Рішення

від 13.08.2020 по справі 911/260/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/260/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Митна, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО "Геліос РРЛ" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 17)

про визнання договору на виготовлення проекту № КД-21029 від 22.11.2018 р. недійсним,

секретар судового засідання: Демідова А.А.

від позивача: Сидоров О.В. (довіреність № 23-9/6 від 02.01.2020 р., свідоцтво адвоката № 21/1428 від 04.05.2018 р.);

від відповідача: Сапон К.Л. (ордер КС № 340640 від 04.06.2020 р.).

Обставини справи:

Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" (далі - позивач, ДП "Одеський морський торговельний порт") звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО "Геліос РРЛ" (далі - ТОВ НВО "Геліос РРЛ", відповідач) про визнання договору на виготовлення проекту № КД-21029 від 22.11.2018 р. недійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у 2018 році ДП "Одеський морський торговельний порт" було проведено допорогову процедуру закупівлі "Роботи з розробки проектної документації для побудови каналу передачі даних на основі технологій радіо-релейної мережі (РРМ)" (Код ДК 021:2015-45220000-5 "Інженерні та будівельні роботи" (UA-2018-10-24-002461-с), яка, на переконання позивача, була проведена з порушеннями, з огляду на що договір № КД-21029 від 22.11.2018 р., укладений з відповідачем за результатами проведення вказаної процедури закупівлі, є таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим позивач просить суд визнати договір на виготовлення проекту № КД-21029 від 22.11.2018 р. недійсним та стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.02.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.03.2020 р.

10.03.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 26 від 04.03.2020 р. (вх. № 5251/20 від 10.03.2020 р.) на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, ТОВ НВО "Геліос РРЛ" зазначає, що підставою для визнання недійсним договору про закупівлю № КД-21029 від 22.11.2018 р. позивач визначив відсутність довідки відповідача про залучення або незалучення субпідрядників відповідно до п. 7 розділу 3 тендерної документації ДП "Одеський морський торговельний порт", однак, на переконання відповідача, ненадання такої довідки не є підставою для визнання вказаного договору недійсним (нікчемним), у розумінні ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" та ст. 203 Цивільного кодексу України.

Окрім того, як стверджує ТОВ НВО "Геліос РРЛ", договір на виготовлення проекту № КД-21029 від 22.11.2018 р. підписаний повноважними особами сторін, містить всі істотні умови, передбачені чинним законодавством, процедура допорогової закупівлі не визнана такою, що проведена з порушенням вимог закону (нормативних актів), і позивач не вимагає визнання недійсною такої процедури, а також не визнається недійсним тендер.

Водночас, відповідач вказує, що 18.07.2019 р. останнім та позивачем підписано акт здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт № 11 (за договором № КД-21029 від 22.11.2018 р.), відповідно до якого вартість виконаних робіт з ПДВ складає 2910000,00 грн. Відповідачем було отримано авансовий платіж у розмірі 1164000,00 грн., оплаті підлягає 1746000,00 грн., сторони претензій одна до одної не мають. Станом на 03.03.2020 р. претензій (рекламацій) щодо якості та кількості робіт, виконаних за вказаним договором, відповідачу також не надходило.

Поряд з цим, відповідач наголошує, що договір № КД-21029 від 22.11.2018 р. було укладено в 2018 році за наявності у ДП "Одеський морський торговельний порт" фінансового плану, а відтак, посилання позивача на свою неплатоспроможність за відсутності фінансового плану на 2019 рік, на думку ТОВ НВО "Геліос РРЛ", не є підставою для визнання недійсним вказаного договору.

18.03.2020 р. засобами електронного зв`язку до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 20/7-121/463 від 17.03.2020 р. (вх. № 5898/20 від 18.03.2020 р.), за змістом якої останній, посилаючись на запровадження в Україні з 12.03.2020 р. по 03.04.2020 р. карантину, а також з огляду на необхідність надання представником ДП "Одеський морський торговельний порт" пояснень по суті справи з метою захисту прав позивача та, зважаючи на рішення зборів суддів господарського суду Київської області № 11 від 17.03.2020 р., просить суд відкласти розгляд справи № 911/260/20 на іншу дату.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2020 р., у зв`язку із введенням в Україні постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" (з подальшими змінами та доповненнями) карантинних заходів, учасників справи було повідомлено, що підготовче засідання у даній справі 19.03.2020 р. о 14:40 не відбулось, а про дату і час наступного судового засідання останніх буде повідомлено додатково ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.05.2020 р. було повідомлено учасників процесу, що підготовче судове засідання у справі № 911/260/20 відбудеться 04.06.2020 р. о 14:00.

У судовому засіданні 04.06.2020 р. представником відповідача було подано клопотання б/н від 04.06.2020 р. (вх. № 11026/20 від 04.06.2020 р.) про долучення до матеріалів справи доказів понесення ТОВ НВО "Геліос РРЛ" витрат на правничу допомогу, а саме - платіжного доручення № 1071 від 03.06.2020 р. на суму 5000,00 грн. та копії додатку № 1 до договору № 02/06/20-01 від 02.06.2020 р. про надання юридичних послуг (правової допомоги).

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.06.2020 р. було відкладено підготовче засідання на 16.07.2020 р.

01.07.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь № 20/7-356/1181 від 25.06.2020 р. (вх. № 13230/20 від 01.07.2020 р.) на відзив, за змістом якої позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, ДП "Одеський морський торговельний порт" зазначає, що у 2018 році ним було проведено допорогову процедуру закупівлі "Роботи з розробки проектної документації для побудови каналу передачі даних на основі технологій радіо-релейної мережі (РРМ)" (Код ДК 021:2015-45220000-5 "Інженерні та будівельні роботи" (UA-2018-10-24-002461-с). В електронному аукціоні при проведенні вказаної закупівлі, як повідомляє позивач, брали участь два учасники, а саме - Товариство з обмеженою відповідальністю НВО "Геліос РРЛ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Цифроком плюс". Позивач зазначає, що в подальшому, за результатами процедури закупівлі, було укладено договір про закупівлю № КД-21029 від 22.11.2018 р. між останнім та відповідачем, оскільки пропозицію ТОВ НВО "Геліос РРЛ" було визнано найбільш економічно вигідною за результатами електронного аукціону. При цьому, позивач наголошує, що тендерна пропозиція обох учасників аукціону не відповідала вимогам п. 7 розділу 3 тендерної документації ДП "Одеський морський торговельний порт" з огляду на відсутність довідок про залучення або незалучення субпідрядників.

З огляду на викладене, позивач вважає, що оскільки допорогова процедура закупівлі "Роботи з розробки проектної документації для побудови каналу передачі даних на основі технологій радіо-релейної мережі (РРМ)" (Код ДК 021:2015-45220000-5 "Інженерні та будівельні роботи" (UA-2018-10-24-002461-с) була проведена з порушеннями, то, відповідно, договір № КД-21029 від 22.11.2018 р., укладений з відповідачем за результатами проведення вказаної процедури закупівлі, є таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та Цивільного кодексу України, а отже, є підстави для визнання його недійсним.

14.07.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшло заперечення № 28 від 13.07.2020 р. (вх. № 14337/20 від 14.07.2020 р.) на відповідь на відзив, за змістом якої відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що умови договору № КД-21029 від 22.11.2018 р. є, за твердженням останнього, майже ідентичними умовам, визначеним в проекті договору про закупівлю, який є частиною документації на проведення процедури допорогової закупівлі "Роботи з розробки проектної документації для побудови каналу передачі даних на основі технологій радіо-релейної мережі (РРМ)". Поряд з цим, ТОВ НВО "Геліос РРЛ" зазначає, що звіт про результати проведення процедури закупівлі було сформовано 22.11.2018 р. і оприлюднено на відповідному сайті, з чого слідує, що процедура закупівлі була завершеною, а оскільки замовник та учасники не оскаржували її результати в порядку та строки, визначені законодавством, то, на переконання відповідача, підстави вважати незаконною таку процедуру закупівлі та її результати, є відсутніми.

Окрім того, відповідач наголошує, що побудова каналу передачі даних на основі технологій радіо-релейної мережі (РРМ) у ДП "Одеський морський торговельний порт" була передбачена стратегічним планом розвитку останнього на 2019-2023 р.р., затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 05.04.2019 р. № 235.

У судовому засіданні 16.07.2020 р. представник позивача підтримував позицію позивача, викладену у відповіді № 20/7-356/1181 від 25.06.2020 р. (вх. № 13230/20 від 01.07.2020 р.) на відзив, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченні № 28 від 13.07.2020 р. (вх. № 14337/20 від 14.07.2020 р.) на відповідь на відзив. Окрім того, представник позивача зазначив, що позивач звернувся до правоохоронних органів щодо дій попереднього керівництва ДП "Одеський морський торговельний порт", яке вчинило незаконні, на думку позивача, дії з укладення з відповідачем спірного договору, у зв`язку з чим позивач має намір у подальшому клопотати про долучення до матеріалів даної справи матеріалів кримінального провадження (за наявності останніх).

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.07.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2020 р.

12.08.2020 р. до господарського суду Київської області від ДП "Одеський морський торговельний порт" надійшло клопотання № 20/7-445/1472 від 11.08.2020 р. (вх. № 16985/20 від 12.08.2020 р.) про приєднання документів до матеріалів справи, відповідно до якого позивач просить приєднати до матеріалів вказаної справи заяву ДП "Одеський морський торговельний порт" № 18-31/1130 від 18.06.2020 р. про вчинення злочину, поданої позивачем до прокуратури Одеської області, а також листа № 15/3-1732вих20 від 26.06.2020 р. прокурора відділу прокуратури області Станєва А.І. разом з витягом з ЄРДР про кримінальному провадженню № 4200160000000603 від 25.06.2020 р. Водночас, позивач вказував, що лист № 15/3-1732вих20 від 26.06.2020 р. прокурора відділу прокуратури області Станєва А.І. разом з витягом з ЄРДР про кримінальному провадженню № 4200160000000603 від 25.06.2020 р. позивачем було отримано вже після закриття підготовчого засідання у даній справі № 911/260/20, а саме - 10.08.2020 р. (докази додаються).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

З огляду на викладене, зазначене клопотання позивача було задоволено судом в частині долучення до матеріалів справи документів, оскільки позивачем було обґрунтовано неможливість їх подання до закриття підготовчого провадження у даній справі.

У судовому засіданні 13.08.2020 р. представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі; представник відповідача проти позову заперечував.

У судовому засіданні 13.08.2020 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

У 2018 році Державним підприємством Одеський морський торговельний порт було проведено допорогову процедуру закупівлі Роботи з розробки проектної документації для побудови каналу передачі даних на основі технологій радіо-релейної мережі (РРМ) (Код ДК 021:2015-45220000-5 Інженерні та будівельні роботи (UА-2018-10-24-002461-с).

В електронному аукціоні взяли участь два учасники - Товариство з обмеженою відповідальністю НВО Геліос РРЛ та Товариство з обмеженою відповідальністю Цифроком плюс .

За результатами процедури закупівлі, 22.11.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю НВО Геліос РРЛ (пропозицію якого було визнано найбільш економічно вигідною за результатами електронного аукціону) (підрядник) та Державним підприємством Одеський морський торговельний порт (замовник) було укладено договір про закупівлю № КД-21029, відповідно до п. 1.1 замовник зобов`язується оплатити, а підрядник зобов`язується виконати роботи по проектуванню каналів передачі даних на основі технологій радіо-релейної мережі (РРМ) за цим договором, в порядку та на умовах, визначених договором.

Водночас, за твердженням позивача, тендерна пропозиція як Товариства з обмеженою відповідальністю НВО Геліос РРЛ , так і Товариства з обмеженою відповідальністю Цифроком плюс не відповідали вимогам документації на проведення допорогових закупівель, а саме - у складі тендерних пропозицій обох учасників були відсутні довідки про залучення або незалучення субпідрядників, як того вимагає п. 7 розділу 3 тендерної документації ДП Одеський морський торговельний порт .

З огляду на викладене, позивач вважає, що оскільки допорогова процедура закупівлі "Роботи з розробки проектної документації для побудови каналу передачі даних на основі технологій радіо-релейної мережі (РРМ)" (Код ДК 021:2015-45220000-5 "Інженерні та будівельні роботи" (UA-2018-10-24-002461-с) була проведена з порушеннями, то, відповідно, договір № КД-21029 від 22.11.2018 р., укладений з відповідачем за результатами проведення вказаної процедури закупівлі, є таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та Цивільного кодексу України, а отже, підлягає визнанню недійсним, у зв`язку з чим ДП Одеський морський торговельний порт і звернулося з даним позовом до суду.

Слід зазначити, що згідно з приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі (тут і далі - в редакції, яка діяла під час проведення процедури допорогової закупівлі Роботи з розробки проектної документації для побудови каналу передачі даних на основі технологій радіо-релейної мережі (PPM) (Код ДК 021:2015-45220000-5 Інженерні та будівельні роботи (UA-2018-10-24-002461-с) та на дату укладання договору № КД-21029 від 22.11.2018 р.), договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом Про публічні закупівлі . Переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Тендерна документація - документація щодо проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі , цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень. Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони". Забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

У відповідності зі ст. 16 ЗУ Про публічні закупівлі замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ст. 20 ЗУ Про публічні закупівлі ).

Приписами ст. 22 ЗУ Про публічні закупівлі передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу. Тендерна документація повинна містити: інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; кількість товару та місце його поставки; місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); прізвище, ім`я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Згідно зі ст. 27 ЗУ Про публічні закупівлі розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини 4 статті 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі. Під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється електронною системою закупівель автоматично в день розкриття пропозицій за формою, установленою Уповноваженим органом.

Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Критеріями оцінки є: у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна; у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів. До початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про ціну та перелік усіх цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. У разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п`ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій. Замовник та учасники не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом (ст. 28 ЗУ Про публічні закупівлі ).

Статтею 30 ЗУ Про публічні закупівлі передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації . Інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

Відповідно до ст. 31 ЗУ Про публічні закупівлі замовник відміняє торги в разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель; порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом; подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій; відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом. Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі: якщо ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі; якщо здійснення закупівлі стало неможливим унаслідок непереборної сили; скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг. Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом). Повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель.

Згідно з приписами ст. 36 ЗУ Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 7 розділу 3 документації ДП Одеський морський торговельний порт на проведення допорогових закупівель на закупівлю робіт Роботи з розробки проектної документації для побудови каналу передачі даних на основі технологій радіо-релейної мережі (PPM) (Код ДК 021:2015-45220000-5 Інженерні та будівельні роботи ) (тендерна документація) у разі закупівлі робіт учасник зазначає у пропозиції повне найменування та місцезнаходження кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Зазначену інформацію (або інформацію щодо не залучення до виконання робіт субпідрядників) учасник надає у формі довідки, окремим документом.

Проте, пропозиції учасників вказаної процедури закупівлі, у тому числі - відповідача, не відповідали вимогам тендерної документації проведеної допорогової закупівлі, оскільки у складі тендерних пропозицій учасників вказаної закупівлі, копії яких долучено до матеріалів справи, відсутні довідки про залучення/незалучення субпідрядників, що свідчить про порушення вищенаведених приписів Закону України Про публічні закупівлі під час проведення процедури закупівлі.

Як зазначалося вище, ДП Одеський морський торговельний порт просить суд визнати недійсним договір № КД-21029 від 22.11.2018 р., укладений між Державним підприємством Одеський морський торговельний порт та Товариством з обмеженою відповідальністю НВО Геліос РРЛ за результатами допорогової закупівлі Роботи з розробки проектної документації для побудови каналу передачі даних на основі технологій радіо-релейної мережі (РРМ) (Код ДК 021:2015-45220000-5 Інженерні та будівельні роботи (UА-2018-10-24-002461-с), з огляду на те, що зазначена допорогова процедура була проведена з порушеннями, а договір № КД-21029 від 22.11.2018 р. є таким, що не відповідає вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" та Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення зобов`язань є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Судом встановлено, що укладений між сторонами даної справи за результатами процедури закупівлі договір не відповідає приписам статей 1, 16, 30, 31 Закону України Про публічні закупівлі з огляду на невідповідність тендерної пропозиції відповідача вимогам тендерної документації позивача.

Відтак, позивачем доведено наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання правочинів недійсними на момент їх вчинення, та, відповідно, наявність підстав вважати договір на виготовлення проекту № КД-21029 від 22.11.2018 р., укладений між Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю НВО "Геліос РРЛ", недійсним.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на те, що відсутність довідки про незалучення субпідрядників не є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки сама процедура допорогової закупівлі не оскаржувалася і не оскаржується позивачем, і, відповідно, не визнана такою, що проведена з порушенням вимог закону, з огляду на таке.

Порядок оскарження процедур закупівлі визначається статтею 18 Закону України Про публічні закупівлі , згідно з приписами частин 1, 2 якої скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій. Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п`яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій. Якщо до тендерної документації замовником вносилися зміни після закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій в оголошенні про їх проведення, не підлягають оскарженню положення тендерної документації, до яких зміни не вносилися. Якщо до органу оскарження було подано скаргу (скарги) щодо оскарження положень тендерної документації, за результатами якої (яких) органом оскарження було прийнято одне чи кілька рішень по суті, після закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій в оголошенні про їх проведення, не підлягають оскарженню ті положення тендерної документації, щодо яких скаргу (скарги) до закінчення цього строку суб`єктами не було подано. Після закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій в оголошенні про їх проведення, скарги можуть подаватися лише щодо змін до тендерної документації, внесених замовником. У разі порушення строків, визначених в абзацах першому - третьому цієї частини, скарги автоматично не приймаються системою електронних закупівель. Скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються в судовому порядку.

Таким чином, після укладення договору про закупівлю, відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі", скарги щодо укладених договорів про закупівлю розглядаються лише в судовому порядку, тобто шляхом подання позову до суду.

Окрім того, необхідно відзначити, що часткове виконання оспорюваного договору його сторонами, на яке посилався відповідач, не свідчить про відсутність правових підстав для звернення заінтересованої сторони до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд відзначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих учасниками процесу пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір на виготовлення проекту № КД-21029 від 22.11.2018 р., укладений між Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Митна, буд. 1, код 01125666) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВО "Геліос РРЛ" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 17, код 32227289).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВО "Геліос РРЛ" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 17, код 32227289) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, Одеська обл., м. Одеса, пл. Митна, буд. 1, код 01125666) 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27.08.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна