Рішення

від 26.08.2020 по справі 910/7470/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.08.2020Справа № 910/7470/20

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Державного підприємства Прозорро.Продажі

до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСПБ

про стягнення 90 962,98 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Прозорро.Продажі (надалі - ДП Прозорро.Продажі ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСПБ (надалі - ТОВ ОСПБ ) про стягнення 90 962,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих на підставі договору про використання Електронної торгової системи Prozorro.Продажі №163-ЕТС-УБД1/2019 від 06.02.2019, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 81 600,00 грн., а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 968,03 грн. та штрафу у розмірі 6 394,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу надано строк для подання відповіді на відзив.

Вказана ухвала отримана відповідачем 23.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105473294768, проте відзив на позов до суду не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

06.02.2019 між ДП Прозорро.Продажі (адміністратор) та ТОВ ОСБП (оператор) укладено договір №163-ЕТС-ЦБД1/2019 про використання Електронної торгової системи Prozorro.Продажі (надалі - Договір ), відповідно до п. 2.1 якого предметом договору є забезпечення адміністратором доступу оператора до Prozorro.Продажі з метою організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу майна (активів) банків, в яких запроваджено процедуру тимчасової адміністрації або ліквідації.

19.04.2019 та 25.06.2019 між сторонами укладені додаткові до Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 19.04.2019, ціна договору складається з плати на обслуговування та розвиток ЕТС, яка сплачується оператором для забезпечення покриття витрат, понесених адміністратором для належного здійснення функцій адміністратора ЕТС.

Для електронних аукціонів, що відбудуться до 19.04.2019 (включно) розмір плати на обслуговування та розвиток ЕТС складає 10% винагороди оператора, що вираховується з гарантійного внеску, внесеного переможцем електронного аукціону, але не менше 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць.

До електронних аукціонів, що відбудуться після 19.04.2019 розмір плати на обслуговування та розвиток ЕТС складає 20% винагороди оператора, що вираховується з гарантійного внеску, внесеного переможцем електронного аукціону, але не менше:

- 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць;

- 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням податку на додану вартість, у місяць (вказаний розмір набирає чинності з 01.11.2019).

Граничні розміри винагороди оператора визначаються Фондом.

Адміністратор не пізніше 5 числа наступного місяця виставляє рахунок оператору за поточний місяць для перерахування плати на обслуговування та розвиток ЕТС. В разі проведення електронних аукціонів, у яких у поточному місяці було опубліковано договір та присвоєно статус завершений за результатами яких оператор отримав право на винагороду, в рахунку відображається перелік таких електронних аукціонів.

Рахунок виставляється засобами електронного зв`язку, в тому числі, електронною поштою та підлягає оплаті оператором на банківський рахунок адміністратора протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення.

Адміністратор протягом 10 робочих днів з дня отримання від оператора плати на обслуговування та розвиток ЕТС, надає оператору акт наданих послуг на обслуговування та розвитку ЕТС засобами електронного зв`язку. Оператор протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання підписує два примірники, скріплює їх своєю печаткою (у разі наявності) та передає ці примірники на підпис адміністратору, а в разі незгоди з ним - направляє адміністратору письмову вмотивовану відмову від підписання та належні документи (в разі наявності). Адміністратор повертає підписаний зі свого боку один примірник акту оператору.

У випадку не надходження на банківський рахунок адміністратора плати на обслуговування та розвиток ЕТС у строки, визначені цим пунктом договору, факт надання послуг на обслуговування та розвиток ЕТС фіксується адміністратором датою останнього дня календарного місяця, в якому було опубліковано договір купівлі-продажу/відступлення прав вимоги в ЕТС. Після цього оператору надається акт наданих послуг на обслуговування та розвиток ЕТС засобами електронного зв`язку.

На виконання умов Договору позивачем надані послуги у період з грудня 2019 року по березень 2020 року на загальну суму 81 600,00 грн., у зв`язку з чим, позивачем направлено на електрону пошту відповідача рахунки на оплату за обслуговування та розвиток ЕТС, зокрема: №ЦБД1-000170 від 28.12.2019 на суму 20 400,00 грн., №ЦБД1-000021 від 31.01.2020 на суму 20 400,00 грн., №ЦБД1-000054 від 28.02.2020 на суму 20 400,00 грн. та №ЦБД1-000088 від 31.03.2020 на суму 20 400,00 грн.

Спір виник у справі у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання за Договором по оплаті наданих послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 81 600,00 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу передбачених умовами Договору послуг у період з грудня 2019 року по березень 2020 року на суму 81 600,00 грн., про що не заперечується відповідачем.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 6.1 Договору заборгованість відповідача по сплаті за надані позивачем на підставі Договору послуги становить 81 600,00 грн., а строк виконання грошового зобов`язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 81 600,00 грн. за надані на підставі Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ДП Прозорро.Продажі про стягнення з ТОВ ОСПБ основної заборгованості у розмірі 81 600,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2 968,03 грн. та штрафу у розмірі 6 394,95 грн. за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 16.01.2020 по 30.04.2020.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності і в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16.

Пунктом 6.2 Договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, в тому числі, передбачених п. 4.3.14 цього договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 10% суми заборгованості або понесених збитків.

Отже, оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф, та враховуючи те, що положення пункту 6.2 Договору не суперечать нормам чинного законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на визначену договором суму, і є правовим наслідком прострочення оплати наданих послуг, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання зобов`язання, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу.

Розглянувши розрахунок пені та штрафу, судом встановлено, що позивачем не враховано положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до яких якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Так, рахунок на оплату №ЦБД1-000054 від 28.02.2020 було виставлено 02.03.2020, а тому оплатити його відповідач зобов`язаний був до 10.03.2020 включно, враховуючи, що 09.03.2020 був вихідним днем, а відтак прострочення виконання грошового зобов`язання за таким рахунком на оплату почалось з 11.03.2020.

Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 2 955,77 грн. та штраф у розмірі 6 394,95 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСПБ на користь ДП Прозорро.Продажі заборгованості у розмірі 81 600,00 грн., пені у розмірі 2 955,77 грн. та штрафу у розмірі 6 394,95 грн. В задоволенні інших позовних вимог (пеня у розмірі 12,26 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства Прозорро.Продажі задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСПБ (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 33-Б, нежиле приміщення 27; ідентифікаційний код 37569564) на користь Державного підприємства Прозорро.Продажі (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 22; ідентифікаційний код 42068925) заборгованість у розмірі 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 2 955 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 77 коп., штраф у розмірі 6 394 (шість тисяч триста дев`яносто чотири) грн. 95 коп. та судовий збір у розмірі 2 101 (дві тисячі сто одна) грн. 72 коп. Видати наказ.

3 В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий