Ухвала

від 17.08.2020 по справі 916/1012/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"17" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1012/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Драганова А.І.

при розгляді справи за позовом : Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, буд.20/1 )

про стягнення 1 938 800,76 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Подуфалова І.В. - довіреність № 23 від 02.01.12р.;

від відповідача: Розенбойм Ю.О. - довіреність № б/н від 10.04.20р.

ВСТАНОВИВ:

10.04.2020р. Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 938 800,76 грн, що складається з суми основного боргу у розмірі 1 635 908,86 грн, пені у сумі 263 315,93 грн, 3% річних у сумі 34 792,73 грн, інфляційних збитків у сумі 4 783,24 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про перевантаження експортних ген. вантажів № 56/э від 05.04.2019р. в частині оплати наданих послуг з перевантаження експортних генеральних вантажів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2020р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1012/20 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "13" травня 2020 р. о 10:30.

13.05.2020р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" за вх.№1360/20 надійшла зустрічна позовна заява до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 2 000 000 грн та вирішити питання про судові витрати.

В обґрунтування заявлених зустрічних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" зазначає про укладення між сторонами договору №1-П від 03.06.2014р. про пайову участь в утриманні інфраструктури порту шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок, на виконання якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" було перераховано на користь порту 42 734 561 грн 80 коп.

Надалі, рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2017р. у справі №916/2723/16 за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс", яке було залишено без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2018р., договір №1-П було визнано недійсним, у зв`язку з чим 22.04.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" вручено порту вимогу про часткове повернення грошових коштів, отриманих за договором, у сумі 2 000 000 грн, яка залишилася без відповіді, що і стало підставою для звернення із зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 18.05.2020р. судом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" за вх.№1360/20 до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 2 000 000 грн прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №916/1012/20.

18.05.2020р. від відповідача надійшло клопотання, згідно якого останній просить суд зменшити заявлену Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до стягнення суму штрафних санкцій у розмірі 263 315,93 грн до 100 грн.

17.06.2020р. до суду від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 2 000 000 грн та вирішити питання про судові витрати.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" зазначає про наявність у нього зустрічної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" за договором №1-П від 03.06.2014р. про пайову участь в утриманні інфраструктури порту, який визнано судом недійсним. Оскільки повернути в натурі надані портом послуги за вказаним договором є неможливим, Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" зазначає, що вартість таких послуг у сумі 2 000 000 грн підлягає відшкодуванню Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс".

При цьому, на думку позивача за зустрічним позовом, є доцільним розгляд вимог Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" в одному провадженні із вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 2 000 000 грн, оскільки такі вимоги виникли з одних правовідносин та мають спільну підставу - договір №1-П від 03.06.2014р. про пайову участь в утриманні інфраструктури порту.

Ухвалою суду від 22.06.2020р. роз`єднано позов Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" про стягнення 1 938 800,76 грн та позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 2 000 000 грн, позовні вимоги за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" про стягнення 1 938 800,76 грн вирішено розглядати у справі №916/1012/20, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 2 000 000 грн виділено в окреме провадження.

Протокольною ухвалою від 22.06.2020р. судом було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.07.2020 р. о 10:00.

10.07.2020р. від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване неможливістю прибуття представника у зв`язку із перебуванням у відпустці саме 13.07.2020р.

13.07.2020р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №916/1012/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1813/20 (т. 2, а.с.10-13)

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" була подана порту 15.05.2020р. заява щодо зустрічного зарахування, в якій товариством було зазначено, що його зобов`язання перед портом по сплаті коштів у сумі 1 635 908, 86 грн (сума визначена портом у первісному позові як заборгованість за договором від 05 квітня 2019 року) є припиненими на підставі ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України - а саме, внаслідок зустрічного зарахування.

Так, відповідач зазначає, що заперечень проти вказаної заяви порт не надав, натомість була отримана відповідь у вигляді листа від 01 червня 2020 року за вих. №677/06-23 (т.2, а.с.19) в якій порт послався лише на те, що питання стягнення заборгованості за договором від 05 квітня 2019 року у сумі 1 938 800, 76 гривень знаходиться на розгляді у Господарському суді Одеської області.

На думку відповідача, для вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з товариства заборгованості у сумі 1 635 908, 86 грн необхідно встановити факт припинення вказаного зобов`язання шляхом зустрічного зарахування, або відсутність такого припинення.

