Рішення
від 17.08.2020 по справі 460/2226/20
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2020 року м. Рівне №460/2226/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шевчук В.С.,

відповідача: представники Довгалюк І.Л., Кордонець М.М.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватна виробничо-комерційна фірма Фіалка (далі - позивач, ПВКФ Фіалка ), звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області), за змістом якого просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.03.2020р форми Р № 0000530402, В1 № 0000540402, В4 № 0000550402. Обґрунтовуючи позов, позивач вказав, що 18.02.2020 на його адресу надійшов акт № 229/17-00-12-02/30207687 від 06.02.2020р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПВКФ Фіалка (код ЄДРПОУ 30207687) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за листопад 2019 р. Із висновку акту вбачається, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ПВКФ Фіалка вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника по декларації з ПДВ за листопад 2019 р., а саме в порушення п.121.1 ст. 121, п. 44.1, п. 44.6, п. 44.7 ст. 44, пп. а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме завищено податковий кредит на суму 4 903186, що призвело до: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту у розмірі 1 744 910 грн.; завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1 344 977 грн.; завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1 813 299 грн. Позивач вважає, що висновки акту перевірки є необ`єктивними та безпідставними, а прийнятті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач зазначив, що при формуванні податкового кредиту за листопад 2019 року він діяв у відповідності до норм чинного законодавства, при цьому господарські операції мали реальний (товарний) характер. Документи, оформленні при здійсненні господарських операцій, у своїй сукупності є достатнім доказом реальності господарських операцій. При цьому, твердження відповідача щодо безтоварності господарських операцій по придбанню товарів позивачем є нічим не підтвердженими припущеннями. Також, що твердження контролюючого органу про не підтвердження про завищення суми податкового кредиту в розмірі 2 927 335 грн. у зв`язку із не надання позивачем документів, які підтверджуються правомірність формування податкового кредиту за жовтень, вересень, серпень та липень 2019 р. є необґрунтованими, оскільки перевірка проводилася відповідачем саме по декларації за листопад 2019 р., жодних згадок про необхідність обревізування попередній періодів такий наказ не містить. А належних вимог про надання таких документів за попередні періоди від працівників відповідача не отримував, про що повідомляв відповідача у своїх запереченнях. Крім цього, позивач зауважив, що відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкові накладні від постачальників були прийняті та зареєстровані податковим органом, а також включені ПВКФ ФІАЛКА до податкових декларацій з ПДВ за листопад 2019 року, які були прийняті податковим органом без заперечень. На час складання податкових накладних та подачі їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних жодних рішень про зупинення їх реєстрації або відмови їх у реєстрації не приймалося. Відтак, позивач вважає, що фірма мала законне право на формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних та правомірно включила їх до складу податкового кредиту за листопад 2019 року, а тому оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Приватною виробничо-комерційною фірмою Фіалка бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на поточний рахунок платника податку по декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року, встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185,1 ст. 185, пп. а а 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. У зв`язку з цим, 12.03.2020р. ГУ ДПС у Рівненській області на підставі висновків акту перевірки № 229/17-00-12-02/30207687 від 06.02.2020 р. прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення. Відповідач вказав, що за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, співставленням податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України за листопад 2019 року встановлено завищення податкового кредиту по ПВК Фірма Фіалка (код 30207687) з контрагентами на загальну суму 4903186грн, з них на суму 1975851грн в зв`язку з тим що по деяких окремих контрагентах не встановлення даних щодо реального джерела походження товару у постачальників по ланцюгу постачання; 2927335грн у зв`язку із не надання позивачем документів, які підтверджуються правомірність формування податкового кредиту за жовтень, вересень, серпень та липень 2019 р. Крім того, відповідач ствердив, що аналізом результатів опрацювання податкових декларацій за звітні (податкові) періоди, починаючи з періоду, за наслідками якого виникло від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, встановлено відхилення внаслідок висновку документальної перевірки про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами. А саме в ході проведення перевірки не встановлено дані щодо реального джерела походження товару у постачальників по ланцюгу постачання; та встановлено неможливість реального здійснення контрагентами ПВК Фіалка операцій з урахуванням часу, місця знаходження товарів, трудових ресурсів, активів необхідних для постачання товарів у контрагентів: ТОВ Керінг Систем (код ЄДРПОУ 42775186), ТОВ БП БУДІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 38957180), ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ (код ЄДРПОУ 42248305), ТОВ ТЕКО БУД (код ЄДРПОУ 42004746). Відповідач вказав, що несприятливі наслідки недостатньої обережності ведення суб`єктом господарювання господарської діяльності покладаються на особу, яка уклала такі правочини. Такі несприятливі наслідки не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань. У випадку недобросовісності контрагента покупець несе ризик від своєї бездіяльності в рамках податкового законодавства, позбавляючись можливості формувати витрати та податковий кредит у зв`язку із відсутністю належним чином оформлених первинних документів. Як наслідок, на думку, відповідача, ПВКФ Фіалка сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок документального оформлення операцій з придбання товарів та послуг у джерела, яке не відповідає документально оформленому. Укладені договори з вищезазначеними постачальниками не опосередковуються реальним виконанням операцій, що становлять їх предмет. З наведених підстав, відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій наводить аргументи на підтвердження своїх доводів, тотожні змісту позову.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких відхиляє доводи відповіді на відзив з підстав, тотожних змісту відзиву.

Позовна заява надійшла до суду 23.03.2020.

25.03.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

14.04.2020 від учасників справи надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

15.05.2020 ухвалою суду підготовче засідання відкладено.

29.04.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

29.04.2020 ухвалою суду підготовче засідання відкладено.

12.05.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.05.2020 ухвалою суду підготовче засідання відкладено.

01.06.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

03.06.2020 ухвалою суду підготовче засідання відкладено.

15.06.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

05.08.2020 в судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи по суті.

05.08.2020 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, клопотання позивача задоволено, розгляд справи по суті відкладений.

У судових засіданнях 05.08.2020 р. та18.08.2020 р. представники позивача, відповідача підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи, та надали суду пояснення за обставинами справи.

Заслухавши пояснення учасників справи, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх зібраними у справі доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд встановив наступне.

Матеріалами справи стверджено, що Приватна виробничо-комерційна фірма Фіалка (код ЄДРПОУ 30207687) зареєстрована як юридична особа з 28.02.1994 та перебуває на обліку в Рівненській об`єднаній Державній податковій інспекції ГУ ДФС у Рівненській області. Види діяльності за КВЕД: 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 42.11 Будівництво доріг і автострад.

