 100 х 14 : 365 = 294,99;

з 25.10.2019 по 11.11.2019

23 305,56 х 2 х 15,5% : 100 х 18 : 365 = 356,29;

23) з 11.11.2019 по 10.12.2019

23 305,56 х 2 х 15,5% : 100 х 30 : 365 = 593,81;

24) з 11.12.2019 по 12.12.2019

23 305,56 х 2 х 15,5% : 100 х 2 : 365 = 39,59;

з 13.12.2019 по 10.01.2020

23 305,56 х 2 х 13,5% : 100 х 29 : 365 = 499,95;

25) з 11.01.2020 по 30.01.2020

23 305,56 х 2 х 13,5% : 100 х 20 : 366 = 343,85;

з 31.01.2020 по 10.02.2020

23 305,56 х 2 х 11,0% : 100 х 11 : 366 = 154,10;

26) з 11.02.2020 по 10.03.2020

23 305,56 х 2 х 11,0% : 100 х 29 : 366 = 406,26;

27) з 11.03.2020 по 12.03.2020

23 305,56 х 2 х 11,0% : 100 х 2 : 366 = 28,02;

з 13.03.2020 по 10.04.2020

23 305,56 х 2 х 10,0% : 100 х 29 : 366 = 369,32;

28) з 11.04.2020 по 23.04.2020

23 305,56 х 2 х 10,0% : 100 х 13 : 366 = 165,56;

з 24.04.2020 по 12.05.2020

23 305,56 х 2 х 8,0% : 100 х 19 : 366 = 193,58. УСЬОГО: 16 810,44грн

Підсумовуючи зазначене, загальна сума пені, яка нарахована на окремі платежі у розмірі 23 305,56грн за відповідні періоди, та яка є обґрунтованою і підлягає стягненню з відповідача складає 16 810,44грн.

5.3.2 Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, нарахованої за порушення строків сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі 40 158,19грн за період з 12.09.2020 по 13.05.2020, суд вважає його арифметично неправильним, оскільки позивачем невірно зазначено розмір відсотків, на які повинно здійснюватись нарахування пені.

Проте, у перерахунку, зазначена сума становить значно більший розмір, ніж заявляє позивач, а тому ураховуючи положення ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня саме у розмірі 40 158,19грн .

6. Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 20, 42, 73-74, 76-80, 86, 129, 233, 236-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Восток цемент (65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 22, ідентифікаційний код 39073804) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Глобус (04073, м.Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5, ідентифікаційний код 35591059) заборгованість за кредитом у розмірі 589 654,84грн (п`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят чотири грн 84 коп.); проценти за користування кредитними коштами у розмірі 187 678,62грн (сто вісімдесят сім тисяч шістсот сімдесят вісім грн 62 коп.); пеню за порушення строків повернення кредитних коштів у розмірі 16 810,44грн (шістнадцять тисяч вісімсот десять грн 44 коп.); пеню за порушення строків сплати процентів у розмірі 40 158,19грн (сорок тисяч сто п`ятдесят вісім грн 19 коп.); судовий збір у розмірі 12 514,53грн (дванадцять тисяч п`ятсот чотирнадцять грн 53 коп.).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України .

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк Глобус (04073, м.Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5, ідентифікаційний код 35591059)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Восток цемент (65014, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 22, ідентифікаційний код 39073804)

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.08.2020

Станом на 25.08.2020 рішення законної сили не набрало.