Рішення

від 28.07.2020 по справі 910/7962/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.07.2020Справа №910/7962/19

За позовомПублічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" 2. Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів 3. Державного підприємства "СЕТАМ" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні: позивача: 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідачів: 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Поліскорм" 4. ОСОБА_1 5. ОСОБА_2 6. ОСОБА_3 7. Приватного підприємства "Грін-Грей" 8. ОСОБА_4 9. Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Хімімпекс" 10. Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІІ "Хімімпекс Трейдинг" 11. ОСОБА_5 провизнання недійсним результатів електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та договору купівлі-продажу Суддя Бойко Р.В.

Секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представників учасників:

від позивача:Жигун О.В. від відповідача 1:Чорний О.В. від відповідача 2:Гординська О.М. від відповідача 3:не з`явився від третя особа 1:Мізунський А.І. від третіх осіб 2-11:не з`явився від ПАТ "Укрінкомбанк":Гамоля О.Ф.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (надалі - "ПАТ "Укрінком") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія горизонт" (надалі - "ТОВ "ФК Горизонт"), Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - "Агентство") та Державного підприємства "СЕТАМ" (надалі - "ДП "СЕТАМ"), у відповідності до якої просило:

- визнати недійсними результати електронних торгів, проведених Державним підприємством "СЕТАМ" 20.05.2019, з продажу прав вимоги за кредитним договором №4804 від 27.08.2012 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії з лімітом у розмірі 159 500 000,00 грн. та кредитним договором №4706 від 16.09.2010 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії з лімітом у розмірі 60 892 047,00 грн., - лот 347004;

- визнати недійсним Протокол проведення електронних торгів №406894 від 20.05.2019 щодо продажу права вимоги за Кредитним договором №4804 від 27.08.2012 та Кредитним договором №4706 від 16.09.2010;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 27.05.2019, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія горизонт", щодо купівлі-продажу прав вимоги за договорами на активи, що зазначені у специфікації по договору - додатку №1.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відчуження активів Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", а саме: прав вимоги за кредитним договором №4804 від 27.08.2012 та кредитним договором №4706 від 16.09.2010, та укладеними в забезпечення виконання зобов`язань за ними іпотечними договорами та договорами поруки, відбулось з порушенням вимог законодавства України, а тому існують правові підстави для визнання недійсними результатів відповідних торгів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/7962/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Поліскорм", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватне підприємство "Грін-Грей", ОСОБА_4 , Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Хімімпекс", Товариство з обмеженою відповідальністю "СПІІ "Хімімпекс Трейдинг", ОСОБА_5 ; проведення підготовчого засідання призначено на 16.07.2019.

09.07.2019 через відділ діловодства суду Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Дурдиєвим Р.В. було подано заяву про залучення до участі у справі третьої особи, за змістом якої вказував на те, що оскільки ПАТ "Укрінком" утворилось з Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", то єдиним органом, який може здійснювати виведення ПАТ "Укрінбанк" (ПАТ "Укрінком") є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а єдиною ймовірною і можливою юридичною особою, якій належать та можуть належати всі права та обов`язки ПАТ "Укрінбанк" (ПАТ "Укрінком") є саме ПАТ "Укрінбанк" в особі Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, у зв`язку з чим просив залучити до участі у справі №910/7962/19 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

12.07.2019 через відділ діловодства суду представником Агентства подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував, вказував на те, що: позивачем не доведено наявності суб`єктивного права за захистом якого останній звернувся до суду, адже не надано жодних належних, достовірних, достатніх доказів на підтвердження наявності суб`єктивного права, а саме права власності за захистом якого звернувся до суду; позивач не зазначає жодних вимог цивільного та господарського законодавства в якості підстав для задоволення позовних вимог та визнання недійсним результатів електронних торгів, протоколу останнього та договору купівлі-продажу; Агентством здійснено заходи з управління спірними активами на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2019 №761/5783/19, в порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 10, 19-24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", статей 100, 170 Кримінального процесуального кодексу України, підпунктів 15, 16 пункту 4 Положення, пункту 2 Порядку реалізації, абзацу 2 Примірного переліку, що вказує на правомірність дій, рішень Агентства, законність проведення оскаржуваних електронних торгів та укладання оскаржуваного договору купівлі-продажу.

15.07.2019 через відділ діловодства суду представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано заяву про вступ у справу третьою особою на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору, згідно якої просив залучити в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

15.07.2019 через відділ діловодства суду представником ТОВ "ФК Горизонт" подано відзив на позов, згідно якого в задоволенні позову просив відмовити, зазначав про те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що при проведенні електронних торгів відбулось порушення вимог Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №719, або Правил проведення електронних торгів арештованими активами, затверджених наказом ДП "Сетам" від 28.01.2019 №7, чинних на момент проведення спірних електронних торгів, та доказів того, що ці порушення вплинули на результати торгів і права та законні інтереси позивача порушені; позивачем не надано будь-яких доказів наявності у ПАТ "Укрінком" права та обов`язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою.

В судовому засіданні 16.07.2019 представником Агентства подано клопотання про закриття провадження у справі, у відповідності до якого вказував на те, що позивачем оскаржуються дії, рішення Національного агентства, вчинені на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва, статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", з метою виконання, реалізації публічно-владних управлінських функцій, повноваження на які не стосуються ні господарських, ані цивільно-правових відносин та не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, більше того, підстави своїх позовних вимог, позивач ґрунтує на основі приписів, які не є актами ні цивільного, ні господарського законодавства, що унеможливлює розгляд даної справи Господарським судом міста Києва. Тому, просив закрити провадження у даній справі.

Протокольними ухвалами суду від 16.07.2019 задоволено заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та допущено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; відкладено вирішення питання про залучення Національного банку України та ПАТ "Укрінбанк" до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до наступного судового засідання; відмовлено в задоволенні клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі, оскільки спір стосується захисту права власності позивача; відкладено вирішення питання про залучення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до наступного судового засідання; продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів; відкладено підготовче засідання до 05.09.2019.

04.09.2019 через відділ діловодства суду представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якого вказував, зокрема, на те, що Агентство в силу визначених ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі №761/5783/19 меж зберігання речових доказів в кримінальному проваджені було позбавлено будь-якої можливості вчиняти щодо нього дії, не пов`язані із забезпеченням збереження такого майна, в т.ч. здійснювати його реалізацію.

03.09.2019 через відділ діловодства суду Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" Дурдиєвим Р.В. було повторно подано заяву про залучення до участі у справі третьої особи, згідно якої просив залучити до участі у справі №910/7962/19 Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" (надалі - "ПАТ "Укрінбанк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Протокольними ухвалами суду від 05.09.2019 враховуючи неявку представників відповідача 2 та третіх осіб відкладено підготовче засідання до 24.09.2019; ухвалено розглянути в письмовому провадженні клопотання про залучення до участі у справі ПАТ "Укрінбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 відмовлено у задоволенні заяв ПАТ "Укрінбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" Дурдиєва Р.В. про залучення третьої особи (заяв про вступ у справу в якості третьої особи).

Протокольною ухвалою суду від 24.09.2019 відкладено підготовче засідання на 08.10.2019.

08.10.2019 через відділ діловодства суду представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано клопотання про залишення позову без розгляду, мотивоване відсутністю у ПАТ "Укрінком" процесуальної дієздатності, що є підставою для залишення такого позову без розгляду згідно п. 1 ч. 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 08.10.2019 представником Національного агентства подано клопотання про закриття провадження у справі, фактично аналогічне за своїм змістом поданому 16.07.2019 клопотанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 відкладено вирішення поданих учасниками справи клопотань до наступного підготовчого засідання; зупинено провадження у справі №910/7962/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/698/16.

11.01.2020 через відділ діловодства суду представником ДП "Сетам" подано відзив на позовну заяву, згідно якого просив розглянути справу за відсутності представника відповідача 3 та в задоволенні позову відмовити повністю. За змістом поданого відзиву вказував про те, що задля визнання електронних торгів недійсними позивач повинен довести належними та допустимими доказами, що: відбулось порушень вимог Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016, при проведенні електронних торгів; ці порушення вплинули на результати торгів; законні інтереси позивача порушені, однак, наявності жодного з наведених елементів позивачем у поданому позові не доведено, а той час як організатор електронних торгів здійснив усі необхідні дії в межах чинного законодавства для реалізації спірного майна.

12.02.2020 через відділ діловодства суду від ТОВ "ФК Горизонт" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з тим, що 06.02.2020 в Єдиному державному реєстрі судових рішень з`явився повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 поновлено провадження у справі №910/7962/19 та призначено проведення підготовчого засідання на 03.03.2020.

02.03.2020 через відділ діловодства суду представником ПАТ "Укрінбанк" подано заяву про процесуальне правонаступництво ПАТ "Український інноваційний банк" як позивача, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16, згідно якої вказував на те, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду по справі №925/698/16 ПАТ "Український інноваційний банк" є особою, що самостійно здійснює представництво своїх прав та інтересів в процедурі ліквідації державною як банківська установа.

03.03.2020 через відділ діловодства суду представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано заяву про роз`яснення судового рішення, ухваленого в порядку письмового провадження під час подальшого розгляду справи в загальному позовному провадженні та без повідомлення учасників процесу, в якій просив суд роз`яснити якими нормами Господарського процесуального кодексу України керувався суд постановляючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі №910/7962/19 про відмову в залученні ПАТ "Укрінбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" до участі у розгляді справи в якості третьої особи саме у порядку письмового провадження без повідомлення заявників та інших учасників справи. Крім того, просив роз`яснити з яких підстав суд не врахував правову позицію Об`єднаної Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.08.2018 у справі №910/8117/17.

Протокольною ухвалою суду від 03.03.2020 для заслуховування думки інших учасників судового процесу щодо заяви ПАТ "Укрінбанк" про процесуальне правонаступництво відкладено підготовче засідання на 31.03.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2020 відмовлено в задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб б/н від 03.03.2020.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.03.2020 та 28.04.2020, враховуючи клопотання учасників справи, з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", проведення судового засідання у справі №910/7962/19 переносилося та призналося на 28.04.2020, 14.05.2020, відповідно.

14.05.2020 засобами електронного зв`язку представником ПАТ "Укрінбанк" подано до суду заяву про заміну сторони у справі як учасника процесу - позивача, на ПАТ "Український інноваційний банк", враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16, відповідно до якої просив постановити письмову ухвалу про заміну сторони у справі як учасника процесу - первісного позивача на ПАТ "Український інноваційний банк", що ліквідується державою, замість ПАТ "Укрінком" у цій справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2020, враховуючи клопотання учасників справи, з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", вирішено перенести проведення судового засідання у справі №910/7962/19 та призначеного його проведення на 09.06.2020.

29.05.2020 через відділ діловодства суду представником позивача подано клопотання про передачу справи у порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якого вказував на те, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі №913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", про що 15.05.2020 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було розміщено відповідну публікацію за №64793, а тому в силу приписів ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства просив передати справу №910/7962/19 на розгляд до Господарського суду Луганської розгляду, в провадженні якого перебуває справа №913/266/20.

09.06.2020 через відділ діловодства суду представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подано клопотання про задоволення заяви ПАТ "Укрінбанк" щодо заміни сторони у цій справі - позивача, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16.

Протокольними ухвалами суду від 09.06.2020 відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, оскільки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 встановлено, що спори про визнання недійсними електронних торгів з продажу Національним агентством активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та укладених на їх підставі договорів купівлі-продажу відповідних активів мають розглядатися як спори, пов`язані з порушенням цивільних прав власників цих активів, а тому є приватноправовими й підлягають розгляду за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін; відкладено вирішення клопотання про заміну позивача на ПАТ "Укрінбанк" до наступного підготовчого засідання; відкладено вирішення клопотання про передачу справи за підсудністю до наступного підготовчого засідання; запропоновано ПАТ "Укрінбанк" надати пояснення щодо відсутності відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про юридичну особу - ПАТ "Укрінбанк"; відкладено підготовче засідання на 23.06.2020.

23.06.2020 через відділ діловодства суду представником ПАТ "Укрінбанк" подано клопотання про залучення до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Міністерства юстиції України.

Протокольними ухвалами суду від 23.06.2020 відкладено вирішення клопотань про залучення до участі у справі Міністерства юстиції України в якості третьої особи та про заміну позивача на ПАТ "Укрінбанк" на більш пізнішу стадію судового процесу; відкладено підготовче засідання на 09.07.2020 для встановлення чи буде відкрито провадження у справі про банкрутство для вирішення питання про передачу справи за підсудністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про передачу справи у порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Протокольною ухвалою суду від 09.07.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 28.07.2020.

28.07.2020 в судове засідання з`явилися представники позивача, відповідачів 1, 2, третьої особи 1 та ПАТ "Укрінбанк", надали пояснення по суті спору, за змістом яких вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити повністю, а відповідачі 1, 2 проти позовних вимог заперечують та просять відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 3 та треті особи 2-11, повідомлені про існування судового провадження належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду про направлення поштової кореспонденції та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, своїх уповноважених представників в судове засідання не направили.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача 3 та третіх осіб 2-11 про причини їхньої неявки в судове засідання 28.07.2020, а також враховуючи, що відповідачем 3 було викладено своє позицію стосовно суті спору в поданому до суду відзиві на позов з викладенням в ньому клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників таких осіб та за наявними в матеріалах справи документами.

В судовому засіданні 28.07.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі №761/5783/19 (провадження №1-кс/761/4218/2019) було задоволено клопотання начальника 2 відділення 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України підполковника юстиції Кучерука В.С., погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України Трушем С.А. про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018000000000303 від 08.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України; визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №22018000000000303 від 08.10.2018 шляхом передачі в порядку та на умовах ст.ст. 19, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Агентству в управління права вимоги за такими договорами:

1. Кредитним договором №4804 від 27.08.2012 про відкриття невідновлювальної мультивалютної лінії укладеним між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (код ЄДРПОУ 05839888) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571), відповідно до умов якого, (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами до даного договору) банк відкриває позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом в розмірі 159 500 000.00 грн. або еквівалент в доларах США по курсу Національного банку України на дату видачі кредитних коштів на термін до 25.08.2017 включно з урахуванням графіку зменшення ліміту кредитної лінії, з урахуванням змін, внесених наступними додатковими угодами до даного договору: №1 від 21.03.2013, №2 від 12.02.2013, №3 від 15.05.2013, №4 від 26.06.2013, №5 від 16.08.2013, №6 від 07.10.2013, №7 від 10.12.2013, №7-1 від 10.02.2014, №8 від 14.02.2014, №9 від 11.03.2014, №10 від 10.04.2014, №11 від 12.05.2014, №12 від 10.06.2014, №13 від 27.06.2014, №14 від 10.07.2014, №15 від 25.07.2014, №15-1 від 08.08.2014, №16 від 12.08.2014, №17 від 10.11.2014, №18 від 29.12.2014, №19 від 10.02.2015, №21 від 28.05.2015, №22 від 26.06.2015, №23 від 10.07.2015, №24 від 10.08.2015;

2. Кредитним договором №4706 від 16.09.2010, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (код ЄДРПОУ 05839888) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполіскорм (код ЄДРПОУ 35905571), відповідно до умов якого, банк відкриває позичальнику невідновлювальну мультивалютну кредитну лінію з лімітом в розмірі 60 892 047.00 грн. на термін до 16.02.2018 включно з урахуванням графіку зменшення ліміту кредитної лінії, з урахуванням змін, внесених наступними додатковими угодами до даного договору: №1 від 09.12.2010, №2 від 25.05.2011, №3 від 14.09.2011, №4 від 20.12.2011, №5 від 25.01.2012, №6 від 17.07.2012, №7 від 14.09.2012, №8 від 23.01.2013, №9 від 12.02.2013, №10 від 10.04.2013, №11 від 30.08.2013, №12 від 07.10.2013, №13 від 21.11.2013, №14 від 10.12.2013, №15 від 10.02.2014, №16 від 11.03.2014, №17 від 31.03.2013, №18 від 10.04.2013, №19 від 12.05.2014, №20 від 10.06.2014, №20-1 від 27.06.2014, №21 від 10.07.2014, №22 від 25.07.2014, №23 від 08.08.2014, №24 від 10.10.2014, №25 від 29.10.2014, №26 від 10.11.2014, №27 від 12.01.2015, №28 від 28.01.2015, №29 від 10.02.2015, №30 від 06.04.2015 №31 від 27.04.2015, №32 від 28.05.2015, №33 від 26.06.2015, №34 від 10.07.2015, №35 від 10.08.2015;

3. Іпотечним договором (майнової поруки), посвідченим 27.08.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим №4939, укладеним ПАТ "Укрінбанк" з майновим поручителем ОСОБА_7 , згідно з яким ОСОБА_7 в забезпечення вимог ПАТ "Укрінбанк", що випливають з кредитного договору №4804 від 27.08.2012 передала в іпотеку: земельну ділянку площею 0.2236 га, кадастровим номером 3222486201:01:036:0088, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 8439332224; земельну ділянку площею 6,4813 га. з кадастровим номером 322486201:01:036:0123, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 8463732224, з урахуванням змін та доповнень, внесених наступними договорами: договором про внесення змін та доповнень №1 від 12.02.2013; договором про внесення змін та доповнень №2 від 15.05.2013; договором про внесення змін та доповнень №3 від 26.06.2013; договором про внесення змін та доповнень №4 від 16.08.2013; договором про внесення змін та доповнень №5 від 14.02.2014; договором про внесення змін та доповнень №6 від 12.08.2014; договором про внесення змін та доповнень №7 від 29.12.2014, відповідно до умов якого, внаслідок переходу права власності на предмет іпотеки від ОСОБА_7 до ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571), замінено іпотекодавця з ОСОБА_7 на TOB "Укрполіскорм";

