Ухвала

від 26.08.2020 по справі 160/10039/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 серпня 2020 року Справа №160/10039/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву про самовідвід судді у справі №160/10039/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №54846-5340-0417 від 27.04.2020 р., яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на загальну суму 42 438, 40 грн.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/10039/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана 25 серпня 2020 р. для розгляду судді Боженко Н.В.

26 серпня 2020 р. суддею Боженко Н.В. подано заяву про самовідвід, яка мотивована тим, що позивач у вищезазначеній справі ( ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є керівником Приватного підприємства Перемога АВК (код ЄДРПОУ 30878285). При цьому, заявником отримується дохід від надання Приватному підприємству Перемога АВК (код ЄДРПОУ 30878285) земельних ділянок в суборенду. Суддя вважає, що викладена вище обставина може бути сприйнята учасниками справи, як обставина, що викликає сумнів в її неупередженості та об`єктивності під час розгляду даної справи.

Суд при вирішенні питання про наявність підстав для самовідводу судді виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 1, 17 Кодексу суддівської етики, затвердженого V з`їздом суддів України 24.10.2002 р., суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 року у справі "Ветштайн проти Швейцарії" зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії ( Wettstein v. Switzerland ) та рішення у справі Кастілло Альгар проти Іспанії ( Castillo Algar v. Spain ), від 28.10.1998р., п. 45).

Відповідно до статті 28 Закону України Про запобігання корупції судді зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Аналіз наведених правових норм та норм Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що підставою для відводу (самовідводу) не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи заінтересованості судді, а зазначеними нормами також унеможливлюється участь судді у розгляді справи коли в учасника справи могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (суддів).

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23) визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також у тому випадку, коли у сторони могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи те, що викладена у заяві про самовідвід судді Боженко Н.В. обставина може бути сприйнята учасниками справи, як обставина, що викликає сумнів в неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду даної справи, враховуючи аналіз Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практики Європейського суду з прав людини, приписи ст. ст. 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України та з метою дотримання Бангалорських принципів поведінки суддів й забезпечення неупередженості при розгляді справи №160/10039/20 та виключення будь-яких сумнівів щодо дотримання судом принципів законності, неупередженості та об`єктивності за результатами розгляду цієї справи, суд вважає, що подана заява судді про самовідвід є вмотивованою та підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 31, 36, 39, 40, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Боженко Н.В. по адміністративній справі №160/10039/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Відвести суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В. від розгляду адміністративної справи №160/10039/20.

Справу передати для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Н.В. Боженко