Рішення

від 21.08.2020 по справі 320/5760/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2020 року м. Київ № 320/5760/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Щит

доГоловного управління ДФС у м. Києві

провизнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Щит з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове Рішення № 0251861309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31 серпня 2018 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 року адміністративну справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

В обґрунтування позовних вимог позивач вважає безпідставним складання Головним управлінням ДФС у м. Києві податкове Рішення № 0251861309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31 серпня 2018 року, оскільки оскаржуване податкове повідомлення складене з порушенням норм чинного законодавства України за відсутності вини позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.12.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для надання до суду відзиву на позовну заяву.

Відповідачем надано відзив проти вказаного позову, в якому зазначає, що податковий борг платника податків, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20 лютого 2015 року Позивачем, з рахунку підприємства по системі Клієнт-Банк до обслуговуючого, на той момент, банку ПАТ Укргазпромбанк (МФО 320843), були надіслані платіжні доручення № 332 для списання коштів у сумі 405 319,66 грн. по внескам ЄСВ за січень 2015 року.

Станом на 20 лютого 2015 року на рахунку підприємства в ПАТ Укргазпромбанк заходилося 1 691 016,75 грн. Проте вищевказані суми не були списані з рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ Укргазпромбанк .

Для з`ясування причини невиконання ПАТ Укргазпромбанк платіжних доручень позиваче були направлені листи № 96 від 23.02.2015 р. та № 112 від 06.03.2015 р.

Відповідь з ПАТ Укргазпромбанк надійшла лише 10.03.2015 року у листі ПАТ Укргазпромбанк № 478 від 05.03.2015 р. в якому було зазначено, що у ПАТ Укргазпромбанк тимчасово встановлений особливий контроль за проведенням окремих банківських операцій. Тимчасові заходи здійснюється з метою недопущення негативних наслідків для Банку і його клієнтів .

З 20.02.2015 року обслуговуючий банк ПАТ Укргазпромбанк не виконував свої зобов`язання перед клієнтом ТОВ Альфа-Щит у частині перерахування останнім податків до бюджету.

На підставі постанови Правління НБУ від 07 квітня 2015 року № 217 Про віднесення ПАТ Укргазпромбанк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07.04.2015 прийнято рішення № 70 про запровадження з 08.04.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Укргазпромбанк , про що позивача було повідомлено листом № 1223 від 21.04.2015 р.

14 вересня 2015 року прийнято рішення про ліквідацію банку, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 14.09.2015 № 602 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Укргазпромбанк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.09.2015 № 168 про початок процедури ліквідації ПАТ Укргазпромбанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ Укргазпромбанк . Відповідне оголошення опубліковано в газеті Голос України 19 вересня 2015 року.

07 квітня 2015 року в Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві позивачем був - направлений лист № 148 із поясненнями та проханням не застосовувати штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ та ПДВ.

07 жовтня 2015 року до ГУ ДФС у м. Києві позивачем був направлений лист № 441 з викладенням ситуації та проханням надати роз`яснення з приводу накладення штрафних санкцій з вини банку із врахуванням положень п.129.6, п. 128.7, ст. 129 Податкового кодексу України.

Листом № 447 від 08.10.2015 р. до ГУ ДФС у м. Києві позивач просив терміново розглянути лист № 441 та акцентовано увагу, що строки звернення кредиторів до ПАТ Укргазпромбанк спливають 13 жовтня 2015 року.

На листи № 441 та №447, був отриманий лист з ГУ ДФС у м. Києві № 26-05- 15-01-03 від 20 жовтня 2015 р. з роз`ясненням щодо не застування штрафних санкцій у випадку порушення строків зарахування податків та ЄСВ з вини банку.

6 вересня 2018 року позивачем отримано Рішення № 0251861309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31 серпня 2018 року.

Згідно рішення на ТОВ Альфа-Щит покладається обов`язок сплатити: штраф у розмірі 80 274,29 грн. пеню у розмірі: 1204,11 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ коштів - це рух певної суми коштів, з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Згідно із п. 22.1. вказаного Закону ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

На підставі п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п.1.29 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Відповідно до п. 8.1. ст. 8 зазначеного вище Закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, що надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінченняопераційного часу, банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі не пізніше наступного робочого дня.

Як свідчать матеріали справи, ані в день надходження платіжного доручення, ані на наступний день, банк своїх зобов`язань перед позивачем не виконав.

Норми Податкового Кодексу України, зокрема п. 129.6 зазначають, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду.

При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Пункт 129.7. Податкового Кодексу України визначає, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

При цьому платник податків не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

У разі наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання всіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового зобов`язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Відтак, з огляду на наявність у позивача платіжного доручення, яке підтверджує виконання всіх передбачених законодавством умов для визнання позивача добросовісним платником, суд не вбачає у діях позивача вини у скоєнні правопорушення, передбаченого п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу, тому винесені податкове повідомлення-рішення № 0251861309 є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахування аналізу всіх обставин справи, суд приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Щит (адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7, корпус Д код ЄДРПОУ 16472296) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0251861309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31 серпня 2018 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) судовий збір у сумі 1762,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Щит (адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7, корпус Д код ЄДРПОУ 16472296).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги)

Суддя І.А. Качур