Постанова

від 20.08.2020 по справі 403/263/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2020 року м. Кропивницький

справа № 403/263/19

провадження № 22-ц/4809/959/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Дьомич Л. М., Карпенка О. Л.,

секретар судового засідання Кравченко Я. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2020 року у складі головуючого судді Годованець І. А.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 34-38 т. 1, 60-62 т.1), просила розірвати договір від 21 лютого 2005 року на 1/2 частку оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 4.4589 га, кадастровий номер земельної ділянки - 3525884400:02:000:0311, що розташована на території Устинівської сільської ради, Кіровоградської області, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ; розірвати договір від 16.07.2009 року оренди земельної ділянки № НОМЕР_2 , загальною площею 3,9722 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки - 3525884400:02:000:0660, що розміщена на території Устинівської сільської ради, Кіровоградської області, укладений з ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по сплаті орендної плати за землю в сумі 21834,38 гривень, з яких 7372,57 заборгованість з урахуванням пені та інфляції по орендній платі за 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3525884400:02:000:0311, та 14461,81 грн. - за земельну ділянку кадастровий номер 3525884400:02:000:0660.

Позовні вимоги мотивувала, зокрема, тим, що після смерті матері ОСОБА_4 успадкувала 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 3525884400:02:000:0311, площею 4.46 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, яка за договором оренди землі від 21 лютого 2005 року перебувала у користуванні відповідача.

У липні 2009 року ОСОБА_1 як орендодавець погодилася на пропозицію орендаря ОСОБА_2 та власноручно написала письмову розписку про отримання у нього орендної плати у грошовій сумі за майбутні періоди на сорок дев`ять років. Грошову суму у рахунок орендної плати ОСОБА_2 пообіцяв передати їй через деякий час, але свого зобов`язання не виконав.

В порушення умов договору оренди землі відповідач систематично протягом останніх трьох років не сплачував орендну плату, заборгованість за договором оренди від 21.02.2005 становить в сумі 5048.83 грн., що з урахуванням пені та інфляції складає 7372.57 грн.

Суму отриманої від ОСОБА_2 орендної плати не пам`ятає.

Вважає, що письмова розписка ОСОБА_1 від 16 липня 2009 року до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , не є належним доказом виплати належної орендодавцю орендної плати, оскільки в ній не зазначено розмір отриманої орендної плати і договір, на підставі якого виплачувались кошти.

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 24 березня 2020 року виділено у самостійне провадження позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 пророзірвання договору оренди від 16.07.2009 земельної ділянки № НОМЕР_2, загальною площею 3,9722 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки - 3525884400:02:000:0660, що розміщена на території Устинівської сільської ради, Кіровоградської області, укладений з ОСОБА_2 .

Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, щопозивач як спадкоємець орендодавця ОСОБА_4 отримала від орендаря ОСОБА_2 орендну платуза користування земельною ділянкою, про що свідчить її розписка 16 липня 2009 року, добровільне написання якої не оспорюється.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, цей порядок було реалізовано сторонами. Отже у орендаря станом на день пред`явлення позову була відсутня заборгованість перед орендодавцем по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою.

ОСОБА_1 не довела, що орендна плата у грошовій сумі нею не отримана за 49 років. Застосування фізичного чи психічного впливу під час складання розписки ОСОБА_1 заперечується. .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 подала до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування вказаного судового рішення і ухвалення нового рішення про розірвання договору оренди на 1/2 частину оренди земельної ділянки № НОМЕР_1, загальною площею 4.4589 га, кадастровий номер земельної ділянки - 3525884400:02:000:0311, що розміщена на території Устинівської сільської ради, Кіровоградської області, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , та стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі.

Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Позивач заперечує проти висновків суду першої інстанції про доведеність факту виплати їй орендної плати, вважає помилковим посилання суду на копію розписки від 16.07.2009, яка не містить словосполучення "орендна плата", не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки стосується іншої справи за її позовною заявою, що виділена судом в окреме провадження.

Крім того, на її думку, суд не надав оцінки тому, що в розписці від 16.07.2009 йдеться про те, що ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 пай в оренду, але відповідно до договору оренди землі орендодавцем була померла ОСОБА_4 .

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши позивача та її представника адвоката Чепурнова В. І., які підтримали доводи апеляційної скарги, відповідача, який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

Відповідно до копії договору оренди землі від 18 грудня 2005 року, який зареєстрований від 21 лютого 2005 року в Устинівському райвідділі ДП Кіровоградська філія ЦДЗК і набрав чинності за умовами договору 21 лютого 2005 року, ОСОБА_4 передала в оренду ОСОБА_2 земельну ділянку, для ведення товарного сільського виробництва, яка знаходиться на території Докучаєвської сільської ради, загальною площею 4,46 га, у тому числі релі 4,46 га, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 38606 грн, строком дії на 49 років (а.с.160-162 т.1).

Згідно п.п.9-11 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5% від вартості земельної ділянки земельної ділянки за 1 рік оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: до 31.01 поточного року.

Пунктом 14 договору сторони передбачили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,03 несплаченої суми за кожен день прострочки.

Згідно п. 41 договору за не виконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Пунктом 42 передбачено, що сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 успадкували право власності на 1/2 частку належної померлій земельної ділянки кадастровий номер: 3525884400:02:000:0311, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Докучаєвської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, площею 4.4589 га, що перебуває у користуванні ОСОБА_2 , право оренди якого зареєстроване на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.02.2005 (орендодавець ОСОБА_4 ), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності (а.с.8-9, 39-40 т.1).

Згідно витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 10.06.2019 року нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 3525884400:02:000:0311 складає 112 196,13 грн (а.с.43 т.1).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по орендній платі, 3 % річних та інфляції, плюс пеня - сума заборгованості за користування земельною ділянкою, кадастровий номер: 3525884400:02:000:0311, складає 7372,57 грн (а.с.45-48 т.1).

Свого розрахунку по орендній платі за користування спірною земельною ділянкою відповідач не надав.

Зі змісту наданої відповідачем копії розписки від 16.07.2009 вбачається, що ОСОБА_1 здала пай в оренду ОСОБА_2 - на 49 років і отримала за 49 років гроші, претензій не має. Отримала розрахунок за 49 років, претензій не має, в чому і розписується. Зазначено паспортні дані мої НОМЕР_3 , виданий 29 січня 1999 року, Устинівський РВУМВС. Розписка написана власноручно, міститься підпис від імені ОСОБА_1 , який нею не оспорюється (а.с.106 т.1).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини з оренди земельних ділянок є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За нормами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті, передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дозволяє дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (1218 ЦК України).

Частиною 4 ст. 32 Закону Про оренду землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Частиною 1 ст. 148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст.1296 ЦК України).

Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав за №5 від 7 лютого 2014 року роз`яснено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності щодо нерухомого майна у встановленому законом порядку. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Таким чином, у разі невиконання орендарем обов`язку сплатити орендну плату у строк, визначений умовами договору, і є несплатою орендної плати.

Орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати (п.4 ч.1 ст.24 Закону України Про оренду землі ).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу 13 Податкового кодексу.

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, яку надано в оренду.

Підписавши спірний договір оренди землі, який набрав чинності 21.02.2005, сторони не передбачали виплату орендної плати наперед за 49 років, а погодили сплату орендної плати раз на рік, пропорційно вартості земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції.

Встановлено, що відповідачем орендна плата за договором оренди протягом останніх трьої років, як зазначено в позовній заяві, не виплачувалась.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 орендної плати у вказаний період.

Такими доказами можуть бути довідки про доходи позивача з 2016 по 2019 роки, довідки по виплаті грошових коштів за вказаний період, довідки про перерахування податків за об`єкт оподаткування - спірну земельну ділянку, тощо.

Згідно ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Статтею 101 ЦПК передбачено, що оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи.

В порушення вказаних норм закону, замість оригіналу розписки від 16.07.2009 написаної ОСОБА_1 у матеріалах справи міститься її ксерокопія, що не засвідчена належним чином. Оригінал розписки до суду не надано.

Суд першої інстанції безпідставно вважав вказану розписку належним та допустимим доказом на підтвердження доводів відповідача про виконання перед позивачем фінансових зобов`язань по сплаті орендної плати за договором оренди землі від 21.02.2005, укладеним між ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_1 (на 1/2 частку орендованої земельної ділянки) та ОСОБА_2 , оскільки в тексті розписки відсутні дані про дату договору , об`єкт оренди, зокрема земельну ділянку кадастровий номер 3525884400:02:000:0311, не зазначено суму коштів, розрахунок орендної плати.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено обставини, на які він посилався в обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог, щодо виконання ним своїх зобов`язань зі сплати орендної плати на користь орендодавця, на даний час - ОСОБА_1 , протягом останніх трьох років, що дає підстави для висновку про систематичну несплату орендної плати.

Відповідачем було допущено істотне порушення договору оренди землі, систематично не сплачувалась орендна плата за користування належною позивачеві земельною ділянкою впродовж 2016-2019 років, не доведено відсутності вини з боку орендаря, що є підставою для розірвання спірного договору оренди.

Зважаючи на наявне порушене право позивача з отримання щорічної орендної плати, сума заборгованості підлягає примусовому стягненню з відповідача.

Крім того, обґрунтованою є вимога про стягнення суми боргу з урахуванням пені у розмірі 0,03% несплаченої суми за кожен день прострочення (відповідно до пунктів 14, 41 Договору), встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Розрахунок заборгованості, поданий до суду позивачем, вчинено відповідно до вимог закону та умов договору, контррозрахунок відповідачем не наданий, тому сума заборгованості, зазначена у позовній заяві, підлягає стягненню в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та дослідженим судом доказам, неправильним застосуванням судом норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, на підставі ст. 376 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі: розірвання договору оренди земельної ділянки від 21 лютого 2005 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі за землю з урахування пені та інфляції в сумі 7372,57 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3842,00 грн сплаченого судового збору за подання позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2020 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про розірвання договору оренди землі, та стягнення заборгованості по орендній платі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 21 лютого 2005 року, на 1/2 частку орендованої земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 4.4589 га, кадастровий номер земельної ділянки 3525884400:02:000:0311, що розміщена на території Устинівської сільської ради, Кіровоградської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі в сумі 7372,57 грн.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 3842,00 грн сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді Л. М. Дьомич

О. Л. Карпенко