Рішення

від 26.08.2020 по справі 420/7063/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7063/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства НАШ ОВОЧ (вул.Базарна,61, м.Одеса, 65045) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування рішення №95220 від 15.07.2020 року комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Приватного підприємства НАШ ОВОЧ код ЄДРПОУ 42892905 критеріям ризиковості платника,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Приватне підприємство НАШ ОВОЧ (вул.Базарна,61, м.Одеса, 65045) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044) в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення № 95220 від 15.07.2020 року Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА НАШ ОВОЧ код ЄДРПОУ 42892905 критеріям ризиковості платника.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.07.2020р. ПП НАШ ОВОЧ направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

податкова накладна №1 від 01.07,2020р.; №2 від 02.07.2020р. №3 від 04.07.2020р. №4 від 08.07.2020р. №5 від 11.07.2020р. за договорами поставки укладеними з Підприємством з 100% іноземними інвестиціями БІЛА -УКРАЇНА та згідно отриманих квитанцій податкові накладні прийнято, однак, реєстрацію зупинено. Підстава зупинення: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку . В той же час, в електронному кабінеті платника податків, у ПП НАШ ОВОЧ з`явився запис, що підприємство відповідає критеріям ризиковості платника податків та внесено до реєстру ризикових платників відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування .

Ухвалою суду від 20.07.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 року було задоволено заяву представника позивача та забезпечені позовні вимоги по справі.

17.08.2020р. від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в тексті якого ГУ ДПС в Одеській області просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача вказав, що Комісією ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації було винесено рішення від 04.02.2020 року №21056 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Комісією відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 встановлено відповідність ПП НАШ ОВОЧ критеріям ризиковості платника податку за підставою п.8 Критеріїв ризиковості платника податку: наявності у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. За результатами моніторингу реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено, що ПП НАШ ОВОЧ в період з січня 2020 року по червень 2020 року здійснювалось придбання овочів та фруктів, у тому числі у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості: ТОВ УКРОВОЧ (код ЄДРПОУ 41220032, ДПІ 1553, має ознаку ймовірний вигодотранспортуючий суб`єкт ), ТОВ ДЖЕРБЕЛ (код ЄДРПОУ 42387356, ДПІ 1403, має ознаку ймовірний вигодотранспортуючий суб`єкт , ТОВ РЕМЗА (код ЄДРПОУ 42099228, ДПІ 0625, має ознаку ймовірний вигодотранспортуючий суб`єкт ), з подальшою реалізацію товару на магазини роздрібної торгівлі. ПП НАШ ОВОЧ по зазначених операціях має ознаку ризиковості: вигодотранспортуючий суб`єкт . З метою забезпечення заходів направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови № 1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 15.07.2020 № 95220, ПП НАШ ОВОЧ включено до Переліку ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою № 1165, яке направлено через електронний кабінет платника.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

16.07.2020р. ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ НАШ ОВОЧ код ЄДРПОУ 42892905 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:

податкова накладна №1 від 01.07.2020р. за дог. поставки №303884 від 01.01.2020, укладеного з Підприємством з 100% іноземними інвестиціями БІЛА -УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 25288083). Згідно отриманої квитанції № 9168886037 від 15.07.2020р. податкову накладну прийнято, однак, реєстрацію зупинено. Підстава зупинення: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку ;

податкова накладна №2 від 02.07.2020р. за дог. поставки №303884 від 01.01.2020, укладеного з Підприємством з 100% іноземними інвестиціями БІЛА -УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 25288083). Згідно отриманої квитанції № 9168888963 від 15.07.2020р. податкову накладну прийнято, однак, реєстрацію зупинено. Підстава зупинення: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку ;

податкова накладна №3 від 04.07.2020р. за дог. поставки №303884 від 01.01.2020, укладеного з Підприємством з 100% іноземними інвестиціями БІЛА -УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 25288083). Згідно отриманої квитанції № 9168879765 від 15.07.2020р. податкову накладну прийнято, однак, реєстрацію зупинено. Підстава зупинення: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку ;

податкова накладна №4 від 08.07.2020р. за дог. поставки №303884 від 01.01.2020, укладеного з Підприємством з 100% іноземними інвестиціями БІЛА -УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 25288083). Згідно отриманої квитанції № 9168885982 від 15.07.2020р. податкову накладну прийнято, однак, реєстрацію зупинено. Підстава зупинення: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку ;

податкова накладна №5 від 11.07.2020р. за дог. поставки №3038184 від 01.01.2020, укладеного з Підприємством з 100% іноземними інвестиціями БІЛА -УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 25288083). Згідно отриманої квитанції № 9168889862 від 15.07.2020р. податкову накладну прийнято, однак, реєстрацію зупинено. Підстава зупинення: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку .

15.07.2020р. через електронний кабінет позивача надійшло рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.07.2020р. №95220, прийняте Комісією ГУ ДПС в Одеській області рішення про відповідність платника податку (ПП НАШ ОВОЧ , ідентифікаційний код 42892905, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 428929015536) критеріям ризиковості платника. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступну: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку , а в рядку Податкова інформація наведене наступне розшифрування Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування .

Вважаючи рішення Комісії відповідача від 15.07.2020р. №95220 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся із цим позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

В силу положення ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрав чинності з 01.02.2020).

Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Відповідно до п.61.1ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.61.2ст.61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.62.1ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Так, за змістом п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, згідно з п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165, що є вичерпаним переліком.

Зокрема, п. 8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв наступний: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У контексті з наведеним суд зазначає, що відповідно до ч. 1ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За змістом затвердженої форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) вказане рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на викладене суд вважає, що рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області від 15.07.2020р. №95220 про відповідність платника податку ПП НАШ ОВОЧ критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні п. 19 ч. 1ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

Крім того, у формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши та проаналізувавши текст оспорюваного рішення від 15.07.2020р. №95220, суд встановив, що таке Рішення прийнято Комісією ГУ ДПС в Одеській області за критерієм, передбаченим п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, в такому Рішенні відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. № .

Також у цьому ж Рішенні відповідачем в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В ході розгляду даної справи у суді відповідач не зазначив у тексті свого відзиву на позову та не подав до суду окремо жодних документальних доказів, як б надали можливість встановити, яка саме податкова інформація стала підставою для висновків про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, та про не доведення відповідачем документально обставин наявності у нього податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Аналізуючи зміст ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд у тексті своєї постанови від 05.03.2020 у справі №640/467/19 дійшов висновків, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому, обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

В ході розгляду цього спору суд встановив, що спірне рішення фактично не містить чіткого визначення мотиву щодо підстав і причин для його прийняття відповідачем, що свідчить про його невідповідність критеріям, наведених у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини , практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведено мотивів його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводять до непрозорості та непередбачуваності дій контролюючого органу, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

З огляду на наведене вище, суд погоджується з доводами позивача про відсутність у відповідача підстав для прийняття у відношенні позивача рішення від 15.07.2020р. №95220про відповідність ПП НАШ ОВОЧ критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та як наслідок про правомірність заявлених позивачем вимог про визнання протиправним і скасування такого рішення відповідача.

Стосовно заявлених позивачем позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом, у силу п. 6 Порядку №1165 включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття останньою рішення про відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У цьому ж пункті Порядку передбачено, що питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронні довірчі послуги"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Поряд з цим, згідно останнього абзацу цього ж п. 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Під час судового розгляду справи відповідач не заперечував проти та не спростував обставину включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, за наслідками прийняття оспорюваного рішення від 15.07.2020р. №95220.

Таке внесення позивача до переліку ризикових платників у свою чергу стало підставою для автоматичного зупинення реєстрації поданих ПП НАШ ОВОЧ для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, виписаних ним після 05.02.2020, а саме: №1 від 01.07,2020р.; №2 від 02.07.2020р. №3 від 04.07.2020р. №4 від 08.07.2020р. №5 від 11.07.2020р.

Зі змісту наявних у матеріалах справи роздруківок квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, датованих 15.07.2020р., суд встановив, що в якості підстави зупинення у реєстрації вказаних податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено про відповідність ПП НАШ ОВОЧ п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В подальшому регіональної комісією були прийняті рішення про відмову у реєстрації перелічених вище податкових накладних позивача, які скасовані в порядку досудового оскарження.

Таким чином, наслідком прийняття відповідачем спірного рішення є зупинення в автоматичному порядку реєстрації поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації.

Наведені обставини, на думку суду, свідчать про те, що оспорюване рішення від 15.07.2020р. №95220, протиправність якого була встановлена судом в ході розгляду цієї справи, а також подальше включення відповідачем позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі такого Рішення тягне за собою виникнення негативних правових наслідків для Товариства. А саме у даному випадку рішення відповідача про відповідність ПП НАШ ОВОЧ критеріям ризиковості платника податку та включення до переліку ризикових платників податку порушує охоронюваний законом інтерес позивача, який полягає у прагненні позивача до безперешкодного здійснення господарської діяльності, користування механізмом системи електронного адміністрування податку на додану вартість, своєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, без додаткових ускладнень, які створює для нього перебування Товариства у зазначеному переліку.

При цьому, такі додаткові ускладнення у вигляді необхідності надання позивачем додаткових документів та пояснень задля здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування після зупинення їх реєстрації, ставлять позивача у нерівне становище відносно інших платників податку, не включених до переліку ризикових, податкові накладні/розрахунки коригування яких реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних безперешкодно та своєчасно.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17.07.1997 №475/97-ВРкожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Тобто, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

У контексті з наведеним вище суд вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача, який забезпечить ефективне поновлення його порушених прав, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та задовольнити позовні вимоги у цій частині.

При цьому, задоволення цієї вимоги на є втручанням у здійснення відповідачем своїх дискреційних повноважень. Оскільки позовна вимога про зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає ч.2 і 3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, як похідна вимога, а тому також підлягає задоволенню. Крім того, така вимога, як зазначено вище, відповідає останньому абзацу п.6 Порядку №1165.

Частиною другою ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Згідно з п.10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може застосувати будь-який спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити Приватне підприємство НАШ ОВОЧ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства НАШ ОВОЧ (вул.Базарна,61, м.Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 42892905) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування рішення №95220 від 15.07.2020 року комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Приватного підприємства НАШ ОВОЧ код ЄДРПОУ 42892905 критеріям ризиковості платника - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.07.2020 №95220.

Зобов`язати Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) виключити Приватне підприємство НАШ ОВОЧ (вул.Базарна,61, м.Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 42892905) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Приватного підприємства НАШ ОВОЧ (вул.Базарна,61, м.Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 42892905) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн. (дві тисячі сто дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).

Заходи забезпечення позову, вжити ухвалою суду від 31.07.2020р. по справі 420/7063/20 зберігають свою дію до набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Єфіменко

.