Рішення

від 19.08.2020 по справі 520/5223/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2020 р. № 520/5223/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Пузікової А.С.,

представника позивача - Іщенко Р.А.,

представника відповідача - Стець А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРАЙД" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРАЙД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд податкове повідомлення-рішення від 19.12.2019 року №00000820511 та від 19.12.2019 року №00000830511 Головного управління ДПС у Харківській області визнати протиправним та скасувати повністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.12.2019 року №00000820511 та від 19.12.2019 року №00000830511 ґрунтуються на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладено в акті перевірки, про нереальність здійснення господарських операцій зі спірними контрагентами, наполягав на правильності обчислення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень вимог Податкового кодексу України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.05.2020 року о 14:00 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 19.08.2020 р. о 11:30 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись на обставини, викладені в адміністративному позові, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог пославшись на обставини, викладені у відзиві на адміністративний позов, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ПРАЙД пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 33411320.

Фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ПРАЙД (податковий номер 33411320) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з ТОВ ПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ МАШМ (код за ЄДРПОУ 42293143) за грудень 2018 року, ТОВ ХСК РАКУРС (код за ЄДРПОУ 39925647) за листопад, грудень 2016 року та подальшого ланцюга постачання.

Результати перевірки викладені в акті № 769/20-40-05-11-10/33411320 від 15.11.2019 року.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення:

- абз а п.198.1, абз. першого і другого п.198.3 ст.198, та п.201.10, п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI ,зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 310219,00 грн., у тому числі на суму 310200,00 грн. у грудні 2018 року, на суму 19 грн. у грудні 2016 року та завищення від`ємного значення на загальну суму 28668,00 грн., в тому числі за листопад 2016 року у сумі 6301,00 грн., за грудень 2016 року у сумі 14391,00 грн., за грудень 2018 року у сумі 7976,00 грн., що зараховуються до складу податкового кредиту наступних звітних (податкових) періодів.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивач надав до Головного управління ДПС у Харківській області заперечення, проте висновки акту перевірки залишені без змін.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №00000820511 від 19.12.2019 р., яким ТОВ КОМПАНІЯ ПРАЙД збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) всього у розмірі 387773,75 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 310219,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 77554,75 грн.;

- №00000830511 від 19.12.2019 р., яким ТОВ КОМПАНІЯ ПРАЙД встановлено суму завищення від`ємного значення в розмірі 22367,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся в порядку адміністративного оскарження зі скаргою до Державної податкової служби України, проте вона була залишена без задоволення.

Не погоджуючись із висновками розгляду скарги та спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.

Судом встановлено, що підставою для встановлення вказаних висновків та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, їх реальність та повнота відображення в обліку по взаємовідносинах за періоди декларування листопад, грудень 2016 року з ТОВ ХСК РАКУРС (код за ЄДРПОУ 39925647) та з ТОВ ПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ МАШМ (код за ЄДРПОУ 42293143) за грудень 2018 року.

Судом встановлено, що 03.12.2018 року між ТОВ ПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ МАШМ та ТОВ КОМПАНІЯ ПРАЙД укладено договір купівлі-продажу обладнання №1812/03-01, згідно з яким ТОВ КОМПАНІЯ ПРАЙД набуло у власність маслопресс шнековий ПШРМ-30Э у кількості 2 штуки на загальну суму 1909056,00 грн.

03.12.2018 року ТОВ ПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ МАШМ було виписано видаткову накладну №85. Цього ж дня ТОВ ПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ МАШМ було складено податкову накладну №51 в електронній формі та зареєстровано в ЄРПН в установлений термін.

ТОВ КОМПАНІЯ ПРАЙД здійснило частковий розрахунок за вказаним договором купівлі-продажу у розмірі 750 000,00 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень: №982 від 27.12.2018 року на суму 100 000,00 грн., №1059 від 05.02.2019р. на суму 250 000,00 грн., №1066 від 08.02.2019р. на суму 400 000,00 грн.

