Ухвала

від 14.09.2020 по справі 914/497/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.09.2020 Справа №914/497/20

За позовом:Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів до відповідача:Приватного підприємства Аніла , м. Львів про:стягнення 119323,88 грн. боргу за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-11248-18 від 27.06.2018р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Пришляк Ю.-М.В. Представники сторін: від позивача:Кизик І.А. - представник від відповідача:Жидачівська Т.М. - представник

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.08.2020р. у справі №914/497/20 у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПП Аніла на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 6300,00 грн. боргу відмовлено; закрито провадження у справі в частині стягнення з ПП Аніла на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 113023,88 грн. боргу; розгляд заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.08.2020р. на 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 31.08.2020р. суд відклав розгляд заяви на 14.09.2020р.

У судовому засіданні 14.09.2020р. оголошувалася перерва до 14.09.2020р. до 16:00 год.

Представник заявника (відповідача) в судове засідання 14.09.2020р. з`явився, подав клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу з додатками (вх. №2166/20 від 14.09.2020р.).

Представник позивача в судове засідання 14.09.2020р. з`явився, подав заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №27131/20 від 14.09.2020р.).

КЛОПОТАННЯ СТОРІН.

У поданому клопотанні про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача просить суд, зокрема, поновити строк для подання доказів про розмір судових витрат. Клопотання про поновлення строку обґрунтоване тим, що рішення суду у справі №914/497/20 у якому, зокрема, було призначено дату судового засідання 31.08.2020р. щодо розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу одержано адвокатом лише 07.09.2020р. від жителя будинку, у котрому розташований офіс АО Курницький, Жидачівська та партнери . Оскільки на підставі постанови КМУ №760 від 2.08.2020р. на території України продовжено карантин, відповідач не мав змоги оплатити надані послуги протягом 5 днів, а представник подати всі докази у встановлений у ГПК України строк.

Суд, розглянувши вказане клопотання, зазначає наступне.

Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи те, що долучені до клопотання докази про понесені витрати на правову допомогу (деталізований звіт про обсяг наданої професійної правничої допомоги, акт приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги та платіжні доручення про оплату послуг адвоката) були складені в період 07-14.09.2020р., тобто після спливу встановленого процесуальним законом строку на подання таких доказів, суд вважає причини пропуску строку для їх подання поважними, ухвалює поновити такий строк та долучає вказані докази до матеріалів справи.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи ПП Аніла .

Подану заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу заявник обгрунтовує тим, що рішенням Господарського суду Львівської області у справі від 21.08.2020р. у справі №914/497/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 6300,00 грн. боргу, а в частині стягнення 113023,88 грн. закрито провадження. Згідно ч. 5 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Аналогічна норма закріплена в ч. 9 ст. 129 ГПК України. Заявник вважає, що позивач, звернувшись з позовом у даній справі до суду, допустив зловживання процесуальними правами, зазначивши, що іншого позову до відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав не подавалося. Зокрема, в межах справи №914/1460/19 судом досліджувався період нарахування та сплати орендних платежів за договором оренди №Ф-11248-18 від 27.06.2018р., починаючи з дати його укладення до дати відкриття провадження. Таким чином, під час розгляду судом справи №914/497/20 досліджувався той самий предмет і та сама підстава позову, але в межах періоду виконання договору до 29.07.2019р. Відповідно, в межах даного судового розгляду і в справі №914/1460/19 представнику відповідача довелося довести бездіяльність заявлених позовних вимог, самостійно здійснювати перерахунки, а усі заявлені позивачем суми були спростовані шляхом розрахунків, які повинен був здійснювати позивач при поданні позовної заяви та розгляду справи. Натомість, відповідач та його представник під час розгляду справи не подавали необґрунтованих заяв, клопотань та не вчиняли дій, які можуть вважатися зловживанням процесуальними правами. Враховуючи наведене, а також беручи до уваги підписання між відповідачем та представником відповідача Деталізованого звіту про обсяг наданої професійної правничої допомоги та акту приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги на суму 14500,00 грн., представник просить суд заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити та стягнути з позивача на користь ПП Аніла 14500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи Управління комунальної власності ДЕР ЛМР.

