Рішення

від 19.08.2020 по справі 916/1934/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"19" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1934/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Драганова А.І.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Одесаагрогаз" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №916/1934/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Одесаагрогаз" (65037, Одеська область, Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м Червоний хутор, вул. Лабораторна, буд. 1)

до відповідача: Виробничо-комерційної фірми "Кварц" (приватна форма власності) (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, село Малодолинське, вул. Паромна, буд. 11-А)

про стягнення 297 000 грн

за участю:

від позивача: Биков Д.Ю. - довіреність б/н від 01.11.19р.;

від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Господарського суду Одеської області Щавинської Ю.М. перебувала справа №916/1934/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Одесаагрогаз" до Виробничо-комерційної фірми "Кварц" (приватна форма власності) про стягнення 297 000 грн.

Під час судових дебатів представник позивача звернувся до суду з усною заявою, в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України, про надання йому можливості протягом п`яти днів після ухвалення рішення подати до суду докази витрат на правничу допомогу, які позивач поніс в зв`язку із розглядом справи.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 5.08.2020р. позов задоволено частково, стягнуто з Виробничо-комерційної фірми "Кварц" (приватна форма власності) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Одесаагрогаз" заборгованість у сумі 247 000 грн, судовий збір у сумі 3 705 грн, закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 50 000 грн.

При цьому, враховуючи вищевказану заяву позивача, судом при прийнятті рішення не було вирішено питання розподілу витрат на правову допомогу. Водночас, рішенням від 5.08.2020р. суд, в порядку ст.ст.221 та 238 ГПК України, призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 19.08.2020р о 13 год. 45 хв.

10.08.2020р. до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Одесаагрогаз" надійшла заява, згідно якої останній зазначає, що позивачем здійснено оплату правової допомоги на суму 23 760 грн, що підтверджується видатковими касовими ордерами (а.с.137-138).

У судове засідання 19.08.2020р. з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Одесаагрогаз", представник Виробничо-комерційної фірми "Кварц" (приватна форма власності) до суду не з`явився.

Представник позивача зазначив, що ним подано усі необхідні докази на підтвердження понесених витрат, підтримав подану заяву та просив суд стягнути з Виробничо-комерційної фірми "Кварц" (приватна форма власності) витрати на правничу допомогу у сумі 23 760 грн.

Проаналізувавши надані позивачем докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 ГПК України.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За приписами ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги .

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з поданої позивачем заяви, останній, заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, зазначає, що такі витрати склали 23 760 грн.

Відповідно до положень ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

З огляду на предмет договору про надання правової допомоги об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивач за первісним позовом відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, позивачем надано суду договір про надання правової допомоги № 3/Ю від 02.01.2018 року (а.с.106-107), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Одесаагрогаз" (Клієнт) і адвокатом Биковим Д.Ю. (Адвокат), за умовами якого адвокат зобов`язується надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згдіно до п.4.1 договору, юридичну допомогу, що надається адвокатом, клієнт оплачує в гривнях, шляхом щомісячного переказу суми, що дорівнює

Відповідно до п. 4.3 договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатом факсимільним зв`язком, електронною поштою, або власноручно.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокату письмові аргументовані заперечення на акт.

За умовами п. 4.6 договору в акті, зазначеному в п. 4.4 договору, сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта.

Відповідно до п. 7.1 даний договір укладений на строк до 31.12.2018р. та набирає чинності з моменту його підписання сторонами по договору.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновлений на невизначений термін.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, пунктом 4.3. договору про надання правової допомоги сторони погодили, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, в якому вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано до суду вищезазначений акт, який передбачений умовами договору.

Водночас, як вбачається з договору про надання правової допомоги, зокрема п.4.1, останній не містить зазначення розміру суми, що підлягає сплаті за надання юридичної допомоги, а також зазначення вартості однієї години часу, витраченого адвокатом.

Натомість, зміст договору від 2.01.2018р. свідчить про надання адвокатом правової допомоги позивачу на постійній основі, а умови договору передбачають щомісячну оплату за надані послуги.

Жодної додаткової угоди, заявки, окремого доручення на надання правничої допомоги саме в рамках справи №916/1934/20 суду не надано, а наявна у матеріалах справи довіреність (а.с.108) також має загальний характер.

Більш того, наявні у матеріалах справи видаткові ордери (а.с.137-139) свідчать про сплату грошових коштів щомісячно, при цьому перша сума у розмірі 7000 грн. сплачена ще 3.06.2020р., тобто за місяць до подання позовної заяви

В порушення вимог ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, позивачем також не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. При цьому, у судовому засіданні адвокат зазначив про надання ним усіх необхідних доказів.

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість заявленої до стягнення суми з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх необхідності та пов`язаності з конкретною справою), а також критерію розумності та співмірності, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднання Одесаагрогаз" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст складено 25 серпня 2020 р.

Суддя Ю.М. Щавинська