Згідно з поданою ПВКФ Фіалка до ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області податковою декларацією з податку на додану вартість від 17.12.2019 р. № 9304467747 за листопад 2019 року, судом встановлено: від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (позитивне значення) становить 3 158 276грн (р.19); сума від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, становить 1344977грн (р.20.2.1); сума від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, становить 1813299грн (р.20.3). До декларації за листопад 2019 р. позивачем також було включено 2 927 335грн від`ємного значення сформованого у попередньому звітному періоді (р. 16.1). Згідно додатку 3 до декларації з ПДВ за листопад 2019 р. вбачається, що від`ємне значення ПДВ в загальній сумі 1344977грн, заявлене позивачем до відшкодування на рахунок у банку, було сформоване у липні, серпні та вересні 2019 р. за рахунок самостійної сплати позивачем сум податку на додану вартість, про свідчить запис про індивідуальний податковий номер постачальника, який відповідає номеру ПВКФ Фіалка у такій декларації (графа 2 таблиці 2 додатку 3).

В Додатку 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2019 року Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) , позивач просив бюджетне відшкодування в сумі 1344977грн перерахувати на рахунок платника у банку.

Суд встановив, що на підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 17.01.2020 р. № 143 та направлень від 21.01.2020 № 115/17-00-04-02, № 116/17-00-0402, відповідно до п. 200.11 ст. 200 розділу V, в порядку, встановленому на підставі пп. 78.1.8, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 глави 9 розділу Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПВКФ Фіалка з питань достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку за листопад 2019 року.

Результати перевірки оформлені актом № 229/17-00-12-02/30207687 від 06.02.2020р., яким встановлено порушення позивачем вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника по декларації з ПДВ за листопад 2019 р., зокрема: в порушення п. 121.1 ст. 121, п. 44.1, п. 44.6, п. 44.7 ст. 44, пп. а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме завищено податковий кредит на суму 4 903186, що призвело до: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту у розмірі 1744910грн; завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1344977грн; завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1813299грн.

В подальшому, 26.02.2020 р. позивач подав до ГУ ДПС у Рівненській області заперечення на акт перевірки, в яких висловив незгоду із висновками, що містяться в ньому та вказав, що висновки акту перевірки щодо безтоварності спірних операцій не відповідають дійсності, оскільки актом перевірки не заперечується факт отримання товару та його використання в ході господарської діяльності позивача. Про зазначені обставини ПВКФ Фіалка повідомлялося під час перевірки. Крім того, у таких запереченнях позивач зауважив, що запит відповідача про направлення матеріалів № 1028/10/17-00-04-02-05 від 24.01.2020р., необхідних для перевірки, отримав лише 11.02.2020 р., відтак об`єктивної можливості виконати його вимоги у строк до завершення перевірки позивач не має, оскільки на час отримання такого запиту вищезгадана перевірка є завершеною. Водночас, позивач послався на те, що обумовлений запит складений із порушеннями вимог п. 73.3. ст. 73 ПК України, щодо наявності усіх необхідних реквізитів. Разом із тим, до заперечень на акт перевірки позивачем було надано для контролюючого органу ряд документів щодо яких в акті перевірки містилося посилання як не надані. За таких умов, ПВКФ Фіалка вважала висновки акту перевірки такими, що порушують базовий правовий принцип - принцип правової визначеності та презумпцію правомірності дій платника податків.

17.03.2020 р. ГУ ДПС у Рівненській області надіслало ПВКФ Фіалка відповідь на заперечення до акту перевірки, в яких контролюючий орган відмовив у врахуванні доводів позивача, що містилися у запереченнях до акту перевірки.

Суд встановив, що на підставі висновків акту перевірки № 229/17-00-12-02/30207687 від 06.02.2020р., відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

форми Р №0000530402 від 12.03.2020 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 2 617 363 грн. (1 744 910 грн. - основний платіж, 872 455.00 грн. - штрафна санкція);

форми В1 №0000540402 від 12.03.2020 р., яким Позивачу зменшено суму відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку за декларацією з ПДВ за листопад 2019 р. у розмірі 1 344 977 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 672 488,50 грн.;

форми В4 №0000550402 від 12.03.2020 р., яким Позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за декларацією з ПДВ за листопад 2019 р. на суму 1 813 299 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд враховує таке.

Як встановлено судом з акту перевірки, висновки контролюючого органу про порушення позивачем приписів податкового законодавства, що призвело до завищення податкового кредиту за листопад 2019 року, ґрунтуються на тому, що відносини ПВФК Фіалка з рядом контрагентів, які мали місце в листопаді 2019 року, мають характер нереальних, такі контрагенти поставку товару не здійснювали, а тому податкові накладні з реквізитами таких контрагентів не є підставою для формування ПВКФ Фіалка податкового кредиту на суму 1975851грн, а саме по: ТОВ Керінг Систем (код ЄДРПОУ 42775186), ТОВ БП БУДІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 38957180), ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ (код ЄДРПОУ 42248305), ТОВ ТЕКО БУД (код ЄДРПОУ 42004746). Крім того у акті перевірки міститься твердження, про завищення позивачем суми податкового кредиту в розмірі 2927335грн у зв`язку із тим, що позивачем не було надано до перевірки затребувані у запиті контролюючого органу документи № 1028/10/17-00-04-02-05 від 24.01.2020 р.

Означений висновок відповідача по взаємовідносинах ПВКФ Фіалка з контрагентами ТОВ Керінг Систем (код ЄДРПОУ 42775186), ТОВ БП БУДІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 38957180), ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ (код ЄДРПОУ 42248305), ТОВ ТЕКО БУД зумовлений тим, що в результаті співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів в акті перевірки встановлено:

- відсутність трудових ресурсів у постачальників для реального здійснення господарських операцій;

- відсутність відомостей щодо наявних основних засобів та реального джерела походження товару;

- неможливості перевезення придбаного товару.

З урахуванням доводів та аргументів сторін, при вирішенні даного спору підлягали до перевірки фактичні обставини щодо здійснення позивачем господарських операцій у листопаді 2019 року, за результатами яких сформовано спірний податковий кредит.

При цьому, суд враховує, що вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закон № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За правилами п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Перевіряючи правомірність формування позивачем спірного податкового кредиту в листопаді 2019 року та відповідність даних податкового обліку позивача даним його бухгалтерського обліку, в розрізі наведених вище норм чинного законодавства, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

1) По взаєморозрахунках з ТОВ Керінг Систем (код ЄДРПОУ 42775186), судом встановлено наступне.

Згідно наданих для суду матеріалів встановлено, що ПВКФ "ФІАЛКА" за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 р. здійснювало операцій з придбання будівельних матеріалів у ТОВ Керінг Систем (код ЄДРПОУ 42775186) на підставі Договору купівлі-продажу №01/11-19 від 01.11.2019 р. Відповідно до умов договору, розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Інформація про відображення операції в оформлених на виконання відповідного договору первинних документах, а саме видаткових накладних та товарно- транспортних накладних які представлені до перевірки ПВКФ "ФІАЛКА" детально описано в акті перевірки (з 21 по 26 сторінки акту перевірки).

Як вбачається із матеріалів справи, такі правовідносини позивача з контрагентом щодо придбання будівельних матеріалів та будівельного спорядження в різному асортименті підтверджуються: видатковою накладною № 876 від 18.11.2019 р. на загальну суму 763794,38грн в т.ч. ПДВ 127299,06грн та товарно-транспортною накладною № 11978 від 18.11.2019 р.; видатковою накладною № 1336 від 18.11.2019 р. на загальну суму 896498,35грн в т.ч. ПДВ 149416,39грн та товарно-транспортними накладними №1985/1 від 18.11.2019 р., № 11985/2 від 18.11.2019 р., № 11985/3 від 18.11.2019 р.; видатковою накладною № 1332 від 18.11.2019 р. на загальну суму 903005,17грн в т.ч. ПДВ 150500,86грн та товарно-транспортними накладними № 11986/1 від 19.11.2019 р., № 11986/2 від 19.11.2019 р.; видатковою накладною № 1335 від 18.11.2019 р. на загальну суму 908569,47грн в т.ч. ПДВ 151428,24грн та товарно-транспортними накладними № 11987/1 від 20.11.2019 р., № 11987/2 від 20.11.2019 р.; видатковою накладною № 1334 від 18.11.2019 р. на загальну суму 925848,22грн в т.ч. ПДВ 154291,37грн та товарно-транспортною накладною № 11982 від 20.11.2019 р.; видатковою накладною № 872 від 18.11.2019 р. на загальну суму 739625,57грн в т.ч. ПДВ 123270,93грн та товарно-транспортною накладною № 11981 від 20.11.2019 р.; видатковою накладною № 873 від 18.11.2019 р. на загальну суму 930077,70грн в т.ч. ПДВ 155012,95грн та товарно-транспортними накладними № 11980/1 від 19.11.2019 р., № 11980/2 від 19.11.2019 р.; видатковою накладною № 875 від 18.11.2019 р. на загальну суму 914722,90грн в т.ч. ПДВ 152453,82грн та товарно-транспортними накладними № 11979/1 від 19.11.2019 р., № 11979/2 від 19.11.2010 р.; видатковою накладною № 874 від 18.11.2019 р. на загальну суму 909859,01грн в т.ч. ПДВ 151643,17грн та товарно-транспортною накладною № 11977 від 18.11.2019 р.; видатковою накладною № 1333 від 18.11.2019 р. на загальну суму 928591,83грн в т.ч. ПДВ 154765,30грн та товарно-транспортними накладними № 11984 від 18.11.2019 р., № 11984/2 від 18.11.2019 р.; видатковою накладною № 1331 від 18.11.2019 р. на загальну суму 804765,01грн в т.ч. ПДВ 134126грн та товарно-транспортними накладними № 11983/1 від 21.11.2019 р., № 11983/2 від 21.11.2019 р.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рах.631 Розрахунки з постачальниками в хронологічному порядку прослідковується як проведена оплата, так і відповідне постачання товару. Оплата за договором проведена шляхом укладення договору № 30/3 від 30.11.2019 р. про відступлення права вимоги.

Належним чином засвідчені копії таких документів позивачем долучено до матеріалів справи разом із позовною заявою. Вході судового розгляду такі документи були досліджені судом, жодних зауважень з приводу невідповідності обумовлених документів вимогам закону від сторін у справі не надходило.

При цьому, наявність у позивача обумовлених товарно-матеріальних цінностей та їх подальше використання в господарській діяльності контролюючим органом в акті перевірки не заперечувалася.

Згідно інформаційної бази даних ДПС України у ТОВ КЕРІНГ СИСТЕМ директором значиться ОСОБА_1, головним бухгалтером - Торогова Надія Володимирівна, засновник - ОСОБА_1 . Статутний фонд становить 2000грн. Кількість працюючих за даними звіту про Нарахування єдиного внеску становить 4 особи.

Як вбачається із акту перевірки та доданих до відзиву документів, реалізовані ТОВ КЕРІНГ СИСТЕМ для ПВКФ Фіалка товарно-матеріальні цінності, згідно до перелічених видаткових накладних, були попередньо придбані ТОВ КЕРІНГ СИСТЕМ у ТОВ АВЕРС-ІНК та ТОВ ЮНІОР КОРПОРЕЙН . При цьому визначаючи джерело походження перелічених товарно-матеріальних цінностей у ТОВ АВЕРС-ІНК , ТОВ ЮНІОР КОРПОРЕЙН , контролюючим органом проводився аналіз руху матеріальних цінностей лише за листопад та жовтень 2019 р. Можливість придбання зазначених матеріальних цінностей у попередніх звітних періодах в акті перевірки не досліджувалося.

Результатів проведення зустрічної звірки по ТОВ КЕРІНГ СИСТЕМ , незважаючи на наданий відповідачем запит про проведення зустрічної звірки від 21.01.2020 р., згадка про який міститься також у акті перевірки, станом на день розгляду справи до суду не представлено.

2) По взаєморозрахунках з ТОВ БП БУДІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 38957180) встановлено наступне.

Як вказано в акті перевірки, при перевірці контролюючим органом не встановлено реального джерела погодження придбаного ПВКФ Фіалка товару, та не підтверджено рух товарів в ланцюгу постачання від виробника до ПВКФ Фіалка . А також встановлено неможливість реального здійснення контрагентами ПВК Фіалка операцій з урахуванням часу, місця знаходження товарів, трудових ресурсів, активів необхідних для постачання товарів, тощо.

Згідно наданих для суду матеріалів встановлено, що ПВКФ ФІАЛКА за період з 01.11.2019 р. по 30.11.2019 р. здійснювало операцій з придбання будівельних матеріалів у ТОВ БП БУДІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 38957180) на підставі Договору поставки № 061101 від 06.11.2019 р.

Відповідно до умов договору, розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Інформація про відображення операції в оформлених на виконання відповідного договору первинних документах, а саме видаткових накладних та товарно- транспортних накладних які представлені до перевірки ПВКФ "ФІАЛКА" детально описано в акті перевірки (з 27 по 29 сторінки акту перевірки).

Згідно оборотно-сальдової відомості по рах.631 Розрахунки з постачальниками , в хронологічному порядку прослідковується як проведена оплата, так і відповідне постачання товару. Оплата за договором проведена шляхом укладення договору № 30/2 від 30.11.2019 р. про відступлення права вимоги.

Згідно інформаційної бази даних ДПС України у ТОВ БП БУДІНВЕСТ директором, засновником та головним бухгалтером значиться ОСОБА_2 . Статутний фонд становить 80000грн. Кількість працюючих за даними звіту про Нарахування єдиного внеску становить 6 осіб.

Як вбачається із акту перевірки, реалізовані ТОВ БП БУДІНВЕСТ для ПВКФ Фіалка товарно-матеріальні цінності, згідно до перелічених видаткових накладних, були попередньо отримані ТОВ БП БУДІНВЕСТ за рахунок здійснення операцій із імпорту товарів від нерезидентів та за рахунок операцій з придбання у ТОВ БАРКАС ЕЛІСТАР . При цьому визначаючи джерело походження перелічених товарно-матеріальних цінностей від ТОВ БАРКАС ЕЛІСТАР , контролюючим органом проводився аналіз руху матеріальних цінностей лише за листопад 2019 р. Можливість придбання зазначених матеріальних цінностей у попередніх звітних періодах в акті перевірки не досліджувалося. Поряд з тим, згідно із висновків акту перевірки (ст.28) реалізовані ТОВ БАРКАС ЕЛІСТАР для ТОВ БП БУДІНВЕСТ товарно-матеріально цінності, які згодом поставлено для ПВКФ Фіалка , були отримані ТОВ БАРКАС ЕЛІСТАР також внаслідок здійснення операцій із імпорту товарів від нерезидентів на митну територію України.

При цьому, як вбачається із наявних у матеріалах справи видаткових накладних, виписаних ТОВ БП БУДІНВЕСТ , частина реалізованого товару для ПВКФ Фіалка була отримана ТОВ БП БУДІНВЕСТ за рахунок безпосереднього імпорту товарів від нерезидентів, про що вказують відомості внесені до видаткових накладних щодо джерела походження товарно-матеріальний цінностей. Інша же частина проданого для ПВКФ Фіалка товару придбанаТОВ БП БУДІНВЕСТ від ТОВ БАРКАС ЕЛІСТАР , яке також отримало товарно-матеріальні цінності за рахунок імпорту. Такі відомості підтверджені й актом перевірки.

В той же час, жодних відомостей, щодо не можливості реальної поставки ТОВ БП БУДІНВЕСТ для ПВКФ Фіалка товарів, які були попередньо імпортовані на митну територію України, а відтак і були піддані митному оформленню та фактичному контролю щодо їх наявності, акт перевірки не містить, однак контролюючий орган ставить під сумнів увесь обсяг операцій, незважаючи на встановлення в межах перевірки реального джерела походження частини товару - імпорту, а відтак і наявності такого товару у контрагента позивача. (ст. 28 акту).

Результатів проведення зустрічної звірки по ТОВ БП БУДІНВЕСТ , незважаючи на наданий відповідачем запит про проведення зустрічної звірки від 04.02.2020 р., згадка про який міститься також у акті перевірки, станом на день розгляду справи до суду не представлено.

3) По взаєморозрахунках з ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ (код ЄДРПОУ 42248305) встановлено наступне.

Як вказано в акті перевірки, при перевірці контролюючим органом встановлено неможливість реального здійснення контрагентами ПВК Фіалка операцій з урахуванням часу, місця знаходження товарів, трудових ресурсів, активів необхідних для постачання товарів, тощо.

Згідно наданих для суду матеріалів встановлено, що ПВКФ ФІАЛКА за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 р. здійснювало операцій з придбання будівельних матеріалів у ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ (код ЄДРПОУ 42248305) на підставі Договору поставки № 041102 від 04.11.2019 р. Відповідно до умов договору, розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Інформація про відображення операції в оформлених на виконання відповідного договору первинних документах, а саме видаткових накладних та товарно- транспортних накладних які представлені до перевірки ПВКФ "ФІАЛКА" детально описано в акті перевірки (з 29 по31 сторінки акту перевірки).

Згідно оборотно-сальдової відомості по рах.631 Розрахунки з постачальниками , в хронологічному порядку прослідковується як проведена оплата, так і відповідне постачання товару. Оплата за договором проведена шляхом укладення договору № 30/1 від 30.11.2019 р. про відступлення права вимоги.

Згідно інформаційної бази даних ДПС України у ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ директором, засновником та головним бухгалтером значиться ОСОБА_3 . Статутний фонд становить 1000000грн. Кількість працюючих за даними звіту про нарахування єдиного внеску становить 6 осіб.

Як вбачається із акту перевірки, реалізовані ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ для ПВКФ Фіалка товарно-матеріальні цінності, згідно до перелічених видаткових накладних, були попередньо отримані ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ за рахунок здійснення операцій із імпорту товарів від нерезидентів та за рахунок операцій з придбання у ТОВ БАРКАС ЕЛІСТАР . При цьому визначаючи джерело походження перелічених товарно-матеріальних цінностей від ТОВ БАРКАС ЕЛІСТАР , контролюючим органом проводився аналіз руху матеріальних цінностей лише за листопад 2019 р. Можливість придбання зазначених матеріальних цінностей у попередніх звітних періодах в акті перевірки не досліджувалося. Поряд з тим, згідно із висновків акту перевірки (ст.30) реалізовані ТОВ БАРКАС ЕЛІСТАР для ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ товарно-матеріально цінності, які згодом поставлено для ПВКФ Фіалка , були отримані ТОВ БАРКАС ЕЛІСТАР також внаслідок здійснення операцій із імпорту товарів від нерезидентів на митну територію України.

При цьому, як вбачається із наявних у матеріалах справи видаткових накладних виписаних ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ , частина реалізованого товару для ПВКФ Фіалка була отримана ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ за рахунок безпосереднього імпорту товарів від нерезидентів, про що вказують відомості внесені до видаткових накладних щодо джерела походження товарно-матеріальний цінностей. Інша же частина проданого для ПВКФ Фіалка товару придбана ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ від ТОВ БАРКАС ЕЛІСТАР , яке також отримало товарно-матеріальні цінності за рахунок імпорту. Такі відомості підтверджені й актом перевірки.

В той же час, жодних відомостей, щодо не можливості реальної поставки ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ для ПВКФ Фіалка товарів, які були попередньо імпортовані на митну територію України, а відтак і були піддані митному оформленню та фактичному контролю щодо їх наявності, акт перевірки не містить, однак контролюючий орган ставить під сумнів увесь обсяг операцій, незважаючи на встановлення в межах перевірки реального джерела походження частини товару - імпорту, а відтак і наявності такого товару у контрагента позивача. (ст. 30 акту).

Результатів проведення зустрічної звірки по ТОВ ТРІАС КОНСАЛТ , незважаючи на наданий відповідачем запит про проведення зустрічної звірки від 04.02.2020 р., згадка про який міститься також у акті перевірки, станом на день розгляду справи до суду не представлено.

4) По взаєморозрахунках з ТОВ ТЕКО БУД (код ЄДРПОУ 42004746)встановлено наступне.

Як вказано в акті перевірки, при перевірці контролюючим органом не встановлено реального джерела погодження придбаного ПВКФ Фіалка товару, та встановлено неможливість реального здійснення контрагентом ПВК Фіалка операцій з урахуванням часу, місця знаходження товарів, трудових ресурсів, активів необхідних для постачання товарів, тощо.

Згідно наданих для суду матеріалів встановлено, що ПВКФ ФІАЛКА за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 р. здійснювало операцій з придбання будівельних матеріалів у ТОВ ТЕКО БУД (код ЄДРПОУ 42004746) на підставі Договору поставки № 01/11-19 від 01.11.2019 р. (загальна сума договору складає 918950,87грн) та на підставі Договору оренди обладнання № 01/11 від 01.11.2019 р. Відповідно до умов договорів, розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Як вбачається із матеріалів справи, такі правовідносини позивача з контрагентом щодо придбання будівельних матеріалів в різному асортименті підтверджуються: видатковою накладною № 50 від 29.11.2019 р. на загальну суму 39050,64грн. в т.ч. ПДВ 6508,44грн та товарно-транспортною накладною № 11872 від 29.11.2019 р.; видатковою накладною № 47 від 28.11.2019 р. на загальну суму 99043,06грн в т.ч. ПДВ 16507,18грн та товарно-транспортною накладною № 11875 від 28.11.2019 р.; видатковою накладною № 48 від 28.11.2019 р. на загальну суму 98829,83грн в т.ч. ПДВ 16471,64грн та товарно-транспортною накладною № 11874 від 28.11.2019 р.; видатковою накладною № 49 від 28.11.2019 р. на загальну суму 83403,35грн в т.ч. ПДВ 13900,55грн та товарно-транспортною накладною № 11873 від 28.11.2019 р.; видатковою накладною № 45 від 27.11.2019 р. на загальну суму 99608,35грн в т.ч. ПДВ 16601,40грн та товарно-транспортною накладною № 11877 від 27.11.2019 р.; видатковою накладною № 46 від 27.11.2019 р. на загальну суму 99043,06грн в т.ч. ПДВ 16507,18грн та товарно-транспортною накладною № 11876 від 27.11.2019 р.; видатковою накладною № 44 від 27.11.2019 р. на загальну суму 99972,58грн в т.ч. ПДВ 16662,10грн та товарно-транспортною накладною № 11878 від 27.11.2019 р.

Правовідносини позивача із вказаним контрагентом щодо оренди будівельного обладнання підтверджуються актом прийому-передачі до Договору № 01/11 оренди обладнання від 01.11.2019 р., актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) на суму 120000грн в т.ч. ПДВ 20000грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рах.631 Розрахунки з постачальниками , в хронологічному порядку прослідковується як проведена оплата, так і відповідне постачання товару. Оплата за договором проведена шляхом безготівкового перерахунку позивачем грошових на рахунки ТОВ ТЕКО-БУД , що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Належним чином засвідчені копії таких документів позивачем долучено до матеріалів справи. В ході судового розгляду такі документи були досліджені судом, жодних зауважень з приводу невідповідності обумовлених документів вимогам закону від сторін у справі не поступало.

Згідно інформаційної бази даних ДПС України у ТОВ ТЕКО-БУД директором, головним бухгалтером, засновником значиться - ОСОБА_4 . Статутний фонд становить 10000грн. Кількість працюючих за даними звіту про Нарахування єдиного внеску становить 2 особи.

Як вбачається із акту перевірки, відповідач вказує про відсутність джерела походження товару, реалізованого для ПВКФ Фіалка . При цьому, інформацію про досліджуваний період в продовж якого проводився аналіз Єдиного реєстру податкових накладних, акт перевірки не містить. Можливість придбання зазначених матеріальних цінностей у попередніх звітних періодах в акті перевірки також не досліджувалося. До суду, інформації про джерела формування від`ємного значення ТОВ ТЕКО-БУД за листопад 2019 р. також контролюючим органом не представлена.

Результатів проведення зустрічної звірки по ТОВ ТЕКО-БУД , незважаючи на наданий відповідачем запит про проведення зустрічної звірки від 28.01.2020 р., згадка про який міститься також у акті перевірки, станом на день розгляду справи до суду не представлено.

Висновок відповідача щодо не можливості транспортування ПВКФ Фіалка придбаних у контрагента ТМЦ, у зв`язку із тим, що транспортні засоби, заявлені у товарно-транспортних накладних були перереєстровані в продовж 12-14 листопада 2019 р. на ПП Західпроменерго є неприйнятними з огляду на те, що із змісту наявних в матеріалах справи документів вбачається, що згадані у товарно-транспортних накладних транспортні засоби, незважаючи на їх попередній продаж для ПП Західпроменерго , продовжуються використовуватися ПВКФ Фіалка на підставі договору оренди (копії догорів купівлі-продажу та оренди, та актів прийому-передачі в оренду, надані позивачем разом із позовною заявою, для контролюючого органу надавалися разом із запереченнями на акт перевірки). Відтак, суд приходить до висновку, що вказане твердження контролюючого органу не знаходить під собою належного підтвердження.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що ПВКФ Фіалка оформлено спірні господарські операції з придбання товарів та послуг у постачальників в листопаді 2019 року первинними документами, які відповідають вимогам Закону № 996, розкривають зміст господарських операцій, ідентифікують осіб, які в них брали участь, а відтак є належними й допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Крім того, оцінюючи інші надані відповідачем доводи на підтвердження нереальності господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, суд зважує на таке.

Так, Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у своїх постановах: від 13 березня 2018 року у справі № 814/3520/13-а, від 31 липня 2018 року у справі № 815/3725/13-а, від 03 квітня 2018 року справі № 804/1963/17, від 27 березня 2018 у справі № 816/809/17, від 27 лютого 2018 року у справі № 813/1766/17, від 05 червня 2018 року у справі № 809/1139/17, від 17 січня 2018 року у справі № 804/8943/13-а, від 23 січня 2018 року у справі № 826/7047/13-а, від 15 травня 2018 року у справі № 815/423/17, від 26 червня 2018 року у справі № 808/2360/17, від 26 червня 2018 року у справі № 826/5522/14, від 26 червня 2018 року у справі № 826/548/17, від 23 липня 2019 року у справі № 2а/0370/307/11, від 30 серпня 2019 р. у справі № 804/17176/14, від 21 січня 2020 року у справі № 814/2335/14, від 05 лютого 2020 року у справі № 823/1519/16, від 20 лютого 2020 року у справі № 802/1255/17-а, висловлює правову позицію, що у ході дослідження господарських операцій необхідно звертати увагу саме на: реальність здійснення оподатковуваних операцій, які повинні мати ділову мету та економічну вигоду; документальне підтвердження здійснення господарських операцій первинними документами, які супроводжують операції певного виду; наявність у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявність розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Вказуючи на відсутність відомостей щодо наявних власних або орендованих основних засобів у постачальників позивача, відповідач в акті перевірки покликається на відомості інформаційної системи ДФС України Податковий блок про те, що такими платниками податків не подавались повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, які пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (форма № 20-ОПП). Інші джерела інформації під час проведення документальної перевірки контролюючим органом опрацьовані не були.

Суд зазначає, що неподання означеної інформації контрагентом позивача до податкового органу за місцем податкового обліку вказує на порушення платником податків податкової дисципліни, однак не може беззаперечно підтверджувати фактичної відсутності власних або орендованих основних засобів.

При цьому надана відповідачем до відзиву інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів - контрагентів позивача, свідчить про відсутність у відповідних реєстрах відомостей про право власності, інші речові права за заданим пошуком: за частковим спів паданням. Інші параметри пошуку відповідачем не застосовувались, що ставить під сумнів повноту наданої суду інформації.

Суд також зауважує, що неможливість встановлення (виявлення) у контрагентів позивача основних засобів виробництва, виробничих приміщень, жодним чином не може свідчити про відсутність господарської діяльності з боку таких контрагентів, адже такі засоби можуть бути залучені контрагентами виключно на умовах оренди. Зазначені відомості можуть бути перевірені відповідачем виключно лише в межах зустрічної перевірки таких контрагентів. Однак, як вбачається із акту перевірки та матеріалів справи, таким правом контролюючих орган не скористався, та не представив будь-яких доказів, які б містили в собі результати таких перевірок.

Так, Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі № 804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 у справі № 2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі № 826/7704/16 (адміністративне провадження № К/9901/38191/18).

Щодо відсутності реального джерела походження товару у постачальників за даними ЄРПН.

На думку суду, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

На переконання суду, висновки контролюючого органу базуються крім іншого, на податковій інформації, сформованій за результатами аналізу відомостей, отриманих від інших податкових органів, та аналізу діяльності по ланцюгу постачання. При цьому контролюючим органом не здійснено ґрунтовного аналізу сутності та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

При цьому, слід зважити, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом.

Водночас слід зважити, що під час перевірки контролюючий орган не ставив під сумнів достовірність наданої позивачем первинної документації, а висновки відповідача про безтоварність спірних операцій зроблені лише на підставі аналізу зібраної податкової інформації щодо контрагентів позивача або з огляду на неможливість проведення звірки цих контрагентів. Ця інформація (за умови невиконання відповідачем обов`язку із самостійного встановлення та доведення факту порушення платником податків вимог податкового законодавства) не має преюдиціального значення та не є такою, що достовірно та безсумнівно підтверджує відсутність реального руху активів між позивачем та його контрагентами.

Згідно правової позиції Верховного Суду у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа № 814/2412/17), від 02.04.2020 у справі № 160/93/19), від 13.08.2020 р. (справа № 520/4829/19), Верховний Суд зауважив, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами. При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, оскільки є лише відображенням якості роботи окремих працівників контролюючого органу.

Єдиний реєстр податкових накладних містить відомості щодо операцій з придбання та реалізації, які супроводжувались оформленням податкових накладних. Разом з тим, платник податків не позбавлений можливості придбавати той чи інший товар у постачальників, які не є платниками ПДВ, і в такому випадку відомості щодо господарських операцій в ЄРПН не відображаються.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення такої аналітичної інформації будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, про що свідчить відсутність актів зустрічної звірки контрагентів позивача з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (Постанова ВС від 12.06.2018 р. у справі № 826/16272/13-а).

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (Постанова ВС від 27.02.2018 р. у справі № 811/2154/13-а).

У своїй постанові від 05.02.2020 р. по справі № 823/1519/16 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду критично віднісся до посилань контролюючого органу на аналіз податкової інформації, отриманої відносно контрагентів позивача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, знаходження за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів тощо. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем (Постанова ВС від 23.05.2018 р. у справі № 804/853/14).

Наведені обставини вказують на неповноту проведеної контролюючим органом перевірки. Окрім цього, суд враховує, що відповідно до приписів статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відомості про здійснення державної реєстрації контрагентів позивача, про їх місцезнаходження, керівників, місце податкового обліку внесені до ЄДР. Отже такі відомості є достовірними і можуть бути використані в судовому спорі.

При цьому, слід зважити, що види діяльності контрагентів позивача, які містяться у ЄДРПОУ охоплюють зміст тих операцій, які мали місце з позивачем.

Окрім того, здійснюючи аналіз спірних правовідносин, які склалися між сторонами, суд звертає увагу на те, що у відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.

Покупцю товарів/послуг заборонено відносити суми ПДВ до податкового кредиту в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг, податкових накладних у Реєстрі.

Із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним і факт внесення їх до Реєстру в строки визначені для складання та подання податкової звітності з ПДВ.

У відповідності до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, податкові накладні від постачальників були прийняті та зареєстровані податковим органом, а також включені ПВКФ ФІАЛКА до податкових декларацій з ПДВ листопад 2019 року, які були прийняті податковим органом без заперечень.

Згідно Постанови КМУ № 117 від 21.02.2018 р. Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , визначено повноваження податкового органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації, а також критерії за якими повинен діяти такий орган. А саме згідно п.5, п. 6, п. 7 зазначеного Порядку Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Однак, слід наголосити, що на час складання податкових накладних та подачі їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, жодних рішень про зупинення їх реєстрації або відмови їх у реєстрації не приймалося.

При цьому, слід зважити, що критерії на які посилалися працівники податкового органу у акті перевірки, ґрунтуються на показниках позитивної податкової історії платника податку - постачальника.

А відтак, якщо податковий орган вказує, що постачальники ПВКФ Фіалка є недобросовісними, мають негативну історію платника податків, а їхня діяльність не спрямована досягнення реальної цілі господарської діяльність, то такі обставини мали бути виявленні саме на стадії реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідком чого мало бути прийняте рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації. Зазначений правовий механізм, якраз і створений державою для того щоб відсіювати недобросовісних платників податків та не допускати їх до підриву нормальної господарської діяльності решти платників податків.

Як, наслідок, якщо податковий орган допустив реєстрацію податкових накладних виписаних вище переліченими контрагентами-постачальниками, то у ПВКФ ФІАЛКА були усі підстави вважати, що його постачальники відповідають усім критеріям добросовісності та мають показники позитивної податкової історії платника податку.

А відтак, правомірність формування податкового кредиту з ПДВ за листопад 2019 року ПВКФ ФІАЛКА ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки податковий кредит сформований на підставі належно оформлених та зареєстрованих податкових накладних, отриманих від контрагентів, які мали спеціальну правосуб`єктність.

На час проведення позапланової перевірки всі податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктами 21.1.1., 21.1.2., 21.1.3., 21.1.4. п. 21.1. ст. 21 ПК України закріплено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Норми Конституції України є нормами прямої дії (ст. 8).

Верховний Суд погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій неодноразово вказував, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про відсутність укладених трудових договорів між контрагентом та фактичним виконавцем робіт/ послуг, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку (Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року в рамках справи № 805/2030/16-а,адміністративне провадження № К/9901/28918/18 (ЄДРСРУ № 78771679), від 21 грудня 2018 року по справі № 826/5774/17, адміністративне провадження № К/9901/63719/18 (ЄДРСРУ № 78771564), від 20 грудня 2018 року по справі № 826/9632/16, адміністративне провадження № К/9901/32828/18 (ЄДРСРУ № 78716371), від 20 грудня 2018 року по справі № 826/20081/16, адміністративне провадження № К/9901/42306/18 (ЄДРСРУ № 78716040), від 20 грудня 2018 року по справі № 815/4992/16, адміністративне провадження № К/9901/41342/18, від 20 грудня 2018 року по справі № 820/2946/18, адміністративне провадження № К/9901/64596/18 (ЄДРСРУ № 78771722) та від 20 грудня 2018 року по справі № 818/770/17, адміністративне провадження № К/9901/38096/18 (ЄДРСРУ № 78771434)).

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків (Постанова КАС ВС від 19 лютого 2019 року по справі № 811/217/17, адміністративне провадження № К/9901/38084/18, ЄДРСРУ № 79956733).

Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (Постанова КАС ВС від 9 березня 2019 року по справі № 810/302/15, адміністративне провадження № К/9901/19359/18 (ЄДРСРУ № 80580348).

В той же час, матеріалами справи підтверджуються факти перерахування позивачем коштів своїм контрагентам, однак, а ні посадові особи ДПС, а ні інші контролюючі чи правоохоронні органи навіть не намагалися встановити економічну доцільність укладення позивачем із його контрагентами безтоварних правочинів , не проведено також визначення подальшого руху перерахованих позивачем коштів, оскільки без фактичного повернення таких коштів особі, яка їх перерахувала, втрачається будь-яке економічне підґрунтя укладення безтоварних правочинів . Оскільки, у разі якщо кошти для покупця товару не повертаються, то в будь-якому разі покупець несе відповідні витрати, та не має жодного зиску від укладення правочину, а ніж той який пов`язаний із безпосереднім придбанням необхідного йому товару за договором.

Крім того, 07 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 870/4806/12, адміністративне провадження № К/9901/5850/18 (ЄДРСРУ № 75757107) чітко зазначив, що наявність податкової інформації про фіктивність контрагентів є неприйнятною оскільки склад податкового правопорушення не може доводитися податковою інформацією, яка має виключно інформаційне навантаження вільного розсуду податкового органу (припущень), та не заснована на аналізі первинних та інших документів.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само і саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

З огляду на наведене, суд приходить висновку, що ПВКФ ФІАЛКА не може нести юридичну відповідальність у вигляді зменшення сум податково кредиту за недотримання її контрагентами норм Податкового кодексу України.

Відтак, ПВКФ ФІАЛКА мала законне право на формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних та правомірно включила їх до складу податкового кредиту за листопад 2019 року.

Таким чином, судом встановлено, що спірний податковий кредит ПВКФ Фіалка сформований на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, а господарські операції оформлені належними первинними документами, які підтверджують фактичний рух активів. Придбані товари відповідають основному виду господарської діяльності ПВКФ Фіалка , докази їх використання в господарській діяльності судом досліджено. Порушення контрагентами-постачальниками податкової дисципліни, як то неподання податкової звітності, може мати правові наслідки лише щодо такого платника податків та не позбавляє покупця права на формування податкового кредиту в разі підтвердження належними первинними документами, у відповідності до приписів податкового законодавства. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в рішеннях від 12.02.2019 по справі № 813/7368/13-а, від 05.02.2019 по справі № 816/652/15-а, від 22.01.2019 по справі № 820/313/17.

Щодо висновку контролюючого органу з приводу не надання ПВКФ Фіалка затребуваних контролюючим органом документів, які підтверджують показники звітності позивача за жовтень, вересень, серпень та липень 2019 р., що призвело до відхилення даних контролюючого органу із даними позивача на суму 2927335грн, то на переконання суду, вказані висновки контролюючого органу є суперечливими, з огляду на наступне.

Як вбачається із акту перевірки, в ході її проведення контролюючим органом проводився аналіз джерел формування від`ємного значення показників декларації з ПДВ позивача у попередніх періодах. Так на ст. 38 акту перевірки вбачається, що контролюючим органом проводився аналіз вантажно-митних декларацій, за якими позивачем здійснювалися операції з імпорту товарно-матеріальних цінностей та документів, що підтверджували сплату податку на додану вартість під час митного оформлення таких товарів. Зокрема, згідно акту перевірки контролюючим органом встановлено факт надання позивачем вантажно-митних декларацій та документів, що підтверджували сплату ПДВ за липень 2019 р. на суму 381896,38грн, за серпень 2019 р. на суму 1148028,11грн, та за вересень 2019 р. на суму 47313,48грн, а разом на суму: 1577237,97грн.

Водночас, як слідує із додатку 3 до декларації з ПДВ за листопад 2019 р., від`ємне значення ПДВ в загальній сумі 1344977грн, заявлене позивачем до відшкодування на рахунок у банку, було сформоване у липні, серпні та вересні 2019 р. за рахунок самостійної сплати позивачем сум податку на додану вартість, про що свідчить запис про індивідуальний податковий номер постачальника, який відповідає номеру ПВКФ Фіалка у такій декларації (графа 2 таблиці 2 додатку 3).

Порівняльний аналіз вказаних даних, дає підстави стверджувати, що заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування на рахунок платника податків у банку у декларації за листопад 2019 р. була сформована виключно за рахунок сплати позивачем сум ПДВ у складі митних платежів під час митного оформлення товарів за відповідними вантажно-митними деклараціями в попередніх звітних періодах.

Як вбачається із матеріалів справи, під час проведення перевірки позивачем надавалися для працівників контролюючого органу, які проводили перевірку, відповідні вантажно-митні декларації, разом із договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та банківськими виписками, платіжними дорученнями, які стосуються заявлених сум бюджетного відшкодування. Вказані обставини справи підтверджуються наявними у справі актами приймання-передачі документів для проведення виїзної документальної перевірки ПВКФ Фіалка від 23.01.2020 в кількості 5 шт. Про зазначені обставини щодо подання усіх документів, які стосуються заявлених сум бюджетного відшкодування, додатково зауважував позивач і у власних запереченнях до акту перевірки, копія яких наявна у матеріалах справи.

В ході судового розгляду справи, на вимогу суду ПВКФ Фіалка було додатково надані митні декларації за липень, серпень, вересень 2019 р. а також платіжні доручення про сплату коштів за митне оформлення товарів, картки рахунку, щодо взаєморозрахунків із митним органом. Вказані документи оглянуті під час судового засідання, жодних зауважень від сторін у справі з приводу таких документів не поступило. Копії таких документів приєднано до матеріалів справи.

При цьому, суд рахує за необхідне зауважити, що документи, щодо яких в акті перевірки міститься згадка як ненадані, стосувалися показників звітності позивача за липень, серпень, вересень та жовтень 2019 р., контролюючим органом в межах строку перевірки з дотриманням процедури, передбаченої відповідним законом не витребовувались.

А саме, як вбачається із акту перевірки, відповідна документальна позапланова виїзна перевірка звітності позивача проводилася у період з 22.02.2020 р. по 30.01.2020 р. (ст. 2 акту). Згідно записів, які містяться на сторінках акту перевірки (ст. 37), 27.01.2020 р. посадові особи контролюючого органу, відповідальні за проведення перевірки, намагалися власноруч вручити для посадових осіб позивача запит про направлення матеріалів № 1028/10/17-00-04-02-05 від 24.01.2020 р. При цьому, як вказано у такому акті, у зв`язку із відмовою посадових осіб позивача отримати такий запит, ревізорами відповідача було складено акт відмови від отримання запиту № 24/17-00-04-02 від 27.01.2020 р., за наслідком чого такий запит направлено поштою.

Як слідує із змісту акту перевірки, жодних відомостей про оформлення працівниками відповідача акту відмови у наданні документів, як це передбачено п. 85.6. ст. 85 ПК України, такий акт не містить, міститься лише згадка про оформлення акту відмови в отриманні запиту.

Відповідно до п. 85.4. ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Згідно п. 85.6. ст. 85 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Із матеріалів справи вбачається, що запит відповідача про направлення матеріалів № 1028/10/17-00-04-02-05 від 24.01.2020 р. необхідних для перевірки, у якому містилася вимога щодо надання документів, які стосуються показників звітності позивача за липень, серпень, вересень,жовтень 2019 р., працівники відповідача намагалися вручити для позивача лише 27.01.2020 р., однак фактично позивачем отримано лише 11.02.2020 р. (що підтверджується конвертом в якому надійшло поштове відправлення та витягом із сайту Укрпошти про час вручення поштового відправлення, копії яких містяться у матеріалах справи),тобто, після завершення складання акту перевірки (акт перевірки оформлено 06.02.2020 р.). Відтак, суд погоджується із доводами позивача, що об`єктивної можливості виконати вимоги запиту у строк до завершення перевірки позивач не мав, оскільки на час отримання такого запиту вищезгадана перевірка була завершеною, а акт перевірки відповідно складений. При цьому, з наведеного також слідує, що посадовими особами відповідача було порушено положення п. 85.4. ст. 85 ПК України, яким передбачено процедуру подання запиту на отримання копій документів не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки, В той же час, як слідує з змісту акту перевірки, спробу здійснити вручення запиту наручно працівники відповідача здійснили лише 27.01.2020 р. тобто за три робочі дні до її завершення.

Окрім того, суд звертає увагу що обумовлений запит № 1028/10/17-00-04-02-05 від 24.01.2020 р.складений із порушеннями вимог п. 73.3. ст. 73 ПК України, щодо наявності усіх необхідних реквізитів.

А саме, згідно п. 73.3. ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

В той же час, в супереч п. 73.3. ст. 73 ПК України, вищевказаний запит ГУ ДПС у Рівненській області таким вимогам не відповідає, оскільки в такому запиті (підписаному за підписом керівника контролюючого органу) була відсутня печатка контролюючого органу (копія запиту на явна в матеріалах справи).

А відтак, суд погоджується із правомірністю тверджень позивача, що останній, користуючись правом закріпленим в абз. 17 п. п. 73.3. ст. 73 ПК України, не був зобов`язаний надавати відповідь на такий запит, оскільки у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Про вказані недоліки запиту, позивачем повідомлялося відповідача у запереченнях до акту перевірки.

Також, суд звертає увагу, що висновок контролюючого органу, щодо відсутності у позивача затребуваних згідно запиту документів є передчасним, оскільки аналізуючи зміст акту перевірки, пояснення представників відповідача та позивача, суд прийшов до висновку, що в даному разі, мала місце свідома відмова позивача у наданні затребуваних документів, з огляду на порушення процедури їх витребування. При настанні таких подій, контролюючий орган мав би зафіксувати такі обставини, шляхом оформлення акту відмови у наданні документів та внести до такого акту перелік затребуваних документів, які не надано. Однак, як вбачається із змісту акту перевірки та пояснень представників сторін такого акту відмови у наданні документів в ході перевірки не оформлялося, тим самим контролюючим органом при формуванні висновків щодо ненадання позивачем затребуваних документів порушено процедуру передбачену п. 85.6. ст. 85 ПК України.

Крім того, слід зважити, що запитувану інформацію контролюючий орган вимагав надати за періоди, які не охоплені наказом про перевірку. Так, згідно наказу № 143 від 17.01.2020 р. контролюючим органом проводилася перевірка достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2019 р. Жодних згадок про необхідність одночасної перевірки показників звітності позивача у попередніх періодах (за жовтень, вересень, серпень, липень такий наказ не містить). А відтак, суд ставить під сумнів правомірність вимог контролюючого органу для витребування від позивача документів, які не стосуються періоду перевіряємої звітності позивача.

Як наслідок, суд стверджує, що висновок посадових осіб відповідача про не надавання позивачем затребуваних документів, за умови що посадовими особами очевидно досліджувалися документи, що стосуються операцій із формування від`ємного значення у попередніх звітних періодах, за яким проводиться бюджетне відшкодування, та за умови недотримання процедури витребування таких документів, а також процедури фіксації фактів не надання таких документів, є суперечливим, а відтак безумовно помилковим.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. Тому, суд дійшов висновку, що оскаржені податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям обґрунтованості, безсторонності, добросовісності та розсудливості, а тому є протиправними та належать до скасування, а позовні вимоги позивача до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області, судові витрати на загальну суму 21020грн, сплачені згідно платіжного доручення № 4928 від 23.03.2020, оригінал якого знаходяться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 12 березня 2020 року №№ 0000530402, 0000540402, 0000550402 в повному обсязі.

Стягнути на користь Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 21020грн (двадцять одна тисяча двадцять гривень, 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - Приватна виробничо-комерційна фірма "Фіалка" (35314, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Зоря, вул. Конституції, 24, кв. 16; код ЄДРПОУ 30207687);

2) відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449).

Повний текст рішення складений 25 серпня 2020 року.

Суддя Т.О. Комшелюк


Дата ухвалення рішення	17.08.2020
Оприлюднено	26.08.2020
Номер документу	91120264
Судочинство	Адміністративне

Комшелюк Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 17.08.2020 по справі 460/2226/20РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —460/2226/20

Рішення від 17.08.2020

Рішення
від 17.08.2020 по справі 460/2226/20
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД