Рішення

від 18.08.2020 по справі 520/3949/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2020 р. № 520/3949/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Пузікової А.С.,

представника позивача - Літвінової А.С.,

представника відповідача - Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0040885805 від 21.06.2019 р. та № 0040935805 від 21.06.2019 р., винесені на підставі акту від 24.05.2019 р. №1928/20-40-58-05-10/40812330.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення №0040885805 від 21.06.2019 р. та № 0040935805 від 21.06.2019 р., винесені на підставі акту від 24.05.2019 р. №1928/20-40-58-05-10/40812330 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідачем не враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" оскаржувало податкові повідомлення-рішення, на підставі яких нараховано штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату податків, у зв`язку з чим невірно визначено дату узгодження податкових зобов`язань. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.04.2020 р. об 11:00 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 18.08.2020 р. о 12:30 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог пославшись на обставини, викладені у відзиві на адміністративний позов, зазначив, що податкові повідомлення-рішення №0040885805 від 21.06.2019 р. та № 0040935805 від 21.06.2019 р. є цілком законними та обґрунтованими, відповідають чинному податковому законодавству України, а позовні вимоги позивача є безпідставними у зв`язку з чим просив в їх задоволенні відмовити.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 40812330.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та в порядку ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" з питання дотримання термінів сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки від 24.05.2019 р. №1928/20-40-58-05-10/40812330.

Згідно висновків перевірки, викладених в акті від 24.05.2019 р. №1928/20-40-58-05-10/40812330, дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" згідно податкового повідомлення-рішення (форма Р) №0002681201 від 17.05.2017 р., винесеного на підставі акту Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість підприємства ТОВ "АЛІОТ-М" від 22.03.2017 №1491/20-40-12-01-22/40812330; податкового повідомлення-рішення (форма ПС) №0085611214 від 22.11.2017 р., винесеного на підставі акту Про результати камеральної перевірки ТОВ "АЛІОТ-М" , з питань несвоєчасного подання податкової декларації з ПДВ від 22.11.2017 р. №20853/20-40-12-14-18/40812330; уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2017 року №9000275456 від 10.01.2018 р., чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивач надав до Головного управління ДФС у Харківській області заперечення, проте висновки акту перевірки залишені без змін.

На підставі висновків акту камеральної перевірки від 24.05.2019 р. №1928/20-40-58-05-10/40812330 контролюючим органом винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0040935805 від 21.06.2019 р., яким на підставі абз.3 п.126. статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 17 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 1020,00 грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 102,20 грн. за платежем податок на додану вартість;

- податкове повідомлення-рішення №0040885805 від 21.06.2019 р., яким на підставі абз.3 п.126. статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 173 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 292722,40 грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 58544,48 грн. за платежем податок на додану вартість.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що фактичними підставами для застосування відповідачем штрафу є порушення позивачем термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями №0002681201 від 17.05.2017 р. та №0085611214 від 22.11.2017 р., та за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість поданим самостійно позивачем у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2017 року №9000275456 від 10.01.2018 р..

Позивач вважає, що у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафу, оскільки позивач не отримував вищезазначених податкових повідомлень-рішень за 2017 р. та повністю сплатив нарахований борг з переплатою.

Не погоджуючись з діями контролюючого органу щодо притягнення до відповідальності у вигляді штрафу, позивач звернувся до суду.

При вирішенні справи по суті суд виходить з наступного.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначені права контролюючих органів, так відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 вказаної статті, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки платників податків.

За приписами ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором і є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

Пункт 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначає податковий контроль як систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. (п.54.5 ст. 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з акту перевірки та інтегрованої картки платника податку фактично, сплата грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0002681201 від 17.05.2017 р., граничний термін сплати якого 30.06.2017 р., була здійснена частками 28.09.2017, 11.12.2017 р., 12.12.2017 р. та 20.12.2017 р., тобто повна сплата зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням відбулась з фактичною кількістю днів затримки - 173.

Сплата грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0085611214 від 22.11.2017 р., граничний термін сплати якого 03.12.2017 р., була здійснена 20.12.2017 р., тобто повна сплата зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням відбулась з фактичною кількістю днів затримки - 17.

Позивач в судовому засіданні та в письмових поясненнях зазначив, що не отримував вищезазначених податкових повідомлень-рішень за 2017 р., однак, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0002681201 від 12.05.2017 р. було направлено на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отримано останнім 20.06.2017 р., про що свідчить поштовий чек та трекінг поштового відправлення Укрпошта , та податкове повідомлення-рішення №0085611214 від 22.11.2017 р. було отримано уповноваженим представником ТОВ "АЛІОТ-М" 23.11.2017 р., про що свідчить його особистий підпис, оригінали податкових повідомлень-рішень та квитанція були оглянуті в судовому засіданні. (а.с.128-130).

Суд зауважує, що в даті податкового повідомлення-рішення №0002681201 зроблена технічна помилка та невірно зазначено 17.05.2017 р., замість вірної дати - 12.05.2017 р.

При цьому, в ході судового розгляду справи факт отримання позивачем вищевказаних податкових повідомлень-рішень не спростовано представником позивача, навпаки, у позові позивачем зазначено про адміністративне оскарження вказаних рішень, що в свою чергу свідчить про їх отримання. Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень №0002681201 від 17.05.2017 р. та №0085611214 від 22.11.2017 р. до контролюючого органу в порядку адміністративного оскарження позивачем до суду не подано, протокол обшуку також не містить інформації про вилучення зазначених документів. (а.с.103). Відповідачем також зазначено про відсутність у податковому органі матеріалів щодо оскарження позивачем зазначених рішень в порядку адміністративного оскарження.

Крім того, як встановлено судом, позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9000275456 від 10.01.2018 р., граничний термін сплати якого 10.01.2018 р.

Як вбачається з акту перевірки та інтегрованої картки платника податку фактично, податкові зобов`язання по уточнюючому розрахунку від 10.01.2018 №9000275456 були сплачені 19.03.2018, 20.03.2018 та 26.04.2018, відповідно.

Позивач зазначає про неврахування контролюючим органом платіжних доручень, згідно яких сплата узгоджених податкових зобов`язань відбулась у встановлені законодавством строки, а саме, від 30.01.2017 р. в сумі 3480,00 грн., від 28.03.2017 р. в сумі 2816,00 грн., від 15.02.2018 р. в сумі 1020,00 грн., від 19.03.2018 р., в сумі 1581,00 грн. та від 26.04.2018 р. в сумі 3960,00 грн.

З цього приводу суд зазначає, що по-перше оплата за вказаним платіжними дорученнями відбулась пізніше граничного строку сплати за уточнюючим розрахунком №9000275456 від 10.01.2018 р., по-друге, у зв`язку з наявністю податкового боргу, декларуванням поточних зобов`язань та нарахуванням на виконання приписів ст.129 ПКУ пені за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов`язання, зарахування контролюючим органом коштів, сплачених платником податків, відбувалось в рахунок погашення податкового боргу та пені, згідно з черговістю його виникнення, що підтверджується інтегрованою карткою платника, де відображені зазначені платежі.

Детальний розрахунок порушення строків сплати вказаних грошових зобов`язань з кількістю днів затримки наведений в акті перевірки (а.с.75).

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.265 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, відповідно до п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Встановлені в ході судового розгляду справи фактичні обставини свідчать про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, що є підставою для застосування до позивача штрафу у розмірах, встановлених ст.126 Податкового кодексу України.

Щодо доводів представника позивача, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підписані не уповноваженою особою, суд зазначає, що згідно наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 04.12.2018 р. №9014 Свєтош Наталії Василівні надані повноваження щодо виконання певних функцій, передбачених Податковим кодексом України, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема: прийняття податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов`язань відповідно до статті 126 "Порушення правил сплати (перерахування) податків", у зв`язку з чим вказані доводи є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги. (а.с.152-153).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів суду правомірність свого рішення, в той час, як доводи позивача не ґрунтуються на законі, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛІОТ-М" (сел. Плиткове, буд. 13, м. Харків, 61032, код 40812330) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 25 серпня 2020 року.

Суддя Д.А. Волошин