Рішення

від 21.08.2007 по справі 7/57-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/57-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 серпня 2007 р.           Справа 7/57-07

                Господарський суд Вінницької області  у складі : головуючого –судді Н.В. Мінєєвої , секретаря судового засідання  Юрчак Л.С.  

               За участю представників сторін:

Позивача:  Безносюк  Л.В., довіреність № 335 від 19. 02. 07 року.

Відповідача:  Горецький Ю.М. –юрисконсульт,  довіреність № 13/79 від 30. 01. 2007 року.

 Розглянувши  в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Редакція газети «Дорога. Транспорт. Пішохід.»м. Вінниця  до Управління  Міністерства  внутрішніх справ України у Вінницькій області м. Вінниця  про визнання недійсним  одностороннє  дострокове розірвання відповідачем договору оренди  нерухомого майна.

В С Т А Н О В И В :

Подано позов про визнання недійсним одностороннє дострокове розірвання у липні 2005 року  Орендодавцем  договору оренди  нерухомого майна, що  розташоване у м. Вінниці по вул.. Соборній, 20, від  23 жовтня 2001 року  між управлінням  МВС України у Вінницькій області  та  редакцією  газети  «Дорога. Транспорт. Пішохід».

Позов мотивований тим, що 23.10.2001 року Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області з дозволів регіонального відділення ФДМ України  по Вінницькій області та Міністерства внутрішніх  справ України, як  Орендодавець, уклало Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, з редакцією  газети  «Дорога. Транспорт. Пішохід», як Орендарем, на передачу  в строкове користування  нерухоме майно –нежитлове приміщення, окремо стоячу двоповерхову будівлю, розміщену за адресою: м. Вінниця, вул.. Соборна,20. Договір укладений  строком на 5 років, який передбачає, що зміни і доповнення або його розірвання  допускається  за взаємною згодою сторін, а з ініціативи однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду (пункти 10.3, 10. 4 Договору).  18. 12. 2006 року Управління УМВС України у Вінницькій області  направило лист  редакції газети «Дорога. Транспорт. Пішохід»про те,  що договір оренди нерухомого майна, що належить  до державної власності (м. Вінниця, вул. Соборна,20) розірваний в односторонньому порядку  Орендодавцем ще в липні 2005 року  і вимагає від редакції газети  повернути орендоване майно.  При цьому  Орендодавець посилається на «Повідомлення про відмову від договору  оренди державного майна від  17. 09. 2001 року», тобто на договір якого не існує.  В обґрунтування своїх позовних вимог посилається також  на те, що  станом на  01. 01. 2007 року  позивачу необхідно було сплатити  орендної плати до  державного бюджету  за весь  період оренди  9809 грн. 10 коп. , заплачено 9956 грн. 58 коп., тобто на 147 грн. 48 коп. більше, а відповідно до умов договору оренди  редакції газети  «Дорога. Транспорт. Пішохід»необхідно було заплатити орендодавцю орендної плати  станом на 01. 01. 2007 року 22887 грн. 27 коп.  У той же час  управління МВС України у Вінницькій області  заборгувало редакції  газети  32181 грн. 40 коп. і ця одна сума  набагато  перевищує всю  заборгованість   редакції газети перед  управлінням за оренду, яка складає за всі 5 років оренди 21797 грн. 40 коп. Крім того, посилається  і на те, що  відповідач листом  № 1/290 (відповідь на лист позивача № 190 від 25. 10. 2001 року)  відповідно  до п. 6.3 договору  оренди  надав  дозвіл  редакції  газети «Дорога. Транспорт. Пішохід»на проектування  реконструкції будинку по вул. Соборній, 20 в адміністративні приміщення і магазин, в зв'язку з чим  позивачем понесені затрати  на загальну суму  132672 грн. 26 коп.

Відповідач проти позову заперечує по мотивах, викладених у  відзиві на позов, наданому суду  супровідним листом  від 05. 06. 2007 року, вх. канцелярії суду № 8945 від 05. 06. 2007 року, зокрема, посилаючись на те,  що дійсно  у 2001 році між сторонами  було укладено договір  оренди нерухомого майна, предметом якого було  двоповерхове нежитлове приміщення, що знаходиться на балансі  Управління  за адресою м. Вінниця, вул. Соборна, 20. Згідно п. 3.3 договору оренди Орендар зобов'язувався  сплачувати  орендну плату до Державного бюджету  України та Управління МВС України у Вінницькій області  з розрахунку відповідно  30% та 70%.  Проте  станом на  13. 07. 2005 року заборгованість позивача по орендній платі за даним договором складала  25781,10 грн., індексації –4691,68 грн., пені –3918,97 грн., а всього –34391,75 грн.  Дані відносини врегульовані крім зазначеного договору , також нормами  чинних актів цивільного законодавства., що обумовлено  і п. 10. 9 договору. Враховуючи зазначене,  наказом Управління МВС України у Вінницькій області  № 377 від 19. 07. 2005 року було прийнято рішення  щодо відмови від даного договору, а 25. 07. 2005 року на адресу позивача відправлено повідомлення про відмову від даного договору, яке останнім, отримано  01.08.2005 року. Відносно посилання  позивача на те, що  дане повідомлення не має  юридичної сили і не може  розцінюватись як дія щодо відмови від договору, оскільки в ньому є посилання на договір оренди  державного майна від  17. 09. 2001 року, якого не існує в природі, то такі доводи є безпідставними. Згідно  з копії  договору оренди державного нерухомого майна, вказаний договір був підписаний саме 17. 09. 2005 року а не 23. 10. 2005 року. До того ж в екземплярі договору Позивача, копію якого він додав до матеріалів справи, в даті  підписання договору міститься виправлення, яке сторонами обумовлено не було.  Крім того, необізнаність позивача про який саме договір йде мова в повідомленні Управління про розірвання договору від 25. 07. 2005 року спростовується  його листом № 88 від 08. 08. 2005 року, який він надіслав у відповідь на дане  повідомлення, в якому він жодним чином не виказує  свого непорозуміння про який договір йде мова в даному повідомленні.

