Рішення

від 20.08.2020 по справі 819/723/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/723/18

20 серпня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача Ханас І.О.

представника відповідача Оленяк В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариство з додатковою відповідальністю "Зелене господарство" до державного кадастрового реєстратора Пендзей Назарія Михайловича, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення , зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Зелене господарство" (далі - ТзДВ "Зелене господарство") звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, державного кадастрового реєстратора Пендзея Назарія Михайловича, в якому просило:

визнати протиправними та скасувати повідомлення державного кадастрового реєстратора Пендзей Н.М., що здійснює діяльність у складі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №ПВ-610000490218 від 19.02.2018 року та №ПВ-6100005772018 від 19.03.2018 року ;

зобов`язати державного кадастрового реєстратора Пендзей Н.М., що здійснює діяльність у складі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, прийняти від ТзДВ "Зелене господарство" заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки площею 0,0753 га, яка розташована на бульв.Т Шевченка, 43 у м.Тернополі, для обслуговування магазину "Лілея" та провести, в установленому законом порядку, у Державному земельному кадастрі дії з державної реєстрації цієї земельних ділянок із включенням відомостей про цю земельну ділянку, які передбачені положеннями Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком ведення Державного земельного кадастру;

зобов`язати державного кадастрового реєстратора Пендзей Н.М., що здійснює діяльність у складі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, прийняти від то ТзДВ "Зелене господарство" заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки площею 18,9000 га, яка розташована по вул.Львівська в м.Тернополі, для розміщення плодорозсадника та провести в установленому законом порядку у Державному земельному кадастрі дії з державної реєстрації цієї земельної ділянки із включенням відомостей про цю земельну ділянку, які передбачені положеннями Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком ведення Державного земельного кадастру.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на замовлення ТзДВ "Зелене господарство" товариство з обмеженою відповідальністю "СМП "Геодезія" (далі - ТзОВ "СМП "Геодезія") повинно було розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування магазину " Лілея ", за адресою: м.Тернопіль буль.Т.Шевченка, 43 , та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення плодорозсадника, за адресою: м.Тернопіль, вул.Львівська . Державним кадастровим реєстратором Пендзей Н.М. повідомленнями від 19.02.2018 року за №ПВ-6100004902018 та від 19.03.2018 року №ПВ-6100005772018 позивачу відмовлено у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та державній реєстрації земельної ділянки площею 0,0753 га, яка розташована по бульв.Т.Шевченка, 43 у м.Тернополі обслуговування магазину "Лілея" та земельної ділянки площею 18,9000 га, яка розташована по вул.Львівська в м.Тернополі, у зв`язку поданням документів не в повному обсязі.

Позивач вважає оскаржувані повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру такими, що прийняті в супереч положенням чинного законодавства, а дії державного кадастрового реєстратора з їх прийняття протиправними, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти позову, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області послалось на те, що результатами перевірки поданої позивачем землевпорядної документації, державним кадастровим реєстратором виявлено невідповідність технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вимогам ст.55 Закону України "Про землеустрій", оскільки в землевпорядній документації відсутня згода (рішення) органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельними ділянками, на відновлення меж земельних ділянок користувачем, та довідка, що містить узагальнену інформацію про землі (території). Однією із складових технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 18,9 га в натурі (на місцевості), розробленої позивачем, є державний акт на право користування землею серії Б №035860, виданий у 1988 році на земельні ділянки площею 2,1 га та 18,9 га для розміщення колективних садів та плодорозсадника Тернопільському міському виробничому тресту зеленого господарства, тоді як процес перетворення такого у ТзДВ "Зелене господарство" не прослідковується. Водночас у Книзі обліку видачі державних актів на право користування землею під номером 276 внесено запис про видачу вищевказаного державного акта Тернопільському міському виробничому тресту зеленого господарства лише на земельні ділянки площею 2,1 га, тобто право користування виникло тільки на земельну ділянку даної площі, оскільки відсутній запис у даній Книзі про видачу документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою площею 18,9 га.

На підставі зазначеного, відповідач вважає, що оскаржувані повідомлення державного кадастрового реєстратора Пендзей Н.М. про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №ПВ-610000490218 від 19.02.2018 року та №ПВ-6100005772018 від 19.03.2018 року прийнято правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 18.05.2020 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві (т.1 а.с.7-11) та додаткових поясненнях (т.3 а.с.87-90), просила суд задовольнити їх в повному обсязі. Звернула увагу суду, що дозвіл на виготовлення технічної документації у формі рішення сесії відповідного органу місцевого самоврядування необхідне лише у випадку "первинного" передання земельної ділянки у користування чи власність, тоді як спірні земельні ділянки перебувають у постійному користуванні позивача ще з 1988 року на підставі державного акту на право користування землею Б №035860. Законодавцем встановлено, що у технічній документації повинна бути згода власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - згода органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем, при цьому форма такої згоди не визначена. Державний ж акт на право користування землею Б № 035860 від 1988 року в судовому порядку недійсним не визнавався, а відсутність у Книзі записів державних актів на право користування землею відомостей щодо ділянки площею 18,9 га не створює жодних юридичних наслідків. Крім того, довідка, що містять узагальнену інформацію про землі (території), не є самостійним об`єктом у пакеті документів, необхідних для державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, а являється складовою відповідної документації із землеустрою, яка формується виключно на підставі відомостей, внесених до Державного земельного кадастру, про що, власне, і є даний спір.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав наведених у відзиві (т.1 а.с.94-96), просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру зобов`язаний перевірити, зокрема, наявність повного пакета документів, зазначених у п.69 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051. Оскільки подана позивачем технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не відповідала вимогам ст.55 Закону України "Про землеустрій", то повідомленнями державного кадастрового реєстратора Пендзей Н.М. підставно відмовлено в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №ПВ-610000490218 від 19.02.2018 року та №ПВ-6100005772018 від 19.03.2018 року.

В судове засідання відповідач державний кадастровий реєстратор Пендзей Н.М. повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), причини неявки суду не повідомлено, відзив на позов не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті в силу приписів ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ТзДВ "Зелене господарство" 12.06.1996 року зареєстровано як суб`єкт господарювання, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.14).

У відповідності до положень Статуту позивача, ТзДВ "Зелене господарство" є правонаступником усіх прав та обов`язків відкритого акціонерного товариства "Зелене господарство", код за ЄДРПОУ 03353259, що було засноване відповідно до наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області шляхом перетворення державного підприємства "Тернопільський виробничий трест зеленого господарства" згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.1992 року №686 "Про затвердження Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні підприємства" (т.1 а.с.27-31).

У 1988 році Тернопільському міському виробничому тресту зеленого господарства видано Державний акт на право землекористування серії Б №035860 на окремі земельні ділянки площею 2,1 га та 18,9 га (т.1 а.с.32-36).

У 2001 році відкритому акціонерному товариству "Зелене господарство" був виданий Державний акт на право постійного користування землею серії І-ТР № 000121, відповідно до якого право постійного користування поширилось на земельну ділянку площею 0,0753 га, яка розташована по бульв.Т.Шевченка, 43 у м.Тернополі (т.1 а.с.65-68).

Відповідачі не спростовують того факту, що ТзДВ "Зелене господарство" є належним землекористувачем вищевказаних земельних ділянок на підставі Державних актів на право постійного користування землею серії І-ТР № 000121 та серії Б №035860.

На замовлення ТзДВ "Зелене господарство" ТзОВ "СМП "Геодезія" розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування магазину " Лілея ", за адресою: м.Тернопіль буль.Т.Шевченка, 43 (т.1 а.с.50-84), та Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення плодорозсадника, за адресою: м.Тернопіль, вул.Львівська (т.1 а.с.17-49).

Державним кадастровим реєстратором Пендзей Н.М. повідомленнями від 19.02.2018 року за №ПВ-6100004902018 та від 19.03.2018 року №ПВ-6100005772018 позивачу відмовлено у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та державній реєстрації земельної ділянки площею 0,0753 га, яка розташована по бульв.Т.Шевченка, 43 у м.Тернополі обслуговування магазину "Лілея" та земельної ділянки площею 18,9000 га, яка розташована по вул.Львівська в м.Тернополі, у зв`язку поданням документів не в повному обсязі (т.1 а.с.15, 16).

Не погодившись із такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Справа неодноразово розглядалася судами та за наслідками касаційного перегляду, постановою Верховного Суду від 18.05.2020 року, направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскаржувані повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру перевірялися судом на відповідність критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб`єкти.

Зокрема, чи оскаржуване рішення прийнято суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ч.1 ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ч.1-5 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом ч.1 ст.9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про Державний земельний кадастр" об`єктами Державного земельного кадастру є: землі в межах державного кордону України; землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про Державний земельний кадастр" документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру є сукупність всіх трьох вимог.

Процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначає Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 (далі - Порядок №1051),

Згідно із п.107 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку

Пунктом 109 Порядку №1051 передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою: 1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; 2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; 3) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Відповідно до п.110 Порядку №1051 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України "Про землеустрій"; 3) електронний документ.

За змістом п.111 Порядку №1051 державний кадастровий реєстратор приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі: невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам законодавства; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, розташування земельної ділянки па території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Згідно з п.69 Порядку №1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з додатком 12 замовника документації із землеустрою та оцінки земель або її розробника від імені замовника, якщо це передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі - заявник). Одночасно, зазначено, що заява разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-137 цього Порядку, подається заявником державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до п.70 Порядку №1051 державний кадастровий реєстратор у момент надходження до нього заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, перевіряє: 1) повноваження особи, що звернулася за внесенням відповідних відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 2) наявність повного пакета документів, необхідних для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; 3) розташування об`єкта Державного земельного кадастру на території дії його повноважень; 4) придатність електронного документа для проведення його перевірки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Як вбачається з повідомлень від 19.02.2018 року №ПВ-6100004902018 та від 19.03.2018 року №ПВ-6100005772018 підставою для відмови позивачу у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та державній реєстрації земельної ділянки площею 0,0753 га, яка розташована по бульв.Т.Шевченка, 43 у м.Тернополі для обслуговування магазину "Лілея" та земельної ділянки площею 18,9000 га, яка розташована по вул.Львівська у м.Тернополі, було подання документів не в повному обсязі.

Зокрема, в оскаржуваних повідомленнях ТзДВ "Зелене господарство" було вказано на те, що подана технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не містить документів, визначених ст.55 Закону України "Про землеустрій", а саме - рішення Тернопільської міської ради про надання дозволу на розроблення проект документації із землеустрою та довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території).

Згідно з ч.2 ст.55 Закону України "Про землеустрій" встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частина 10 ст.55 Закону України "Про землеустрій" визначає складові технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до яких відноситься: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем; ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території); д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); є) копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об`єкти зареєстровані); ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт; з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів); и) кадастровий план земельної ділянки; і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевостей) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Законом визначено, що у технічній документації повинна бути згода власника земельної ділянки, а для земель комунальної власності - згода органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем.

Суд відзначає, що згідно підпункту 9 пункту "б" ч. 1 ст. 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

Згідно матеріалів справи, в спірних правовідносинах зверненню до органу реєстрації передувало отримання згоди виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 14.11.2017 року №3644/08-10 та від 30.01.2018 року №256/01-10, якими відповідно до вимог ст.55 Закону України "Про землеустрій" погоджено ТзДВ "Зелене господарство" виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0753 га, яка розташована по бульв.Т.Шевченка, 43 у м.Тернополі , для обслуговування магазину "Лілея" та земельна ділянка площею 18,9000 га, яка розташована по вул.Львівська в м.Тернополі, для розміщення плодорозсадника (т.1 а.с.24, 57).

Разом з цим, відповідачами залишено поза увагою, що технічними документаціями із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), поданими позивачем державному кадастрову реєстратору, не передбачається здійснення передачі земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування особи (набуття суб`єктом речового права на земельну ділянку), оскільки вказані земельна ділянка площею 0,0753 га, яка розташована по бульв.Т.Шевченка, 43 у м.Тернополі, для обслуговування магазину "Лілея" та земельна ділянка площею 18,9000 га, яка розташована по вул.Львівська в м.Тернополі, для розміщення плодорозсадника надані вищезазначеними державними актами на право постійного користування, виданими на підставі рішення уповноваженого органу (органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування) у відповідності ст.122 Земельного кодексу України.

Відповідно до п.2 розділу 7 Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Згідно з п.10 ст.28-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Посилання ж Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на відсутність у записі про видачу державного акту на право користування землею серії Б №035860 під номером 276 у Книзі записів державних актів на право користування землею відомостей щодо ділянки площею 18,9 га є безпідставними, оскільки недійсним в судовому порядку такий державний акт не визнавався.

За змістом ч.1 ст.20 Земельного кодексу Української PCP, у редакції чинній на час видачі правовстановлюючого документу на земельну ділянку, передбачалось, що відповідно до Основ земельного законодавства Союзу PCP і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Частинами 3 та 4 цієї статті визначалось, що право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української PCP. Також, положення даної норми роз`яснено, що зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.92, п.6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) (Справа №1-17/2005) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18.12.1990 року №563-ХІІ з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. Положення п.6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України та п. 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу", визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Тобто, фактично Конституційний Суд України визнав правомірність використання особами земельних ділянок на праві постійного користування після набрання чинності новою редакцією Земельного кодексу України без обмеження будь-яким строком чи умовами.

Згідно ст. 69 Закону України Про Конституційний Суд України рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов`язковим до виконання.

Водночас, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна.

Таким чином, отримавши відповідний Державний акт на право землекористування серії Б №035860 на окремі земельні ділянки площею 2,1 га та 18,9 га та Державний акт на право постійного користування землею серії І-ТР № 000121, отримавши відповідну згоду виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 14.11.2017 року №3644/08-10 та від 30.01.2018 року №256/01-10 на відновлення меж земельної ділянки, - ТзДВ "Зелене господарство" мало усі підстави розраховувати на державну реєстрацію цих земельних ділянок із включенням відомостей про них, що є правомірним очікуванням.

Суд вважає, що оскарженні відмови державного кадастрового реєстратора мали надмірне втручання та не переслідували законну мету (здійснити реєстрацію набутих прав), не забезпечели справедливого балансу між вимогами загального суспільного інтересу і вимогами захисту основоположних прав користувача земельної ділянки.

З приводу твердження державного кадастрового реєстратора про необхідність подання та наявність довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), то суд зазначає, що відповідно до п.179 та 180 Порядку №1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок. Одночасно, роз`яснено, що довідка з Державного земельного кадастру, що містить узагальнену інформацію про землі (території), формується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру у двох примірниках, які підписує державний кадастровий реєстратор (адміністратор центру надання адміністративних послуг, уповноважена посадова особа виконавчого органу місцевого самоврядування) та засвідчує свій підпис власною печаткою, а у разі, коли довідка надається в електронній формі, - посвідчує його власним цифровим підписом.

Тобто, зазначена довідка формується на підставі відомостей внесених до Державного земельного кадастру і не може формуватись ще за відсутності таких відомостей у ньому, крім того, довідка, що містять узагальнену інформацію про землі (території) не є самостійним об`єктом, у пакеті документів необхідних для державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, а являється складовою відповідної документації із землеустрою.

За сукупністю наведених обставин та системного аналізу наведених законодавчих норм, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.05.2020 року в даній адміністративній справі, суд приходить до висновку, що державного кадастрового реєстратора Пендзей Н.М при прийняті повідомлень про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №ПВ-610000490218 від 19.02.2018 року та №ПВ-6100005772018 від 19.03.2018 року, з приводу правомірності яких виник спір, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а тому такі рішення не відповідають вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, на підставі ч.2 ст.9 КАС України та виходячи з повноважень суду при вирішенні справи, визначених ч.3 ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати державного кадастрового реєстратора Пендзей Н.М. прийняти у позивача заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки площею 0,0753 га, яка розташована на бульв.Т Шевченка, 43 у м. Тернополі для обслуговування магазину "Лілея", та стосовно земельної ділянки площею 18,9000 га, яка розташована по вул.Львівська в м.Тернополі для розміщення плодорозсадника, та провести в установленому законом порядку у Державному земельному кадастрі дії з державної реєстрації цих земельних ділянок із включенням відомостей про них, які передбачені положеннями Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не довели правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволення.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати повідомлення державного кадастрового реєстратора Пендзей Н.М., що здійснює діяльність у складі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № ПВ- 610000490218 від 19.02.2018 року та № ПВ-6100005772018 від 19.03.2018 року

Зобов`язати Державного кадастрового реєстратора Пендзей Назарія Миколайовича, що здійснює діяльність у складі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області прийняти у товариства з додатковою відповідальністю "Зелене господарство" (код ЄДРПОУ 03353259, 46013, м. Тернопіль, просп. Ст. Бандери 83) заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки площею 0,0753 га, яка розташована на бульв. Т. Шевченка, 43 у м. Тернополі для обслуговування магазину "Лілея" та стосовно земельної ділянки площею 18, 9000 га., яка розташована по вул. Львівська в м. Тернополі для розміщення плодорозсадника та провести в установленому законом порядку у Державному земельному кадастрі дії з державної реєстрації цих земельних ділянок із включенням відомостей про них, які передбачені положеннями Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 серпня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:- Товариство з додатковою відповідальністю " Зелене господарство" місцезнаходження/місце проживання пр. Ст. Бандери 83,м. Тернопіль,46013 ЄДРПОУ/РНОКПП 03353259

відповідач: 1 - Державний кадастровий реєстратор Пендзей Назарій Михайлович місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_1 ЄДРПОУ/РНОКПП ;

2 -Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області місцезнаходження/місце проживання вул. Лисенка, 20а,м. Тернопіль,46002 39766192;

Головуючий суддя Мандзій О.П.