Постанова

від 02.11.2020 по справі 916/1012/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1012/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.08.2020

по справі №916/1012/20

за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс"

про стягнення 1 938 800,76 грн.,

(суддя першої інстанції: Щавинська Ю.М., дата та місце прийняття ухвали: 17.08.2020, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, просп.Шевченка, 29)

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.08.2019 провадження у справі №916/1012/20 зупинено до набрання законної сили рішення суду у справі №916/1813/20.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.08.2019 по даній справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає, що судом було порушено п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаною нормою встановлено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Апелянт зазначає, що наявні в матеріалах справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а отже підстави для зупинення провадження відсутні.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що посилання суду в оскаржуваній ухвалі на той факт, що докази оскарження ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" вимоги про зарахування у судовому порядку відсутні, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки чинне законодавство не містить положень, відповідно до яких неоскарження заяви про зустрічне зарахування у судовому порядку свідчить про визнання стороною такого зарахування та не підтверджує можливості проведення такого зарахування ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ", у випадках невідповідності заяви про зарахування умовам, за якими проводиться таке зарахування.

Крім того, апелянт зазначає, що зупинення провадження у справі №916/1012/20 призводить до порушення його права на розгляд справи упродовж розумного строку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.08.2020 по справі №916/1012/20, вирішено розглянути апеляційну скаргу ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.08.2020 по справі №916/1012/20 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2020 ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ "Транс-Сервіс", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1938800,76 грн, що складається з суми основного боргу у розмірі 1 635 908,86 грн, пені у сумі 263 315,93 грн, 3% річних у сумі 34 792,73 грн, інфляційних збитків у сумі 4 783,24 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про перевантаження експортних ген. вантажів №56/э від 05.04.2019 в частині оплати наданих послуг з перевантаження експортних генеральних вантажів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.04.2020 за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1012/20 за правилами загального позовного провадження.

13.05.2020 до суду першої інстанції від ТОВ "Транс-Сервіс" надійшла зустрічна позовна заява до ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ", в якій позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 2 000 000 грн та вирішити питання про судові витрати.

В обґрунтування заявлених зустрічних вимог ТОВ "Транс-Сервіс" зазначив про укладення між сторонами договору №1-П від 03.06.2014 про пайову участь в утриманні інфраструктури порту шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок, на виконання якого ТОВ "Транс-Сервіс" було перераховано на користь порту 42 734 561 грн 80 коп.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2017 у справі №916/2723/16 за позовом ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до ТОВ "Транс-Сервіс", яке було залишено без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2018, договір №1-П було визнано недійсним, у зв`язку з чим 22.04.2020 ТОВ "Транс-Сервіс" вручено порту вимогу про часткове повернення грошових коштів, отриманих за договором, у сумі 2 000 000 грн, яка залишилася без відповіді, що і стало підставою для звернення із зустрічним позовом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2020 зустрічну позовну заяву ТОВ "Транс-Сервіс" за вх.№1360/20 до ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 2 000 000 грн. прийнято до спільного розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №916/1012/20.

18.05.2020р. від відповідача надійшло клопотання, згідно якого останній просить суд зменшити заявлену Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до стягнення суму штрафних санкцій у розмірі 263 315,93 грн до 100 грн.

17.06.2020р. до суду від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 2 000 000 грн та вирішити питання про судові витрати.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" зазначає про наявність у нього зустрічної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" за договором №1-П від 03.06.2014р. про пайову участь в утриманні інфраструктури порту, який визнано судом недійсним. Оскільки повернути в натурі надані портом послуги за вказаним договором є неможливим, Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" зазначає, що вартість таких послуг у сумі 2 000 000 грн підлягає відшкодуванню Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс".

При цьому, на думку позивача за зустрічним позовом, є доцільним розгляд вимог ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до ТОВ "Транс-Сервіс" в одному провадженні із вимогами ТОВ "Транс-Сервіс" до ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 2 000 000 грн, оскільки такі вимоги виникли з одних правовідносин та мають спільну підставу - договір №1-П від 03.06.2014 про пайову участь в утриманні інфраструктури порту.

Ухвалою місцевого господарського суду від 22.06.2020 роз`єднано позов ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до ТОВ "Транс-Сервіс" про стягнення 1 938 800,76 грн. та позов ТОВ "Транс-Сервіс" до ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 2 000 000 грн, позовні вимоги за позовом ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до ТОВ "Транс-Сервіс" про стягнення 1938800,76 грн. вирішено розглядати у справі №916/1012/20, позовні вимоги ТОВ "Транс-Сервіс" до ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" про стягнення 2000000 грн. виділено в окреме провадження.

13.07.2020 від ТОВ "Транс-Сервіс" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №916/1012/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1813/20. (т. 2, а.с.10-13)

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що ТОВ "Транс-Сервіс" була подана порту 15.05.2020 заява щодо зустрічного зарахування, в якій товариством було зазначено, що його зобов`язання перед портом по сплаті коштів у сумі 1 635 908, 86 грн (сума визначена портом у первісному позові як заборгованість за договором від 05 квітня 2019 року) є припиненими на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України - а саме, внаслідок зустрічного зарахування.

31.07.2020 від Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" надійшли заперечення на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що клопотання ТОВ "Транс-Сервіс" не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/1813/20, так і стосовно того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить вимогам пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання ТОВ "Транс-Сервіс" на той факт, що у справі № 916/1813/20 буде нібито встановлено чи припинилися зобов`язання порту перед підприємством, що вказані у заяві про зустрічне зарахування, позивач вважає вкрай безпідставними, оскільки зустрічний позов товариства взагалі не містить таких позовних вимог.

Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.08.2019 провадження у справі №916/1012/20 зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі №916/1813/20.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Підстави для зупинення провадження у справі визначені ст. 227, 228 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 227 Господарського процесуального кодексу встановлений обов`язок суду зупинити провадження у справі.

Зокрема, пунктом 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Про зупинення провадження у справі виноситься ухвала, яка в силу ст. 234 ГПК України має, зокрема, містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

Отже, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" направлені на стягнення заборгованості та штрафних санкцій за порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про перевантаження експортних ген. вантажів №56/э від 05.04.2019 в частині оплати наданих послуг з перевантаження експортних генеральних вантажів.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" 22.04.2020 було надіслано Державному підприємству "Морський торговельний порт "Чорноморськ" вимогу вих.№154/04 (т.1 а.с.113-114) у порядку ч.2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої відповідач просив позивача сплатити частину суми боргу у розмірі 2 000 000,00 грн з ПДВ у семиденний строк від дня пред`явлення даної вимоги шляхом перерахування грошових коштів на вищезазначений поточний рахунок.

В обґрунтування зазначеної вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" вказувало на те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2017р. у справі №916/2723/16 за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс", яке було залишено без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2018р., договір №1-П було визнано недійсним. При цьому, за зазначеним договором за даними бухгалтерського обліку Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" було перераховано Державному підприємству "Іллічівський морський торговельний порт" (попередня назва Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ") 42 734 561, 80 грн (довідка №173/05 від 6.05.2020р.) (т.1, а.с.89).

Посилаючись на ст. 216, ч.2 ст. 530, ч.3 ст. 1212 ЦК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" просило порт у семиденний строк від дня пред`явлення даної вимоги перерахувати на рахунок товариства суму 2 000 000, 00 грн, як частину загальної суми 42 734 561, 80 грн, що була безпідставно перерахована за договором №1-П від 3.06.2014р.

Враховуючи, що вказана вимога не була задоволена в добровільному порядку, Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" 15.05.2020р. було направлено на адресу позивача заяву щодо зустрічного зарахування (т.1 а.с.150), відповідно до ТОВ зазначило про припинення зобов`язань Товариства перед портом у сумі, яка є розміром основного боргу, що стягується у справі №916/1012/20.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.601 ЦК України, предметом доведення та встановлення при розгляді справи №916/1012/20 є, зокрема, наявність або відсутність факту припинення зобов`язання внаслідок направлення заяви щодо зустрічного зарахування.

За вимогою, що є предметом спору в даній справі ДП"Морський торговельний порт "Чорноморськ" є кредитором, а ТОВ "Транс-Сервіс" - боржником, натомість за вимогою ТОВ "Транс-Сервіс" про стягнення 2 000 000,00 грн. - відповідач є кредитором, а позивач - боржником.

Як вбачається з матеріалів справи, вимога про стягнення суми у розмірі 2 000000,00 грн. (повернення виконаного однією із сторін недійсного правочину) входить до предмету розгляду у справі №916/1813/20. Крім того, предметом розгляду у даній справі є також вимога порту про повернення вартості наданої за договором послуги.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні матеріали справи, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського судуу, що в даному випадку при розгляді справи №916/1012/20 суд має надати оцінку наявності або відсутності факту припинення зобов`язання внаслідок зарахування, натомість від висновку суду при розгляді справи №916/1813/20 залежить встановлення обґрунтованості вимоги, яка покладена в основу заяви про зарахування.

Так, враховуючи, предмет позову у справі №916/1012/20, суб`єктний склад сторін в обох справах, черговість розгляду вимог, значення результату розгляду по справі №916/1813/20 для цієї справи, - з метою забезпечення принципу справедливого розгляду справи, та з урахуванням того, що зупинення провадження у справі відповідає встановленим процесуальним нормам, зокрема ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, є правомірним зупинення розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/1813/20.

Доводи скарги про порушення зупиненням провадження у справі прав позивача на розгляд справи у розумні строки не приймаються колегією суддів з огляду на наступне.

Так, дійсно, важливим аспектом справедливого судового розгляду є розумність тривалості провадження, що повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див. рішення у справі "Фрідлендер проти Франції" (Frydlender v. France) [ВП], №30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).

Аналогічне твердження висловив Верховний Суд України у Листі від 25.01.2006 №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ" визначив критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, які є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних): 1) складність справи; 2) поведінка заявника; 3) поведінка органів державної влади (насамперед суду).

Відповідна норма закріплена і в п.10 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод в першу чергу гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції-)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubovs and Others v. Latvia ("Миролюбов та інші проти Латвії"), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (Scordino v.(Скордіно проти Італії-) (по. 1) [ВП], § 183, і Sbrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).

Суд апеляційної інстанції також звертається до практики Європейського суду з прав людини у справі "Літвінюк проти України", в пункті 22 якого Суд зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявника (рішення у справі "Фрідлендер проти Франції").

За таких обставин, ухвала місцевого суду про зупинення провадження у справі є законною, обґрунтованою обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення, наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали суду апеляційний господарський суд не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують викладених в ухвалі висновків суду.

Інші доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наведеними судом обставинами та матеріалами справи, а прийняту у справі Господарського суду Одеської області слід вважати такою, що відповідає нормам процесуального права, у зв`язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.08.2020 по справі №916/1012/20 слід залишити без задоволення, а ухвалу ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.08.2020 по справі №916/1012/20 - без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.08.2020 по справі №916/1012/20 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.08.2020 по справі №916/1012/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

У зв`язку з перебуванням судді Ярош А.І. у відпустці з 15.10.2020 по 30.10.2020, постанову складено та підписано 02.11.2020 року.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош