Рішення

від 21.08.2020 по справі 914/497/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2020 Справа №914/497/20

За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів до відповідача:Приватного підприємства Аніла , м. Львів про:стягнення 119323,88 грн. боргу за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-11248-18 від 27.06.2018р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Пришляк Ю.-М.В. Представники сторін: від позивача:Кизик І.А. - представник від відповідача:не з`явився

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ПП Аніла про стягнення 119323,88 грн. боргу за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-11248-18 від 27.06.2018р.

Ухвалою від 03.03.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 30.03.2020р.

Ухвалою від 30.03.2020р. суд відклав розгляд справи на 27.04.2020р.,

Ухвалою від 27.04.2020р. розгляд справи було відкладено на 18.05.2020р.

Ухвалою від 18.05.2020р. суд відклав розгляд справи на 15.06.2020р.,

Ухвалою від 15.06.2020р. суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та відклав розгляд справи на 02.07.2020р.

У судовому засіданні 02.07.2020р. суд оголосив перерву до 13.07.2020р. Судове засідання призначене на 13.07.2020р. не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Крупника Р.В. у відпустці.

Ухвалою від 17.07.2020р. суд призначив розгляд справи по суті на 21.08.2020р.

Представник позивача в судове засідання 21.08.2020р. з`явився, просив позов задовольнити. Через канцелярію суду позивачем подано акт зірки взаємних розрахунків (підписаний зі сторони Управління комунальної власності) та докази його надіслання відповідачу (вх. №24392/20 від 17.08.2020р.) та додаткові пояснення з додатками (вх. №24897/20 від 21.08.2020р.).

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 21.08.2020р. не забезпечив.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.06.2018р. між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-11248-18, на виконання якого у строкове, платне користування відповідача було передано приміщення першого поверху, загальною площею 281,2 кв.м. За умовами договору відповідач зобов`язувався не пізніше 20 числа місяця перераховувати орендну плату за попередній місяць. Всупереч договору, відповідач несвоєчасно та в неповному обсязі здійснював перерахування орендної плати, в результаті чого в нього перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 119323,88 грн.за період червень 2019р. - січень 2020р. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Аргументи відповідача.

У відзиві на позовну заяву (вх. №13373/20 від 23.03.2020р.) та додаткових поясненнях (вх. №20962/20 від 02.07.2020р.) відповідач проти позову заперечує та зазначає, що долучена до позовної заяви довідка про розмір боргу не є первинним бухгалтерським документом та не може підтверджувати заборгованість відповідача перед позивачем. Заборгованість за договором, за перерахунком відповідача, складала 69861,65 грн., а не як заявлено позивачем 119323,88 грн. Також, після 10.02.2020р. (дати складення довідки про розмір боргу) і до моменту подання позовної заяви, відповідачем було здійснено ще ряд оплат, які не були враховані позивачем. Відповідач вважає, що із врахуванням внесених ним орендних платежів, заборгованість за договором за спірний період, станом на 01.07.2020р. відсутня, натомість існує переплата в розмірі 11196,95 грн.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

27.06.2018р. між Управлінням комунальної власності ДЕР ЛМР (орендодавцем) та ПП Аніла (орендарем) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-11248-18 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого, орендодавець на підставі наказів Управління комунальної власності від 07.05.2018р. №233-О, від 05.06.2018р. №280-О, від 22.06.2018р. №303-О та договору оренди від 08.04.2013р. №Ф-8623-13, передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП Сонячне . Об`єктом оренди є приміщення першого поверху, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 34, загальною площею 281,2 м.кв., з індексами приміщень 1 - 16, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 07.01.2017р.

Відповідно до п. 3.2.-3.3. Договору, при передачі об`єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписує орендар та балансоутримувач. У зв`язку з фактичним використанням орендарем об`єкта оренди за попереднім договором, об`єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору.

Термін договору оренди визначений на 9 років 364 дні з 27.06.2018р. до 26.06.2028р. (п. 4.1. Договору).

За змістом п. 5.1. Договору, розмір орендної плати за об`єкт оренди складає 30294,45 грн. без ПДВ за перший місяць оренди.

Так, положеннями п. 5.2.-5.4., п. 5.6. Договору визначено, що розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення Управління комунальної власності з цим позовом до ПП Аніла являється допущенням останнім заборгованості з орендної плати за Договором за період червень 2019р. - січень 2020р.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що заборгованість за вказаний період у нього перед позивачем відсутня.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.ст. 626, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1, 4 ст. 286 ЦК України передбачено, зокрема, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Так, приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень п. 5.6. Договору, орендар перераховує на рахунок орендодавця орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць.

Статтею 534 ЦК України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

У п. 5.7-5.9. Договору сторонами погоджено, що у разі прострочення по сплаті орендних платежів, орендар сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.При погашенні суми заборгованості (її частини) кошти, що сплачує орендар, у першу чергу зараховуються у рахунок погашення пені, у наступну чергу - на погашення заборгованості з орендної плати .

Детально проаналізувавши наявні в матеріалах справи платіжні доручення (на підставі яких відповідачем перераховувалася орендна плата за Договором), взявши до уваги при цьому представлені позивачем розрахунки, акти звірки взаємних розрахунків, судом встановлено, що з моменту укладення Договору, в т.ч. і в спірний період, відповідачем несвоєчасно та в неповному обсязі перераховувалася орендна плата. У зв`язку з цим, позивачем здійснювалося нарахування пені за прострочення внесення платежів та відповідно при надходженні від відповідача оплат, такі першочергово зараховувалися в рахунок сплати пені, а решта коштів - на погашення боргу з орендної плати. У даному спорі судом не досліджується правильність нарахування позивачем пені, оскільки стягнення такої не є предметом спору.Крім цього, в процесі розгляду справи відповідач жодним чином не заявляв про безпідставність чи неправильність нарахування йому пені.

Із врахуванням наведеного, судом здійснено перерахунок заборгованості(включаючи нарахування оренди, пені та внесені оплати) та встановлено, що розмір боргу за спірний період (червень 2019р. - січень 2020р.), відповідав розміру заборгованості (119323,88 грн.), зазначеному в довідці Управлінні комунальної власності ДЕР ЛМР №4-2302-4438, складеній станом на 10.02.2020р.

Разом з тим, звертаючись до суду з позовною заявою 27.02.2020р., останнім було заявлено до стягнення заборгованість у вказаному вище розмірі, без врахування здійснених орендарем оплат, зокрема: 1900,00 грн. (платіжне доручення №377 від 17.02.2020р.), 2000,00 грн. (платіжне доручення №382 від 21.02.2020р.), 2400,00 грн. (платіжне доручення №386 від 24.02.2020р.). При цьому, часткова оплата відповідача у розмірі 12190,00 грн. (платіжне доручення №365 від 10.02.2020р.), врахована позивачем при розрахунку боргу.

Таким чином, заявлена до стягнення сума боргу повинна була становити (119323,88 грн. - 6300,00 грн.) = 113023,88 грн. Відповідно позов у частині стягнення 6300,00 грн. є безпідставним, оскільки цю суму боргу було оплачено орендарем ще до моменту звернення позивача до суду.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так як у строк встановлений у п. 5.6. Договору відповідачем не було перераховано в повному обсязі орендної плати, станом на момент подання позову він вважався таким, що прострочив виконання зобов`язання на суму 113023,88 грн.за періодчервень 2019р. - січень 2020р.

Водночас здійснений судоманаліз наявних матеріалів справи свідчить, що відповідач після відкриття провадження у даній справі здійснив ряд оплат на погашення боргу, і здійснивши 03.07.2020р. оплату в розмірі 27200,00 грн., відповідач тим самим оплатив залишок заборгованості за Договором за спірний період у повному обсязі.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведе, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 6300,00 грн. боргу та наявності підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення 113023,88 грн., боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Суд роз`яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

При цьому, судом відхиляються доводи позивача про те, що станом на момент ухвалення рішення у відповідача існує заборгованість з орендних платежів у значному розмірі, а тому позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що підставою даного позову була заборгованість за період з червня 2019р. по січень 2020р. В процесі розгляду справи позивач не змінював підстави позову (зокрема в частині стягнення заборгованості за інший період). А тому суд не вправі досліджувати і стягувати борг, котрий існує за інший період ніж той, що заявлено в позовній заяві.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 5 ст. 7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи наведене, після набрання рішенням у справі законної сили, позивач вправі звернутися до суду з письмовим клопотання про повернення йому з Державного бюджету України 1991,01 грн. сплаченого судового збору. Натомість решта судового збору - 110,99 грн. залишається за позивачем з огляду на часткову відмову у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу дорогу та долучено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на суму 7000,00 грн. Також, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що усі докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі.

Згідно ч. 1-2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Так, ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі до розгляду в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 231, 236, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог про стягнення з ПП Аніла (79053, м. Львів, вул. Граб`янка, 9/10; код ЄДРПОУ 23885946)на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; код ЄДРПОУ 25558625) 6300,00 грн. боргу відмовити.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємства Аніла (79053, м. Львів, вул. Граб`янка, 9/10; код ЄДРПОУ 23885946)на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, буд. 15; код ЄДРПОУ 25558625) 113023,88 грн. боргу.

3. Розгляд заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі призначити до розгляду в судовому засіданні на 31.08.2020р. на 11 год. 00 хв.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2020р.

Суддя Р.В. Крупник