Постанова

від 26.08.2020 по справі 640/7961/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7961/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаль М.І.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення;

- з обов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату боргу основного розміру пенсії позивача з 01 січня 2018 року виходячи з 90% основного розміру пенсії;

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо неврахування при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року позивачу надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами 20% від посадового окладу, надбавки за особливо важливі завдання 50% від посадового окладу, окладу за військове звання і процентної надбавки за вислугу років, премії 10% від посадового окладу, підвищення за постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №255 в розмірі 35% від основного розміру пенсії (максимальний розмір 447,65 грн), доплати до розміру пенсії зафіксованої індексації;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату боргу пенсії позивачу з 01 січня 2018 року з урахуванням надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами 20% від посадового окладу, надбавки за особливо важливі завдання 50% від посадового окладу, окладу за військового звання і процентної надбавки за вислугу років, премії 10% від посадового окладу, підвищення за постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 в розмірі 35% від основного розміру пенсії (максимальний розмір 447,65 грн), доплати до розміру пенсії зафіксованої індексації;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невиплати до загальної суми перерахованої пенсії щомісяця ОСОБА_1 50% від підвищення пенсії за 12 місяців 2018 року, 25% від підвищення за 2019 рік;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити з 01 січня 2018 року по день, з якого починається виплата перерахованої пенсії за вислугу років позивачу недоплачений до загальної суми перерахованої щомісячної пенсії борг 50% від підвищення пенсії за 12 місяців 2018 року, 25% від підвищення за 2019 рік.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримував пенсію у розмірі 90% його грошового забезпечення військовослужбовця з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Після перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, отримує 70% від грошового забезпечення, яка обчислена виходячи з розміру грошового забезпечення без врахування додаткових видів грошового забезпечення, при цьому збільшення пенсії йому виплачується поетапно. На думку позивача, внесені чинним законодавством зміни щодо відсоткового розміру пенсії стосуються порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. З огляду на викладене позивач вважає протиправними дії щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії, обчислення пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення без врахування додаткових видів грошового забезпечення та поетапної виплати підвищення пенсії.

Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 квітня 2018 року.

Не погодившись з рішення суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року подана Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві апеляційна скарга на рішення Окружного алдміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року повернута особі, яка її подала.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, провіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії позивача станом на грудень 2017 року останній отримував пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення, обчисленого виходячи з наступних складових: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40%, робота з таємними виробами, носіями, документами 20%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, премія 10%.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії позивача станом на 04 червня 2019 року останній отримує пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення, обчисленого виходячи з наступних складових: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 50%. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб підвищення складає 4167,44 грн, з них виплачується з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення 2083,72 грн.; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення 3125,58 грн; з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року щомісячно 100% від підвищення 4167,44 грн.

23 лютого 2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про проведення перерахунку пенсії та виплату недоотриманої суми коштів відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.

Листом від 14 березня 2019 року №52331/02/Л-2724 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача, що розмір пенсії за вислугу років обчислювався виходячи з 90% грошового забезпечення за посадою позивача відповідно до редакції Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ).

Стаття 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт б статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах а і б цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Як встановолено судом першої інстанції та дана обставина підтверджується матеріалами справи, до проведення перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб позивач отримував пенсію із розрахунку 90% суми грошового забезпечення, визначеного для розрахунку пенсії.

Під час проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, відповідачем зменшено відсоткове значення розміру пенсії до 70% суми грошового забезпечення.

08 липня 2011 року прийнято Закон України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи №3668-VI (далі по тексту - Закон України від 08 липня 2011 року №3668-VI), який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, зокрема у частині 2 статті 13 цифри 90 замінено цифрами 80.

