Постанова

від 25.08.2020 по справі 360/2787/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року справа № 360/2787/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Михайлівське на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року (повний текст складено 09 грудня 2019 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 360/2787/19 (суддя в 1 інстанції - Чернявська Т.І.) за позовом Селянського фермерського господарства Михайлівське до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправним та скасування припису від 21 червня 2019 року № 103/0058ПР/03/01/-19,-

В С Т А Н О В И В:

Селянське фермерське господарство Михайлівське (далі - позивач, СФГ Михайлівське ) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням позовної заяви від 27 червня 2019 року б/н (том 1, арк.справи 62-66) просив визнати протиправним та скасувати припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Курячого Євгена Петровича від 21 червня 2019 року № 103/0058ПР/03/01/-19.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 21 червня 2019 року відповідачем відносно нього проведено перевірку стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, на підставі чого було складено припис за № 103/0058ПР/03/01/-19, згідно з яким встановлено, що в період часу з 18 червня 2019 року по 21 червня 2019 року в ході здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням суб`єктом господарювання СФГ Михайлівське (код ЄДРПОУ 30759590), юридична адреса: с. Малоолександрівка Троїцького району Луганської області, вимог законодавства у сфері використання та охорони земель та вимог законодавства у сфері вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур було встановлено, що у вересні 2018 року голова СФГ Михайлівське ОСОБА_1 , діючи всупереч вимогам чинного земельного законодавства, з метою використання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, прийняла рішення, на підставі якого було здійснено технічний обробіток ґрунту (розорювання пасовища) сільськогосподарською технікою (проведення глибокої оранки) на земельній ділянці площею 79,6700 га (кадастровий номер відсутній), яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, вид угідь - пасовища, цільове призначення - для сінокосіння і випасання худоби (код згідно з КВЦПЗ - 01.08), розташованої за межами населеного пункту на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується у Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області, та знаходиться в оренді згідно договорів оренди землі, зареєстрованих у Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області. На земельній ділянці вирощується соняшник. Таким чином, головою СФГ Михайлівське ОСОБА_1 здійснено порушення правил використання земель, що виразилося в використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто: в зміні певної категорії земель (угіддя пасовища) із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 79,6700 га (код згідно з КВЦПЗ - 01.08) в землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (угіддя - рілля), (код згідно КВЦПЗ - 01.01.), що є порушенням норм чинного законодавства, а саме: пункту 2 частини п`ятої статті 20, статті 96 Земельного кодексу України, статті 37 Закону України Про охорону земель .

На підставі вищезазначеного, голову селянського фермерського господарства Михайлівське ОСОБА_1 зобов`язано усунути виявлене порушення земельного законодавства та привести земельну ділянку у стан, придатний для використання її за цільовим призначенням, у термін до 21 липня 2019 року.

З посиланням на положення статті 19 Конституції України, статей 19, 96, 144, 211 Земельного кодексу України, статті 18-1 Закону України Про охорону земель , статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскаржуваний припис.

Зокрема, позивач вважає, що зміст оскаржуваного припису не відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель : ані зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків, ані інших конкретних, встановлених нормами права вимог відповідачем не висувалось. Виявлення порушень земельного законодавства є обов`язком відповідача і полягає у встановленні конкретних норм чи нормативно - правових актів, що регулюють земельні відносини, які порушені учасником земельних правовідносин. Вказівка у приписі на припинення порушення земельного законодавства без зазначення конкретних норм земельного законодавства, які необхідно припинити порушувати, є дефектом змісту такого припису, що робить неможливим його виконання і, як наслідок, нівелює правове значення такого акта реагування суб`єкта владних повноважень.

Також позивач вказував, що відповідачем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, що СФГ Михайлівське здійснено порушення правил користування земель, що виразилося у використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням, взагалі незрозуміло, яким саме чином було встановлено, що господарством здійснювався технічний обробіток ґрунту шляхом розорювання пасовища, проведення глибокої оранки, як зазначено відповідачем у приписі. Не зрозуміло, чим саме вказане було зафіксовано, не зазначено якими технічними приладами чи засобами це вимірювалося та встановлювалося. Крім того, не зрозуміло, кому саме діями позивача було завдано матеріальні збитки. Також у наданому позивачу примірнику відсутня відмітка про вручення припису.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 360/2787/19 у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.

Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

СФГ Михайлівське (ідентифікаційний код 30759590, місцезнаходження: 92143, Луганська область, Троїцький район, село Малоолександрівка) з 29 лютого 2000 року зареєстроване юридичною особою, основним видом діяльності, якої є 01.11 Вирощування культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та здійснює свою діяльність на підставі Статуту, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05 липня 2019 року за № 1005517704 та Статут Селянського фермерського господарства Михайлівське , затверджений протоколом загальних зборів членів Селянського фермерського господарства Михайлівське від 23 лютого 2018 року № 1/2018 (том 1, арк.справи 15-39, 51-54).

На підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 30 листопада 2018 року № 223 Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2019 рік та наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 10 травня 2019 року № 103 Про здійснення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) державним інспектором у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Луганської області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Кремінському, Сватівському, Троїцькому районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Курячим Є.П. у період з 18 червня 2019 року по 02 липня 2019 року проведено планову перевірку за додержанням суб`єктом господарюванням СФГ Михайлівське вимог законодавства у сфері використанні та охорони земель та додержання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель та додержання вимог законодавства у сфері вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння, олійних культур (код КВЕД 01.11) (том 1, арк.справи 101, 114-116).

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог у сфері використання та охорони земель СФГ Михайлівське Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області 21 червня 2019 року складено акт за № 103/0054АП/02/01/-19 (том 1, арк.справи 40-46, 202-208).

Актом встановлено порушення СФГ Михайлівське пункту а частини першої статті 96 Земельного кодексу України, пункту 2 частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України, статті 37 Закону України Про охорону земель , а саме: ОСОБА_1 було прийнято рішення про зміну цільового призначення певного виду використання земельної ділянки площею 79,6700 га (кадастровий номер відсутній) (пасовища), що знаходиться в оренді згідно договорів оренди землі, а саме: здійснено розорювання пасовища шляхом технічного обробітку ґрунту (проведення глибокої оранки), та фактично використовується під вирощування соняшника тобто для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код згідно КВЦПЗ - 01.01), що є використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням та порушує вимоги статей 20, 96 Земельного кодексу України .

Під час перевірки головою СФГ Михайлівське Книшовою С.В. надані пояснення Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області, в яких ОСОБА_1 зазначила, що станом на 21 червня 2019 року між СФГ Михайлівське та громадянами, а також Троїцькою районною державною адміністрацією укладено 40 договорів оренди землі на ріллю, та 31 договір оренди земельної частки (паю), укладений з громадянами - власниками сертифікатів, по 2,57 га кожний на загальну площу 79,6700 га, розташованих на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області. Ці договори зареєстровано у Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області в період з 20 січня 2017 року по 01 грудня 2017 року. Пасовища площею 79,6700 га на час перевірки разорано фермерським господарством та засіяно соняшником (том 1, арк.справи 209).

Довідкою від 13 червня 2019 року за № 5 СФГ Михайлівське засвідчило, що кількість укладених договорів оренди землі складає 40 (сорок), загальна площа 209,2391 га (рілля) та 31 договір оренди землі на пасовище площею 79,67 га, укладені з громадянами сертифікатів (том 1, арк.справи 210).

21 червня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області відносно голови СФГ Михайлівське ОСОБА_1 винесено припис за № 103/0058ПР/03/01/-19, яким приписано усунити виявлені порушення земельного законодавства (порушення правил використання земель, що виразилось в використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто в зміні певної категорії земель (угіддя - пасовища) із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 79,6700 га (код згідно з КВЦПЗ - 01.08) в землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (угіддя - рілля) (код згідно з КВЦПЗ - 01.01), що є порушенням пункту 2 частини п`ятої статті 20, статті 96 Земельного кодексу України, статті 37 Закону України Про охорону земель ) та привести земельну ділянку у стан, придатний для використання її за цільовим призначенням, у термін до 21 липня 2019 року (том 1. арк.справи 47-48, 102).

Голова СФГ Михайлівське ОСОБА_1 припис від 21 червня 2019 року № 103/0058ПР/03/01/-19 отримала особисто 21 червня 2019 року, про що міститься відмітка про вручення на приписі (том 1, арк.справи 102).

Відповідно до договорів оренди земельної частки (паю) від 20 січня 2017 року за №№ 1-23, від 01 жовтня 2017 року за №№ 24-29, від 01 грудня 2017 року №№ 30-31, укладених між СФГ Михайлівське та громадянами, власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), що зареєстровані у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, в оренду передані земельні частки (паї) розміром 2,57 га умовних кадастрових гектарів, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом (кадастровий план до договорів не надано). В договорах зазначено, що земельні частки (паї) передаються в оренду для сільськогосподарських потреб (том 1, арк.справи 134-198).

Довідкою від 04 вересня 2019 року за № 512 Тимонівська сільська рада Троїцького району Луганської області засвідчила, що між СФГ Михайлівське та громадянами, а також Троїцькою районною державною адміністрацією укладено 40 договорів оренди землі на ріллю, та 31 договір оренди земельної частки (паю), укладений з громадянами - власниками сертифікатів, по 2,57 га кожний на загальну площу 79,6700 га, розташованих на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області. Ці договори зареєстровано у Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області в період з 20 січня 2017 року по 01 грудня 2017 року (том 1, арк.справи 126).