За умовами п.4.2. договору купівлі-продажу приймання-передача обладнання повинна відбуватись на складі продавця, тобто ТОВ ПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ МАШМ .

Як вбачається із матеріалів справи 03.12.2018 року між ТОВ ПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ МАШМ та ТОВ КОМПАНІЯ ПРАЙД було укладено договір зберігання №1812/03-2, згідно з умовами якого ТОВ ПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ МАШМ , як Зберігач зобов`язується зберігати майно, передане йому Поклажедавцем (ТОВ КОМПАНІЯ ПРАЙД ) і повернути це майно на першу вимогу Поклажедавця.

04.12.2018 року між сторонами було оформлено Акт приймання-передачі майна №1 за договором зберігання.

Згідно з поясненнями, наданими представником позивача у судовому засіданні, фактична передача (переміщення) придбаного товару від продавця до покупця не здійснювалася, так як майно в день його придбання було передано на зберігання ТОВ ПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ МАШМ . Згідно з домовленістю сторін договору майно підприємством позивача не використовується та знаходиться до цього часу на зберіганні у продавця до моменту здійснення повного розрахунку за нього покупцем. Сума заборгованості ТОВ КОМПАНІЯ ПРАЙД за договором купівлі-продажу обладнання станом на день розгляду справи складає 1159056,00 грн.

Щодо взаємовідносин між ТОВ КОМПАНІЯ ПРАЙД та ТОВ ХСК РАКУРС (код за ЄДРПОУ 39925647), судом встановлено наступне.

21.11.2016р. між ТОВ КОМПАНІЯ ПРАЙД та ТОВ ХСК РАКУРС було укладено договір поставки №21/11-16, відповідно до якого ТОВ ХСК РАКУРС зобов`язувався відпускати товар, відповідно до специфікацій, а ТОВ КОМПАНІЯ ПРАЙД зобов`язалися прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених договором. Відповідно до Додатку № 1 до Договору поставки сторонами були складені специфікації №1 від 21.11.2016р., №2 від 24.11.2016р., №3 від 29.11.2016р. та №4 від 23.12.2016р.

На підтвердження постачання товарів за вказаним договором позивачем надавалися до перевірки податковому органу та надані до матеріалів судової справи копії первинних документів бухгалтерського обліку, а саме товарно-транспортні накладні на щебінь: №16112910 від 29.11.2016 на суму 2001,60 грн.; №16112911 від 29.11.2016 на суму 2001,60 грн.; №16112912 від 29.11.2016 на суму 2001,60 грн.; №16112913 від 29.11.2016 на суму 2001,60 грн.; №16112914 від 29.11.2016 на суму 2001,60 грн.; №16122322 від 23.12.2016 на суму 2160,00 грн.; №16122323 від 23.12.2016 на суму 2160,00 грн.; №16122324 від 23.12.2016 на суму 2160,00 грн.; №16122325 від 23.12.2016 на суму 2160,00 грн.; №16122606 від 26.12.2016 на суму 2160,00 грн.; №16122607 від 26.12.2016 на суму 2160,00 грн.; №16122608 від 26.12.2016 на суму 2160,00 грн.

ТОВ ХСК РАКУРС на дату виникнення податкових зобов`язань було складено наступні податкові накладні в електронній формі та зареєстровані в ЄРПН в установлений термін: ПН №9 від 21.11.2016р. на суму 7992,00 грн., ПН №7 від 24.11.2016р. на суму 19808,40 грн., ПН №2 від 29.11.2016р. на суму 10008,00 грн., ПН №5 від 23.12.2016р. на суму 8640,00 грн., ПН №5 від 26.12.2016р. на суму 10800,00 грн., ПН №1 від 27.12.2016р. на суму 34920,00 грн., ПН №10 від 28.18.2016р. на суму 32100,00 грн.