Позивач заперечує щодо стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинен бути наданий, зокрема, договір про надання правової допомоги. Разом з тим, у поданому клопотанні відповідач посилається на умови зазначені в такому договорі, однак доказів їх правдивості не надано. Акт приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги №1 від 07.09.2020р. складено на підставі договору про надання правової допомоги. Також, у п. 5 вказаного Акту зазначено, що вартість наданих послуг становить 14500,00 грн. та підлягає оплаті протягом 3 робочих днів, однак станом на 10.09.2020р. ПП Аніла на рахунок АО сплачено 6700,00 грн., а відтак такий Акт є невиконаним. У таблиці, наведеної в Акті, під номером 8 і 10 зазначено аналогічно виконану роботу (що підтверджується і деталізованим звітом про обсяг наданої правничої допомоги), проте кількість годин витрачена на виконання даних пунктів відрізняється. З урахуванням положень ЗУ Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних і адміністративних справах та ЗУ Про Державний бюджет України на 2020 рік , вартість 1 год. правової допомоги не може перевищувати 840,80 грн. Крім цього, позивач стверджує, що даний позов було подано внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди, а заборгованість заявлена до стягнення, сплачена останнім лише після відкриття провадження у справі.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

У лютому 2020р. Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП Аніла про стягнення 119323,88 грн. боргу за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-11248-18 від 27.06.2018р.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних протоколах судових засідань та винесених судом ухвалах.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.08.2020р., зокрема, відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПП Аніла на користь Управління комунальної власності ДЕР ЛМР 6300,00 грн. боргу, закрито провадження у справі в частині стягнення з ПП Аніла на користь Управління комунальної власності ДЕР ЛМР 113023,88 грн. боргу.

Підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача являлася та обставина, що заявляючи вимогу про стягнення боргу, позивачем не було враховано здійснених відповідачем (орендарем) оплат, зокрема: 1900,00 грн. (платіжне доручення №377 від 17.02.2020р.), 2000,00 грн. (платіжне доручення №382 від 21.02.2020р.), 2400,00 грн. (платіжне доручення №386 від 24.02.2020р.), всього 6300,00 грн. орендної плати. Натомість, підставою для закриття провадження у справі в частині решти суми заявленої до стягнення суми була оплата відповідачем суми боргу після відкриття провадження у справі.

ОЦІНКА СУДУ.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Пункт 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад (принципів) господарського судочинства визначає відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Суд зазначає, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Так, ч. 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

До відзиву на позовну заяву (вх. №13373/20 від 23.03.2020р.) відповідачем додано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на суму 7000,00 грн. за період 16.03.2020р. - 20.03.2020р., затрачений робочий час: 7 год. 00 хв.

В подальшому, із клопотанням про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвокат Жидачівська Т.М. на підтвердження розміру понесених відповідачем витрат подано Акт приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги №1 від 07.09.2020р. на суму 14500,00 грн. за період роботи 16.03.2020р. - 07.09.2020р. із затратою робочого часу: 14 год. 30 хв., Деталізований звіт про обсяг наданої професійної правничої допомоги (Додаток №1 до Акту №1 від 07.09.2020р.), платіжне доручення №10 від 10.09.2020р. на суму 6700,00 грн., №676 від 11.09.2020р. на суму 4400,00 грн., №677 від 14.09.2020р. на суму 3400,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) . Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ч. 2 ст. 126 ГПК України За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката , в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що для можливості стягнення витрат на професійну правову допомогу законодавством імперативно встановлений обов`язок заявника подавати договір на професійну правничу допомогу адвоката, умови котрого дають суду можливість визначити як обсяг правової допомоги, яка надається адвокатом згідно вказаного договору, так і розмір та порядок визначення гонорару адвоката і всіх інших витрат, пов`язаних із надання ним допомоги. Наявність договору надає можливість також встановити правомірність як нарахування розміру правової допомоги в актах наданих послуг, так і відповідність переліку робіт зазначених в цих актам умовам договору.

Слід зазначити, що необхідність в поданні договору на професійну правничу допомогу адвоката підтверджується і судовою практикою. Зокрема, як зазначив Верховний Суд у постанові від 11.06.2020р. у справі №821/227/17, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Більше того, КГС ВС в постанові №910/4201/19 від 07.09.2020р. зазначив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність . У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. При цьому, договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази, повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної судової справи .

Із долученого адвокатом Жидачівською Т.М. до матеріалів справи деталізованого звіту та акту приймання передачі результатів наданої професійної правничої допомоги прослідковується, що такі складалися на підставі Договору №16/08/19 від 16.08.2019р. В платіжних дорученнях теж зазначено, що перераховувані згідно них кошти здійснювалися із призначенням платежу: Гонорар згідно Договору №16/08/19 про надання професійної правничої допомоги від 16.08.2019р. .

Разом з тим, суду не було надано, ні під час розгляду цієї справи по суті, ні під час розгляду заяви про прийняття додаткового рішення Договору №16/08/19 про надання професійної правничої допомоги від 16.08.2019р.

Як вказала представниця ПП Аніла розмір правової допомоги, який підлягає сплаті на користь АО Курницький, Жидачівська та партнери визначено в акті наданих послуг, а обставини щодо самого факту укладення Договору №16/08/19 від 16.08.2019р. встановлені в Додатковому рішенні Господарського суду Львівської області від 28.12.2019р. у справі №914/1460/19.

З цього приводу суд зазначає таке.

Як вбачається з додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 28.12.2019р. у справі №914/1460/19 (вказане рішення судом досліджено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оскільки представником ПП Аніла не долучено його паперової копії до матеріалів справи, котра розглядається), господарським судом у справі №914/1460/19 було встановлено, що 16.08.2019р. між ПП Аніла та АО Курницький, Жидачівська та партнери укладено договір про надання професійної правничої допомоги №16/08/19, за умовами якого об`єднання приймає на себе доручення клієнта про надання йому професійної правничої допомоги під час розгляду Господарським судом Львівської області, зокрема, справи №914/1460/19.

Таким чином, предметом Договору про надання правової допомоги №16/08/19 від 16.08.2019р. є надання правової допомоги ПП Аніла саме у справі №914/1460/19, а не в справі № 914/497/20. Більше того, за умовами Договору №16/08/19 від 16.08.2019р. не могла обумовлюватися і надаватися правова допомога у справі № 914/497/20, оскільки станом на момент укладення вказаного договору судової справи № 914/497/20 ще не існувало. Доказів того, що в подальшому у Договір №16/08/19 від 16.08.2019р. сторонами вносилися зміни і обумовлювалося надання послуг у справі № 914/497/20 матеріали даної справи не містять. Відтак суд доходить висновку, що зазначений в актах Договір №16/08/19 від 16.08.2019р. не пов`язаний з розглядом даної судової справи.

При цьому судом відхиляються покликання представника ПП Аніла на те, що в підписаному між сторонами акті приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги від 07.09.2020р. зазначено як розмір коштів, які підлягають сплаті, так і те, що за умовами Договору №16/08/19 від 16.08.2019р. надавалася допомога у справі № 914/497/20. Зокрема, вказаний акт є документом, який лише підтверджує факт надання певних послуг та суму котра підлягає оплаті. Водночас, як зазначалося вище, за змістом положень ст.ст. 1, 30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність перелік послуг, які адвокат повинен надати клієнту (в тому числі і справа в межах котрої надаються такі послуги), а також порядок визначення оплати за вказані послуги зазначається не в акті приймання-передачі наданих послуг, а в договорі про надання правової допомоги.

Таким чином, неподання адвокатом Жидачівською Т.М. договору про надання правової допомоги ПП Аніла у цій справі, позбавляє суд можливості з`ясувати, які саме види послуг повинні були надаватися адвокатським об`єднанням відповідачу, в межах якої справи, їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката, підстави та порядок його сплати. За таких умов відсутня можливість встановити чи відповідає зазначений в Акті приймання-передачі від 07.09.2020р. перелік виконаних робіт та зазначений в ньому розмір витрат на професійну правничу допомогу їх дійсному та обумовленому в договорі розміру та переліку. Відтак, суд прийшов до висновку, що у задоволенні заяви ПП Аніла про прийняття додатково рішення слід відмовити, через те, що відповідачем не було належними доказами доведено розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу

Крім цього, безпідставність доводів заяви про прийняття додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу доводиться наступним..

За приписами ч. 5 ст. 130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача. Наведений висновок викладений також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020р. у справі №906/961/17.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2020р. у справі №922/3422/18.

Під час розгляду справи №914/497/20, Господарським судом Львівської області не було встановлено зловживань позивачем наданими йому процесуальними правами, зокрема, вчинення ним дій, передбачених ст. 43 ГПК України. Відмова у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 6300,00 грн. боргу не може розцінюватися як зловживання позивачем процесуальними правами, а свідчить лише про безпідставність позову у цій частині.

Більше того, підставою закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 113023,88 грн. боргу являлося не необгрунтованість дій позивача, а виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань після відкриття провадження у справі, а отже відсутні підстави вважати, що у справі №914/497/20 Управління комунальної власності чинило необгрунтовано.

Оскільки ч. 5 ст. 130 ГПК України передбачає право відповідача у випадку закриття провадження у справі заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок саме необґрунтованих дій позивача, то у даній справі на підставі вказаного припису не можна витрати відповідача на професійну правничу допомогу компенсувати за рахунок позивача.

Аналогічний правовий висновок у подібній справі міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі №464/104/16-ц.

Керуючись ст.ст. 123-124, 126, 129, 222, 233, 234, 236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ПП Аніла у прийнятті додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

2. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.09.2020р.

Суддя Р.В. Крупник