Ухвала

від 25.08.2020 по справі 175/2997/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №175/2997/20-ц

Провадження №2/175/782/20

У Х В А Л А

25 серпня 2020 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл майна подружжя.

Із позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що спір між сторонами виник з приводу декількох об`єктів рухомого та нерухомого майна: житлового будинку та земельної ділянки кадастровий номер №1210100000:02:296:0026, загальною площею 0,0205 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; станції технічного обслуговування загальною площею 926,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; мотоцикл марки ВМW, модель R1250GS, державний знак НОМЕР_1 ; 51% акцій у іноземній компанії Quarki fresh Food factory GmbH, яка розташована за адресою: MertensstraBe63, 13587, Berlin; ФЛП АТК Трейд (код ЄДРПОУ: 41626864), 50% та усього майна закріпленого за цією фірмою; транспортні засоби: марки DAF, автомобіль марки VOLVO, модель ХС60, 2018 року випуску, автомобіль марки Land Cruiser, модель V8, 2019 року випуску, державний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або його основної частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст. 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав №5 від 07.02.2014 року, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов`язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Водночас, поняття позови, що виникають з приводу нерухомого майна (ч.1 ст. 30 ЦПК України) є ширшим, ніж поняття позови, де предметом спору є нерухоме майно), а тому правило даної норми розповсюджується і на позови щодо будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно та речових (немайнових) прав на власне чи чуже нерухоме майно.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеного, вбачається, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, основна частина спірного майна: житловий будинок та земельна ділянка кадастровий номер №1210100000:02:296:0026, загальною площею 0,0205 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на території Шевченківського району м. Дніпро, на території Дніпровського району Дніпропетровської області взагалі відсутнє спірне нерухоме майно, таким чином, вищезазначена цивільна справа Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області не підсудна.

За нормами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляду іншого суду.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що позивачем пред`явлено позов з приводу нерухомого майна для якого положеннями ст. 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, враховуючи, що розгляд справи не розпочато, а згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України порушення правил виключної підсудності є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд, вважаю, що дана позовна заява не підсудна Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області.

Спори між судами про підсудність, згідно ст. 32 ЦПК України, не допускаються.

Керуючись ст.ст. 30, 31, 32 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл майна подружжя - направити за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (м. Дніпро, вул. Дмитра Яворницького, 57) для розгляду по суті.

Спір про підсудність справи між судами не допускається.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.