Постанова

від 25.08.2020 по справі 376/595/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №376/595/20 головуючий у суді І інстанції: Коваленко О.М .

провадження №22-ц/824/7560/2020 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 серпня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Іванової І.В., Сліпченка О.І.,

секретар судового засідання: Спеней О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агросолюшнс на ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 18 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Агросолюшнс , третя особа: Центр надання адміністративних послуг Сквирської районної державної адміністрації про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та скасування державної реєстрації речового права,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом до ТОВ Агросолюшнс , третя особа: Центр надання адміністративних послуг Сквирської районної державної адміністрації про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та скасування державної реєстрації речового права.

Також, 17 березня 2020 року до Сквирського районного суду Київської області надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 вказав, що він звернувся до Сквирського районного суду Київської області з позовом до ТОВ АГРОСОЛЮШНС , третя особа: Центр надання адміністративних послуг Сквирської районної державної адміністрації про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та скасування державної реєстрації речового права.

Заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом винесення ухвали про заборону ТОВ АГРОСОЛЮШНС вчиняти будь-які дії, пов`язані з володінням чи користуванням земельною ділянкою з кадастровим номером: 3224087200:03:0002:0032, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,7963 га, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Чубинецька сільська рада, а саме: обробіток землі, внесення добрив чи засобів захисту рослин, посів чи висадка сільськогосподарських культур та будь-які інші дії (роботи чи заходи), пов`язані з доступом до вказаної земельної ділянки чи її використанням у будь-який спосіб.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 18 березня 2020 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заборонено ТОВ АГРОСОЛЮШНС вчиняти будь-які дії, пов`язані з володінням чи користуванням земельною ділянкою з кадастровим номером: 3224087200:03:0002:0032, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,7963 га, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Чубинецька сільська рада, а саме: обробіток землі, внесення добрив чи засобів захисту рослин, посів чи висадка сільськогосподарських культур та будь-які інші дії (роботи чи заходи), пов`язані з доступом до вказаної земельної ділянки чи її використанням у будь-який спосіб.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю Агросолюшнс подало апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції, і відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Вказує, що земельні ділянки передані в оренду єдиним масивом без виділення їх в натурі на місцевості (жодних межових знаків на зберігання Орендарю не передавалось), а відтак, виконати оскаржувану ухвалу немає фізичної можливості. На земельних ділянках станом на момент подання даної скарги здійснено обробіток ґрунту та внесено карбамід згідно встановленої технології та затверджених норм. Вказані роботи проведені на загальному масиві ділянок без виділення їх в натурі. Зупинення проведення робіт на оспорюваних ділянках не тягне за собою зупинку нарахування орендної плати та відсутність обов`язку її виплати, відтак ухвалення такого рішення тягне за собою прямі збитки відповідача та упущену вигоду.

Позивач та третя особа відзиву на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк, не надали.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити виконання рішення суду.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статі 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до положень ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам . При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Встановлено, 17 березня 2020 року до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову. В обгрунтування клопотання ОСОБА_1 вказав, що він звернувся до Сквирського районного суду Київської області з позовом до ТОВ АГРОСОЛЮШНС , третя особа: Центр надання адміністративних послуг Сквирської районної державної адміністрації про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та скасування державної реєстрації речового права.

Згідно до договору оренди землі б/н від 31.10.2012 року, ОСОБА_1 , передав Товариству з обмеженою відповідальністю АГРОСОЛЮШНС , в особі директора Завадського Віталія Станіславовича, в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах Чубинецької сільської ради Сквирського району Київської області, загальною площею 2,7936 га, яка належить йому згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ № 069365 від 16.04.2004 року, виданого Сквирським районним відділом земельних ресурсів та зареєстрованим у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю таша право постійного користування землею за № 202, кадастровий номер земельної ділянки 3224087200:03:002:0032, зі строком дії на 5 (п`ять) років.

Крім цього, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно між зазначеними сторонами в подальшому було укладено Додаткову угоду до договору оренди землі від 24.03.2015 року, якою було пролонгована дія Договору до 31.10.2042 року. 25.03.2015 року на підставі зазначеної додаткової угоди, державним реєстратором Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер: 20257558.

Однак, позивач зазначає, що на момент укладення (підписання) зазначеної Додаткової угоди до Договору, він перебував на військовій службі в Збройних Силах України та приймав участь у Антитерористичній операції на сході України, тобто, не мав можливості її підписати та не підписував, а тому, вважає, що зазначений правочин недійсним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із порушеннями його законних прав та інтересів.Про існування вказаної додаткової угоди позивачу стало відомо 03.01.2020 року, після отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав № 195541564 та подальшого звернення до представників Відповідача, які надали йому копію вказаної додаткової угоди. Зазначені обставини вказують на безпідставне використання ТОВ АГРОСОЛЮШНС земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , а тому, вважає зазначений правочин недійсним та таким, що підлягає визнанню недійсним, у зв`язку із порушеннями його законних прав та інтересів.

Тому вказує, що на теперішній час є обґрунтована необхідність у використанні зазначеної земельної ділянки позивачем за її цільовим призначенням. Враховуючи умисне і цілеспрямоване порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача, існує загроза незаконного розпорядження і можливого незаконного використання ним земельної ділянки, що перебуває у власності Позивача, що може унеможливити виконання рішення суду, та може призвести до спричинення шкоди законним інтересам Позивача як власника земельної ділянки, а також призвести до заподіяння Позивачеві збитків у вигляді недоотриманих доходів.

Позивач вважає, що на даний час відповідач може вжити заходів для того, щоб рішення суду не виконувалося: приховати або продати належне йому майно, відчужити його в інший спосіб третім особам тощо. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, як наслідок, захист порушених прав позивача також стане неможливим.

Заявник просить вжити заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Агросолюшнс , третя особа: Центр надання адміністративних послуг Сквирської районної державної адміністрації про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та скасування державної реєстрації речового права, шляхом винесення ухвали про заборону ТОВ АГРОСОЛЮШНС вчиняти будь-які дії, пов`язані з володінням чи користуванням земельною ділянкою з кадастровим номером: 3224087200:03:0002:0032, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,7963 га, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Чубинецька сільська рада, а саме: обробіток землі, внесення добрив чи засобів захисту рослин, посів чи висадка сільськогосподарських культур та будь-які інші дії (роботи чи заходи), пов`язані з доступом до вказаної земельної ділянки чи її використанням у будь-який спосіб.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 18 березня 2020 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову.Заборонено ТОВ АГРОСОЛЮШНС вчиняти будь-які дії, пов`язані з володінням чи користуванням земельною ділянкою з кадастровим номером: 3224087200:03:0002:0032, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,7963 га, розташованої за адресою: Київська область, Сквирський район, Чубинецька сільська рада, а саме: обробіток землі, внесення добрив чи засобів захисту рослин, посів чи висадка сільськогосподарських культур та будь-які інші дії (роботи чи заходи), пов`язані з доступом до вказаної земельної ділянки чи її використанням у будь-який спосіб.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази у сукупності із положеннями законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки вжиті заходи забезпечення позову не співмірні із заявленими позивачем вимогами.

Також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, який звернувся з такою заявою, не відповідає позовним вимогам.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що при вирішенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції, не врахував те, що договір оренди судом не визнано недійсним.

Також, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, забезпечивши у такий спосіб позов, фактично втрутився у господарську діяльність відповідача, що заборонено законом.

Відтак, доводи апеляційної скарги заслуговують на уваги суду апеляційної інстанції, а заява ОСОБА_2 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, і не дотримався положень ст.ст. 149, 150 ЦПК України при постановленні оскаржуваної ухвали.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агросолюшнс задовольнити .

Ухвалу Сквирського районного суду Київської області від 18 березня 2020 року скасувати, і ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 26 серпня 2020 року.

ГоловуючийсуддяЛ.П. Сушко СуддіІ.В. Іванова О.І. Сліпченко