Рішення

від 21.01.2021 по справі 904/6294/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021м. ДніпроСправа № 904/6294/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49004, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 2, ідентифікаційний код 02909938)

до відповідача-1 Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни (49000, м. Дніпро, вул. Гоголя, буд. 26, кв. 1, прим. 12, 13, 14)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" (49010, м. Дніпро, провулок Морський, буд. 15, ідентифікаційний код 43061132)

до відповідача-3 Фермерського господарства "Сяйво-Дніпро" (52351, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Покровка, вул. Центральна, буд. 28, ідентифікаційний код 04338902)

до відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район,с. Гуляйполе, вул. Радянська, буд. 12, ідентифікаційний код 30791456)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Вербківська сільська рада (51453, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Вербки, вул. Матросова, буд. 20, ідентифікаційний код 04338902)

про скасування державної реєстрації права оренди, права суборенди земельної ділянки площею 93,8006 га кадастровий номер 1223583000:01:002:0826 та витребування із незаконного володіння та користування земельну ділянку

Представники:

Від позивача: Полішко І.О., довіреність та виписка з ЄДР, гол. спец. юр. відділу

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з`явився

Від відповідача-3: не з`явився

Від відповідача-4: не з`явився

Від третьої особи: Горбатенко О.,О., виписка з ЄДР, представник

В засіданні бере участь: Міщук Н.П., посвідчення, прокурор відділу

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про:

- визнання протиправним та скасувати запис державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. №33657087 від 12.10.2019 про реєстрацію права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на підставі договору оренди № 11/10-12/19ДО від 10.10.2019, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" (код ЄРДПОУ 43061132);

- визнання протиправним та скасувати запис державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. № 33657096 від 12.10.2019 про реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області на підставі договору суборенди № 11/10-12/19ДО від 11.10.2019, укладеного між ТОВ "Кольоровий самоцвіт" (код ЄРДПОУ 43061132) ФГ "Сяйво-Дніпро" (код ЄДПРОУ 37799404);

- витребування із незаконного володіння та користування товариства з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" (код ЄРДПОУ 43061132, провулок Морський, буд. 15, м. Дніпро, 49010) та фермерського господарства "Сяйво-Дніпро" (ЄДРПОУ 37799404 вул. Цетральна, буд. 28, с. Покровка, Криничанський район, Дніпропетровська область, 52351) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Перший заступник прокуратури області обґрунтовуючи наявність підстав для представництва зазначає, що порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з користування держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення за відсутності волі її власника - держави та всупереч встановленого законом порядку. Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області заходи, спрямовані на захист порушених інтересів держави, не здійснені, претензійно-позовна робота, спрямована на скасування незаконного користування земельними ділянками не проведена. Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави на спірну земельну ділянку, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом. При цьому, прокуратурою Дніпропетровської області направлялися запити від 25.11.2019 №05/1-584вих-19 та від 09.12.2019 №05/1-605вих-19 до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, в яких повідомлялося про встановлені факти порушення земельного законодавства. Проте, згідно з відповідями Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області №10-4-0.6-9134/2-19 від 27.11.2019 та №10-4-0.6-9660/2-19 від 13.12.2019 Головним управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області заходи, в тому числі претензійно-позовної, направлені на скасування незаконних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребовування земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:002:0826, управлінням не вживались, до суду з цього питання не звертались, посадові особи до відповідальності не притягувались. Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з користування державою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 93,8006 га за відсутності її волі як власника та всупереч встановленого законом порядку. Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та не здійсненні їх захисту органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органами прокуратури інтересів держави в особі головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області дозвіл на передачу землі сільськогосподарського призначення у користування ТОВ "Кольоровий самоцвіт" не надавався, акт приймання передачі земельної ділянки не підписувався, а договір оренди земельної ділянки не укладався, то до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки, яким, на теперішній час, є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, і землекористувачем (ФГ "Сяйво-Дніпро") повинні застосовуватися положення щодо недійсності правочину.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/6294/19, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.01.2020 о 11:20 год.

У судовому засіданні 28.01.2020 відкладено розгляд справи до 13 лютого 2020 року о 11 год. 30 хв.

До суду 29.01.2020 надійшли пояснення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в яких останній просить суд позов задовольнити посилаючись на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області нказ про передачу в оренду та укладення договору оренди земельної ділянки площею 93,8006 га з кадастровим номером 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області - не видавався; довіреність на укладання договору оренди спірної земельної ділянки на уповноважену особу Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області - не надавалась; договір оренди спірної земельної ділянки від імені Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - не оформлявся та підписом не засвідчувався; акт приймання-передачі земельної ділянки не підписувався. Дії з боку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо реєстрації прав власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:002:0826 за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - не вчинялись. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2018 №4-5230/15-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" земельну ділянку площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826 (№187 в акті приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення до вказаного наказу) було передано Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді (Вербківській сільській раді) Павлоградського району Дніпропетровської області.

Прокуратурою Дніпропетровської області 13.02.2020 до суду подані пояснення де вказує, що органами поліції області здійснюється досудове розслідування у 2 кримінальних провадженнях, які пов`язані із реєстрацією приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. договір оренди земель сільськогосподарського призначення, а саме кримінальне провадження №42019040000000356, відомості про яке внесено 14.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, та кримінальне провадження №12019040000000880, відомості про яке внесено 29.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Ухвалою суду від 13.02.2020 зупинено провадження у справі №904/6294/19 за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до відповідача-1 Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни; до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт"; до відповідача-3 Фермерського господарства "Сяйво-Дніпро" про скасування записів державного реєстратора та витребування земельної ділянки до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

До суду 20.08.2020 надійшло клопотання прокурора про поновлення провадження у справі №904/6294/19 оскільки обставини, що викликали зупинення провадження у справі №904/6294/19 усунуто. Великою палатою Верховного Суду від 26.05.2020 ухвалено постанову, якою касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі №912/2385/18 скасовано з направленням справи №912/2385/18 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (оприлюднено 20.07.2020). Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц містить наступні висновки. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 містить наступні висновки. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою суду від 26.08.2020 поновлено провадження у справі №904/6294/19, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.09.20 о 10:30год.

До суду 11.09.2020 подано клопотання про залучення співвідповідача, а саме заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області просить суд залучити Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" співвідповідачем у справі №904/6294/19. Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до відомостей Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, 15.01.2020 проведено державну реєстрацію права суборенди вказаної земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" на підставі договору суборенди №28/12-03/19ДО від 28.10.2019, укладеного із ТОВ "Кольоровий самоцвіт". Оскільки спір у даній справі виник у зв`язку із набуттям юридичною особою права оренди земельною ділянкою державної власності за відсутності правових підстав, припинення такого права за ТОВ "Кольоровий самоцвіт" потягне за собою припинення речових прав на користування цією земельною ділянкою у ТОВ "Надія", як похідного від права оренди. Таким чином, передача у суборенду спірної земельної ділянки свідчить, що на теперішній час ця ділянка перебуває у володінні та користуванні ТОВ "Надія", а отже саме від нього вона підлягає витребуванню у володіння держави, з підстав викладених у позові.

Ухвалою від 15.09.2020 суд вирішив розгляди справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 22.10.2020 о 10:00 год. Також судом клопотання заступника прокурора Дніпропетровської області про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено та залучено до участі у справі, у якості співвідповідача за позовом - відповідача-4: Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія".

Підготовче засідання 22.10.2020 відкладено на 12.11.2020 о 10:00 год.

У підготовчому засіданні 12.11.2020 представник Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся до суду із усним клопотанням про відкладення розгляду справи, яке підтримано прокурором відділу.

У підготовчому засіданні 12.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14 грудня 2020 року о 10:20 год.

До суду 11.12.2020 першим заступником керівника обласної прокуратури подана заява про зміну предмету спору посилаючись на те, що оскільки спір у даній справі виник у зв`язку із набуттям юридичною особою права оренди земельною ділянкою державної власності за відсутності правових підстав, припинення такого права за ТОВ "Кольоровий самоцвіт" потягне за собою припинення речових прав на користування цією земельною ділянкою у ТОВ "Надія" як похідного від права оренди. Таким чином, перший заступник керівника обласної прокуратури просить суд:

1) скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" (код ЄДРПОУ 43061132), на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. № 49149861 від 12.10.2019 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" (код ЄДРПОУ 43061132) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 33657087);

2) скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" (код ЄДРПОУ 30791456), на підставі рішення державного реєстратора Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області №50693757 від 17.01.2020 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (код ЄДРПОУ 30791456) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 35075318);

3) витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" (код ЄДРПОУ 43061132, провулок Морський, буд. 15, м. Дніпро, 49010) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (код ЄДРПОУ 30791456, вул. Радянська, буд. 12, с.Гуляйполе, Криничанський район, 52370) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Частиною 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідно до частини 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Таким чином, у даному випадку зміна предмету позову пов`язана з залученням до участі у справі співвідповідача та виникнення вимог до останніх, при цьому суд зазначає, що підстави позову не змінилися.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з чим приймає її до розгляду.

