Постанова

від 15.12.2020 по справі 460/2226/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2226/20 пров. № А/857/12769/20

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Волошин М.М.

за участю представника позивача: Шевчук В.С.

представника відповідача: Довгалюк І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року (рішення ухвалене о 12:12 у м. Рівнесудом у складі головуючого судді Кошмелюк Т.О., повний текст рішення складено 25.08.2020) у справі за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2020р форми «Р» № 0000530402, «В1» № 0000540402, «В4» № 0000550402.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 18.02.2020 на його адресу надійшов акт № 229/17-00-12-02/30207687 від 06.02.2020р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПВКФ «Фіалка» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за листопад 2019 р. Із висновку акту вбачається, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ПВКФ «Фіалка» вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника по декларації з ПДВ за листопад 2019 р., а саме в порушення п.121.1 ст. 121, п. 44.1, п. 44.6, п. 44.7 ст. 44, пп. «а» п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме завищено податковий кредит на суму 4 903186, що призвело до: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту у розмірі 1 744 910 грн.; завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1 344 977 грн.; завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1 813 299 грн. Позивач вважає, що висновки акту перевірки є необ`єктивними та безпідставними, а прийнятті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач зазначив, що при формуванні податкового кредиту за листопад 2019 року він діяв у відповідності до норм чинного законодавства, при цьому господарські операції мали реальний (товарний) характер. Документи, оформленні при здійсненні господарських операцій, у своїй сукупності є достатнім доказом реальності господарських операцій. При цьому, твердження відповідача щодо безтоварності господарських операцій по придбанню товарів позивачем є нічим не підтвердженими припущеннями. Також, що твердження контролюючого органу про не підтвердження про завищення суми податкового кредиту в розмірі 2 927 335 грн. у зв`язку із не надання позивачем документів, які підтверджуються правомірність формування податкового кредиту за жовтень, вересень, серпень та липень 2019 р. є необґрунтованими, оскільки перевірка проводилася відповідачем саме по декларації за листопад 2019 р., жодних згадок про необхідність обревізування попередній періодів такий наказ не містить. А належних вимог про надання таких документів за попередні періоди від працівників відповідача не отримував, про що повідомляв відповідача у своїх запереченнях. Крім цього, позивач зауважив, що відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкові накладні від постачальників були прийняті та зареєстровані податковим органом, а також включені ПВКФ «ФІАЛКА» до податкових декларацій з ПДВ за листопад 2019 року, які були прийняті податковим органом без заперечень. На час складання податкових накладних та подачі їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних жодних рішень про зупинення їх реєстрації або відмови їх у реєстрації не приймалося. Просив позов задоволити.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 12 березня 2020 року №№ 0000530402, 0000540402, 0000550402 в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДПС у Рівненській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватна виробничо-комерційна фірма «Фіалка» зареєстрована як юридична особа з 28.02.1994 та перебуває на обліку в Рівненській об`єднаній Державній податковій інспекції ГУ ДФС у Рівненській області. Види діяльності за КВЕД: 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), 42.11 Будівництво доріг і автострад.

На підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 17.01.2020 р. № 143 та направлень від 21.01.2020 № 115/17-00-04-02, № 116/17-00-0402, відповідно до п. 200.11 ст. 200 розділу V, в порядку, встановленому на підставі пп. 78.1.8, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 глави 9 розділу ПК України посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПВКФ «Фіалка» з питань достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на рахунок платника у банку за листопад 2019 року.

Згідно акту перевірки № 229/17-00-12-02/30207687 від 06.02.2020р., встановлено порушення позивачем вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника по декларації з ПДВ за листопад 2019 р., зокрема: в порушення п. 121.1 ст. 121, п. 44.1, п. 44.6, п. 44.7 ст. 44, пп. «а» п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме завищено податковий кредит на суму 4 903186, що призвело до: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту у розмірі 1744910грн; завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1344977грн; завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1813299грн.

26.02.2020 р. позивач подав до ГУ ДПС у Рівненській області заперечення на акт перевірки, в яких висловив незгоду із висновками, що містяться в ньому та вказав, що висновки акту перевірки щодо безтоварності спірних операцій не відповідають дійсності, оскільки актом перевірки не заперечується факт отримання товару та його використання в ході господарської діяльності позивача.

17.03.2020 р. ГУ ДПС у Рівненській області надіслало ПВКФ «Фіалка» відповідь на заперечення до акту перевірки, в яких контролюючий орган відмовив у врахуванні доводів позивача, що містилися у запереченнях до акту перевірки.