27 березня 2014 року прийнято Закон України Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні №1166-VII (далі по тексту - Закон України від 27 березня 2014 року №1166-VII), який набрав чинності з 01 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, а саме: у частині 2 статті 13 цифри 80 замінено цифрами 70. Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Згідно зі статтею 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Отже, стаття 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 названого Закону визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ ні Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI, ні Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 (далі по тексту постанова КМУ №103), пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі по тексту - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, стаття 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Разом з цим, Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

Отже, постанова КМУ №45 і постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VІ та Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII зміни до статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VІ та Закону України від 27 березня 2014 року №1166-VII не зазнала.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі №686/12623/17 провадження №К/9901/849/17.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Пpo виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі Міллер проти Австрії, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Отже, при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ на підставі постанови КМУ №103 були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії з урахуванням норм частини 2 статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Отже, зменшуючи розмір основної пенсії під час проведення її перерахунку, відповідач ГУ ПФУ в м Києві діяло не у спосіб, визначений законами та Конституцією України та з порушенням норм чинного законодавства України, а тому суд першої інстанції прийняв законне та обгрунтоване рішення щодо задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Що стосується позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Стаття 51 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (в редакції на момент перерахунку пенсії) визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (в редакції на момент перерахунку пенсії) перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України 17 липня 1992 року № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (в редакції від 24 лютого 2018 року) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 квітня 2012 року №355 установив з 01 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків.

При цьому, згідно з абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355, розміри пенсій не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 01 квітня 2012 року.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 визначено обмеження розміру підвищення призначених пенсій - не більше розміру пенсій, обчислених відповідно до Закону (№2262-XII) в діючій його редакції.

Пунктом 1 постанови КМУ №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 103) пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

З системного аналізу викладеного вбачається, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку № 45.

Як встановлено судом першої інстанції пенсійним органом вчинено дії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, та проведено позивачу перерахунок пенсії.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 45 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не має.

Згідно з Порядком № 45 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від відповідного військового комісаріату, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення позивача, в тому числі складові грошового забезпечення, передбачена додатком 2 Порядку № 45.

В матеріалах справи відсутні докази про надходження до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві довідки про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавку за службу в умовах режимних обмежень, надбавку за особливості проходження військової служби, премію).

За таких підстав у пенсійного органу не було правових підстав для проведення перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, оскільки останні не увійшли до довідки, яка стала підставою для проведення перерахунку пенсії.

До апеляційної скарги позивачем додано довідки про грошове забезпечення, проте вони датовані 2008 та 2012 роками, тоді як перерахунок проводився з 01.01.2018 року.

Із довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії у порядку, визначеному рішенням КМ України від 20 березня 2018 року (а.с.58) убачається, що до складу грошового забезпечення позивача для проведення перерахунку увійшли наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу без врахування положень Порядку № 45 та Постанови КМУ № 103.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про правомірність дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві діяло у відповідності до законодавства, чинного на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме: Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб від 21 лютого 2018 року № 103, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 103), а тому в цій частині вірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.

Щодо доводів позивача про протиправність поетапної виплати підвищення до пенсії.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ в редакції, чинній станом на 01 січня 2017 року, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14. Вказана постанова набрала чинності з 1 березня 2018 року.

Пунктом 1 постанови КМУ №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704.

Пунктом 2 постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:

з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Таким чином, збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього військовослужбовця на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року.

Отже, в силу приписів статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ та пункту 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року. При цьому Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним шляхом прийняття Порядку № 45.

Як вбачається зі змісту пунктів 1,2 постанови КМУ № 103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку. Крім того, вказаними пунктами постанови Кабінет Міністрів України фактично зменшено розмір доплат до пенсій за результатами перерахунку у 2018 та 2019 роках.

Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 про визнання постанови протиправною та нечинною в частині визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.

Суд зазначає, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови КМУ №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, передбачений у постанові КМУ № 45, не змінився у зв`язку з прийняттям постанови КМУ №103. Порядок № 45 в редакції до внесення змін постановою КМУ №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку № 45.

У зв`язку зі скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.

Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

У зв`язку з чим, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУкраїни) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.

Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року «Гайгузус проти Австрії», якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Окрім того, Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/3586/19, яке на даний час набрало законної сили відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року.

В оскаржуваному судовому рішенні суд зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням раніше виплачених сум з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 квітня 2018 року. Проте, суд не вказав з якого часу необхідно проводити такий перерахунок та виплату, а тому колегія суддів з урахуванням вищевикладених доводів вважає за необхідне змінити рішення суду, виклавши абзац четвертий резолютивної частини рішення наступного змісту: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії із урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 квітня 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року».

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року.

Згідно ст.ст. 315, 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або часткове і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року, виклавши абзац 4 резолютивної частини рішення наступного змісту:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 квітня 2018 року, починаючи з 05 березня 2019 року».

В решті рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач:Бужак Н.П.

Судді:Костюк Л.О.

Кобаль М.І.