4. Іпотечним договором (майнової поруки), посвідченим 27.08.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим №4934, укладеним ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) з майновим поручителем ОСОБА_1 , згідно з яким останнім в забезпечення вимог ПАТ "Укрінбанк", що випливають з кредитного договору №4804 від 27.08.2012, передав в іпотеку: - земельну ділянку площею 8.9390 га, з кадастровим номером 3222486201:01:036:0122, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 8345432224, з урахуванням змін та доповнень, внесених наступними договорами про внесення змін та доповнень: №1 від 12.02.2013; №2 від 15.05.2013; №3 від 26.06.2013; №4 від 16.08.2013; №5 від 14.02.2014; №6 від 12.08.2014;

5. Іпотечним договором (майнової поруки), посвідченим 27.08.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим №4939, укладеним ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) з майновим поручителем ОСОБА_2 , згідно з яким ОСОБА_2 в забезпечення вимог ПАТ "Укрінбанк", що випливають з Кредитного договору №4804 від 27.08.2012, передала в іпотеку: земельну ділянку площею 0,6199 га, з кадастровим номером 3222486201:01:036:0121, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8306132224; земельну ділянку площею 0,3900 га, з кадастровим номером 3222486201:01:036:0120, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8256432224, з урахуванням змін та доповнень, внесених наступними договорами про внесення змін та доповнень: №1 від 12.02.2013; №2 від 15.05.2013; №3 від 26.06.2013; №3 від 16.08.2013; №5 від 14.02.2014; №6 від 12.08.2014;

6. Іпотечним договором, посвідченим 26.06.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим №2586, укладеним ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) з ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571), згідно з яким останнє в забезпечення вимог ПАТ "Укрінбанк", що випливають з кредитного договору №4804 від 27.08.2012 передало в іпотеку належні йому майнові права (номер запису про обтяження 1439695): право користування земельною ділянкою, загальною площею 6.7049 га, що складається із земельної ділянки площею 6.4813 га, кадастровий номер 3222486201:01:036:0123, та земельної ділянки площею 0,2236 га, кадастровий номер 3222486201:01:036:0088, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, що належать на праві власності ТОВ "Укрполіскорм"; право користування земельними ділянками 3222486201:01:036:0122, площею 8.9390 га, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, наданою ТОВ "Укрполіскорм" за договором суперфіцію №11.08.15 від 19.08.2011, укладеним з ОСОБА_1 ; право користування земельною ділянкою 3222486201:01:036:0121, 3222486201:01:036:0120, загальною площею 1.0099 га, що розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, наданою ТОВ "Укрполіскорм" за договором суперфіцію №11.08.15 від 19.08.2011, укладеним з ОСОБА_2 ; майнові права на об`єкти будівництва, які будуються ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571), за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, власником яких є ТОВ "Укрполіскорм", а саме: 9-ти поверховий 149-ти квартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , квартири № 3, 5, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 19, 20, 21, 23, 25, 26, 32, 33, 34, 36, 42, 44, 46, 48, 49, 50, 51, 54, 55, 59, 62, 63, 64, 72, 76, 79, 80, 82, 84, 85, 86, 87, 89, 95, 98, 99, 100, 104, 108, 111, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 128, 129, 130, 131, 136, 142, 145, 146, 148; 9-ти поверховий 162-х квартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , 2, 6, 8, 9, 10, 14, 15, 18, 20, 22, 23, 24, 26, 27, 28, 29, 31, 33, 35, 36, 37, 40, 41, 44, 45, 46, 50, 51, 53, 54, 59, 62, 63, 68, 71, 72, 73, 76, 77, 78, 81, 82, 86, 87, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 96, 98, 99, 101, 103, 104, 105, 108, 109, 110, 112, 113, 114, 117, 118, 121, 122, 123, 125, 126, 127, 128, 130, 131, 132, 134, 135, 136, 139, 140, 141, 153, 154, 157, 159, 162; 9-ти поверховий 242-х квартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , квартири № 2, 3, 5, 7, 8, 10, 13, 17, 19, 23, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 35, 37, 39, 41, 45, 47, 50, 57, 58, 61, 63, 68, 69, 70, 71, 72, 74, 75, 76, 77, 78, 84, 85, 87, 89, 90, 105, 106, 108, 110, 111, 112, 113, 116, 118, 119, 120, 122, 123, 124, 126, 128, 129, 130, 133, 136, 137, 138, 140, 142, 144, 145, 146, 148, 149, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160, 168, 169, 173, 175, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 190, 191, 193, 197, 202, 203, 204, 205, 207, 208, 209, 210, 211, 216, 217, 220, 221, 222, 225, 226, 221, 228, 229, 232, 234, 238, 241; 9-ти поверховий 45-ти квартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , квартири №1, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 33, 35, 36, 40, 41, 42, 45, з урахуванням змін та доповнень, внесених договорами про внесення змін та доповнень: №1 від 16.08.2013; №2 від 14.02.2014; №3 від 12.08.2014; №4 від 29.12.2014;

7. Іпотечним договором, посвідченим 16.09.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим №2213, укладеним ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) з ОСОБА_3 , РНКОПГІ НОМЕР_1 , згідно з яким ОСОБА_3 в забезпечення вимог ПАТ "Укрінбанк", що випливають з кредитного договору №4706 від 16.09.2010 передав в іпотеку: квартиру, загальною площею 67,10 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з урахуванням змін та доповнень, внесених наступними договорами про внесення змін та доповнень: №1 від 14.09.2012; №2 від 12.02.2013; №3 від 30.08.2013; №4 від 07.10.2013; №5 від 21.11.2013; №6 від 23.07.2015;

8. Іпотечним договором, посвідченим 16.09.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим №2210, укладеним ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) з ПП "Грін-Грей" (код ЄДРПОУ 31814023), згідно з яким останнє в забезпечення вимог за кредитним договором №4706 від 16.09.2010 передало в іпотеку: нежилі будівлі: літ: "А" пл. 1482,0 кв.м; "Б" пл. 454,6 кв.м; "В" пл. 88,7 кв.м; "Г" пл. 146,1 кв.м; "Д", "Е", "Ж" пл. 16.0 кв.м; "Л" пл. 16,0 кв.м; "М", "Н", "О", "П", "Р", №1, №1-3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та на праві власності належать ПП "Грін-Грей", з урахуванням змін та доповнень, внесених наступними договорами про внесення змін та доповнень: №1 від 14.09.2012; №2 від 12.02.2013№; №3 від 30.08.2013; №4 від 07.10.2013; №5 від 21.11.2013; №6 від 23.07.2015;

9. Договором поруки від 27.08.2012, укладеним ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) з громадянином України ОСОБА_3 , відповідно до умов, якого ОСОБА_3 поручився перед ПАТ "Укрінбанк" за виконання ТОВ "Укрполіскорм" зобов`язань по кредитному договору №4804 від 27.08.2012, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: №1 від 12.02.2013, №2 від 15.05.2013, №3 від 26.06.2013, №4 від 16.08.2013, №5 від 14.02.2014, №6 від 12.08.2014;

10. Договором поруки від 27.08.2012, укладеним ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) з громадянином України ОСОБА_8 , відповідно до умов якого ОСОБА_9 поручився перед ПАТ "Укрінбанк" за виконання ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571) зобов`язань по кредитному договору №4804 від 27.08.2012, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: №1 від 12.02.2013, №2 від 15.05.2013, №3 від 26.06.2013, №4 від 16.08.2013, №5 від 14.02.2014, №6 від 12.08.2014;

11. Договором поруки №1 від 16.09.2010, укладеним ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) з ПАТ "НВФ "Хімімпекс" (код ЄДРПОУ 34779537) та ТOB "УКРПОЛІСКОРМ" (код ЄДРПОУ 35905571), відповідно до умов якого ПАТ "НВФ "Хімімпекс" поручилося перед ПАТ "Укрінбанк" за виконання ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571) зобов`язань по кредитному договору №4706 від 16.09.2010, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: №1 від 14.09.2012, №2 від 12.02.2013, №3 від 30.08.2013, відповідно до умов якої, у зв`язку з укладенням між ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571), ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 36360269) та ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) договору про переведення боргу від 30.08.2013 та внесення змін до кредитного договору №4706 від 16.09.2010, замінено сторону даного договору (позичальника) з ТОВ "УКРПОЛІСКОРМ" (код ЄДРПОУ 35905571) на ТОВ "УКР ПОЛІСКОРМ" (код ЄДРПОУ 36360269), №4 від 07.10.2013, №5 від 21.11.2013;

12. Договором поруки №2 від 16.09.2010, укладеним ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) з ПАТ "СП "Хімімпекс трейдинг" (код ЄДРПОУ 354162552), відповідно до умов якого останнє поручилося перед ПАТ "Укрінбанк" за виконання ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571) зобов`язань по кредитному договору №4706 від 16.09.2010, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: №1 від 14.09.2012, №2 від 12.02.2013, №3 від 30.08.2013, №4 від 07.10.2013, №5 від 21.11.2013, №6 від 23.07.2015;