Відповідно до наданих суду представником позивача пояснень, розрахунки за договором поставки здійснені повністю. На підтвердження проведених розрахунків позивачем надано копії платіжних доручень: №679 від 07.12.2016р. на суму 37808,40 грн., №729 від 13.01.2017 р. на суму 54360,00 грн.

Щодо заперечень відповідача про відсутність товарно-транспортних накладних на позиції малогабаритного товару, що постачалися відповідно до специфікації №1 та №2, представник позивача надав пояснення, згідно яких вказав, що ТТН на вказаний товар не складалися, так як вказані товари транспортувалися власними силами підприємства, а саме з використанням орендованого автомобіля.

Щодо твердження представника відповідача про необхідність отримання спеціального дозволу на перевезення 4 літрів моторного масла, що поставлялося відповідно до специфікації № 2, суд зауважує, що чинне законодавство не вимагає отримання спеціального дозволу на перевезення мастильних матеріалів непромисловими партіями, в упакованій тарі.

Крім того, судом встановлено, що 22.12.2016 року між ТОВ КОМПАНІЯ ПРАЙД та ТОВ ХСК РАКУРС було укладено договір №22/12-16 на виконання робіт з установки змінної металевої броні бака змішувача БСВ. Згідно з Додатком №1 до договору №22/12-16 вартість робіт склала 32100,00 грн.

На підтвердження необхідності проведення заміни бака змішувача позивачем надано до матеріалів справи копію докладної записки головного технолога підприємства від 14.11.2016 року та акту огляду обладнання, яким запропоновано здійснити дефектовку старої броні з її заміною на нову.

На підтвердження виконання робіт позивачем до матеріалів справи надано акт надання послуг №368 від 28.12.2016р.

На підтвердження оплати за надані послуги позивачем надано копію платіжного доручення №722 від 04.01.2017р. на суму 32100,00 грн.

Таким чином, господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРАЙД" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів купівлі-продажу та поставки між позивачем та його контрагентами підтверджується специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками, тощо.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ ХСК РАКУРС , ТОВ ПРОМИСЛОВА КОРПОРАЦІЯ МАШМ належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Крім того, суд не приймає посилання відповідача на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що в силу закону, отримання контролюючим органом податкової інформації, у зв`язку із неможливістю проведення перевірки, в якій викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності, при цьому перевірка не проводилась.

Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Щодо посилань відповідача на рішення у справах №520/3853/19 від 29.05.2019 р., №520/10111/19 від 14.01.2020, №520/4882/19 від 19.09.2019, №820/4776/17 від 08.11.2017 та №820/2139/17 від 17.10.2017, в яких було досліджено господарські взаємовідносини з ТОВ "ХСК "Ракурс", суд зазначає, що у справах №520/3853/19 та №520/10111/19 оскаржувався наказ на проведення перевірки, у справі №520/4882/19 підставою відмови у позові є неподання документів в ході проведенні перевірки, у справах №820/4776/17 та №820/2139/17 оскаржені дії по проведенню перевірки, тобто, предмет та підстави позову у даній справі та у вищезазначених справах є різними.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином формування податкового кредиту та податкового зобов`язання платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України за правилом першої події.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки № 769/20-40-05-11-10/33411320 від 15.11.2019 року не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.12.2019 року №00000820511 та від 19.12.2019 року №00000830511 підлягають скасуванню, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРАЙД" - задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРАЙД" (вул. Клочківська, буд. 174, оф. 208, м. Харків, 61145, код 33411320) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.12.2019 року №00000820511 та від 19.12.2019 року №00000830511.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ПРАЙД" (вул. Клочківська, буд. 174, оф. 208, м. Харків, 61145, код 33411320) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) суму сплаченого судового збору у розмірі 6156,26 грн. (шість тисяч сто п`ятдесят шість гривень 26 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 27 серпня 2020 року.

Суддя Д.А. Волошин