Ухвала

від 26.08.2020 по справі 904/6294/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про поновлення провадження у справі

26.08.2020м. ДніпроСправа № 904/6294/19

за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 2, ідентифікаційний код 02909938)

до відповідача-1 Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни ( АДРЕСА_1 )

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" (49010, м. Дніпро, провулок Морський, буд. 15, ідентифікаційний код 43061132)

до відповідача-3 Фермерського господарства "Сяйво-Дніпро" (52351, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Покровка, вул. Центральна, буд. 28, ідентифікаційний код 04338902)

про скасування записів державного реєстратора та витребування земельної ділянки

Суддя Бондарєв Е.М.

Без участі представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправним та скасувати запис державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. №33657087 від 12.10.2019 про реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на підставі договору оренди № 11/10-12/19ДО від 10.10.2019, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" (код ЄРДПОУ 43061132);

- визнання протиправним та скасувати запис державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. № 33657096 від 12.10.2019 про реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на підставі договору суборенди № 11/10-12/19ДО від 11.10.2019, укладеного між ТОВ "Кольоровий самоцвіт" (код ЄРДПОУ 43061132) ФГ "Сяйво-Дніпро" (код ЄДПРОУ 37799404);

- витребування із незаконного володіння та користування товариства з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" (код ЄРДПОУ 43061132, провулок Морський, буд. 15, м. Дніпро, 49010) та фермерського господарства "Сяйво-Дніпро" (ЄДРПОУ 37799404 вул. Цетральна, буд. 28, с. Покровка, Криничанський район, Дніпропетровська область, 52351) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Перший заступник прокуратури області обґрунтовуючи наявність підстав для представництва зазначає, що порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з користування держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення за відсутності волі її власника - держави та всупереч встановленого законом порядку. Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області заходи, спрямовані на захист порушених інтересів держави, не здійснені, претензійно-позовна робота, спрямована на скасування незаконного користування земельними ділянками не проведена. Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави на спірну земельну ділянку, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом. При цьому, прокуратурою Дніпропетровської області направлялися запити від 25.11.2019 №05/1-584вих-19 та від 09.12.2019 №05/1-605вих-19 до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, в яких повідомлялося про встановлені факти порушення земельного законодавства. Проте, згідно з відповідями Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області №10-4-0.6-9134/2-19 від 27.11.2019 та №10-4-0.6-9660/2-19 від 13.12.2019 Головним управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області заходи, в тому числі претензійно-позовної, направлені на скасування незаконних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребовування земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:002:0826, управлінням не вживались, до суду з цього питання не звертались, посадові особи до відповідальності не притягувались. Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з користування державою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 93,8006 га за відсутності її волі як власника та всупереч встановленого законом порядку. Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та не здійсненні їх захисту органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органами прокуратури інтересів держави в особі головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області дозвіл на передачу землі сільськогосподарського призначення у користування ТОВ "Кольоровий самоцвіт" не надавався, акт приймання передачі земельної ділянки не підписувався, а договір оренди земельної ділянки не укладався, то до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки, яким, на теперішній час, є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, і землекористувачем (ФГ "Сяйво-Дніпро") повинні застосовуватися положення щодо недійсності правочину.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/6294/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.01.2020 о 11:20 год.

У судовому засіданні 28.01.2020 відкладено розгляд справи до 13 лютого 2020 року о 11 год. 30 хв.

До суду 29.01.2020 надійшли пояснення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в яких останній просить суд позов задовольнити посилаючись на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області нказ про передачу в оренду та укладення договору оренди земельної ділянки площею 93,8006 га з кадастровим номером 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області - не видавався; довіреність на укладання договору оренди спірної земельної ділянки на уповноважену особу Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області - не надавалась; договір оренди спірної земельної ділянки від імені Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - не оформлявся та підписом не засвідчувався; акт приймання-передачі земельної ділянки не підписувався. Дії з боку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо реєстрації прав власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:002:0826 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - не вчинялись. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2018 №4-5230/15-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" земельну ділянку площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826 (№187 в акті приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення до вказаного наказу) було передано Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді (Вербківській сільській раді) Павлоградського району Дніпропетровської області.

Прокуратурою Дніпропетровської області 13.02.2020 до суду подані пояснення де вказує, що органами поліції області здійснюється досудове розслідування у 2 кримінальних провадженнях, які пов`язані із реєстрацією приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. договір оренди земель сільськогосподарського призначення, а саме кримінальне провадження №42019040000000356, відомості про яке внесено 14.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, та кримінальне провадження №12019040000000880, відомості про яке внесено 29.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Ухвалою суду від 13.02.2020 зупинено провадження у справі №904/6294/19 за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до відповідача-1 Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни; до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт"; до відповідача-3 Фермерського господарства "Сяйво-Дніпро" про скасування записів державного реєстратора та витребування земельної ділянки до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

До суду 20.08.2020 надійшло клопотання прокурора про поновлення провадження у справі №904/6294/19 оскільки обставини, що викликали зупинення провадження у справі №904/6294/19 усунуто. Великою палатою Верховного Суду від 26.05.2020 ухвалено постанову, якою касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі №912/2385/18 скасовано з направленням справи №912/2385/18 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (оприлюднено 20.07.2020). Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц містить наступні висновки. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 містить наступні висновки. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Згідно з ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі усунені господарський суд вважає можливим поновити провадження у справі.

У зв`язку з вищевикладеним суд вбачає підстави для призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 230, 234, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити провадження у справі №904/6294/19.

2. Призначити судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 15.09.20 о 10:30год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1, 2-й поверх, кабінет № 2-209.

3. Викликати у судове засідання повноважних представників учасників справи, визнавши їх явку обов`язковою.

4. Запропонувати учасникам справи подати до суду:

Відповідачам:

- заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження(за наявності) та відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України);

- заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді позивача на відзив (ст. 167 Господарського процесуального кодексу України);

Позивачу:

- відповідь на відзив, за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня одержання відзиву відповідача на позовну заяву (ст. 166 Господарського процесуального кодексу України);

Учасникам:

- оригінал письмового доказу, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (надати для огляду в судове засідання);

- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

5. Роз`яснити учасникам справи про обов`язок повідомити суд про причини неявки та про наслідки неявки в судове засідання на виклик суду, що передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею;

- якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

- у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

6. Роз`яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам ст. 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

7. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170, 251 Господарського процесуального кодексу України.

8. Роз`яснити учасникам судового процесу наступне.

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

9. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.

10. Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.08.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 та ст. 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Суддя Е.М. Бондарєв