13. Договором поруки №3 від 16.09.2010, укладеним ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) з ПП "Грін-Грей" (код ЄДРПОУ 31814023), відповідно до умов якого останнє поручилося перед ПАТ "Укрінбанк" за виконання ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571) зобов`язань по кредитному договору №4706 від 16.09.2010, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: №1 від 14.09.2012, №2 від 12.02.2013, №3 від 30.08.2013, відповідно до умов якої, у зв`язку з укладанням між ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571), ТОВ "Укр поліскорм" (код ЄДРПОУ 36360269) та ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) договору про переведення боргу від 30.08.2013 та внесення змін до кредитного договору №4706 від 16.09.2010, замінено сторону даного договору (позичальника) з ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571) на ТОВ "Укр поліскорм" (код ЄДРПОУ 36360269), №4 від 07.10.2013, №5 від 21.11.2013, №6 від 23.07.2015;

14. Договором поруки №4 від 16.09.2010, укладеним ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) з громадянкою України ОСОБА_5 , відповідно до умов якого остання поручилася перед ПАТ "Укрінбанк" за виконання ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571) зобов`язань по кредитному договору №4706 від 16.09.2010, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: №1 від 14.09.2012, №2 від 12.02.2013, №3 від 30.08.2013, відповідно до умов якої, у зв`язку з укладанням між ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 359055711), ТОВ "Укр поліскорм" (код ЄДРПОУ 36360269) та ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) договору про переведення боргу від 30.08.2013 та внесення змін до кредитного договору №4706 від 16.09.2010, замінено сторону даного договору (позичальника) ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571) на ТОВ "Укр поліскорм" (код ЄДРПОУ 36360269), №4 від 07.10.2013, №5 від 21.11.2013;

15. Договором поруки №5 від 16.09.2010, укладеним ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) з громадянином України ОСОБА_3 , відповідно до умов якого останній поручився перед ПАТ "Укрінбанк" за виконання ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571) зобов`язань по кредитному договору №4706 від 16.09.2010, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: №1 від 14.09.2012, №2 від 12.02.2013, №3 від 30.08.2013, відповідно до умов якої, у зв`язку з укладанням між ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 359055711), ТОВ "Укр поліскорм" (код ЄДРПОУ 36360269) та ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) договору про переведення боргу від 30.08.2013 та внесення змін до кредитного договору №4706 від 16.09.2010, замінено сторону даного договору (позичальника) ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571) на ТОВ "Укр поліскорм" (код ЄДРПОУ 36360269), №4 від 07.10.2013, №5 від 21.11.2013, №6 від 23.07.2015;

16. Договором поруки №6 від 30.08.2013, укладеного ПАТ "Укрінбанк" (код ЄДРПОУ 05839888) з ТОВ "Укр поліскорм" (код ЄДРПОУ 36360269) та ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571), відповідно до умов якого ТОВ "Укрполіскорм" (код ЄДРПОУ 35905571) поручилося перед ПАТ "Укрінбанк" за виконання ТОВ "Укр поліскорм" (код ЄДРПОУ 36360269) зобов`язань по кредитному договору №4706 від 16.09.2010, з урахуванням внесених змін наступними додатковими угодами до договору поруки: №1 від 07.10.2013, №2 від 21.11.2013, №3 від 23.07.2015.;

зобов`язано службових осіб Національного агентства забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі ухвали щодо передачі Агентству в управління вищевказаних прав вимоги.

Надалі по тексту рішення наведені Кредитні договори №4804 від 27.08.2012 та №4706 від 16.09.2010 вживаються як "Кредитні договори", а укладені в їх забезпечення Іпотечні договори та договори поруки - "Договори забезпечення".

При цьому, судом враховується, що станом на сьогоднішній день юридичною особою із кодом 05839888 згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ПАТ "Укрінком".

20.05.2019 ДП "Сетам" було проведено електронні торги з продажу лоту №347004 - право вимоги за Кредитним договором №4804 від 27.08.2012 та Кредитним договором №4706 від 16.09.2020, переможцем яких було визнано ТОВ "ФК Горизонт" із ціною продажу у розмірі 16 500 000,00 грн., про що було складено протокол №406894 проведення електронних торгів від 20.05.2019 (надалі - "Протокол").

27.05.2019 між Агентством (продавець) та ТОВ "ФК Горизонт" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1 якого визначено, що у порядку та на умовах визначених цим договором продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти права вимоги за договорами на активи, що зазначені у специфікації до договору, що є невідємною частиною договору (додаток 1) і сплатити за активи певну грошову суму.

Згідно із п.п. 2, 3 Договору реалізація активів здійснюється продавцем відповідно до положень ст.ст. 1, 9, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", керуючись статтями 514, 632, 656 Цивільного кодексу України, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №761/5783/19. Ціна договору становить 16 500 000,00 грн. відповідно до Протоколу.

В додатку 1 до Договору його сторонами погоджено Специфікацію, згідно якої визначено права вимоги, що переходять від продавця до покупця, а саме, права вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.

Спір у справі стосується законності торгів, оформлених Протоколом, та укладеного за наслідками їх проведення Договору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

По-перше, відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як на підставу для визнання недійсним Договору позивачем визначається, зокрема, порушення Агентством визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" повноважень, що полягає у організації та проведенні спірних торгів з продажу спірних майнових прав за відсутності правових підстав для цього.

Заперечуючи проти таких доводів відповідач 2 вказує на те, що відчуження спірних прав вимоги на оскаржуваних торгах було здійснено в межах наданих Агентству згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі №761/5783/19 повноважень на підставі положень ст.ст. 1, 9, 10, 19-21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та на умовах і в порядку, встановлених Примірним переліком майна, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати на забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майна у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, що підлягає реалізації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 №685, (надалі - "Примірний перелік") та Порядком реалізації арештованих активів на електронних торгах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №719 (надалі - "Порядок реалізації").

Спірний Договір є договором купівлі-продажу, а відтак, регулювання правовідносин за ним здійснюється в т.ч. положеннями Глави 54 Цивільного кодексу України.

Статтею 658 Цивільного кодексу України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Тобто, в будь-якому випадку при вчиненні правочину купівлі-продажу особа, яка виступає продавцем відповідного предмету продажу, має мати необхідний для цього обсяг правоздатності.

За змістом ч. 6 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан; передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля. Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Тобто, застосовуючи наведені положення при вирішенні питання забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні суд за відсутності відповідної згоди власника такого майна має право на власний розсуд визначити режим управління ним: 1) збереження; 2) збереження його економічної вартості; 3) його реалізація.

При цьому, за змістом вказаної норми обов`язковість застосування такого способу передачі речових доказів в управління Агентству як задля їх реалізації передбачено лише у випадку коли такі докази являють собою велику партію товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі №761/5783/19 метою вжиття відповідних заходів збереження речових доказів (прав вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення) в кримінальному провадженні №22018000000000303 шляхом передачі їх в управління Агентству було визначено існування виникнення можливих негативних наслідків у виді втрати такого майна та майнових прав і наслідків у виді спричинення збитків державі в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і суд вважав такі заходи спрямованими на захист інтересів власника, адже вони гарантують їм збереження його вартості.

З огляду на викладене вбачається, що з метою збереження спірного майна (прав вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення) судом було вирішено передати їх Агентству в управління без визначення шляху управління ним, адже як мотивувальна, так і резолютивна частини вказаного судового рішення не містять обрання судом такого, передбаченого ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України режиму управління відповідним майном як реалізація.

Відтак, фактично права вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення було передано в управління Агентству без визначення шляху управління ними.

Згідно із п. 4) ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (в редакції, діючій на момент передачі спірного майна в управління) управління активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора. У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління. Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі. Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв`язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління. Дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.

Положеннями ч.ч. 4, 5 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових. Примірний перелік такого майна визначається Кабінетом Міністрів України. Активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора . Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора. Реалізація здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладенні положення вбачається, що надаючи Агентству право управління зокрема, речовими доказами у кримінальному провадженні, на які накладено арешт, у визначених Законом випадках, законодавцем було передбачено дві форми реалізації таких повноважень: шляхом безпосереднього управління (фактичного володіння) відповідним майном з метою його збереження, ефективного використання та збільшення вартості; шляхом реалізації відповідних активів.

При цьому, на відміну від безпосереднього управління (фактичного володіння), реалізація якого здійснюється фактично на власний розсуд Агентства в порядку визначеному положеннями частин 2, 3 вказаної статті Закону, повноваження останнього щодо продажу (реалізації) переданого в управління активу обмежуються обов`язковістю отримання згоди на вчинення відповідних дій власника активу чи здійснюються за відповідним рішенням слідчого судді, суду та виключно у випадку, коли зберігання такого активу через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню.

Саме на наведені обставини і вказується в п. 2 Порядку, який передбачає, що реалізації відповідно до цього Порядку підлягають активи - майно, майнові та інші права, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування та які передані Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління (для реалізації або без визначення шляху управління ними) на підставі ухвали слідчого судді, суду або згоди власника активів, та підлягають реалізації на підставі частин четвертої та п`ятої статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів".

Отже, посилання відповідача 2 на те, що передаючи спірні права вимоги для реалізації Агентство діяло на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі №761/5783/19 та в межах наданих йому положеннями ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" повноважень не відповідають визначеному в положеннях ч. 5 вказаної статті Закону порядку реалізації переданого в управління Агентству речового доказу.

При цьому, той факт, що майнові права за Кредитними договорами та Договорами забезпечення було передано Агентству в управління без визначення шляху управління ними жодним чином не нівелюють наведеного висновку суду.

Так, є вірним посилання відповідача 2 на те, що в силу приписів п.п. 15, 16 Положення про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №613, в редакції діючій на момент передачі в управління спірного майна, (надалі - "Положення") визначення шляху управління активом з метою здійснення управління на умовах ефективності, а також збереження та збільшення економічної вартості активу, а також про його належність до видів майна, визначених у Примірному переліку, у випадку передачі Агентству в управління без визначення шляху управління ним, належить до повноважень саме Агентства.

Однак, визначені наведеними пунктами Положення повноваження/обов`язки Агентства жодним чином не нівелюють необхідності існування для вчинення реалізації закріпленої законодавцем в положеннях ч. 5 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" умови відчуження переданого в управління майна - згоди власника або ухвали слідчого судді чи суду.

На наведене вказує і смислове та порядкове викладення законодавцем змісту статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", яка в частині четвертій унормовує порядок визначення майна, яке підлягає реалізації, з посиланням на Примірний перелік, а вже в частині п`ятій визначає порядок дій у випадку віднесення відповідного майна до такого, що підлягає реалізації.

Крім того, суд звертає увагу на те, що п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 №685 "Про Примірний перелік майна, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати на забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майна у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, що підлягає реалізації" встановлено, що реалізації підлягає будь-яке майно, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні або у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування, за умови його належності до одного або більше видів майна, визначених у Примірному переліку. Примірний перелік не є вичерпним. Реалізації може підлягати майно, яке не визначене у Примірному переліку, якщо його реалізація забезпечуватиме збереження та/або збільшення вартості такого майна більш ефективно порівняно з його переданням в управління за договором управління майном у порядку та на умовах, визначених законом. Віднесення майна до такого, що підлягає реалізації згідно з Примірним переліком виключно за наведеними у ньому прикладами, не є підставою для його реалізації, якщо таке майно не відповідає ознакам одного або більше видів майна у Примірному переліку.

В даному випадку, спірне майно (права вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення) не відповідає ознакам одного або більше видів майна у Примірному переліку, а тому його реалізація була можлива виключно якщо такі дії забезпечуватимуть збереження та/або збільшення вартості такого майна більш ефективно порівняно з його переданням в управління за договором управління майном у порядку та на умовах, визначених законом.

В той же час, будь-яких доказів на підтвердження того, що реалізація прав вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення була більш ефективною порівняно з переданням їх в управління матеріали справи не містять.

Посилання відповідача 2 на те, що Агентством було встановлено належність спірного майна до зазначеного в абзаці першому переліку видів майна, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, Примірного переліку, а саме: майно, яке не підлягає зберіганню з огляду на його властивості (всі види енергії, права вимоги та інші майнові права тощо), є безпідставним, адже наведені в дужках види майна є лише прикладами, в той час, як в абз. 4 п. 2 вказаної постанови чітко визначено, що віднесення майна до такого, що підлягає реалізації згідно з Примірним переліком виключно за наведеними у ньому прикладами, не є підставою для його реалізації, якщо таке майно не відповідає ознакам одного або більше видів майна у Примірному переліку.

Будь-яких інших обґрунтувань, окрім наведеного посилання на визначений постановою вид, відносно того, що спірне майно (права вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення) відноситься до майна, зберігання якого неможливе без зайвих труднощів, або витрати на забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, Агентством не наведено, а суд відзначає, що права вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення не вимагають спеціальних умов їх зберігання і управління ними не може викликати особливих труднощів, а за своєю правовою природою тривалість перебування прав вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення під арештом та в управлінні Агентства може лише збільшувати їх вартість від інфляційних процесів та за рахунок нарахування процентів, штрафних санкцій, що виключає можливість для висновку про загрозу втрати їх вартості.

Зберігання права вимоги не потребує спеціальних приміщень або зайвих витрат, таке право не втрачає вартість чи може знищитися.

Суть кредитних відносин полягає саме у строковому (як правило тривалому) володінні правами вимоги кредитором внаслідок чого таке право збільшується за рахунок нарахування процентів, а у випадку прострочення боржником виконання такого зобов`язання (із застосування штрафних санкцій та міри відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Отже, спірні електронні торги та послідуюче укладення Договору мали місце всупереч зазначеним вимогам ч. 6 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України та ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", без згоди власника спірного майна чи відповідного рішення слідчого судді, суду, тобто, за відсутності необхідної правоздатності у Агентства на вчинення таких дій.

По-друге, вирішуючи спір у даній справі суд вважає за доцільне врахувати за аналогією висловлену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.01.2020 у справі №367/6231/16-ц було правову позицію про те, що для застосування наслідків недотримання вимог статті 203 Цивільного кодексу України при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Тотожність правовідносин полягає у тому, що в обох випадках продаж майна відбувається не власником, а на виконання спеціальної норми закону іншою особою, а організація та проведення такого продажу в обох випадках - ДП Сетам .

Тому, враховуючи викладені в постанові від 15.01.2020 у справі №367/6231/16-ц вказівки Великої Палати Верховного Суду щодо порядку та аспектів дослідження питання законності проведення електронних торгів суд в межах даної справи вважає, що для застосування наслідків недотримання вимог статті 203 Цивільного кодексу України при проведенні спірного продажу прав вимоги необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Так, абз. 2 ч. 5 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" встановлено, що реалізація здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 8 Порядку електронні торги проводяться за лотами. Розподіл активу (активів) на лоти здійснює Національне агентство. Ринкова вартість активу, який становить відповідний лот, визначається на підставі звіту про оцінку активу, яка проводиться на кожні перші, повторні електронні торги. Строк дії звіту про оцінку становить не більш як шість місяців з дати її проведення, якщо інше не встановлено законодавством.

Згідно із п. 13 Порядку організатор вносить до електронної торгової системи інформацію про актив та формує відповідний лот (інформаційне повідомлення про електронні торги) на підставі отриманої заявки. Зміст інформаційного повідомлення про електронні торги визначається правилами електронних торгів.

Пунктом 16 Порядку стартова ціна лота на перших електронних торгах дорівнює ринковій вартості активу, який становить відповідний лот, за звітом про оцінку на відповідних перших електронних торгах.

За змістом розділу ІІ "Підготовка до проведення електронних торгів" Правил проведення електронних торгів арештованими активами, затверджених наказом ДП "Сетам" від 28.01.2019 №7 (надалі - "Правила"), організатор здійснює внесення до електронної торгової системи інформації про електронні торги (формування лоту) та реалізацію активу за заявкою АРМА про передачу активів організатору для реалізації на електронних торгах. Заявка повинна містити такі дані: 1) вид активу; 2) найменування активу, включаючи назву моделі, складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому активі; 3) відомості про актив, який передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні недоліки, відсутні елементи, обмежену функціональність; 4) відомості про чинні обтяження щодо активу, зареєстровані в державних реєстрах, базах даних та/або інші обтяження, про існування яких стало відомо АРМА, або зазначення, що встановити чинні обмеження не було можливості; 5) визначена законом підстава передачі активу для реалізації (ухвала слідчого судді, суду, або згода власника активів, або самостійне виконання судового рішення про конфіскацію, спеціальну конфіскацію активів, стягнення в дохід держави активів); 6) відомості про місцезнаходження активу (фактична адреса зберігання активу), порядок ознайомлення з активом (у разі зберігання активу особами відмінними від Організатора); 7) строк підготовки до проведення перших електронних торгів; 8) реквізити рахунку АРМА для перерахування коштів; 9) адреса офіційної електронної пошти АРМА; 10) фото- та/або відеоматеріали (у разі наявності). Якщо реалізації підлягає житловий будинок, квартира або інше житлове приміщення, в заявці додатково зазначаються: розмір жилої та нежилої площі будинку, квартири, іншого житлового приміщення, план приміщення (у разі наявності), місце розташування, відомості про земельну ділянку, на якій розташований будинок (її правовий режим та розмір), кількість поверхів будинку, поверх на якому розташована квартира, інше житлове приміщення, кількість кімнат, площа кожної кімнати, інформація про наявність зареєстрованих мешканців (зокрема дітей), орендарів, інших користувачів приміщення (якщо вона відома). Якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, в заявці додатково зазначаються: розмір площі, план приміщення (у разі наявності), місце розташування, призначення об`єкта, відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір), та її кадастровий номер (у разі наявності), інформація про орендарів та інших користувачів приміщення, якщо вона відома АРМА. Якщо реалізації підлягає земельна ділянка, в заявці додатково зазначаються: місце розташування земельної ділянки, розмір земельної ділянки, цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки, обмеження на використання земельної ділянки (установлені на підставі містобудівних та санітарних норм і правил, включаючи архітектурно-планувальні, технічні, екологічні умови), наявність комунікацій. Організатор вносить до ЕТС інформацію про актив та формує відповідний лот (інформаційне повідомлення про електронні торги) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати отримання звіту про оцінку майна. Інформаційне повідомлення про електронні торги повинно містити інформацію про актив (лот): 1) номер лоту; 2) вид активу; 3) найменування активу; 4) відомості про актив, що становить відповідний лот, його склад, характеристики, опис, наявність дефектів, відомості про чинні обтяження та обмеження, визначена законом підстава передачі активу для реалізації; 5) фотографічне зображення активу; 6) стартова ціна лоту; 7) крок електронних торгів; 8) відомості про місцезнаходження активу (фактична адреса зберігання активу), порядок ознайомлення з активом (час для ознайомлення, прізвище ім`я по-батькові, контакти осіб, які повинні забезпечувати демонстрацію активу); 9) інші додаткові відомості щодо активу (лоту), зазначені в заявці АРМА. Строк підготовки до проведення перших електронних торгів встановлюється АРМА у заявці та визначається ним з урахуванням особливостей активу, що передається для реалізації, але не може бути меншим п`яти календарних днів - для майна у вигляді товарів або продукції, яке піддається швидкому псуванню, п`ятнадцяти календарних днів - для рухомого майна та тридцяти календарних днів - для нерухомого майна. Строк підготовки до проведення перших електронних торгів розпочинається з дня, наступного за днем розміщення інформаційного повідомлення та включає час на реєстрацію учасників електронних торгів та ознайомлення з активом (лотом). Стартова ціна лоту на перших електронних торгах дорівнює ринковій вартості активу, який становить відповідний лот, визначена за звітом про оцінку на відповідних перших електронних торгах.

З огляду на викладені положення вбачається, що першочерговою умовою проведення реалізації арештованого та переданого в управління Агентству майна є визначення ринкової вартості активу на підставі звіту про оцінку.

Положеннями ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. У цьому Законі: майном, яке може оцінюватися, вважаються об`єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід`ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об`єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності; майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Відповідно до п. 1 розділу І Порядку оцінки права вимоги за зобов`язанням, що виникає внаслідок здійснення кредитної операції, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.05.2017 №866, (надалі - "Порядок оцінки") цей Порядок застосовується суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання під час проведення незалежної оцінки права вимоги за зобов`язанням за укладеним кредитним договором.

За змістом п. 4 розділу ІІ Порядку оцінки: боржник - сторона за кредитним договором (юридична або фізична особа), яка повинна сплатити борг / виконати вимогу кредитора згідно з умовами укладеного договору; вихідні дані - сукупність документів та інформації, що необхідні для проведення оцінки об`єкта оцінки з урахуванням вимог цього Порядку і надаються замовником оцінки або іншою уповноваженою ним особою суб`єкту оціночної діяльності; група прав вимоги за зобов`язанням - сукупність прав вимоги за зобов`язанням за кредитними договорами, що мають одну чи декілька спільних (однорідних) характеристик та можуть бути об`єднані у групу відповідно до вимог цього Порядку; кредитний портфель - сукупність груп права вимоги за зобов`язанням, що об`єднані в єдиний об`єкт оцінки; платіжний календар - графік виконання зобов`язань за кредитним договором, що містить обсяги ймовірних (прогнозованих) надходжень від виконання умов кредитного договору; реєстр прав вимоги за зобов`язанням, що оцінюються, - упорядкована замовником оцінки (або іншою особою за його згодою, дорученням тощо) інформація в паперовому та/або електронному форматі, яка містить вихідні дані про кредитні договори, права вимоги за зобов`язаннями за якими оцінюються як група чи у складі кредитного портфеля.

У відповідності до п. 1 розділу ІІ Порядку оцінки для оцінки об`єкта суб`єкту оціночної діяльності надаються замовником оцінки (або іншою особою за його згодою, дорученням тощо) такі вихідні дані, що є актуальними на дату оцінки, зокрема: реєстр прав вимоги за зобов`язанням, що оцінюються (для оцінки груп прав вимоги за зобов`язанням або кредитного портфеля), який має містити інформацію, передбачену пунктом 2 цього розділу; інформація щодо платоспроможності боржника; відомості щодо наявності поручительства за кредитним договором, включаючи дані про платоспроможність поручителя, майно поручителя, на яке може бути звернено стягнення та здійснені заходи зі звернення стягнення на майно поручителя для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором (групою прав вимоги за зобов`язанням чи кредитним портфелем); перелік предметів застави (іпотеки), іншого забезпечення за кредитним договором (за кожним кредитним договором, що включений до складу групи прав вимоги за зобов`язанням чи кредитного портфеля). Якщо предмет застави (іпотеки) є забезпеченням декількох кредитних договорів, зокрема (але не виключно) тих, що оцінюються, у тому числі у складі групи прав вимоги за зобов`язанням чи у кредитному портфелі, інформація про це надається (окремо розшифровується) у складі вихідних даних із вказівкою черговості задоволення вимог кредитора за кредитним договором щодо стягнення заборгованості за рахунок реалізації предмета забезпечення за оцінюваним правом вимоги за зобов`язанням; документи про характеристики предметів застави (іпотеки), іншого забезпечення за кредитним договором (за кожним кредитним договором, що включений до складу групи прав вимоги за зобов`язанням чи кредитного портфеля); окремі додаткові відомості з кредитної справи, зокрема: історичні дані щодо погашення та реструктуризації права вимоги за кредитним договором (кредитними договорами); додаткова інформація та у разі наявності копії документів, що містять відомості про вжиті кредитором заходи, спрямовані на повернення проблемної заборгованості (копії судових рішень, інші документи); відомості про час і результати обстежень наявності та стану предметів застави (іпотеки), іншого забезпечення.

Положеннями п. 2 розділу ІІ Порядку оцінки встановлено, що реєстр прав вимоги за зобов`язанням, що оцінюються, має містити, зокрема, таку інформацію: реквізити кредитного договору; дата укладення кредитного договору; дата завершення виконання зобов`язання боржником згідно з укладеним кредитним договором; валюта кредиту (гривня, іноземна валюта (за кожною валютою окремо); тип боржника (фізична особа; юридична особа); відомості про боржника - юридичну особу, банк або бюджетну організацію (назва, код за ЄДРПОУ, місце реєстрації); галузева належність згідно з кодом КВЕД, результат перевірки його наявності та оцінка його платоспроможності; відомості про наявність поручителя(ів), їх платоспроможність для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором (у форматі, як для відповідного типу боржника); загальний обсяг заборгованості за кредитним договором на дату оцінки та розшифрування його складу (за основною сумою заборгованості, відсотками, комісіями, штрафними санкціями), кількість днів прострочення (для прострочених кредитних договорів); графік погашення заборгованості (щомісяця рівними частинами; щокварталу рівними частинами; щороку рівними частинами; в кінці строку однією сумою; індивідуальний графік погашення (надається окремо)); величина відсоткової ставки, вид відсоткової ставки (фіксована; плаваюча), метод нарахування відсотків за кредитним договором, періодичність сплати відсотків за кредитним договором (щомісяця; щокварталу; щороку; в кінці строку; індивідуальний графік сплати (надається окремо)); величина комісій та/або штрафних санкцій на дату оцінки, умови та порядок їх нарахування за кредитним договором; наявність та вид предмета забезпечення за кредитним договором (єдиний (цілісний) майновий комплекс; житлова іпотека; нежитлова іпотека; земельна ділянка; об`єкт незавершеного будівництва; транспортний засіб; машини та обладнання; інше рухоме майно (офісна техніка, меблі, товари в обігу та виробничі запаси, споживчі товари тощо); цінні папери (облігації, акції, векселі тощо); бланковий кредит), черговість задоволення вимог кредитора за кредитним договором щодо стягнення заборгованості за рахунок реалізації предмета забезпечення, результати його останньої оцінки та інформація щодо результатів перевірки його наявності та стану; дата та сума останнього платежу за кредитом.

З огляду на викладені положення вбачається, що з метою виконання першочергової умови реалізації спірних прав вимоги - визначення їх ринкової вартості, Агентство, або за його доручення інша особа, зобов`язані були скласти реєстр прав вимоги за зобов`язанням, що оцінюються (прав вимог за Кредитними договорами та Договорами забезпечення) з визначенням в ньому зазначеної розділом ІІ Порядку оцінки інформації (зокрема, відомостей про боржників, поручителів, обсягів заборгованостей, графіку їх погашення, величини відсоткової ставки), за відсутності дослідження якої неможливим є висновок про відповідність оцінки вимогами ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а відтак, і неможливість застосування за наслідками її проведення ціни в якості початкової вартості виставлення на продаж спірного майна.

В той же час, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі №761/5783/19 не містить відповідної ідентифікації (визначення вказаних відомостей) переданих в управління Агентству прав вимоги, адже фактично лише вказує на документи, які є підставою для виникнення права вимоги, однак, жодним чином не кваліфікує їх, виходячи, зокрема, із таких показників як: дата завершення виконання зобов`язання боржником згідно з укладеним кредитним договором; загальний обсяг заборгованості за кредитним договором та розшифрування його складу (за основною сумою заборгованості, відсотками, комісіями, штрафними санкціями), кількість днів прострочення (для прострочених кредитних договорів); графік погашення заборгованості; величина відсоткової ставки, вид відсоткової ставки (фіксована; плаваюча), метод нарахування відсотків за кредитним договором, періодичність сплати відсотків за кредитним договором; величина комісій та/або штрафних санкцій, умови та порядок їх нарахування за кредитним договором; інформація щодо результатів перевірки наявності предметів забезпечення та стану; дата та сума останнього платежу за кредитом.

Відтак, з метою дотримання вимог ч. 5 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", п.п. 8, 13, 16 Порядку, п.п. 1, 2 розділу ІІ Порядку оцінки для передачі на реалізацію спірного майна (прав вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення) Агентство було зобов`язано встановити (визначити) такі відомості про зазначені права, як: дата завершення виконання зобов`язання боржником згідно з укладеним кредитним договором; загальний обсяг заборгованості за кредитним договором та розшифрування його складу (за основною сумою заборгованості, відсотками, комісіями, штрафними санкціями), кількість днів прострочення (для прострочених кредитних договорів); графік погашення заборгованості; величина відсоткової ставки, вид відсоткової ставки (фіксована; плаваюча), метод нарахування відсотків за кредитним договором, періодичність сплати відсотків за кредитним договором; величина комісій та/або штрафних санкцій, умови та порядок їх нарахування за кредитним договором; інформація щодо результатів перевірки наявності предметів забезпечення та стану; дата та сума останнього платежу за кредитом.

У випадку неможливості ідентифікувати майно (відсутності необхідних ідентифікаторів) Агентство повинно було звернутися до суду, який наклав арешт на майно, з клопотаннями про визначення таких ідентифікаторів, оскільки без них відсутні правові підстави як для управління таким майном, а тим більше для його оцінки та продажу.

Представником відповідача 2 в судовому засіданні у відповідь на запитання суду чи проводилося визначення необхідних для проведення оцінки відомостей (складення реєстру спірних прав вимоги) було повідомлено, що такий реєстр Агентством не складався, оскільки проведенням оцінки спірного майна займалося ДП "Сетам", однак будь-яких доказів на підтвердження вчинення останнім відповідних дій чи безпосереднього звіту про оцінку матеріали справи не містять.

При цьому, в силу приписів п. 4 ч. 1 ст. 9, п.п. 4, 7 ч. 1, ч. 2 ст. 10, ч. 2 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" обов`язок з організації та контролю за проведенням оцінки переданого в управління Агентству майна покладається саме на останнього, якому з метою реалізації такого обов`язку надано право контролю за дотриманням вимог законодавства у частині проведення оцінки та у випадку виявлення їх порушень надано право на винесення припису про усунення порушень вимог такого законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.

Відтак, посилання представника Агентства на відсутність будь-якої інформації щодо обставин проведення оцінки прав вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення щонайменше свідчить про порушення Агентством при підготовці до реалізації такого майна положень п. 4 ч. 1 ст. 9, п.п. 4, 7 ч. 1, ч. 2 ст. 10, ч. 2 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", адже навіть при умові покладення на ДП "Сетам" обов`язку з організації та проведення оцінки спірного майна, що не належить до повноважень останнього, Агентством мало бути здійснено перевірку такої оцінки на предмет дотримання вимог законодавства при її проведенні.

З огляду на викладене вбачається, що в будь-якому випадку Агентство було зобов`язано визначити самостійно або ж перевірити (у випадку доручення іншій особі організації проведення оцінки спірного майна) чи було дотримано вимог п.п. 1, 2 розділу ІІ Порядку оцінки в частині складення реєстру спірних прав вимоги шляхом визначення обсягів заборгованостей за Кредитними договорами, їх складових (тіла кредиту, процентів, штрафних санкції та інших нарахувань), графіків погашення або ж строків прострочення, відомостей про боржників та поручителів (в т.ч. майнових).

Однак, доказів вчинення наведеного матеріали справи не містять, що також свідчить про порушення приписів п.п. 8, 13, 16 Порядку та розділу ІІ "Підготовка до проведення електронних торгів" Правил, згідно яких для забезпечення проведення продажу спірного майна ДП "Сетам" мали бути надані відомості про спірний актив (його склад, характеристики, опис), що і становить базу інформації для формування реєстру прав вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.

До того ж, в силу приписів п. 13 Порядку та розділу ІІ "Підготовка до проведення електронних торгів" Правил відповідна інформація (відомості про спірний актив: його склад, характеристики, опис) є обов`язковою до внесення до електронної торгової системи у відповідному інформаційному повідомленні.

Однак, із розміщеної на офіційній веб-сторінці в мережі інтернет ДП "Сетам" інформації про лот №347004 за посиланням: https://setam.net.ua/auction/349303, вбачається відсутність в розділах "характеристика лоту" та "інформації про лот" будь-якої інформації про склад, характеристики, опис, які б включали в себе, зокрема, відомості про: обсяги заборгованостей за Кредитними договорами, їх складові (тіло кредиту, процентів, штрафних санкції та інших нарахувань); графіків погашення або ж строків прострочення, в той час, як висвітлена в таких розділах інформація є виключно цитуванням резолютивної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2019 у справі №761/5783/19, яка містить виключно вказівку на документи, які породжують права вимоги без їх кваліфікації.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що при організації та проведенні спірних електронних торгів не було дотримано вимог абз. 2 ч. 5 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", п.п. 8, 13, 16 Порядку, розділу ІІ "Підготовка до проведення електронних торгів" Правил як щодо визначення ринкової вартості активу, так і відносно публікації відомостей про предмет продажу, адже фактично наявна інформація вказує виключно на документи, на підставі яких виникли зобов`язання, в межах яких виникли спірні права вимоги, в той час, як будь-яка інформація про безпосередній предмет продажу: склад, характеристики, опис спірних майнових прав, що включає в себе відомості про боржника(ів), поручителів, обсягів заборгованостей, графіку їх погашення, величини відсоткової ставки, відсутня.

Крім того, у відповідності до п. 17 Порядку строк підготовки до проведення перших електронних торгів визначається правилами електронних торгів та встановлюється у заявці, але не може бути меншим п`яти календарних днів для майна у вигляді товарів або продукції, яке піддається швидкому псуванню, п`ятнадцяти календарних днів - для рухомого майна, тридцяти календарних днів - для нерухомого майна.

Згідно із п. 6 розділу ІІ Правил строк підготовки до проведення перших електронних торгів встановлюється АРМА у заявці та визначається ним з урахуванням особливостей активу, що передається для реалізації, але не може бути меншим п`яти календарних днів - для майна у вигляді товарів або продукції, яке піддається швидкому псуванню, п`ятнадцяти календарних днів - для рухомого майна та тридцяти календарних днів - для нерухомого майна. Строк підготовки до проведення перших електронних торгів розпочинається з дня, наступного за днем розміщення інформаційного повідомлення та включає час на реєстрацію учасників електронних торгів та ознайомлення з активом (лотом).

Визначаючи який саме строк згідно вказаних положень підлягає застосуванню щодо підготовки до проведення спірних торгів суд виходить із того, що спірні права вимоги не можуть бути кваліфіковані як товари, продукція чи рухомі або ж нерухомі речі, однак, враховуючи, що мало місце продажу в т.ч. прав вимоги за Іпотечними договорами, предметами яких становило нерухоме майно, доцільним є застосування за аналогією саме тридцятиденного строку.

В той же час, із розміщеної на офіційній веб-сторінці в мережі інтернет ДП "Сетам" інформації про лот №347004 за посиланням: https://setam.net.ua/auction/349303, вбачається, що оголошення про проведення торгів було опубліковано 03.05.2019, а датою їх проведення визначено 20.05.2019, тобто, на сімнадцятий календарний день, що свідчить про порушення організатором вимог п. 17 Порядку та п. 6 розділу ІІ Правил щодо дотримання мінімальних строків підготовки до проведення спірних електронних торгів.

Таким чином, має місце порушення Агентством та ДП "Сетам" порядку підготовки та проведення спірних електронних торгів, визначених наведеними положеннями, що не спростовано відповідачами та зібраними в матеріалах справи доказами, а тому визнати спірні торги, оформлені Протоколом, що зумовили відчуження прав вимоги на отримання кредитної заборгованості у розмірі, близько 228 млн.грн. (визначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 у справі №911/1418/17), виконання зобов`язання з погашення якої забезпечено нерухомим майном, всього за 16 млн.грн., законними неможливо, що є правовою підставою для визнання їх недійсними.

Оцінюючи наслідки впливу встановлених порушень порядку підготовки та проведення спірних електронних торгів на їх результати суд відзначає, що вже сама по собі відсутність звіту про оцінку спірного майна чи будь-якої інформації на підтвердження її проведення унеможливлює висновок про економічну доцільність такого продажу спірних торгів в аспекті здійснення Агентством своєї діяльності, що в розрізі реалізації переданого йому в управління майна має ґрунтуватися на отриманні найбільшої вигоди, а відсутність публікації оператором необхідного обсягу інформації про предмет продажу та недотримання мінімальних строків підготовки до продажу безумовно вказує на звуження кола потенційних покупців, наявність яких могло б забезпечити збільшення початкової вартості продажу (в спірному випадку торги проведено за участі одного учасника та за початковою ціною).

Щодо способу захисту права.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а ч. 1 ст.16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист прав і законних інтересів.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Відносно висловленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, в частині, який стосувався вирішення аналогічно даному спору по суті, правової позиції щодо невірності обраного позивачем способу захисту внаслідок продажу Агентством арештованого в рамках кримінального провадження його майна шляхом оскарження відповідних торгів та договору, суд відзначає наступне.

В даному випадку, позивач як власник спірного майна бажає відновити свої права саме в спосіб визнання недійсними електронних торгів та укладеного між відповідачами внаслідок їх проведення договору купівлі-продажу, і ці вимоги узгоджуються з наведеними нормами закону.

В неодноразових постановах Великої Палати Верховного Суду було сформовано правову позицію щодо належності способу захисту порушених права та інтересів власника майна шляхом оскарження проведених в рамках виконавчого провадження торгів з його відчуження, у випадку незгоди із законністю їх підготовки та проведення, що застосовується судами по сьогоднішній день, тобто, є сталою практикою.

Наразі, після висловлення позиції від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, розглядаючи спір у справі, предметом якої було оскарження торгів, проведених ДП "Сетам" з продажу майна боржника в рамках виконавчого провадження з виконання судового рішення згідно Закону України "Про виконавче провадження", Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.01.2020 у справі №367/6231/16-ц було підтверджено належність такого способу захисту порушених права та інтересів власника майна як оскарження результатів відповідних торгів.

Тому, враховуючи, що як у випадку продажу майна в рамках виконавчого провадження згідно Закону України "Про виконавче провадження", так і продажу переданого в управління Агентству арештованого в рамках кримінального провадження активу згідно Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" процедура підготовки та проведення таких торгів є фактично ідентичної, що також стосується і суб`єктного складу відповідних правовідносин, адже останній формується з: власника майна; особи чи органу, яких надано право ініціювання реалізації його майна (державний/приватний виконавець або ж Агентство); організатора торгів; їх учасників, суд вважає за доцільне застосування при вирішенні питання належності обраного позивачем в межах даного спору способу захисту своїх порушених права та інтересів пізніше висловлену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 15.01.2020 у справі №367/6231/16-ц.

Судом не встановлено, що норми Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" містять особливості по відношенню до Закону України "Про виконавче провадження" в частині визначення способу захисту права власності особи, майно якої продане.

У жодній із правових позицій Великої Палати Верховного Суду щодо оскарження результатів прилюдних торгів, проведених виконавцями через ДП "Сетам" (в тому числі останній від 15.01.2020) не зазначено, що обраний власником майна спосіб захисту свого права у вигляді скасування торгів з продажу його майна є неефективним або неправильним. Натомість такі позови задовольняються та визнаються недійсними результати торгів, а відтак суд вважає, що як згідно правової позиції Верховного Суду, так і відповідно до внутрішнього переконання суду, такий спосіб захисту є ефективний.

Більш того, суд враховує, що на відміну від справи №910/3907/18, де предметом продажу було рухоме майно, визначене родовими ознаками (зерно кукурудзи), в даному випадку має місце відчуження прав вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення без визначення їх кваліфікуючих ознак, що унеможливлює застосування такого способу захисту порушених прав власника як витребування майна згідно ст. 388 Цивільного кодексу України чи шляхом застосування зобов`язально-правових способів захисту права власності відповідно до положень глави 83 Цивільного кодексу України. Наведене стосується і відшкодування збитків, адже продаж невідомо чого (продаж прав вимоги за Кредитними договорами та Договорами забезпечення без чіткого визначення яких саме прав) унеможливлює визначення розміру завданих збитків як необхідної складової для застосування такого способу захисту.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для застосування висловленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 правової позиції щодо належності способу захисту порушених права та інтересів при вирішенні спору у даній справі, адже, по-перше, обставини спірних правовідносин у таких справах не є тотожними, по-друге, наявна більш пізня позиція Великої палати Верховного Суду (постанова від 15.01.2020) .

Разом із тим пунктом 2 частини 3 статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" встановлено, що дія договору про управління активами припиняється у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави.

У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації - повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами.

Отже, у разі прийняття судом рішення про скасування арешту, накладеного на спірне майно, в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018000000000303 від 08.10.2018, власник спірних майнових прав не зможе відновити своє право на володіння та користування спірним майном, оскільки таке майно реалізоване Агентством, а за встановлених судом порушень Агентством та ДП "Сетам" положень абз. 2 ч. 5 ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", п.п. 8, 13, 16 Порядку, розділу ІІ "Підготовка до проведення електронних торгів" Правил при підготовці та проведенні спірних торгів неможливим є висновок про те, що отриманні від такого продажу кошти (16 млн. грн.) будуть рівноцінним відшкодуванням прав вимоги на отримання кредитної заборгованості у розмірі, близько 228 млн. грн. (встановлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2018 у справі №911/1418/17), виконання зобов`язання з погашення якої забезпечено нерухомим майном.

При цьому, суд звертає увагу на те, що спір між ПАТ "Укрінком" та ПАТ "Укрінбанк" щодо фактичної особи власника спірних прав вимоги не є предметом розгляду даної справи, однак, не вбачає підстав для відкладення вирішення спору щодо законності оскаржуваних торгів до вирішення вказаного спору, адже обидві особи, в т.ч. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк", підтримують позовні вимоги та не погоджуються із законність проведеного Агентством відчуження спірних прав вимоги. І навіть у випадку встановлення дійсним їх власником ПАТ "Укрінбанк" - наявність рішення у даній справі тільки сприятиме швидкому відновленню прав на спірні права вимоги за такою особою.

Оскільки відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі міститься інформація про юридичну особу ПАТ "Укрінком", та відсутня інформація про ПАТ "Укрінбанк", то відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

З огляду на викладене, проведення спірних торгів та укладення Договору було здійснено з порушенням вимог ч. 6 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", п.п. 8, 13, 16 Порядку, розділу ІІ "Підготовка до проведення електронних торгів" Правил, що зумовило незаконне відчуження спірних прав вимоги, а тому існують правові підстав для відновлення порушених внаслідок таких дій прав та інтересів шляхом визнання недійсними результатів спірних торгів, Протоколу та Договору.

Щодо посилань відповідача 2 на те, що спір у даній справі не підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства, адже оскаржуючи спірні торги позивач посилається на порушення при проведенні спірних торгів вимог законодавства, які стосуються реалізації Агентством покладених на нього функцій та завдань як суб`єкта владних повноважень, суд відзначає, що: по-перше, дані обставини було оцінено та відхилено судом при відмові в задоволенні клопотання відповідача 2 про закриття провадження у справі з наведених підстав; по-друге, як було зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, в розділі, який стосувався оцінки юрисдикції суду на вирішення аналогічного спору, спір про визнання недійсними електронних торгів з продажу спірного майна (активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні) та укладеного на їх підставі договору купівлі-продажу цього майна (активів) має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на відповідне майно, тобто є приватноправовим, а з огляду на суб`єктний склад сторін підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що також має місце в даній справі відносно суб`єктного складу, а тому можливість для висновку про непідвідомчість спору у даній справі Господарському суду міста Києва відсутня.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ПАТ "Укрінком" в повному обсязі.

У відповідності до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів 2, 3, оскільки судом встановлено, що підставами для задоволення позову та визнання торгів, Протоколу та Договору недійсними стали порушення законодавства саме з боку останніх.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними результати електронних торгів, проведених 20.05.2019 Державним підприємством "СЕТАМ", з продажу прав вимоги за кредитним договором №4804 від 27.08.2012 та кредитним договором №4706 від 16.09.2010, - лот 347004.

3. Визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №406894 від 20.05.2019 щодо продажу права вимоги за кредитним договором №4804 від 27.08.2012 та кредитним договором №4706 від 16.09.2010.

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27.05.2019, укладений між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія горизонт" (ідентифікаційний код 39013897).

5. Стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1; ідентифікаційний код 41037901) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А; ідентифікаційний код 05839888) судовий збір у розмірі 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп. Видати наказ.

6. Стягнути з Державного підприємства "СЕТАМ" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6; ідентифікаційний код 39958500) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А; ідентифікаційний код 05839888) судовий збір у розмірі 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 25.08.2020.

Суддя Р.В. Бойко