На підставі висновків акту перевірки № 229/17-00-12-02/30207687 від 06.02.2020р., відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме: форми «Р» №0000530402 від 12.03.2020 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 2 617 363 грн. (1 744 910 грн. - основний платіж, 872 455.00 грн. - штрафна санкція), форми «В1» №0000540402 від 12.03.2020 р., яким Позивачу зменшено суму відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку за декларацією з ПДВ за листопад 2019 р. у розмірі 1 344 977 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 672 488,50 грн., форми «В4» №0000550402 від 12.03.2020 р., яким Позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за декларацією з ПДВ за листопад 2019 р. на суму 1 813 299 грн.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закон № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Як вбачається з акту перевірки, при перевірці контролюючим органом не встановлено реального джерела погодження придбаного ПВКФ «Фіалка» товару, та не підтверджено рух товарів в ланцюгу постачання від виробника до ПВКФ «Фіалка» .

ПВКФ "ФІАЛКА" за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 р. здійснювало операцій з придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Керінг Систем» на підставі Договору купівлі-продажу №01/11-19 від 01.11.2019 р. Відповідно до умов договору, розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Інформація про відображення операції в оформлених на виконання відповідного договору первинних документах, а саме видаткових накладних та товарно- транспортних накладних які представлені до перевірки ПВКФ "ФІАЛКА" детально описано в акті перевірки (з 21 по 26 сторінки акту перевірки).

Правовідносини позивача з контрагентом щодо придбання будівельних матеріалів та будівельного спорядження в різному асортименті підтверджуються: видатковою накладною № 876 від 18.11.2019 р. на загальну суму 763794,38грн в т.ч. ПДВ 127299,06грн та товарно-транспортною накладною № 11978 від 18.11.2019 р.; видатковою накладною № 1336 від 18.11.2019 р. на загальну суму 896498,35грн в т.ч. ПДВ 149416,39грн та товарно-транспортними накладними №1985/1 від 18.11.2019 р., № 11985/2 від 18.11.2019 р., № 11985/3 від 18.11.2019 р.; видатковою накладною № 1332 від 18.11.2019 р. на загальну суму 903005,17грн в т.ч. ПДВ 150500,86грн та товарно-транспортними накладними № 11986/1 від 19.11.2019 р., № 11986/2 від 19.11.2019 р.; видатковою накладною № 1335 від 18.11.2019 р. на загальну суму 908569,47грн в т.ч. ПДВ 151428,24грн та товарно-транспортними накладними № 11987/1 від 20.11.2019 р., № 11987/2 від 20.11.2019 р.; видатковою накладною № 1334 від 18.11.2019 р. на загальну суму 925848,22грн в т.ч. ПДВ 154291,37грн та товарно-транспортною накладною № 11982 від 20.11.2019 р.; видатковою накладною № 872 від 18.11.2019 р. на загальну суму 739625,57грн в т.ч. ПДВ 123270,93грн та товарно-транспортною накладною № 11981 від 20.11.2019 р.; видатковою накладною № 873 від 18.11.2019 р. на загальну суму 930077,70грн в т.ч. ПДВ 155012,95грн та товарно-транспортними накладними № 11980/1 від 19.11.2019 р., № 11980/2 від 19.11.2019 р.; видатковою накладною № 875 від 18.11.2019 р. на загальну суму 914722,90грн в т.ч. ПДВ 152453,82грн та товарно-транспортними накладними № 11979/1 від 19.11.2019 р., № 11979/2 від 19.11.2010 р.; видатковою накладною № 874 від 18.11.2019 р. на загальну суму 909859,01грн в т.ч. ПДВ 151643,17грн та товарно-транспортною накладною № 11977 від 18.11.2019 р.; видатковою накладною № 1333 від 18.11.2019 р. на загальну суму 928591,83грн в т.ч. ПДВ 154765,30грн та товарно-транспортними накладними № 11984 від 18.11.2019 р., № 11984/2 від 18.11.2019 р.; видатковою накладною № 1331 від 18.11.2019 р. на загальну суму 804765,01грн в т.ч. ПДВ 134126грн та товарно-транспортними накладними № 11983/1 від 21.11.2019 р., № 11983/2 від 21.11.2019 р.

Як вбачається з інформаційної бази даних ДПС України у ТОВ «КЕРІНГ СИСТЕМ» директором значиться ОСОБА_1 , головним бухгалтером - ОСОБА_2 , засновник - ОСОБА_1 . Статутний фонд становить 2000грн. Кількість працюючих за даними звіту про Нарахування єдиного внеску становить 4 особи.

При перевірці контролюючим органом не встановлено реального джерела погодження придбаного ПВКФ «Фіалка» товару, та не підтверджено рух товарів в ланцюгу постачання від виробника до ПВКФ «Фіалка» . А також встановлено неможливість реального здійснення контрагентами ПВК «Фіалка» операцій з урахуванням часу, місця знаходження товарів, трудових ресурсів, активів необхідних для постачання товарів, тощо.

Апеляційним судом встановлено, що ПВКФ «ФІАЛКА» за період з 01.11.2019 р. по 30.11.2019 р. здійснювало операцій з придбання будівельних матеріалів у ТОВ «БП БУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 38957180) на підставі Договору поставки № 061101 від 06.11.2019 р.

Згідно умов договору, розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Інформація про відображення операції в оформлених на виконання відповідного договору первинних документах, а саме видаткових накладних та товарно- транспортних накладних які представлені до перевірки ПВКФ "ФІАЛКА" детально описано в акті перевірки (з 27 по 29 сторінки акту перевірки).

Зазначені правовідносини позивача з контрагентом щодо придбання будівельних матеріалів та будівельного спорядження в різному асортименті підтверджуються: Видатковою накладною № 628 від 06.11.2019 р. на загальну суму 245349,72грн в т.ч. ПДВ 40891,62грн та товарно-транспортною накладною № 12003 від 07.11.2019 р.; видатковою накладною № 629 від 06.11.2019 р. на загальну суму 230713,99грн в т.ч. ПДВ 38452,33грн та товарно-транспортною накладною № 11758 від 06.11.2019 р.; видатковою накладною № 630 від 06.11.2019 р. на загальну суму 177347,17грн в т.ч. ПДВ 29557,86грн та товарно-транспортною накладною № 11759 від 06.11.2019 р.; видатковою накладною № 627 від 06.11.2019 р. на загальну суму 245813,53грн в т.ч. ПДВ 40968,92грн та товарно-транспортною накладною № 11757 від 06.11.2019 р.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рах.631 «Розрахунки з постачальниками» , в хронологічному порядку прослідковується як проведена оплата, так і відповідне постачання товару. Оплата за договором проведена шляхом укладення договору № 30/2 від 30.11.2019 р. про відступлення права вимоги. Належним чином засвідчені копії таких документів позивачем долучено до матеріалів справи разом із позовною заявою. Вході судового розгляду такі документи були досліджені судом, жодних зауважень з приводу невідповідності обумовлених документів вимогам закону від сторін у справі не поступало.

Наявність у позивача обумовлених товарно-матеріальних цінностей та їх подальше використання в господарській діяльності контролюючим органом в акті перевірки не заперечувалася.

Згідно інформаційної бази даних ДПС України у ТОВ «БП БУДІНВЕСТ» директором, засновником та головним бухгалтером значиться ОСОБА_3 . Статутний фонд становить 80000грн. Кількість працюючих за даними звіту про Нарахування єдиного внеску становить 6 осіб.

Реалізовані ТОВ «БП БУДІНВЕСТ» для ПВКФ «Фіалка» товарно-матеріальні цінності, згідно до перелічених видаткових накладних, були попередньо отримані ТОВ «БП БУДІНВЕСТ» за рахунок здійснення операцій із імпорту товарів від нерезидентів та за рахунок операцій з придбання у ТОВ «БАРКАС ЕЛІСТАР» . При цьому визначаючи джерело походження перелічених товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «БАРКАС ЕЛІСТАР» , контролюючим органом проводився аналіз руху матеріальних цінностей лише за листопад 2019 р. Можливість придбання зазначених матеріальних цінностей у попередніх звітних періодах в акті перевірки не досліджувалося. Поряд з тим, згідно із висновків акту перевірки (ст.28) реалізовані ТОВ «БАРКАС ЕЛІСТАР» для ТОВ «БП БУДІНВЕСТ» товарно-матеріально цінності, які згодом поставлено для ПВКФ «Фіалка» , були отримані ТОВ «БАРКАС ЕЛІСТАР» також внаслідок здійснення операцій із імпорту товарів від нерезидентів на митну територію України.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи видаткових накладних, виписаних ТОВ «БП БУДІНВЕСТ» , частина реалізованого товару для ПВКФ «Фіалка» була отримана ТОВ «БП БУДІНВЕСТ» за рахунок безпосереднього імпорту товарів від нерезидентів, про що вказують відомості внесені до видаткових накладних щодо джерела походження товарно-матеріальний цінностей. Інша же частина проданого для ПВКФ «Фіалка» товару придбанаТОВ «БП БУДІНВЕСТ» від ТОВ «БАРКАС ЕЛІСТАР» , яке також отримало товарно-матеріальні цінності за рахунок імпорту. Такі відомості підтверджені й актом перевірки.

Жодних відомостей, щодо не можливості реальної поставки ТОВ «БП БУДІНВЕСТ» для ПВКФ «Фіалка» товарів, які були попередньо імпортовані на митну територію України, а відтак і були піддані митному оформленню та фактичному контролю щодо їх наявності, акт перевірки не містить, однак контролюючий орган ставить під сумнів увесь обсяг операцій, незважаючи на встановлення в межах перевірки реального джерела походження частини товару - імпорту, а відтак і наявності такого товару у контрагента позивача.

Результатів проведення зустрічної звірки по ТОВ «БП БУДІНВЕСТ» , незважаючи на наданий відповідачем запит про проведення зустрічної звірки від 04.02.2020 р., згадка про який міститься також у акті перевірки, суду не надано.

В акті перевірки, вказано, що при перевірці контролюючим органом встановлено неможливість реального здійснення контрагентами ПВК «Фіалка» операцій з урахуванням часу, місця знаходження товарів, трудових ресурсів, активів необхідних для постачання товарів, тощо.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що ПВКФ «ФІАЛКА» за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 р. здійснювало операцій з придбання будівельних матеріалів у ТОВ «ТРІАС КОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 42248305) на підставі Договору поставки № 041102 від 04.11.2019 р. Відповідно до умов договору, розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Дані правовідносини позивача з контрагентом щодо придбання будівельних матеріалів та будівельного спорядження в різному асортименті підтверджуються: видатковою накладною № 509 від 04.11.2019 р. на загальну суму 226477,80грн в т.ч. ПДВ 37746,30грн та товарно-транспортною накладною № 11921 від 04.11.2019 р.; видатковою накладною № 508 від 04.11.2019 р. на загальну суму 204710,40грн в т.ч. ПДВ 34118,40грн та товарно-транспортною накладною № 11923 від 04.11.2019 р.; видатковою накладною № 510 від 04.11.2019 р. на загальну суму 160493,40грн в т.ч. ПДВ 26748,90грн та товарно-транспортною накладною № 11922 від 05.11.2019 р.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рах.631 «Розрахунки з постачальниками» , в хронологічному порядку прослідковується як проведена оплата, так і відповідне постачання товару. Оплата за договором проведена шляхом укладення договору № 30/1 від 30.11.2019 р. про відступлення права вимоги. Належним чином засвідчені копії таких документів позивачем долучено до матеріалів справи разом із позовною заявою. Вході судового розгляду такі документи були досліджені судом, жодних зауважень з приводу невідповідності обумовлених документів вимогам закону від сторін у справі не поступало.

Наявність у позивача обумовлених товарно-матеріальних цінностей та їх подальше використання в господарській діяльності контролюючим органом в акті перевірки не заперечувалося.

Згідно інформаційної бази даних ДПС України у ТОВ «ТРІАС КОНСАЛТ» директором, засновником та головним бухгалтером значиться ОСОБА_4 . Статутний фонд становить 1000000грн. Кількість працюючих за даними звіту про нарахування єдиного внеску становить 6 осіб.

Реалізовані ТОВ «ТРІАС КОНСАЛТ» для ПВКФ «Фіалка» товарно-матеріальні цінності, згідно до перелічених видаткових накладних, були попередньо отримані ТОВ «ТРІАС КОНСАЛТ» за рахунок здійснення операцій із імпорту товарів від нерезидентів та за рахунок операцій з придбання у ТОВ «БАРКАС ЕЛІСТАР» . При цьому визначаючи джерело походження перелічених товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «БАРКАС ЕЛІСТАР» , контролюючим органом проводився аналіз руху матеріальних цінностей лише за листопад 2019 р. Можливість придбання зазначених матеріальних цінностей у попередніх звітних періодах в акті перевірки не досліджувалося. Поряд з тим, згідно із висновків акту перевірки (ст.30) реалізовані ТОВ «БАРКАС ЕЛІСТАР» для ТОВ «ТРІАС КОНСАЛТ» товарно-матеріально цінності, які згодом поставлено для ПВКФ «Фіалка» , були отримані ТОВ «БАРКАС ЕЛІСТАР» також внаслідок здійснення операцій із імпорту товарів від нерезидентів на митну територію України.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи видаткових накладних виписаних ТОВ «ТРІАС КОНСАЛТ» , частина реалізованого товару для ПВКФ «Фіалка» була отримана ТОВ «ТРІАС КОНСАЛТ» за рахунок безпосереднього імпорту товарів від нерезидентів, про що вказують відомості внесені до видаткових накладних щодо джерела походження товарно-матеріальний цінностей. Інша же частина проданого для ПВКФ «Фіалка» товару придбана ТОВ «ТРІАС КОНСАЛТ» від ТОВ «БАРКАС ЕЛІСТАР» , яке також отримало товарно-матеріальні цінності за рахунок імпорту. Такі відомості підтверджені й актом перевірки.

Жодних відомостей, щодо не можливості реальної поставки ТОВ «ТРІАС КОНСАЛТ» для ПВКФ «Фіалка» товарів, які були попередньо імпортовані на митну територію України, а відтак і були піддані митному оформленню та фактичному контролю щодо їх наявності, акт перевірки не містить, однак контролюючий орган ставить під сумнів увесь обсяг операцій, незважаючи на встановлення в межах перевірки реального джерела походження частини товару - імпорту, а відтак і наявності такого товару у контрагента позивача. (ст. 30 акту).

В акті перевірки, зазначено, що при перевірці контролюючим органом не встановлено реального джерела погодження придбаного ПВКФ «Фіалка» товару, та встановлено неможливість реального здійснення контрагентом ПВК «Фіалка» операцій з урахуванням часу, місця знаходження товарів, трудових ресурсів, активів необхідних для постачання товарів, тощо.

ПВКФ «ФІАЛКА» за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 р. здійснювало операцій з придбання будівельних матеріалів у ТОВ «ТЕКО БУД» (код ЄДРПОУ 42004746) на підставі Договору поставки № 01/11-19 від 01.11.2019 р. (загальна сума договору складає 918950,87грн) та на підставі Договору оренди обладнання № 01/11 від 01.11.2019 р. Відповідно до умов договорів, розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Інформація про відображення операції в оформлених на виконання відповідного договору первинних документах, а саме видаткових накладних та товарно- транспортних накладних які представлені до перевірки ПВКФ "ФІАЛКА" детально описано в акті перевірки (з 21 по 26 сторінки акту перевірки).

Дані правовідносини позивача з контрагентом щодо придбання будівельних матеріалів в різному асортименті підтверджуються: видатковою накладною № 50 від 29.11.2019 р. на загальну суму 39050,64грн. в т.ч. ПДВ 6508,44грн та товарно-транспортною накладною № 11872 від 29.11.2019 р.; видатковою накладною № 47 від 28.11.2019 р. на загальну суму 99043,06грн в т.ч. ПДВ 16507,18грн та товарно-транспортною накладною № 11875 від 28.11.2019 р.; видатковою накладною № 48 від 28.11.2019 р. на загальну суму 98829,83грн в т.ч. ПДВ 16471,64грн та товарно-транспортною накладною № 11874 від 28.11.2019 р.; видатковою накладною № 49 від 28.11.2019 р. на загальну суму 83403,35грн в т.ч. ПДВ 13900,55грн та товарно-транспортною накладною № 11873 від 28.11.2019 р.; видатковою накладною № 45 від 27.11.2019 р. на загальну суму 99608,35грн в т.ч. ПДВ 16601,40грн та товарно-транспортною накладною № 11877 від 27.11.2019 р.; видатковою накладною № 46 від 27.11.2019 р. на загальну суму 99043,06грн в т.ч. ПДВ 16507,18грн та товарно-транспортною накладною № 11876 від 27.11.2019 р.; видатковою накладною № 44 від 27.11.2019 р. на загальну суму 99972,58грн в т.ч. ПДВ 16662,10грн та товарно-транспортною накладною № 11878 від 27.11.2019 р.

Правовідносини позивача із вказаним контрагентом щодо оренди будівельного обладнання підтверджуються актом прийому-передачі до Договору № 01/11 оренди обладнання від 01.11.2019 р., актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) на суму 120000грн в т.ч. ПДВ 20000грн.

Як вбачається із акту перевірки, відповідач вказує про відсутність джерела походження товару, реалізованого для ПВКФ «Фіалка» . При цьому, інформацію про досліджуваний період в продовж якого проводився аналіз Єдиного реєстру податкових накладних, акт перевірки не містить. Можливість придбання зазначених матеріальних цінностей у попередніх звітних періодах в акті перевірки також не досліджувалося. До суду, інформації про джерела формування від`ємного значення ТОВ «ТЕКО-БУД» за листопад 2019 р. також контролюючим органом не представлена.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що ПВКФ «Фіалка» оформлено спірні господарські операції з придбання товарів та послуг у постачальників в листопаді 2019 року первинними документами, які відповідають вимогам Закону № 996, розкривають зміст господарських операцій, ідентифікують осіб, які в них брали участь, а відтак є належними й допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Судова колегія апеляційного суду вважає, що посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення такої аналітичної інформації будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, про що свідчить відсутність актів зустрічної звірки контрагентів позивача з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (Постанова ВС від 12.06.2018 р. у справі № 826/16272/13-а).

Будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними (Постанова ВС від 27.02.2018 р. у справі № 811/2154/13-а).

У постанові від 05.02.2020 р. по справі № 823/1519/16 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду критично віднісся до посилань контролюючого органу на аналіз податкової інформації, отриманої відносно контрагентів позивача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, оскільки чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, знаходження за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів тощо. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем (Постанова ВС від 23.05.2018 р. у справі № 804/853/14).

Наведені обставини вказують на неповноту проведеної контролюючим органом перевірки. Окрім цього, суд враховує, що відповідно до приписів статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту.

Покупцю товарів/послуг заборонено відносити суми ПДВ до податкового кредиту в разі відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг, податкових накладних у Реєстрі.

Платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним і факт внесення їх до Реєстру в строки визначені для складання та подання податкової звітності з ПДВ.

Згідно Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, податкові накладні від постачальників були прийняті та зареєстровані податковим органом, а також включені ПВКФ «ФІАЛКА» до податкових декларацій з ПДВ листопад 2019 року, які були прийняті податковим органом без заперечень.

Згідно Постанови КМУ № 117 від 21.02.2018 р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» , визначено повноваження податкового органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації, а також критерії за якими повинен діяти такий орган. А саме згідно п.5, п. 6, п. 7 зазначеного Порядку Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що на час складання податкових накладних та подачі їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, жодних рішень про зупинення їх реєстрації або відмови їх у реєстрації не приймалося. Критерії на які посилалися працівники податкового органу у акті перевірки, ґрунтуються на показниках позитивної податкової історії платника податку - постачальника.

Відтак, якщо податковий орган вказує, що постачальники ПВКФ «Фіалка» є недобросовісними, мають негативну історію платника податків, а їхня діяльність не спрямована досягнення реальної цілі господарської діяльність, то такі обставини мали бути виявленні саме на стадії реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наслідком чого мало бути прийняте рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та або відмови в її реєстрації. Зазначений правовий механізм, якраз і створений державою для того щоб відсіювати недобросовісних платників податків та не допускати їх до підриву нормальної господарської діяльності решти платників податків.

Якщо податковий орган допустив реєстрацію податкових накладних виписаних вище переліченими контрагентами-постачальниками, то у ПВКФ «ФІАЛКА» були усі підстави вважати, що його постачальники відповідають усім критеріям добросовісності та мають показники позитивної податкової історії платника податку.

Тому, правомірність формування податкового кредиту з ПДВ за листопад 2019 року ПВКФ «ФІАЛКА» ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки податковий кредит сформований на підставі належно оформлених та зареєстрованих податкових накладних, отриманих від контрагентів, які мали спеціальну правосуб`єктність.

Згідно підпунктами 21.1.1., 21.1.2., 21.1.3., 21.1.4. п. 21.1. ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Матеріалами справи підтверджуються факти перерахування позивачем коштів своїм контрагентам, однак, а ні посадові особи ДПС, а ні інші контролюючі чи правоохоронні органи навіть не намагалися встановити економічну доцільність укладення позивачем із його контрагентами «безтоварних правочинів» , не проведено також визначення подальшого руху перерахованих позивачем коштів, оскільки без фактичного повернення таких коштів особі, яка їх перерахувала, втрачається будь-яке економічне підґрунтя укладення «безтоварних правочинів» . Оскільки, у разі якщо кошти для покупця товару не повертаються, то в будь-якому разі покупець несе відповідні витрати, та не має жодного зиску від укладення правочину, а ніж той який пов`язаний із безпосереднім придбанням необхідного йому товару за договором.

07 серпня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 870/4806/12, адміністративне провадження № К/9901/5850/18 (ЄДРСРУ № 75757107) чітко зазначив, що наявність податкової інформації про «фіктивність» контрагентів є неприйнятною оскільки склад податкового правопорушення не може доводитися податковою інформацією, яка має виключно інформаційне навантаження вільного розсуду податкового органу (припущень), та не заснована на аналізі первинних та інших документів.

Відповідно до підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Відтак, апеляційний суд виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Спірний податковий кредит ПВКФ «Фіалка» сформований на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, а господарські операції оформлені належними первинними документами, які підтверджують фактичний рух активів. Придбані товари відповідають основному виду господарської діяльності ПВКФ «Фіалка» , докази їх використання в господарській діяльності судом досліджено. Порушення контрагентами-постачальниками податкової дисципліни, як то неподання податкової звітності, може мати правові наслідки лише щодо такого платника податків та не позбавляє покупця права на формування податкового кредиту в разі підтвердження належними первинними документами, у відповідності до приписів податкового законодавства. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в рішеннях від 12.02.2019 по справі № 813/7368/13-а, від 05.02.2019 по справі № 816/652/15-а, від 22.01.2019 по справі № 820/313/17.

В ході її проведення контролюючим органом проводився аналіз джерел формування від`ємного значення показників декларації з ПДВ позивача у попередніх періодах. Так на ст. 38 акту перевірки вбачається, що контролюючим органом проводився аналіз вантажно-митних декларацій, за якими позивачем здійснювалися операції з імпорту товарно-матеріальних цінностей та документів, що підтверджували сплату податку на додану вартість під час митного оформлення таких товарів. Зокрема, згідно акту перевірки контролюючим органом встановлено факт надання позивачем вантажно-митних декларацій та документів, що підтверджували сплату ПДВ за липень 2019 р. на суму 381896,38грн, за серпень 2019 р. на суму 1148028,11грн, та за вересень 2019 р. на суму 47313,48грн, а разом на суму: 1577237,97грн.

Як слідує із додатку 3 до декларації з ПДВ за листопад 2019 р., від`ємне значення ПДВ в загальній сумі 1344977грн, заявлене позивачем до відшкодування на рахунок у банку, було сформоване у липні, серпні та вересні 2019 р. за рахунок самостійної сплати позивачем сум податку на додану вартість, про що свідчить запис про індивідуальний податковий номер постачальника, який відповідає номеру ПВКФ «Фіалка» у такій декларації (графа 2 таблиці 2 додатку 3).

Під час проведення перевірки позивачем надавалися для працівників контролюючого органу, які проводили перевірку, відповідні вантажно-митні декларації, разом із договорами, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та банківськими виписками, платіжними дорученнями, які стосуються заявлених сум бюджетного відшкодування. Вказані обставини справи підтверджуються наявними у справі актами приймання-передачі документів для проведення виїзної документальної перевірки ПВКФ «Фіалка» від 23.01.2020 в кількості 5 шт. Про зазначені обставини щодо подання усіх документів, які стосуються заявлених сум бюджетного відшкодування, додатково зауважував позивач і у власних запереченнях до акту перевірки, копія яких наявна у матеріалах справи.

ПВКФ «Фіалка» було додатково надані митні декларації за липень, серпень, вересень 2019 р. а також платіжні доручення про сплату коштів за митне оформлення товарів, картки рахунку, щодо взаєморозрахунків із митним органом. Вказані документи оглянуті під час судового засідання, жодних зауважень від сторін у справі з приводу таких документів не поступило. Копії таких документів приєднано до матеріалів справи.

Документи, щодо яких в акті перевірки міститься згадка як ненадані, стосувалися показників звітності позивача за липень, серпень, вересень та жовтень 2019 р., контролюючим органом в межах строку перевірки з дотриманням процедури, передбаченої відповідним законом не витребовувались.

Документальна позапланова виїзна перевірка звітності позивача проводилася у період з 22.02.2020 р. по 30.01.2020 р. (ст. 2 акту). Згідно записів, які містяться на сторінках акту перевірки (ст. 37), 27.01.2020 р. посадові особи контролюючого органу, відповідальні за проведення перевірки, намагалися власноруч вручити для посадових осіб позивача запит про направлення матеріалів № 1028/10/17-00-04-02-05 від 24.01.2020 р. При цьому, як вказано у такому акті, у зв`язку із відмовою посадових осіб позивача отримати такий запит, ревізорами відповідача було складено акт відмови від отримання запиту № 24/17-00-04-02 від 27.01.2020 р., за наслідком чого такий запит направлено поштою.

Жодних відомостей про оформлення працівниками відповідача акту відмови у наданні документів, як це передбачено п. 85.6. ст. 85 ПК України, такий акт не містить, міститься лише згадка про оформлення акту відмови в отриманні запиту.

Згідно п. 85.4. ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Пунктом 85.6. ст. 85 ПК України врегульовано, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено та вбачається з матеріалів справи, що запит відповідача про направлення матеріалів № 1028/10/17-00-04-02-05 від 24.01.2020 р. необхідних для перевірки, у якому містилася вимога щодо надання документів, які стосуються показників звітності позивача за липень, серпень, вересень, жовтень 2019 р., працівники відповідача намагалися вручити для позивача лише 27.01.2020 р., однак фактично позивачем отримано лише 11.02.2020 р. (що підтверджується конвертом в якому надійшло поштове відправлення та витягом із сайту Укрпошти про час вручення поштового відправлення, копії яких містяться у матеріалах справи),тобто, після завершення складання акту перевірки (акт перевірки оформлено 06.02.2020 р.).

Таким чином, апеляційний суд вважає, що об`єктивної можливості виконати вимоги запиту у строк до завершення перевірки позивач не мав, оскільки на час отримання такого запиту вищезгадана перевірка була завершеною, а акт перевірки відповідно складений. При цьому, з наведеного також слідує, що посадовими особами відповідача було порушено положення п. 85.4. ст. 85 ПК України, яким передбачено процедуру подання запиту на отримання копій документів не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки, В той же час, як слідує з змісту акту перевірки, спробу здійснити вручення запиту наручно працівники відповідача здійснили лише 27.01.2020 р. тобто за три робочі дні до її завершення.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що обумовлений запит № 1028/10/17-00-04-02-05 від 24.01.2020 р. складений із порушеннями вимог п. 73.3. ст. 73 ПК України, щодо наявності усіх необхідних реквізитів.

Відповідно п. 73.3. ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Даний запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

В супереч п. 73.3. ст. 73 ПК України, вищевказаний запит ГУ ДПС у Рівненській області таким вимогам не відповідає, оскільки в такому запиті (підписаному за підписом керівника контролюючого органу) була відсутня печатка контролюючого органу (копія запиту на явна в матеріалах справи).

Висновок контролюючого органу, щодо відсутності у позивача затребуваних згідно запиту документів є передчасним, оскільки аналізуючи зміст акту перевірки, пояснення представників відповідача та позивача, суд прийшов до висновку, що в даному разі, мала місце свідома відмова позивача у наданні затребуваних документів, з огляду на порушення процедури їх витребування.

При настанні таких подій, контролюючий орган мав би зафіксувати такі обставини, шляхом оформлення акту відмови у наданні документів та внести до такого акту перелік затребуваних документів, які не надано.

Проте, як вбачається із змісту акту перевірки та пояснень представників сторін такого акту відмови у наданні документів в ході перевірки не оформлялося, тим самим контролюючим органом при формуванні висновків щодо ненадання позивачем затребуваних документів порушено процедуру передбачену п. 85.6. ст. 85 ПК України.

Згідно наказу № 143 від 17.01.2020 р. контролюючим органом проводилася перевірка достовірності нарахування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2019 р. Жодних згадок про необхідність одночасної перевірки показників звітності позивача у попередніх періодах (за жовтень, вересень, серпень, липень такий наказ не містить). А відтак, суд ставить під сумнів правомірність вимог контролюючого органу для витребування від позивача документів, які не стосуються періоду перевіряємої звітності позивача.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок посадових осіб відповідача про не надавання позивачем затребуваних документів, за умови що посадовими особами очевидно досліджувалися документи, що стосуються операцій із формування від`ємного значення у попередніх звітних періодах, за яким проводиться бюджетне відшкодування, та за умови недотримання процедури витребування таких документів, а також процедури фіксації фактів не надання таких документів є помилковим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі №460/2226/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 22.12.2020