Постанова

від 30.12.2020 по справі 320/5760/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5760/18 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Бабенка К.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Щит" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0251861309, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Щит звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове Рішення № 0251861309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31 серпня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що податковим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого зобов`язання, оскільки несвоєчасна сплата узгодженого зобов`язання з авансових внесків відбулась не з вини платника.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивачем порушено граничні строки сплати узгодженого зобов`язання, при цьому, податковий борг платника податків, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу подано не було.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20 лютого 2015 року позивачем, з рахунку підприємства по системі Клієнт-Банк до обслуговуючого, на той момент, банку ПАТ Укргазпромбанк (МФО 320843), були надіслані платіжні доручення № 332 для списання коштів у сумі 405 319,66 грн. по внескам ЄСВ за січень 2015 року.

Станом на 20 лютого 2015 року на рахунку підприємства в ПАТ Укргазпромбанк заходилося 1 691 016,75 грн, однак вказані суми не були списані з рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ Укргазпромбанк .

З 20.02.2015 року обслуговуючий банк ПАТ Укргазпромбанк не виконував свої зобов`язання перед клієнтом ТОВ Альфа-Щит у частині перерахування останнім податків до бюджету.

Листом ПАТ Укргазпромбанк № 478 від 05.03.2015 р. Позивача повідомлено, у ПАТ Укргазпромбанк тимчасово встановлений особливий контроль за проведенням окремих банківських операцій. Тимчасові заходи здійснюється з метою недопущення негативних наслідків для Банку і його клієнтів.

На підставі постанови Правління НБУ від 07 квітня 2015 року № 217 Про віднесення ПАТ Укргазпромбанк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07.04.2015 прийнято рішення № 70 про запровадження з 08.04.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Укргазпромбанк , про що позивача було повідомлено листом № 1223 від 21.04.2015 р.

14 вересня 2015 року прийнято рішення про ліквідацію банку, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 14.09.2015 № 602 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Укргазпромбанк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.09.2015 № 168 про початок процедури ліквідації ПАТ Укргазпромбанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ Укргазпромбанк . Відповідне оголошення опубліковано в газеті Голос України 19 вересня 2015 року.

07 квітня 2015 року в Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві позивачем був - направлений лист № 148 із поясненнями та проханням не застосовувати штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄСВ та ПДВ.

07 жовтня 2015 року до ГУ ДФС у м. Києві позивачем був направлений лист № 441 з викладенням ситуації та проханням надати роз`яснення з приводу накладення штрафних санкцій з вини банку із врахуванням положень п.129.6, п. 128.7, ст. 129 Податкового кодексу України.

Листом № 447 від 08.10.2015 р. до ГУ ДФС у м. Києві позивач просив терміново розглянути лист № 441 та акцентовано увагу, що строки звернення кредиторів до ПАТ Укргазпромбанк спливають 13 жовтня 2015 року.

На листи № 441 та №447, був отриманий лист з ГУ ДФС у м. Києві № 26-05- 15-01-03 від 20 жовтня 2015 р. з роз`ясненням щодо не застування штрафних санкцій у випадку порушення строків зарахування податків та ЄСВ з вини банку.

6 вересня 2018 року позивачем отримано Рішення № 0251861309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 31 серпня 2018 року.

Згідно рішення на ТОВ Альфа-Щит покладається обов`язок сплатити: штраф у розмірі 80 274,29 грн. пеню у розмірі: 1204,11 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем своєчасно вчинено дії щодо сплати суми узгодженого зобов`язання, натомість банківською установою платіжну вимогу виконано не було.

Судом зазначено, що платник податків не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ коштів - це рух певної суми коштів, з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Згідно із п. 22.1. вказаного Закону ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

На підставі п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п.1.29 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система.

Відповідно до п. 8.1. ст. 8 зазначеного вище Закону банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, що надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінченняопераційного часу, банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі не пізніше наступного робочого дня.

Як свідчать матеріали справи, ані в день надходження платіжного доручення, ані на наступний день, банк своїх зобов`язань перед позивачем не виконав.

Норми Податкового Кодексу України, зокрема п. 129.6 зазначають, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду.

При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Пункт 129.7. Податкового Кодексу України визначає, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

При цьому платник податків не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

У разі наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання всіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового зобов`язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем 20 лютого 2015 року надіслано до банку платіжне доручення № 332 для списання коштів у сумі 405 319,66 грн. по внескам ЄСВ за січень 2015 року, крім того, позивачем до матерів справи додано докази численних звернень як до установи банку щодо перерахування коштів до державного бюджету так і до відповідача з відповідними повідомленнями.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача вини у скоєнні правопорушення, передбаченого п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу, а тому спірне податкове повідомлення-рішення № 0251861309 є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи контролюючого органу не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді О.О. Беспалов

К.А. Бабенко