Рішення

від 21.07.2020 по справі 160/3172/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року Справа № 160/3172/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль Україна до Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень та вимоги, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Магістраль Україна звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення (форма Р ) № 0024711421 від 22.08.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №90639 від 27.12.2019 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу №90639-52-60/64 від 12.12.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Магістраль Україна вважає оскаржувані рішення та вимогу протиправними та такими що підлягають скасуванню, оскільки вони винесені податковим органом на підставі протиправних та необґрунтованих висновків, викладених у акті перевірки від 02.07.2019 року. Позивач наголошує, що всупереч вимогам статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення № 0024711421 від 22.08.2019 року не надсилалося Товариству з обмеженою відповідальністю МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА . Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, що має наслідком його неправомірності та є підставою для скасування, Крім того, оскільки всупереч вимогам статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення № 0024711421 від 22.08.2019 року не надсилалося ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА , відповідач вважає податкову вимогу №90639 від 27.12.2019 року та рішення про опис майна у податкову заставу №90639-52-60/64 від 12.12.2019 року протиправними та винесеними з порушенням вимог чинного законодавства.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що за наслідками перевірки позивача встановлено порушення норм пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 78 000 грн. Відповідач зазначає, що первинні документи, які складені ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП є протиправними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами. Наведена у вироку суду інформація дає підстави контролюючому органу для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до витрат є протиправним.

Представником позивача подано відповідь на відзив та додаткові пояснення, в яких позивач просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Судом задоволено клопотання позивача про витребування додаткових доказів та ухвалою суду від 18.06.2020р. витребувано додаткові письмові докази від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а саме податкове повідомлення-рішення від 22.08.2019р. № 0024711421 та докази направлення на адресу ТОВ Магістраль Україна та отримання його останнім.

За результатами ознайомлення з витребуваними доказами позивачем надані додаткові пояснення від 13.07.2020р. та додаткові докази від 15.07.2020р., залучені до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області 22.03.2019 року на податкову адресу ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА (вул. Автопаркова, буд. 7, м. Дніпро, 49127) направлено запит №33306/10 про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам із ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (код ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. На даний запит ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА листом за №145 від 24.04.2019 відмовлено у наданні документів.

12.06.2019 року на адресу ТОВ "МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА" засобами поштового зв`язку надійшли Повідомлення від 29.05.2019 року №965 та наказ №3074-п від 28.05.2019 року про проведення на підставі п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1, п.п. 20.1.4 п.20 ст. 20, ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України з 18 червня 2019 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 35543492) за період діяльності з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП" (код ЄДРПОУ 40331223).

Зі змісту наказу №3074-п від 28.05.2019 року слідує, що документальну позапланову перевірку Товариства призначено на підставі п.п.78.1.1 ПКУ, тобто в зв`язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У період з 18.06.2019 по 24.06.2019 посадовими особами відповідача, згідно із пп.19-1.1 п.19-1. ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням документів ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 35543492) на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.03.2019 №33306/10, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено Акт №36116/04-36-14-21/35543492 від 02.07.2019р. Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Магістраль Україна .

Зі змісту вказаного Акта перевірки вбачається, що ТОВ "МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА" неправомірно занижені задекларовані показники у рядку 02 Декларації Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -) всього у сумі 433333 грн, тобто в частині відображення у складі собівартості реалізованої готової продукції вартості товарів, придбаних у ТОВ "ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП" (код ЄДРПОУ 40331223) за період грудень 2016 року, в зв`язку з врахуванням витрат, понесених від операцій з постачання наведеного вище контрагента (відображено у фінансовому звіті суб`єкта малого підприємництва до декларації з податку на прибуток за 2016 рік), що в подальшому призвело до заниження податку на прибуток за 2016 рік всього в сумі 78000 грн (в одиницях податкової звітності).

Також в Акті зазначено, що ТОВ "МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА" не надано жодного документа до перевірки, тому не спростовано факт не включення до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та/або адміністративних витрат на збут вартості ТМЦ, начебто придбаних у ТОВ "ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП".

Оскільки вироком Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 року ТОВ "ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП" визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу витрат за 2016 рік по взаємовідносинам з вказаним контрагентом. Первинні документи, які складені ТОВ "ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП" є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь-яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Згідно висновків вказаного Акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА : пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 78000грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті, позивачем відповідно до п. 86.7 ст.86 Податкового кодексу України були надані заперечення №160 від 09.08.2019 року, за результатами розгляду яких, відповідачем було направлено рішення Про розгляд заперечень №96590/10/04-96-14-09 від 20.08.2019 року, згідно якого висновки акту від 02.07.2019 року №36116/04-36-14-21/35543492 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 35543492) є правомірними та таким, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Так згідно наданих заперечень позивач зазначив, що жодних господарських операцій з придбання ТМЦ між ТОВ "МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА", та ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП не було, товар реалізований ТОВ Магістраль Україна у грудні 2016 року, придбаний у неплатника ПДВ - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , тому витрати за 2016 рік в сумі 433,5 тис.грн. не мають жодного відношення до ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП . Згідно наданих платником податків документів, товар був оплачений у грудні 2016 року, але не отриманий від ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП . До вказаних заперечень були надані додатки в тому числі документи по взаємовідносинам з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , а саме згорнутий журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками .

Згідно рішення податкового органу за наслідками розгляду заперечень позивача Про розгляд заперечень №96590/10/04-96-14-09 від 20.08.2019 року, оскільки до заперечень не надано копій платіжних доручень та банківських виписок по взаємовідносинам з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , зростання дебіторської заборгованості за 2016 рік відбулось лише на 93,3 тис.грн., до заперечень не надано документів що можуть підтверджувати придбання товару у ФОП ОСОБА_1 у грудні 2016 року, документально не доведено відсутність у складі витрат за 2016 рік вартості придбаного (згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних у ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП товару (ваговимірювальний комплекс з автоматичною системою контролю та управління роботою гумозмішувача без енкодера). На підставі викладеного, висновки акту від 02.07.2019 року №36116/04-36-14-21/35543492 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 35543492) є правомірними та таким, що відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі встановлених в Акті порушень податкового законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення (форма Р ) № 0024711421 від 22.08.2019 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств усього на 129 679,74 грн, основний платіж 77 689,00 гривень, штрафні санкції 19 500,00 грн, пеня 32490,74 грн.

Також, відповідачем було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №90639-52-60/64 від 12.12.2019 року, відповідно до ст.89 розділу ІІ ПК України.

На підставі п.59.1 ст. 59, ст. 60 ПК України відповідачем було виставлено позивачу вимогу №90639 від 27.12.2019 року про сплату заборгованості на загальну суму 129679,74грн., у т.ч. основний платіж 77689грн., штрафна санкції 19500грн., пеня 32490,74грн.

До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 по справі № 209/3986/18, яким ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч.1 ст.205 КК України, а саме - ОСОБА_2 , діючи умисно, маючи умисел на сприяння невстановленій у ході досудового розслідування особі у здійсненні фіктивного підприємництва, за попередньою змовою з зазначеною невстановленою особою, вчинив пособництво у фіктивному підприємництві, а саме придбанні юридичної особи - ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код за ЄДРПОУ 40331223), де виступив номінальним засновником та директором з метою прикриття незаконної діяльності. У подальшому, у період з 29.04.2016 по 13.04.2017, невстановлена досудовим розслідуванням особа, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, у порушення обов`язків суб`єкта господарювання - платника податків щодо належного ведення бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності, ведення в установленому порядку обліку об`єктів оподаткування та доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, здійснювала незаконну підприємницьку діяльність, шляхом проведення оформлення безтоварних операцій, щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання ТОВ Ліагро Сервіс Груп та виписала податкові накладні на реалізацію товарів (робіт, послуг), чим забезпечено формування податкового кредиту з ПДВ покупцям.

Крім того, у даній ухвалі зазначено, що у подальшому, у період з 29.04.2016 року по 13.04.2017 року, невстановлена досудовим розслідуванням особа, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, у порушення обов`язків суб`єкта господарювання - платника податків щодо належного ведення бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності, ведення в установленому порядку обліку об`єктів оподаткування та доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, здійснювала незаконну підприємницьку діяльність, шляхом проведення оформлення безтоварних операцій щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання ТОВ Ліагро Сервіс Груп та виписала податкові накладні на реалізацію товарів (робіт, послуг) на загальну суму 112 695 420 грн., в т.ч. ПДВ 18 782 570 грн., чим забезпечено формування податкового кредиту з ПДВ покупців на загальну суму 18 782 570 грн. суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі і ПрАТ НВО Нептун .

Обвинувачений ОСОБА_2 також підтримав у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника, при цьому, підтвердив встановлені органом досудового розслідування обставини, за яких він вчинив дане кримінальне правопорушення. Провину свою визнав.

Таким чином, директором ТОВ Ліагро Сервіс Груп визнано, що ТОВ Ліагро Сервіс Груп є фіктивним підприємством та фактично не здійснювало реальні господарські операції, а було створено для надання податкової вигоди підприємствам реального сектору економіки. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2019р. по справі №209/3986/18, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 залишено без зміни, а касаційну скаргу директора ПП ВКФ ЕЛІТ-ДІЗАЙН - без задоволення. У вказаній ухвалі касаційної інстанції також зазначено, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.

Судом досліджені надані позивачем: Договір поставки № 12/12 від 12 грудня 2016 року між ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП та ТОВ "МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА", підписаний зі сторони постачальника директор ОСОБА_2., та зі сторони покупця директор ОСОБА_3 ; рахунок - фактура від 26.12.2016р. на уму 520000, 01 грн.; платіжне доручення, та меморіальний ордер; докази направлення податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019р., згідно декларації № 0216061068 на адресу позивача службою кур`єрської доставки SKYNET; відповідь на адвокатський запит № 5 від 10.07.2020р. вих №14/07/20 директора ТОВ Скайнет Ворлдвайд Експрес .

Відповідно до п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України), платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.59.1. ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 73.3 статті 73 ПКУ визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

- щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

- у разі проведення зустрічної звірки;

- в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 1 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності певних обставин, зокрема якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

П.89.1.2 ст. 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Стаття 79 ПК України визначає особливості проведення документальної невиїзної перевірки, п. 79.2 якої передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно із п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України - витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно п.1 ст.142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, що між ТОВ Магістраль Україна (Покупець) та ТОВ Ліагро Сервіс Груп (Постачальник) було укладено договір поставки № 12/12 від 12.12.2016 року.

Згідно п.п. 1.1 Договору поставки, ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язується поставити, а ПОКУПЕЦЬ прийняти та оплатити на умовах, викладених в ДОГОВОРІ, обладнання, іменоване в подальшому за текстом ПРОДУКЦІЯ , сортамент, кількість, якість та ціна якої вказана у видаткових накладних або у рахунках-фактурі, який надається ПОСТАЧАЛЬНИКОМ ПОКУПЦЮ відповідно до умов цього Договору та є його невід' ємною частиною.

На підставі укладеного договору № 12/12 від 12.12.2016 року згідно рахунку №ЛГ-122834 від 26.12.2016 року Позивачем була здійснена попередня оплата за товар - ваговимірювальний комплекс з автоматичною системою контролю та управління роботою гумозмішувача без енкондера в кількості 2 шт в сумі 520 000,01 грн.

В акті перевірки зазначено, що аналізом ЄРПН за весь період діяльності ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (код СДРПОУ 40331223) по ланцюгу господарських операцій з руху вищезазначеного товару встановлено відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва.

Підприємством до суду надані копії документів по взаємовідносинам з ТОВ Л1АГРО СЕРВІС ГРУП (ко; ЄДРПОУ 40331223), а саме: - згорнутий журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за період з 01.01.2016 по 19.06.2019. Згідно даної відомості станом на 01.01.2016 заборгованість по взаєморозрахункам з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП відсутня, протягом періоду з 01.01.2016 по 19.06.2019 ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА перераховано кошти у сумі 520 000,01 грн., станом на 19.06.2019 по взаєморозрахункам з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП рахується дебіторська заборгованість у сумі 520 000,01 грн.

Однак, вищезазначена відомість не може слугувати доказом того, що ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА не включило до складу витрат вартість ТМЦ від ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , враховуючи наступне.

Підприємством лише до суду надано копію платіжного доручення та меморіального ордеру по розрахункам з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , згідно Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА на 31.12.2016 (від 27.02.2017 №9270417230) по рядку 1125 Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги на початок року (01.01.2016) рахувалася заборгованість у сумі 328,5 тис. грн.. на кінець року (31.12.2016) рахувалася заборгованість у сумі 421,8 тис. грн. Тобто, зростання дебіторської заборгованості за 2016 рік відбулося лише на 93,3 тис. грн. Загальна сума дебіторської заборгованості станом на 31.12.2016 (421,8 тис. грн.) менша за дебіторську заборгованість підприємства перед ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (520,0 тис. грн.).

Підприємство позивача стверджує, що ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА товар, реалізований у грудні 2016 року, був придбаний у неплатника ПДВ - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), тому витрати за 2016 рік в сумі 433,5 тис. грн. не мають жодного відношення до ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (код ЄДРПОУ 40331223).