В зв'язку з невиконанням сторонами в повному обсязі вимог  ухвал суду від  09. 01. 2007 року та від 20. 02. 2007 року, не наданням усіх витребуваних судом документів, необхідних для вирішення господарського спору, необхідністю витребування  додаткових письмових доказів, неодноразовим знаходженням судді Н.В. Мінєєвої на лікарняному та перебуванням останньої у відпустці а також з метою належного повідомлення учасників судового процесу про день і час розгляду справи в суді, з урахуванням клопотань сторін, розгляд справи неодноразово відкладався, останній раз на  21. 08. 2007 року.

За письмовим клопотанням сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу, що не суперечить ч. 7 ст. 81-1 ГПК України та за межами термінів, передбачених ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, судом встановлено.

Згідно свідоцтву про право власності на адміністративний будинок від 04.07.2000р. адміністративний будинок загальною площею 378,0 кв.м., що знаходиться у м. Вінниці, по вул.. Соборній, 20, належить державі в особі Верховної Ради України і знаходиться в оперативному управління МВС України у Вінницькій області.

23.10.2001р. Регіональним відділенням ФДМУ по Вінницькій області листом № 1-16/3053 на лист відповідача від 20.09.2001 року за № 1/240 йому був наданий дозвіл виступити орендодавцем нежитлового приміщення загальною площею 378,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Соборна, 20 на умовах, визначених в договорі оренди (орендар –Редакція газети «Дорога. Транспорт. Пішохід».).

      23.10.2001 року між Редакцією газети «Дорога. Транспорт. Пішохід», правонаступником якого є позивач, та відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. В процесі судового розгляду судом оглянутий оригінал зазначеного договору.

      Разом з цим відповідачем у справі надана суду копія договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, оригінал якого оглянутий судом, датований 17.09.2001року, на який відповідач посилається, як на підставу виникнення цивільних прав і обов”язків. Натомість, судом не можуть бути прийняті до уваги дані твердження відповідача, оскільки зазначена в ньому дата укладення передує зверненню відповідача до Регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на укладення договору оренди.  Таким чином, 17.09.2001року договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, яке розташовано за адресою м. Вінниця, вул. Соборна, 20, укладений не був.

  Оскільки укладення договору оренди нерухомого майна, що перебуває у державній власності, виходячи з приписів ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»потребує обов»язкової наявності згоди ФДМУ, правовідносини щодо оренди спірного приміщення виникли між сторонами після отримання відповідачем дозволу Регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій області та підписання договору, тобто з 23.10.2001р.

 Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами був укладений і діяв договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 23.10.2001р.

25.07.2005р. листом № 10/280 відповідач направив позивачеві повідомлення про відмову від договору оренди державного майна від 17.09.2001р. в порядку ст. 782, 785 ЦК України.

Ураховуючи висновок суду про наявність та чинність між сторонами правовідношень щодо оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, які грунтуються на договорі від 23.10.2001р., суд погоджується з твердженням позивача про те, що відповідач направив позивачеві повідомлення про відмову від неіснуючого договору.

Однак, згідно ст. 16 ч.ч.1, 2 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивачем заявлена вимога про визнання недійсним одностороннє дострокове розірвання у липні 2005 року орендодавцем договору оренди нерухомого майна, що розташоване у м. Вінниці по вул.. Соборній, 20, від 23.10.2001р. між управлінням МВС України у Вінницькій області та Редакцією газети «Дорога. Транспорт. Пішохід».

Виходячи з приписів ст. 16 ч.ч.1, 2 ЦК України такий спосіб захисту цивільних прав і обов'язків не передбачений нормами зазначеної статті, укладеним між сторонами договором або законом.

За таких обставин у позові слід відмовити.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зауважити, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом про захист своїх цивільних прав або інтересів  в порядку, встановленому ст. 20 ГК України, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; тощо.

Витрати на держмито  та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу підлягають віднесенню на  позивача  відповідно до положень ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 16 ЦК України, ст.ст. 5, 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 4-3, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115 ГПК України,

В И Р І Ш И В  :

         В позові відмовити.

Суддя                                             Мінєєва Н.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України  27.08.07