Відповідач зазначає, що виключно в ході розгляду справи №916/1813/20 може бути встановлено, чи припинилися зобов`язання порту перед товариством, що вказані у заяві щодо зустрічного зарахування, шляхом вказаного зарахування, або ці зобов`язання існують на теперішній час. Крім того, з огляду на те, що порт наразі не визнав існування вказаних зобов`язань перед товариством, в ході розгляду справи №916/1813/20 буде також надана оцінка правовим позиціям Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" щодо існування цих зобов`язань.

Протокольною ухвалою від 13.07.2020р. судом було задоволено клопотання Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та відкладено підготовче засідання на 05.08.2020р. о 16:30.

31.07.2020р. від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" надійшли заперечення на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/1813/20, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить вимогам пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" на той факт, що у справі № 916/1813/20 буде нібито встановлено чи припинилися зобов`язання порту перед підприємством, що вказані у заяві про зустрічне зарахування, позивач вважає вкрай безпідставними, оскільки зустрічний позов товариства взагалі не містить таких позовних вимог.

Позивач вказує, що зазначений позов містить окремі позовні вимоги щодо стягнення заборгованості та не містить позовних вимог щодо припинення господарського зобов`язання шляхом зустрічного зарахування однорідної вимоги.

5.08.2020р. до суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання про зменшення суми штрафних санкцій.

В судовому засіданні 5.08.2020р. представник відповідача підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі, представник позивача - заперечував з підстав, які були викладені раніше.

Розглянувши у судовому засіданні 5.08.2018р. клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд оголосив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача як передчасного, зазначивши, що у випадку встановлення обставин, що мають наслідком зупинення провадження, суд не позбавлений права зупинити провадження у справі з власної ініціативи.

Протокольною ухвалою від 5.08.2020р. судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.08.2020р. о 15:30.

Крім того, судом було попередньо визначено дату та час для розгляду справи по суті , а саме - 31.08.2020р. о 15:00.

В підготовче засідання 17.08.2020р. з`явились представники обох сторін.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом наведеної норми правовою підставою для зупинення провадження у господарській справі є сукупність таких складових як розгляд іншої справи іншим судом, пов`язаність цієї іншої судової справи з даною господарською справою та неможливість розгляду останньої до вирішення судом зазначеної іншої справи.

Такий процесуальний обов`язок закон пов`язує з наявністю підстав вважати, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення та мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Таким чином, під час вирішення питання щодо зупинення провадження по справі суд, по-перше, встановлює факт пов`язаності справ, а по-друге, факт наявності обставин, що зумовлюють неможливість судового розгляду до вирішення пов`язаної справи.

Вирішуючи питання щодо пов`язаності справ, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позовні вимоги Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" направлені на стягнення заборгованості та штрафних санкцій за порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про перевантаження експортних ген. вантажів № 56/э від 05.04.2019р. в частині оплати наданих послуг з перевантаження експортних генеральних вантажів.

При цьому, наявність основної заборгованості за вказаним договором відповідачем жодним чином не спростована, натомість ним виключно заявлено клопотання про зменшення суми штрафних санкції.

Водночас, як встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" 22.04.2020р. було надіслано Державному підприємству "Морський торговельний порт "Чорноморськ" вимогу вих.№154/04 (т.1 а.с.113-114) у порядку ч.2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої відповідач просив позивача сплатити частину суми боргу у розмірі 2 000 000,00 грн з ПДВ у семиденний строк від дня пред`явлення даної вимоги шляхом перерахування грошових коштів на вищезазначений поточний рахунок.

В обґрунтування зазначеної вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" вказувало на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2017р. у справі №916/2723/16 за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс", яке було залишено без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2018р., договір №1-П було визнано недійсним. При цьому, за зазначеним договором за даними бухгалтерського обліку Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" було перераховано Державному підприємству "Іллічівський морський торговельний порт" (попередня назва Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ") 42 734 561, 80 грн (довідка №173/05 від 6.05.2020р.) (т.1, а.с.89).

Посилаючись на ст. 216, ч.2 ст. 530, ч.3 ст. 1212 ЦК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" просило порт у семиденний строк від дня пред`явлення даної вимоги перерахувати на рахунок товариства суму 2 000 000, 00 грн, як частину загальної суми 42 734 561, 80 грн, що була безпідставно перерахована за договором №1-П від 3.06.2014р.