При цьому документи, що можуть підтверджувати факт придбання товару (ваговимірювальний комплекс з автоматичною системою контролю та управління роботою гумозмішувача без енкодера) у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в грудні 2016 року також надані лише до матеріалів справи. (Договір поставки № 12/12 від 12.12.2016р., видаткова накладна від 26.12.2016р., рахунок-фактура від 26.12.2016р., платіжне доручення № 5478 від 04.07.2019р.)

У податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (звіт за формою 1-ДФ) за 4 квартал 2016 року (вх.№ 9269336464 від 07.02.2017) ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА не відобразило розрахунки, проведені з ФОП ОСОБА_1 .

Окрім того, в декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року (вх.№ 9265617542 від 16.01.2017) ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА по рядку 10.3 Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість відображено лише 0,112 тис. грн.

Таким чином, суд погоджується з доводами податкового органу, що ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА документально не доведено відсутність у складі витрат за 2016 рік вартості придбаного (згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних) у ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП товару (ваговимірювальний комплекс з автоматичною системою контролю та управління роботою гумозмішувача без енкодера).

Отже, відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Як встановлено з матеріалів справи, вище зазначені документи складені із ТОВ Ліагро Сервіс Груп на виконання договору поставки № 12/12 від 12.12.2016 року підписані його директором ОСОБА_2 .

Разом з тим встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року, яка набрала законної сили 30.12.2018 року, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України (кримінальне провадження: № 32018080000000067), звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України (у зв`язку з закінченням строків давності).

Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2019р. по справі №209/3986/18, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 залишено без зміни, а касаційну скаргу директора ПП ВКФ ЕЛІТ-ДІЗАЙН - без задоволення. У вказаній ухвалі касаційної інстанції також зазначено, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.

Нормами ч. 6 ст. 78 КАС України визначено, що вирок суду в кримінальній справі, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зокрема, у вказаній ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року зазначено, що ОСОБА_2 , 29.04.2016 року, діючи у співучасті з невстановленою досудовим розслідуванням особою вчинив пособництво у фіктивному підприємництві, тобто придбанні (перереєстрації) суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи ТОВ "Ліагро Сервіс Груп", що в подальшому надало змогу невстановленим особам використовувати реквізити ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в наданні послуг іншим суб`єктам підприємницької діяльності в конвертації безготівкових грошових коштів в готівку та незаконному формуванню їм податкового кредиту з податку на додану вартість.

Невстановлені особи отримали можливість, використовувати реквізити ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" укладати господарські угоди та первинні бухгалтерські документи, що свідчили про нібито реалізацію товарів, робіт (послуг) ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" для підприємств реального сектору економіки, відображати їх дані в податковій звітності, чим сприяли незаконному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість. Окрім цього, невстановлені слідством особи отримали можливість складати та подавати від імені ОСОБА_2 документи податкової звітності ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" до місцевих органів Державної Фіскальної служби за місцем реєстрації.

У період з 29.04.2016 року по 13.04.2017 року, невстановлена досудовим розслідуванням особа, всупереч встановленого законами України порядку здійснення підприємницької діяльності, у порушення обов`язків суб`єкта господарювання - платника податків щодо належного ведення бухгалтерського та податкового обліку фінансово-господарської діяльності, ведення в установленому порядку обліку об`єктів оподаткування та доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, здійснювала незаконну підприємницьку діяльність, шляхом проведення оформлення безтоварних операцій щодо реалізації від імені фіктивного суб`єкта господарювання ТОВ "Ліагро Сервіс Груп" та виписувала податкові та інші первинні документи, які надавали податкову вигоду різним суб`єктам господарювання, в переліку яких значиться і позивач.

Слід звернути увагу, що інститут звільнення від кримінальної відповідальності означає факт, що особу не буде притягнуто до кримінальної відповідальності, хоча ця особа в дійсності вчинила діяння, що містять ознаки складу злочину і ці діяння не вчинені під впливом обставин, що виключають злочинність діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 820/13301/14.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає про фіктивну діяльність ТОВ Ліагро Сервіс Груп та про відсутність участі ОСОБА_2 у господарській діяльності вказаного суб`єкта господарювання. Господарські операції, за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит та віднесені суми до складу витрат, відбулися на підставі первинних документів, виписаних у той самий період, в якому встановлено факти вчинення злочину (вересень - грудень 2016 року) та підписані саме ОСОБА_2 як директором ТОВ Ліагро Сервіс Груп , фіктивність господарської діяльності якого встановлена судовим рішенням, а отже такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть при формальному підтвердженні її первинними документами.

Отже, всі первинні документи видані контрагентом позивача ТОВ "Ліагро Сервіс Груп", є неприйнятними за об`єктивним та суб`єктивним критеріями. Об`єктивний критерій полягає у встановленні в межах кримінального провадження обставин того, що це підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка заперечувала їх підписання.

Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 15.05.2018 у справі № 826/10170/17.

При цьому, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.01.2018 року у справі № 2а-1870/5800/12 зазначено, що обвинувачення особи, що підписує первинні документи від імені підприємства контрагента, у вчиненні злочинів, пов`язаних з фіктивністю підприємства, навіть за умови застосування до такої особи амністії (звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав) виключає належність таких документів встановленим вимогам законодавства та унеможливлює прийняття їх до податкового обліку.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У спірному випадку контролюючий орган послався на нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Ліагро Сервіс Груп та свої доводи підтверджував не лише судовим рішенням у кримінальній справі, а й обставинами аналізу отриманої аналітичної інформації з бази даних АС "Податковий Блок" щодо ТОВ Ліагро Сервіс Груп , згідно якої дане підприємство не звітує до контролюючих органів, не виплачує доходи, не утримує податки та збори, балансова вартість основних засобів - 0 грн., працюючих осіб на підприємстві не має, що очевидно унеможливлювало реалізацію товарів та фактичне виконання робіт/послуг для позивача.

Відтак, є обґрунтованими доводи відповідача, що дані факти у своїй сукупності ставлять під сумнів реальність здійснення господарських операцій з ТОВ Ліагро Сервіс Груп , оскільки наявність оформлених первинних документів у цьому випадку не може слугувати єдиним та беззаперечним доказом на підтвердження правомірності віднесення спірних сум до податкового кредиту та собівартості придбаних товарів (робіт, послуг) у звітному періоді.

Позивачем не подано належних та допустимих доказів щодо спростування вказаних висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доводи позивача наведені в адміністративному позові та доповненнях не спростовують самого факту встановлених порушень та не є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті перевірки №36116/04-36-14-21/35543492 від 02.07.2019р.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування податкової вимоги №90639 від 27.12.2019 року, та рішення про опис майна у податкову заставу №90639-52-60/64 від 12.12.2019 року, суд зазначає наступне.

Так, на вимогу ухвали суду від 18.06.2020р., якою клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів було задоволено та відповідачем надано оскаржуване податкове повідомлення-рішення та докази його направлення на адресу позивача (вул.Автопаркова, 7 м.Дніпро), а саме квитанція №0216061068 від 22.08.2019р. кур`єрської служби доставки SKYNET на якій міститься позначка: підприємство за адресою відсутнє .

Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Проте згідно відповіді на адвокатський запит № 5 від 10.07.2020р. вих №14/07/20 директора ТОВ Скайнет Ворлдвайд Експрес судом встанолвно, що на даний час ТОВ Скайнет Ворлдвайд Експрес не має і не має представництва та представників в Дніпрі, будь-якої кореспонденції в м.Дніпро для ТОВ МАГІСТРАЛЬ УКРАЇНА не зареєстровано. З січня 2013 року нумерація декларацій кур`єрської служби доставки Sky Net Worldwide Exspress складається з 12 цифр. Декларація № 0216061068 від 22.08.2019 року не зареєстрована в нашій компанії.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає що відсутні підстави вважати оскаржуване податкове повідомлення-рішення надісланим та врученим належним чином в порядку норм ПК України, а відповідно сума грошового зобов`язання за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не набула статусу податкового боргу згідно сп.59.1 ст.59 ПК України.

Таким чином є протиправними та підлягають скасуванню податкова вимога №90639 від 27.12.2019 року, та рішення про опис майна у податкову заставу №90639-52-60/64 від 12.12.2019 року.

З огляду на що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкової вимоги №90639 від 27.12.2019 року, та рішення про опис майна у податкову заставу №90639-52-60/64 від 12.12.2019 року підлягають задоволенню.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позивних вимог, тобто за дві задоволені вимоги.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль Україна (49127, м.Дніпро, вул.Автопаркова, 7, ЄДРПОУ 35543492) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 43144015) про визнання протиправними та скасування рішень та вимоги, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №90639 від 27.12.2019 року винесену Головним управління ДПС у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про опис майна у податкову заставу №90639-52-60/64 від 12.12.2019 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 43144015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль Україна (49127, м.Дніпро, вул.Автопаркова, 7, ЄДРПОУ 35543492) судовий збір у розмірі 4204,00грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00коп).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова