Ухвала

від 18.08.2020 по справі 415/5014/20

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

415/5014/20

2-з/415/20/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2020 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Луньова Д.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс про захист прав споживача, шляхом визнання недійсним укладеного договору та стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про захист прав споживача, шляхом визнання недійсним укладеного договору та стягнення матеріальної шкоди.

Одночасно з позовною заявою до суду ОСОБА_1 надав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти що містятся на розрахункових рахунках належних Товариству з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс в межах суми стягнення, яка становить 166 330 грн. до винесення рішення по суті та набрання ним законної сили.

Предметом спору став укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс попередній договір купівлі - продажу транспортного засобу марки Renault Logan 2018 року випуску. ОСОБА_1 перерахував грошові кошти на рахунок відповідача у сумі 158 330 грн. В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що відповідач від виконання умов договору ухиляється. У зв`язку з вищезазначеним просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти належні товариству з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс в розмірі 166 330 грн. з урахуванням супутніх витрат.

Заява про забезпечення позову подана разом з позовом про захист прав споживача, шляхом визнання недійсним укладеного договору та стягнення матеріальної шкоди (справа № 415/5014/20, провадження № 2/415/1257/20).

Провадження у зазначеній справі наразі не відкрито.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями, заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Луньовій Д.Ю.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У відповідності до роз`яснення наданого Пленумом Верховного Суду України в п. 1 постанови Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Як визначив у п. 4 зазначеної вище постанови Пленум Верховного Суду України, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Пунктом 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в Постанові від 17 січня 2019 року у цивільній справі № 640/10807/18, провадження №61-46004св18, вказано що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, заявленим позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті, щоб вжиті заходи не перешкоджали господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

За таких обставин, суд вважає, що у справі містяться обставини які свідчать про наявність спору між сторонами, невжиття заходів по забезпеченню позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення, тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на грошові кошти належні Товариству з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс в розмірі, що відповідає розміру завданої матеріальної шкоди (ціни позову), а саме: 166 330, 00 гривень до винесення рішення по суті та набрання ним законної сили.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-153,258,260,353-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс про захист прав споживача, шляхом визнання недійсним укладеного договору та стягнення матеріальної шкоди про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт грошові кошти, що містяться на розрахункових рахунках, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. № 7, офіс № 1, код ЄДРПОУ 43521431) в межах суми стягнення, яка становить 166 330, 00 гривень, до винесення рішення по суті та набрання ним законної сили.

Вид забезпечення позову може бути замінений, або заходи забезпечення позову можуть бути скасовані в порядку, передбаченому ст.ст.156,158 ЦПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.

Копії цієї ухвали направити на адресу Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - для виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку передбаченому ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду, з врахуванням вимог п. 15.5) Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Д.Ю. Луньова