Рішення

від 18.08.2020 по справі 920/337/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.2020 Справа № 920/337/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участі секретаря судового засідання Галашан І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/337/20 у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Сумської торгово-промислової палати (вул. Іллінська, 7А, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 02944745, e-mail: chamber@cci.sumy.ua),

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Українська страхова компанія Княжна Вієнна Іншуранс Груп (вул. Глибочицька, 44, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 24175269, e-mail: admin@kniazha.ua),

про стягнення 30 510,14 грн,

за участю представників сторін:

позивача - не прибув,

відповідача - не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 30 510,14 грн, з яких: шкода, пов`язана з пошкодженням транспортного засобу в сумі 28 751,30 грн; пеня за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 07.01.2020 по 13.04.2020 в сумі 1 758,84 грн, а також позивач просить суд всі судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані наявністю у позивача права на отримання від відповідача відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу та пені у зазначеному розмірі.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

У позовній заяві позивач просив суд здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Також у позовній заяві позивачем наведено попередній розрахунок судових витрат, які складаються з витрат на правову допомогу в сумі 7 000,00 грн, судового збору в сумі 2 102,00 грн та витрат, пов`язаних із залученням свідків (письмові свідчення свідків про відсутність пошкоджень бамперу до ДТП) в сумі 400,00 грн.

Ухвалою від 15.04.2020 постановлено відкрити провадження у справі № 920/337/20; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; розгляд справи по суті призначити на 28.05.2020, 10:30; встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження та відзиву на позов із урахуванням вимог статтей 165, 251 ГПК України; встановити позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог статей 166, 251 ГПК України до 21.05.2020; та встановити відповідачу строк для подання до суду заперечення із урахуванням вимог статей 167, 251 ГПК України до 25.05.2020.

04.05.2020 від представника відповідача до суду надійшов відзив від 22.04.2020 № 20-53, в якому останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з необгрунтованістю позовних вимог та здійснювати судовий розгляд у відсутності представника відповідача.

У відзиві представник відповідач зазначає, що страховик прийняв на себе майнову відповідальність у межах визначеної страхової суми перед третіми особами здійснити страхове відшкодування на умовах положень Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Посилаючись на абзац перший статті 25 Закону України Про страхування та пункт 9.1 статті 9 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , представник відповідача зазначає, що сума страхового відшкодування визначається згідно з умовами договору страхування.

Відповідач у відзиві також зазначає, що Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не містить правової норми, яка зобов`язує страховика під час розрахунку розміру страхового відшкодування враховувати реальні (фактичні) витрати потерпілого.

Таким чином, як зазначає представник відповідача, вимоги позивача до відповідача виходять за межі правового регулювання спірних правовідносин та суперечать правовому режиму врегульованому як спеціальним так і цивільним законодавством.

Ухвалою від 28.05.2020 у справі № 920/337/20 судом постановлено зазначену справу розглядати в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; відкласти розгляд справи по суті на 30.06.2020, 11:30 з повідомленням (викликом) сторін; зобов`язати позивача - Сумську торгово-промислову палату (вул. Іллінська, 7А, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 02944745, e-mail: chamber@cci.sumy.ua ) надати суду відомості: чи є АРТ-ЛЕКС ЛТД (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 192, корпус А, оф. 110) платником ПДВ, а також письмові пояснення щодо того, чи отримував страховик документальне підтвердження здійснення та оплати ремонту транспортного засобу; зобов`язати відповідача - Приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія Княжна Вієнна Іншуранс Груп (вул. Глибочицька, 44, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 24175269, e-mail: admin@kniazha.ua) надати суду письмові пояснення щодо того, чи отримував страховик документальне підтвердження здійснення та оплати ремонту транспортного засобу; витребувані судом письмові докази та пояснення надати до Господарського суду Сумської області у строк до 25.06.2020.

12.06.2020 на виконання вимог судової ухвали від 28.05.2020, представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначив, що ТОВ АРТ-ЛЕКС ЛТД є платником ПДВ з 01.02.2017 по теперішній час, а також те, що, 18.09.2019 транспортний засіб Lexus RX 200T, реєстраційний номер НОМЕР_1 було відремонтовано у офіційного дилера Lexus Арт-Лекс ЛТД . На ремонт з урахуванням ПДВ було витрачено 49 267,00 грн, з яких: ремонтні роботи - 10 854,00 грн, вартість запасних частин - 38 413,00 грн. з ПДВ (32010,83, грн. без ПДВ). Відомості про сплачений ПДВ, розмір цього ПДВ та документи, що підтверджують сплату було отримано відповідачем по справі разом з претензією від 28.02.2020.

Ухвалою від 30.06.2020 у справі № 920/337/20 судом постановлено відкласти розгляд справи по суті на 18.08.2020, 12:00, з повідомленням сторін.

05.08.2020 від представника позивача до суду електронною поштою надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог від 04.08.2020 б/н (вх. № 2459к від 05.08.2020), відповідно до якої представник позивача просить стягнути з відповідача 31 902,10 грн, з яких: шкода, пов`язана з пошкодженням транспортного засобу в сумі 28 751,30 грн; пеня за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 07.01.2020 по 18.08.2020 в сумі 3 150,84 грн, а також позивач просить суд всі судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Положеннями статті 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Відповідно до статей 1, 4 Закону України Про електронний цифровий підпис , електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі . Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Отже, створення електронного документа завершується накладенням електронного цифрового підпису його автора та надає електронному документу статусу оригіналу.

Суд, розглянувши заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог від 04.08.2020 б/н (вх. № 2459к від 05.08.2020), яка надійшла до суду 05.08.2020 електронною поштою, встановив, що вищезазначена заява не підписана електронним цифровим підписом, у відповідності до вимог частини другої статті 96 та статті 170 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим повертається позивачу без розгляду.

Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Відповідно до частини третьої статті 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

05.08.2019 об 11 год. 10 хв. в м. Суми по вул. Іллінській поблизу будинку 54, між транспортними засобами Volkswagen Passat (н.з. НОМЕР_2 ), що належить Головному управлінню ДПС у Сумській області, та Lexus RX 200T (н.з. НОМЕР_1 ), що належить Сумській торгово-промисловій палаті (позивачу у справі), сталася дорожньо-транспортна пригода.

Внаслідок ДТП транспортний засіб Lexus RX 200T отримав механічні пошкодження.

Керуючись правом, передбаченим статтею 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих людей, а також за згодою водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, між позивачем і відповідачем складено повідомлення про ДТП (Європротокол), згідно з яким у даному ДТП винним визнав себе водій Головного управління ДПС у Сумській області.

Цивільно-правова відповідальність власника Volkswagen Passat н.з. НОМЕР_2 , забезпечена полісом № АМ6443502, укладеним з ПрАТ Українська страхова компанія Княжна Вієнна Іншуранс Груп .

До ДТП 05.08.2019, т.з. Lexus RX 200T (н.з. НОМЕР_1 ) мав пошкодження хромованої накладки решітки радіатора: тріщина завдовжки 1-1,5 см, хром навколо неї був злущений, бампер цілий, інших пошкоджень автомобіль не мав.

18.09.2019 транспортний засіб Lexus RX 200T, реєстраційний номер НОМЕР_1 відремонтовано у офіційного дилера Lexus Арт-Лекс ЛТД . Вартість ремонту з урахуванням ПДВ склала 49 267,00 грн, з яких:

- ремонтні роботи - 10 854,00 грн (вартість нормо години 550 грн.);

- вартість запасних частин - 38 413,00 грн. з ПДВ (32010,83, грн. без ПДВ).

Ремонтні роботи не включали відновлювальні роботи хромованої решітки, що була пошкоджена до ДТП.