Довідкою від 04 вересня 2019 року за № 6 СФГ Михайлівське засвідчило, що на даний час та на час проведення перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель та форми власності укладено 31 договір оренди земельної частки (паю) з громадянами - власниками сертифікатів, на загальну площу 79,6700 га, які розташовані на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області. Всі договори зареєстровані у Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області. Технічна документація відповідним державним органом відносно земельних ділянок на кожного громадянина згідно з договорами оренди і визначення цільового призначення земель сільськогосподарського призначення знаходиться в процесі виконання, тому державна реєстрація договорів відповідно до Земельного кодексу України не оформлена (том 1, арк.справи 127).

Листом від 09 вересня 2019 року за № 516 Тимонівська сільська рада Троїцького району Луганської області надала інформацію, що Тимонівською сільською радою Троїцького району Луганської області здійснювалась реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) на рівні сертифікатів між власниками сертифікатів та СФГ Михайлівське в кількості 31 договір на загальну площу 79,67 га. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення пасовища знаходяться за межами с. Малоолександрівка на контурах 771, 755, 301, 276, 274 та 282. На сесії ради або виконавчим комітетом питання щодо визначення місця розташування земельної ділянки, що зазначені в договорах, не розглядалось (том 1, арк.справи 226).

Відділ у Троїцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області листом від 26 вересня 2019 року за № 0-12-0.28-623/114-19 надав інформацію щодо належності до форм власності та угідь землі сільськогосподарського призначення колишнього КСП Малоолександрівське Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області в розрізі контурів: контури №№ 771, 755, 276, 274 згідно з проектом роздержавлення та приватизації земель КСП Малоолександрівське пасовище власників земельних часток (паїв); контур № 301 пасовище передано із резервного фонду до земель колективної власності згідно з Технічною документацією по видачі 18 додаткових сертифікатів на право на земельну частку (пай) і передачі земель резервного фонду до земель колективної власності колишнього КСП Малоолександрівське ; контур № 282 рілля переведена в сіножаті згідно з Проектом організації території земельних ділянок сільськогосподарського призначення (ріллі), що передаються в приватну власність 340 власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель КСП Малоолександрівське (том 1, арк.справи 227).

Листами від 14 листопада 2019 року за № 618 та від 19 листопада 2019 року за № 619 Тимонівська сільська рада Троїцького району Луганської області надала суду інформацію про те, що Тимонівською сільською радою Троїцького району Луганської області здійснювалась реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) на рівні сертифікатів між власниками сертифікатів та СФГ Михайлівське в кількості 31 договір на загальну площу 79,67 га. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення пасовища знаходяться за межами с. Малоолександрівка на контурах 771, 755, 301, 276, 274 та 282. Згідно з Проектом роздержавлення та приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства Малоолександрівське Троїцького району Луганської області від 1995 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення, зазначені в договорах оренди земельних часток (паїв) на рівні сертифікатів між власниками сертифікатів та СФГ Михайлівське на загальну площу 79,67 га, знаходяться за межами с. Малоолександрівка на контурах 771, 755, 301 - пасовища поліпшені, 276, 274 - пасовища природні, 282 - рілля (том 2, арк.справи 40-47, 50-54).

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (частина третя статті 2 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Абзацом першим частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу (абзац другий частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту г частини першої статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Приписами статті 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Закон України від 19 червня 2003 року № 962-IV Про охорону земель (далі - Закон № 962-IV) визначає правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.

Статтею 2 Закону № 962-IV передбачено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Частиною першою статті 19 Закону № 962-IV закріплено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частина друга статті 19 Закону № 962-IV).

Згідно з частиною третьою статті 19 Закону № 962-IV порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Статтею 35 Закону № 962-IV регламентовано, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до частин першої, другої статті 36 Закону № 962-IV охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом.

Власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється (частини перша, друга статті 37 Закону № 962-IV).

Відповідно до приписів частини третьої статті 37 Закону № 962-IV на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (абзац перший пункту 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15).

Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане (абзац перший пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308) (том 1, арк.справи 95-100).

Згідно з підпунктом 30 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області останнє відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України від 19 червня 2003 року № 963-IV Про державний контроль за використанням та охороною земель (далі - Закон № 963-IV).

Статтею 4 Закону № 963-IV визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з статтею 5 Закону № 963-IV державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з положеннями статті 6 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Статтею 9 Закону № 963-IV передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Отже, до повноважень державного інспектора віднесено, зокрема, надання обов`язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що СФГ Михайлівське розорало одержані ним в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення, склад угідь - пасовища, та вирощує на них сільськогосподарські культури - соняшник, що суперечить статусу цих сільськогосподарських угідь і є порушенням вимог природоохоронного законодавства та законодавства щодо використання та охорони земель.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком, з огляду на наступне.

Відповідно до договорів оренди земельної частки (паю) від 20 січня 2017 року за №№ 1-23, від 01 жовтня 2017 року за №№ 24-29, від 01 грудня 2017 року №№ 30-31, укладених між СФГ Михайлівське та громадянами, власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), що зареєстровані у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, передані в оренду земельні частки (паї) розміром 2,57 га умовних кадастрових гектарів, які знаходяться за межами с. Малоолександрівка на контурах 771, 755, 301, 276, 274 та 282, за своїм цільовим призначенням відносяться до земель сільськогосподарського призначення, склад угідь - пасовища.

У договорах оренди землі зазначено, що земельні частки (паї) передаються в оренду для сільськогосподарських потреб (том 1, арк.справи 134-198).

Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Абзацом першим частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу (абзац другий частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України).

Відповідно до приписів частини третьої статті 37 Закону № 962-IV Про охорону земель на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.

Колегія суддів вважає, що вказані вище земельні ділянки використовувались позивачем за цільовим призначенням, як землі сільськогосподарського призначення, під час використання яких позивачем здійснено розрихлення грунту та вирощування сільськогосподарських культур, що не є зміною цільового призначення, оскільки даний факт не свідчить про використання відповідних земельних ділянок не за цільовим призначенням, оскільки вказані вище земельні ділянки використовувались відповідачем згідно умов договорів оренди укладених підприємством з громадянами власниками сертифікатів та будь-які обмеження, передбачені вказаним вище законом не встановлювалися.

Не обґрунтованими є посилання відповідача на те, що умовами договорів оренди землі укладеними між підприємством та громадянами, власниками сертифікатів передбачено, що земельні ділянки використовуються виключно як пасовище для сінокосіння, випасання худоби.

В той час, як фактично п. 2.1 відповідних договорів зазначено, що земельна часка (пай) передаються в оренду для сільськогосподарських потреб , що підтверджено копіями договорів оренди землі.

Під час судового розгляду відповідачем не представлено жодного доказу щодо встановлення обмежень (обтяжень) у використанні орендованих земельних ділянок.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вимог ч.4-6 ст.37 Закону № 962-IV Про охорону земель з метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення.

Дані агрохімічної паспортизації земель використовуються в процесі регулювання земельних відносин при:

передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки;

зміні власника земельної ділянки або землекористувача;

проведенні грошової оцінки земель;

визначенні розмірів плати за землю;

здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів.

Форму агрохімічного паспорта та порядок його ведення встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що орган владних повноважень в межах спірних правовідносин з урахуванням вимог вищезазначених норм у спосіб, передбачений Законом, не довів порушення позивачем вимог земельного законодавства, оскільки в матеріалах перевірки відповідачем як порушення визначено погіршення корисних властивостей земель , тоді як відповідачем в акті перевірки немає жодного посилання на агрохімічний паспорт даної земельної ділянки.

Згідно з ч. 1, ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Відповідно до ст. 35 Закону України № 962-ІV Про охорону земель , власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 111 Земельного Кодексу України обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.

Законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель: а) умова розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків; б) заборона на провадження окремих видів діяльності; в) заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту; г) умова здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги; ґ) умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт; д) умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку; е) обов`язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг.

Обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому законом.

Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.

Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико- культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

Зазначені норми законів, вказують на те, що розрихлювання ґрунту сільськогосподарського призначення, не призводить до зміни її цільового призначення. Земельна ділянка при цьому залишається земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та такою, що використовується для товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України Про землеустрій № 858-IV власники землі та землекористувачі забезпечують виконання заходів з охорони земель та дотримання екологічних обмежень у використанні земель, передбачених проектом землеустрою.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірності винесеного спірного припису № 103/0058ПР/03/01/-19 від 21 червня 2019 року, у зв`язку з чим, останній підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за подання адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн. та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у розмірі 2881,50 грн.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 6723,50 грн. (3842,00 грн. + 2881,50 грн.).

Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства Михайлівське на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 360/2787/19 - задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 360/2787/19 - скасувати.

Адміністративний позов Селянського фермерського господарства Михайлівське до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправним та скасування припису від 21 червня 2019 року № 103/0058ПР/03/01/-19 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Курячого Євгена Петровича від 21 червня 2019 року № 103/0058ПР/03/01/-19.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (код ЄДРПОУ 39771244) на користь Селянського фермерського господарства Михайлівське (код ЄДРПОУ 30759590) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6723,50 грн. (шість тисяч сімсот двадцять три гривні 50 копійок).

Повне судове рішення складено 25 серпня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 та п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Т.Г. Арабей

Е.Г. Казначеєв