Рішення

від 17.08.2020 по справі 937/2150/20

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 17.08.2020

Справа № 937/ 2150/20

Провадження № 2/937/1665/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський районний суд Запорізької області

у складі головуючої судді Колодіної Л.В.,

за участю секретаря Арифової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міськрайонного управління у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, за участю третіх осіб: ТОВ Таврічеське МБ , Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, про визнання протиправним та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправним та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що йому як громадянину України - члену колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства) КСП Мелітопольський на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 210076 від 21.12.2004р. належить право на земельну частку (пай) КСП Мелітопольський , розміром 13,27 в умовних кадастрових гектарах. Відповідно до План - схеми земельної частки (паю), розташованого на території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (по колишньому КСП Мелітопольський) контур 164, землі сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя рілля, гр-на ОСОБА_1 земельна ділянка була сформована. Позивач використовує вищезазначену земельну ділянку з 2005 р., про що свідчить договір оренди земельної частки (паю) від 01.03.2005р., укладений з Селянське (Фермерське) господарство Таврічеське (код ЄДПРОУ 30567634), зареєстрований у Новомиколавської сільській раді у державному реєстрі земель від 03.08.2005р. за номером 1412. Починаючи з лютого 2017 року по теперішній час земельна ділянка знаходиться в оренді у ТОВ Таврічеське МБ (код за ЄДПРОУ 30567634), згідно до типового договору № 2150 оренди земельної частки (паю) від 01.02.2017 року зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новомиколавської сільської ради від 06.02.2017р. за номером 2150. Під час оформлення право власності на земельну ділянку (на стадії розроблення документації із землеустрою) стало відомо, що земельна ділянка, виділена для ОСОБА_1 відповідно до План-схеми Новомиколаївської сільської ради, вже має кадастровий номер, а саме: 2323082400:01:010:0008. При візуалізації зображення земельної ділянки з кадастровим номером 2323082400:01:010:0008 з Публічної кадастрової карти України та План - схеми земельної частки (паю) Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області позивачу стало зрозуміло, що земельна ділянка з кадастровим номером 2323082400:01:010:0008 знаходиться в контурі, відведеної йому земельної ділянки.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речових прав на земельну ділянку, земельна ділянка має цільове призначення: 16 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам або юридичний особам), форма власності: державна, площа земельної ділянки 12.6155 га.

Згідно до п. 9 ст. 23 ЗУ Про Державний земельний кадастр при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер, тобто державна реєстрація земельної ділянки за кадастровим номер 2323082400:01:010:0008 вже відбулась.

На підставі виявленої інформації, позивач з метою досудового врегулювання спору, звернувся з запитом № 07/09 від 07.09.2019 до Міськрайонного управління у Мелітопольському районі та м Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

17.09.2017 позивачем було отримано відповідь Відповідача № 983/119-19 від 13.09.2019, в якому відповідач посилався на накази Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 59 від 21.02.2019 № 129 від 13.05.2019 , як на підставу проведення інвентаризації та подальшої державної реєстрації.

Не погоджуючись з позицією викладеною у листі № 983/119-19 від 13.09.2019, позивач повторно звернувся до відповідача та Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області: запитом № 26/09 від 26.09.2019р., оскільки відповідно до п. 1 Наказу Державної служби з питані геодезії, картографії та кадастру № 59 від 21.02.2019р. Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності , далі - Наказ, було заплановано проведення у 2019 році інвентаризації на території об`єднаних територіальних громад згідно з додатком 1.

Додатком № 1 до Наказу встановлено проведення інвентаризації у Запорізькій області Мелітопольського району лише території Мирненської селищної об`єднаної територіальної громади в той час, як земельна ділянка з кадастровим номером 2323082400:01:010:0008 знаходиться н території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольський району Запорізької області.

У відповідь на запит № 26/09 від 26.09.2019р. позивачу надійшов лист від відповідача № 1070/119-19 від 10.10.2019р., в якому відповідач повторно посилався на накази Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру № 59 від 21.02.2019р., № 129 від 13.05.2019 р.

Від Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області станом на 15.03.2020 жодної відповіді не надійшло.

Здійснивши державну реєстрацію земельної ділянки відповідач унеможливив державну реєстрацію для позивача, що в свою чергу приводить до ряду непорозумінь з Новомиколаївською сільською радою та ТОВ Таврічеське МБ , оскільки з моменту державної реєстрації позивач не має жодного відношення до земельної ділянки.

В судове засідання позивач не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримуює в повному обсязі.

В судове засідання представник - Міськрайонного управління у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області - не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

В судове засідання третя особа - ТОВ Таврічеське МБ не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання представники третіх осіб - Новомиколаївська сільська рада та Семенівська сільська рада не з`явилася.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України , суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

В силу статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Між тим, за положенням статті 5 ЦПК, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Статтею 152 ЗК передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Згідно зі статтею 49 ЦПК визначення предмету та підстав позову є виключним правом позивача і суд не може їх змінити без згоди позивача.

Згідно зі статтею 89 ЦПК виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа викладає в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, оскільки завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.

Згідно із частиною першою статті 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними та скасування рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною першою статті 155 ЗК у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Тобто якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Таку правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 302/885/17 провадження № 61-38147св18.

Згідно з правовими позиціями, визначеними у постановах Верховного Суду України від 04 червня 2014 року у справі №6-46цс14 та від 06 лютого 2013 року у справі №6-103цс12, відповідно до статей 126, 152, 155 ЗК державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видавалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень та цивільно-правових угод. У спорах, пов`язаних із правом на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та частиною четвертою статті 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(далі також - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, відповідно до рішення Проніна проти України № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України), № 4909/04, параграф 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що на підставі Наказів Державної служби з питань геодезії картографії та кадастру № 59 від 21.02.2019р., № 129 від 13.05.2019 р. була проведена інвентаризація земель сільськогосподарського призначення державної форми на території Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області та здійснена державна реєстрація земельної ділянки загальною площею 12, 6155 га кадастровий номер 2323082400:01:010:0008, замовником якої виступало Міськрайонне управління у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

У зв`язку з вищезазначеними обставинами, позивач просить визнати дії Міськрайонного управління у Мелітопольському районі та м.Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області протиправними в частині інвентаризації земельної ділянки та її державної реєстрації у Поземельній книзі за кадастровим номером 2323082400:01:010:0008.

Враховуючи предмет та підстави даного позову, викладені вище фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись 386, 391 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міськрайонного управління у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, за участю третіх осіб: ТОВ Таврічеське МБ , Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, про визнання протиправним та скасування державної реєстрації земельної ділянки - задовольнити.

Визнати дії Міськрайонного управління у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в частині інвентаризації земельної ділянки за кадастровим номером 2323082400:01:010:0008 та подальшої її реєстрації - протиправними.

Зобов`язати Міськрайонне управління у Мелітопольському районі та м. Мелітополі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області скасувати державну реєстрацію та запис у Поземельній книзі земельної ділянки за кадастровим номером 2323082400:01:010:0008.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л.В. Колодіна