Відповідачем 18.10.2020 відшкодована частина шкоди, завдана позивачеві у розмірі 19 515,70 грн, франшиза (страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (стаття 12 Закону) - за договором № АМ/6443502 складає 1000,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що зважаючи на часткове відшкодування шкоди відповідачем, представником позивача направлено адвокатський запит, згідно відповіді на який при здійсненні розрахунку страхового відшкодування відповідач не врахував вартість бамперу автомобіля, оскільки у Звіті № 1-19 про оцінку, який було зроблено на замовлення відповідача, оцінювач не міг ні підтвердити, ні спростувати пошкодження бамперу під час ДТП 05.08.2019. Зі свідчень водія автомобіля Lexus RX 200T (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) вбачається, що бампер зазначеного транспортного засобу не мав пошкоджень до ДТП.

Зважаючи на наведені обставини, 28.02.2020 позивач звернувся до відповідача про з вимогою про сплату 28 751,30 грн, до якої додано документи, що підтверджують вартість відновлюваного ремонту у сумі 49 267,00 грн та протоколи опитування водія та посадової особи позивача на підтвердження відсутності пошкоджень бамперу транспортного засобу Lexus RX 200T (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) до ДТП.

У відповіді на претензію позивача від 04.03.2020 № 2065 відповідач заперечує наявність додаткових фінансових зобов`язань, вважає свій обов`язок по сплаті страхового відшкодування виконаним у повному обсязі. Відповідач обґрунтовує свою думку тим, що ним замовлений Звіт № 1-19 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, де зазначено, що при огляді транспортного засобу виявлено тріщину бампера, яка на думку оцінювача, не відноситься до даного ДТП. У зв`язку з наведеним, вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Lexus RX 200T (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) становить 20 515,70 грн.

У зазначеному звіті також зазначено, що при доведенні, що тріщина виникла в результаті ДТП, сума збитку буде дорівнювати сумі відновлюваного ремонту, а саме 39 542,24 грн.

Звіт № 1-19 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу містить відомості про те, що він розрахований з урахуванням ПДВ, в той же час ремонтна калькуляція № 2-08-19, що є додатком до Звіту, не містить включення (20%) ПДВ до розрахунку.

Вартість запасних частин, зазначена у калькуляції Звіту співпадає з вартістю запасних частин, зазначених у Акті виконаних робіт офіційного дилера без включення податку на додану вартість.

Товариство з обмеженою відповідальністю АРТ-ЛЕКС ЛТД (ЄДРПОУ 41030906), що знаходиться за адресою: 61145, Харківська обл., місто Харків, вул. Клочківська, буд. 192 А, офіс 110 є платником ПДВ з 01.02.2017.

Крім того, Акт виконаних робіт, що підтверджує здійснені відновлювальні роботи по пошкодженому транспортному засобу, містить відомості про розмір розрахованого податку на додану вартість у розмірі : 1809.00+6402,17=8211,17 грн та доданий до позовної заяви (платіжні доручення, що сплачені за актом виконаних робіт) містить розмір ПДВ у призначеннях платежу: 5833,33+2377,83=8211,16 грн (а.с. 13-15).

Відомості про сплачений ПДВ, розмір цього ПДВ та документи, що підтверджують сплату було отримано відповідачем у справі разом з претензією від 28.02.2020, ним же була надана відповідь про відмову у такій сплаті від 04.03.2020.

Позивачем додано до позовної зави письмові свідчення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який працює президентом Сумської торгово-промислової палати та письмові свідчення гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який працює водієм Сумської торгово-промислової палати.

Відповідно до статті 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Cудом долучено до матеріалів справи вищезазначені письмові свідчення: гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 .

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Абзацом 1 статті 25 Закону України Про страхування визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Позивач звертався з заявою у відповідності до такого порядку для виплати страхового відшкодування.

Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є спеціальним законом, що регулює правовідносини пов`язані з відшкодуванням шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована.

Метою обов`язкового страхування у відповідності до статті 3 названого Закону є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Посилання відповідача на те, що Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не містить зобов`язання страховика під час розрахунку страхового відшкодування враховувати реальні витрати потерпілого спростовується наступним.

У відповідності до статті 28 цього ж Закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно статті 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У відповідності до статті 36.2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Витрати на відновлювальний ремонт підтверджуються Актом виконаних робіт та платіжними дорученнями, що були сплачені за цим Актом.

Знос розраховано в порядку, встановленому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (спільний наказ Мінюсту та Фонду держмайна №142/5/2092 від 24.11.2003) у Звіті відповідача, на який він посилається та дорівнює нулю (0).

Таким чином, враховуючи вимоги статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та коефіцієнт зносу, що дорівнює нулю, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу позивача, йому відшкодовується розмір здійсненого відновлювального ремонту.

Посилання відповідача на Звіт як підставу для розрахунку страхового відшкодування має сенс лише за відсутності фактичних витрат Позивача та необхідний для визначення розміру таких витрат.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17 дійшов до висновку, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу але не кінцеву суму що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15.

У вищевказаній постанові також вказано, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ.

У Звіті розрахований коефіцієнт фізичного зносу (Ез), що дорівнює 0 (нулю) та важливий для визначення суми страхового відшкодування згідно статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 цього ж Закону страховик не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом позивача складають 49 267,00 грн розрахований знос дорівнює нулю, таким чином, у відповідності до статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , розмір страхового відшкодування складає 48267,00 грн, з урахуванням франшизи.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу в сумі 28 751,30 грн.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 1 758,84 грн, нарахованої за період за період з 07.01.2020 по 13.04.2020, суд зазначає наступне.

Пунктом 36.5 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Оскільки заява на виплату страхового відшкодування подана позивачем відповідачеві 08.10.2019, то строк у 90 днів з моменту подання заяви сплинув 06.01.2020. Починаючи з 07.01.2020 року має нараховуватися пеня за кожний день прострочення.

Сума заборгованості складає різницю вартості ремонту транспортного засобу виплаченого відповідачем відшкодування з урахуванням розміру франшизи - 1000,00 грн.

Відповідно до наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку сума пені за період з 07.01.2020 по 13.04.2020 складає 1758,84 грн.

Здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пені за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 1 758,84 грн є арифметично вірним.

Враховуючи факт прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 28 751,30 грн, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 758,84 грн правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами та підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судовий збір в сумі 2 102,00 грн покладається на відповідача.

Щодо покладання на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень частини першої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

За приписами статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 ГПК України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини четвертої статті 129 ГПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами частини восьмої статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до наданих представником позивача на підтвердження факту понесення позивачем витрат на оплату правничої допомоги договору про надання правової допомоги від 19.12.2019 № 19/12, актів виконаних робіт від 31.12.2019 № 19/12 та від 26.03.2020 № 19/12-1 та копії платіжного доручення № 265 від 20.12.2019, вартість наданих адвокатом позивачу юридичних послуг складає 7 000,00 грн.

Представником позивача наведено детальний опис наданих позивачу послуг правового характеру та докази сплати цих витрат позивачем на користь адвоката.

Враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), витрачений адвокатом час на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг, а також співмірність ціни позову із розміром гонорару адвоката, суд з урахуванням положень статті 126 ГПК України, відшкодовує позивачеві за рахунок відповідача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у сумі 7000,00 грн.

Щодо витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків (письмові свідчення свідків про відсутність пошкоджень бамперу до ДТП) в сумі 400,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 129 ГПК України, витрати позивача, пов`язані із залученням свідків (письмові свідчення свідків про відсутність пошкоджень бамперу до ДТП) в сумі 400,00 грн покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська страхова компанія Княжна Вієнна Іншуранс Груп (вул. Глибочицька, 44, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 24175269) на користь Сумської торгово-промислової палати (вул. Іллінська, 7А, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 02944745) шкоду, пов`язану з пошкодженням транспортного засобу в сумі 28751,30 грн, пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 1758,84 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн, витрати на правову допомогу в сумі 7000,00 грн та витрати, пов`язані із залученням свідків (письмові свідчення) в сумі 400,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано суддею 25 серпня 2020 року.

Суддя Ю.А. Джепа