Враховуючи, що вказана вимога не була задоволена в добровільному порядку, Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" 15.05.2020р. було направлено на адресу позивача заяву щодо зустрічного зарахування (т.1 а.с.150), відповідно до ТОВ зазначило про припинення зобов`язань Товариства перед портом в сумі 1 635 908, 86 грн, тобто у сумі, яка є розміром основного боргу, що стягується у справі №916/1012/20.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.601 ЦК України, предметом доведення та встановлення при розгляді справи №916/1012/20 є, зокрема, наявність або відсутність факту припинення зобов`язання внаслідок направлення заяви щодо зустрічного зарахування.

Відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Отже вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Суд вказує, що за своєю правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно з вимогами статті 601 ЦК України.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Водночас, якщо ця угода, за думкою іншої сторони, суперечить вимогам чинного законодавства та інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, така сторона має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною, з урахування частини першої, пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України.

Як встановлено судом, докази оскарження позивачем - Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" вимоги про зарахування зустрічних вимог в матеріалах справи відсутні.

Також судом встановлено, що по вимозі, що є предметом спору в даній справі Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" є кредитором, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" - боржником, натомість по вимозі Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" про стягнення 2 000 000, 00 грн - відповідач є кредитором, а позивач - боржником, що свідчить про те, що зазначені вимоги є зустрічними.

При цьому грошові вимоги мають розглядатися як однорідні у силу недиференційованості грошей як предмета виконання зобов`язань. Гроші як предмет задоволення майнової вимоги мають ознаку замінності, еквівалентності та інші властивості, що дозволяють проводити обмін та інші операції з грошима. Отже, вимога про сплату грошей за загальним правилом є однорідною із іншою вимогою про сплату грошей. Відтак, якщо зобов`язання які виникли між сторонами за укладеними договорами є грошовими, то вони є однорідними.

З матеріалів справи вбачається, що строк виконання зобов`язань за договором про перевантаження експортних ген. вантажів № 56/э від 05.04.2019р. вже настав і зазначене не спростоване сторонами.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд доходить висновку про настання строку виконання по обом вимогам, що зазначені у заяві ТОВ від 15.05.2020р.

Водночас, суд вказує, що ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме - відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань.

Як встановлено судом, позиція Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" полягає в тому, що зазначені вимоги відповідача не є безспірними, оскільки позивачем також направлено вимогу щодо сплати заборгованості за надані послуги у розмірі 2 000 000,00 грн внаслідок визнання договору №1-П від 3.06.2014р. недійсним. Таким чином, позивач вказує, що наслідком визнання договору №1-П недійсним є не тільки обов`язок Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" все перераховане за зазначеним договором, а і обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" повернути Державному підприємству "Морський торговельний порт "Чорноморськ" вартість наданої послуги.

У судовому засіданні 17.08.2020р. у справі №916/1813/20 було прийнято до розгляду збільшені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс". При цьому, як встановлено судом під час розгляду матеріалів справи №916/1813/20, вимога про стягнення суми у розмірі 2 000 000,00 грн (повернення виконаного однією із сторін недійсного правочину) входить до предмету розгляду у справі №916/1813/20. Крім того, предметом розгляду є також вимога порту про повернення вартості наданої за договором послуги.

За таких обставин, суд вважає, що справи №916/1813/20 та №916/1012/20 є пов`язаними.

При цьому, суд вважає, що має місце одночасність розгляду таких справ, оскільки при розгляді справи №916/1012/20 суд має надати оцінку наявності або відсутності факту припинення зобов`язання внаслідок зарахування, натомість від висновку суду при розгляді справи №916/1813/20 залежить встановлення обґрунтованості вимоги, яка покладена в основу заяви про зарахування.

За таких обставин, суд, оцінивши встановлені у справі №916/1012/20 обставини, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1813/20.

При цьому суд вказує, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, а отже з метою виконання завдань господарського судочинства, що превалює на будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, для повного та об`єктивного розгляду справи, швидкість процесу не може бути приоритетною перед повним та об`єктивним розглядом справи.

Суд також вважає, що з огляду на регламентованість оперативних строків господарського процесу, зупинення провадження у справі жодним чином не спричинить порушення відповідних розумних строків.

Керуючись п.п. 5 ч.1 ст.227, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №916/1012/20 зупинити до набрання законної сили рішенням суду у справі №916/1813/20.

Повний текст ухвали складено 25.08.2020р.

Ухвала набирає чинності 17.08.2020р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області в порядку ст.256 ГПК України.

Суддя Ю.М. Щавинська