Положеннями ст. 50 Господарського процесуального кодексу України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.

Суд дослідив матеріли справи та дійшов висновку про доцільність залучення Вербківської сільської ради до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача оскільки відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-5230/15-18-СГ передано Вербківській сільській об`єднаній територіальній громаді Павлоградського району у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 7805,5902 га, в тому числі спірну земельну ділянку площею 93,8006 га, 1223583000:01:002:0826 (№43 в акті приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення до вказаного наказу).

Враховуючи вищевикладене, рішення у справі може вплинути на права та обов`язки Вербківської сільської ради, тому суд вважає за необхідне залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою суду від 14.12.2020 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Вербківську сільську раду та закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні на 21.01.2021 о 11:30год.

До суду 15.01.2021 надійшли пояснення третьої особи в яких зазначає, що відповідно до наказу Головного управління Держгсокадастру в Дніпропетровській області №4-5230/15-18-СГ від 21.12.2018 "Про передачу земельних ділянок із державної власності у комунальну власність" та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 21.12.2018, земельна ділянка кадастровий номер: 1223583000:01:002:0826 площею 93,8006 га передана у комунальну власність Вербківської сільської ради. На виконання вищезазначеного розпорядження Вербківською сільською радою рішення про погодження передачі в користування земельної ділянки кадастровий номер: 1223583000:01:002:0826 площею 93,8006 га не приймалось.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 21.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши прокурора, представників позивача та третьої особи, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, порушення інтересів держави полягає в порушенні встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження земельними ділянками і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави. Інтереси держави в сфері правовідносин пов`язаних із раціональним та ефективним використанням земель полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на ці об`єкти, додержання законодавчого порядку їх використання, а також у визнанні та захисту законних форм їх використання.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично, надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушено інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушено законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме : подання; і позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси, держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо у відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.

Необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами держави і суспільства з одного боку та приватними інтересами - з іншого.

При цьому, як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 сам факт незвернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно зі ст. 143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

На території Дніпропетровської області таким органом є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке, у тому числі, здійснює свої повноваження відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого Наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 "Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру".

Згідно з п.п. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з користування держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення за відсутності волі її власника - держави та всупереч встановленого законом порядку.

Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області заходи, спрямовані на захист порушених інтересів держави, не здійснені, претензійно-позовна робота, спрямована на скасування незаконного користування земельними ділянками не проведена.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави на спірну земельну ділянку, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Прокуратурою Дніпропетровської області направлялись запити від 25.11.2019 № 05/1-584вих-19 та від 09.12.2019 № 05/1-605 вих-19 до Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, в яких повідомлялося про встановлені факти порушення земельного законодавства.

Проте, згідно із відповідями Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області № 10-4-0.6-9123/2-19 від 27.11.2019 та № 10-4-0.6-9660/2-19 від 13.12.2019 Головним управлінням Держгеокадастру в Дніпропетровській області заходи, в тому числі претензійно-позовні, направлені на скасування незаконних записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребовування земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:002:0826 із незаконного володіння та користування не вживались.

Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з користування державою земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 93,8006 га за відсутності її волі як власника та всупереч встановленого законом порядку.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган місцевого самоврядування та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.

Отже, у даній справі прокурор підтвердив підстави для представництва.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області №4-5230/15-18-СГ від 21.12.2018 "Про передачу земельних ділянок із державної власності у комунальну власність" та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 21.12.2018, земельна ділянка кадастровий номер: 1223583000:01:002:0826 площею 93,8006 га передана у комунальну власність Вербківської сільської ради.

На підставі рішення № 49149861 від 12.10.2019 державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Ганни Олегівни (далі - державний реєстратор, відповідач-1) державним реєстратором вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 33657087 від 12.10.2019 про право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Кольоровий самоцвіт (код ЄДРПОУ 43061132) (далі - відповідач-2) земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території В`язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Підставою для державної реєстрації (виникнення речового права) зазначено договір №11/02-12/19ДО від 10.10.2019 оренди земельної ділянки між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ "Кольоровий самоцвіт". Строк дії: 10 років з правом передачі в піднайм (суборенду) (а.с. 33).

На підставі рішення № 49149869 від 12.10.2019 державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої Ганни Олегівни (далі - державний реєстратор, відповідач-1) державним реєстратором вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 33657096 від 12.10.2019 про право суборенди Фермерського господарства "Сяйво-Дніпро" (код ЄДРПОУ 37799404) (далі - відповідач-3) земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території В`язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Підставою для державної реєстрації (виникнення речового права) зазначено договір № 11/10-12/19ДО від 11.10.2019 суборенди земельної ділянки між ТОВ Кольоровий самоцвіт та ФГ "Сяйво-Дніпро". Строк дії: до 10.10.2020 (а.с. 33).

На підставі рішення № 50693757 від 17.01.2020 державного реєстратора - Сердюк Євгена Васильовича Микільської міської ради Солонянського району Дніпропетровської області (далі - державний реєстратор) державним реєстратором вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 35075318 від 15.01.2020 про право суборенди Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (код ЄДРПОУ 30791456) (далі - відповідач-4) земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території В`язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Підставою для державної реєстрації (виникнення речового права) зазначено договір № 28/12-03/19ДО від 28.10.2019 суборенди земельної ділянки між ТОВ "Кольоровий самоцвіт" та ТОВ "Надія". Строк дії: до 28.10.2020 (а.с. 139).

За договором №11/10-12/19ДО від 10.05.2019 між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі начальника міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та у м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Вишневського О.В., який діє на підставі довіреності від 25.02.2019 № 13-1-0.25-006/11-19 (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" в особі директора Бондаренко І.М. (далі - відповідач-2, орендар) орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту біля території В`язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1223583000:01:002:0826 (п.п. 1.1, 2.1, 2.2 договору).

Строк дії договору - 10 років (п. 3.1 договору) (а.с. 47-53).

За договором суборенди № 11/10-12/19ДО від 11.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" та Фермерським господарством "Сяйво-Дніпро" суборендодавець надав в суборенду, а суборендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 93,8006 га (кадастровий номер 1223583000:01:002:0826) із земель сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту біля території В`язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (п.п. 1, 2 договору).

Строк суборенди - 1 рік, а саме до 10.10.2020 з можливістю пролонгації (п. 7 договору) (а.с.54-57).

За договором суборенди № 28/12-03/19ДО від 28.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія суборендодавець надав в суборенду, а суборендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 93,8006 га (кадастровий номер 1223583000:01:002:0826) із земель сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту біля території В`язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (п.п. 1, 2 договору).

Строк суборенди - 1 рік, а саме до 28.10.2020 з можливістю пролонгації (п. 7 договору) (а.с.142-145).

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладеної у листі № 10-4-0.6-9134/2-19 від 27.11.2019, довіреність від 25.02.2019 № 13-1-0.25-006/11-19 на ім`я начальника міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та у м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Вишневського О.В. на укладання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:002:0826 не надавалась (а.с. 28).

Прокурор стверджує, що за таких обставин спірна земельна ділянка вибула з володіння та користування державою за відсутності волі його повноважного органу та всупереч встановленому законом порядку, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо правомірності вибуття із користування власника спірної земельної ділянки, правомірності державної реєстрації прав оренди та суборенди спірної земельної ділянки за відповідачами-2,-3,-4 та наявності правових підстав для повернення її власнику.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.

Згідно з частиною 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (частина перша статті 407 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, в наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 Цивільного кодексу України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Викладене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) (пункти 7.3, 7.7, 7.16, 7.26).

У цій справі встановлено, що довіреність від 25.02.2019 № 13-1-0.25-006/11-19 на ім`я начальника міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та у м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Вишневського О.В. на укладання з відповідачем-2 договору № 11/10-12/19ДО від 10.10.2019 оренди спірної земельної ділянки не видавалась, а відтак і не укладався.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.27).

Враховуючи підстави позову прокурора у цій справі, заявлені ним позовні вимоги про повернення земельної ділянки із неправомірного користування відповідачів-2,-4 є належним способом захисту.

Докази повернення спірної земельної ділянки відповідачами відсутні. А тому позов про витребування її від зазначених відповідачів-2,-4 є законним й обґрунтованим.

Надаючи правову оцінку реєстраційним діям державного реєстратора й заявленим позовним вимогам до нього, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За змістом статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Державним реєстратором є нотаріус (п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

За частиною першою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

За частиною другою статті 18 цього Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Оцінюючи обраний позивачем спосіб судового захисту свого права, суд враховує нормативні положення частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Інший підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. (ч.ч. 1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п. 2 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст.1213 Цивільного кодексу України).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області дозвіл на передачу землі сільськогосподарського призначення у користування відповідача-2 з правом передачі в суборенду відповідачам-3-4 не надавався і договір з відповідачем-2 не укладався, то позовні вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права оренди відповідача-2 і права суборенди відповідача-4 щодо спірної земельної ділянки також відповідають належному способу захисту та є законними й обґрунтованими, але підлягають задоволенню тільки щодо відповідачів-2,-3-4, оскільки державний реєстратор приватний нотаріус є неналежним відповідачем у цій справі.

Так, відповідно до частин першої - третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За наслідком аналізу зазначеної норми права здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи.

Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі №757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Дана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі № 680/214/16-ц (пункт 72), від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 (пункт 36), від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (пункт 25), від 21 серпня 2019 року у справі № 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (пункт 24), від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18-ц (пункт 52).

Характер спору у цій справі свідчить, що спір виник саме з відповідачами-2,-3-4 з приводу порушення саме ними прав позивача.

Отже, позовні вимоги про визнання незаконною та скасування державної реєстрації речового права не можуть бути звернені до державного реєстратора приватного нотаріуса. Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі, чи не був залучений.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 та від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 5 763,00 грн., підлягає стягненню на користь позивача з відповідача-2 у сумі 1 921,00 грн., з відповідача-3 у сумі 1 921,00 грн., з відповідача-4 у сумі 1 921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до відповідача-1 Державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни; до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт"; до відповідача-3 Фермерського господарства "Сяйво-Дніпро"; до відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Вербківська сільська рада про скасування державної реєстрації права оренди, права суборенди земельної ділянки площею 93,8006 га кадастровий номер 1223583000:01:002:0826 та витребування із незаконного володіння та користування земельну ділянку вимоги задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" (ідентифікаційний код 43061132) на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. № 49149861 від 12.10.2019 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" (ідентифікаційний код 43061132) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 33657087).

Скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю Надія (ідентифікаційний код 30791456) на підставі рішення державного реєстратора Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області № 50693757 від 17.01.2020 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю Надія , (ідентифікаційний код 30791456) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 35075318).

Витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" (ідентифікаційний код 43061132; місцезнаходження: 49010, м.Дніпро, провулок Морський, буд. 15) та Товариства з обмеженою відповідальністю Надія (ідентифікаційний код 30791456; місцезнаходження: 52370, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Гуляйполе, вул. Радянська, буд. 12) земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 93,8006 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0826, що розташована на території Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 39835428, місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39А).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольоровий самоцвіт" (ідентифікаційний код 43061132; місцезнаходження: 49010, м.Дніпро, провулок Морський, буд. 15) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 02909938, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 38) судовий збір у сумі 1 921,00 грн.

Стягнути з Фермерського господарства "Сяйво-Дніпро" (52351, Дніпропетровська область, Криничанський район, с. Покровка, вул. Центральна, буд. 28, ідентифікаційний код 04338902) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 02909938, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 38) судовий збір у сумі 1 921,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (52370, Дніпропетровська область, Криничанський район,с. Гуляйполе, вул. Радянська, буд. 12, ідентифікаційний код 30791456) на користь Прокуратури Дніпропетровської області (ідентифікаційний код 02909938, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 38) судовий збір у сумі 1 921,00 грн.

У позові до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни відмовити повністю.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 01.02.2021.

Суддя Е.М. Бондарєв