Рішення

від 12.02.2021 по справі 415/5014/20

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

415/5014/20

2/415/476/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Павлова О.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс (місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. № 7, оф. № 1, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 43521431) про захист прав споживача шляхом визнання недійсним укладеного договору та стягнення матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс , в якому просив визнати недійсним Договір № 1203-32 від 18 липня 2020 року купівлі-продажу транспортного засобу марки Renault Logan 2018 року випуску, укладений між сторонами та стягнути з відповідача на користь позивача 166 330 грн. матеріальної шкоди.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 15 липня 2020 року він, маючи намір придбати автомобіль, знайшов на інтернет-сайті Автобазар оголошення про продаж автомобіля марки Renault Logan 2017 року випуску. Зв`язавшись з продавцем йому було запропоновано приїхати до м. Харкова для укладення договору купівлі-продажу. Автомобіль також знаходився в м. Харкові зі слів менеджера. 18 липня 2020 року позивач уклав з ТОВ Спец Автосервіс попередній договір № 1203-32, за умовами якого покупець, на підтвердження дійсних намірів сторін на укладення Основного договору до моменту його укладення повинен був внести грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача в розмірі 158 330. Зазначені грошові кошти в розмірі 158 330 грн. та 1000 грн. (комісії) позивач сплатив 18 липня 2020 року. Також позивач сплатив відповідачу грошову суму в розмірі 5 500 грн. для реєстрації автомобіля в сервісному центрі МВС.

Після сплати вказаних коштів відповідач ухилився від укладення Основного договору, автомобіль не передав. На його вимоги щодо виконання взятих на себе зобов`язань відповідач не відреагував і кошти, внесені ним за попереднім договором, не повернув. Позивач посилаючись на положення Закону України Про захист прав споживачів звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, посилаючись на здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності.

Ухвалою від 28 серпня 2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено проводити розгляд справи без виклику сторін.

Сторони, будучи повідомленими про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Заяв про розгляд справи з викликом сторін або відкладення розгляду справи сторонами не надано.

24 листопада 2020 року позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позовну заяву суду не надав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

З урахуванням положень ст. ст. 223, 280 ЦПК України та позиції позивача щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

18 липня 2020 року між ТОВ Спец Автосервіс в особі директора Музиченко О.В. та позивачем укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1203-32, за умовами якого предметом договору виступає автомобіль марки Renault , модель Logan , 2018 року випуску, інші характеристики: Kllja 3589 gk335743, який продавець зобов`язується придбати у третіх осіб для відчуження покупцеві за основним договором (а.с. 10).

Зміст попереднього договору зводиться до укладання основного договору, який згідно з пунктом 1.4 укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти основний договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Згідно пункту 1.6 вказаного договору сторони зобов`язуються укласти основний договір 18 липня 2020 року за умови повного виконання п. 2.1 договору (внесення Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця коштів в розмірі 158 330,00 грн. в якості авансу за Основним договором). Якщо на зазначену дату майно погоджене сторонами в п. 1.2 не буде придбано Продавцем з метою його відчудження Покупцеві, то Сторони визначили, що Основний договір буде укладено не пізніше ніж на п`ятий робочий день після придбання Продавцем майна, про що останній зобов`язується повідомити Покупця у письмовому вигляді із зазначенням конкретної дати, часу та місця укладення Основного договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення Основного договору сторони визначили 18 липня 2020 року

Пунктом 1.9 попереднього договору встановлено, що у разі не укладення сторонами у визначений термін основного договору, попередній договір і передбачені ним зобов`язання втрачають чинність у день, коли мав бути укладений Основний договір, якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Як свідчить надана позивачем квитанція № 7 від 18 липня 2020 року, позивачем сплачено відповідачу 159 330,00 грн. згідно попереднього договору купівлі-продажу автомобіля № 1203-32 від 18 липня 2020 року (а.с. 14).

Відповідно до листів ТОВ Спец Автосервіс № 01 від 18 липня 2020 року та № 02 від 20 липня 2020 року затримка придбання автомобіля мала місце у постачальника. В разі прийняття позивачем рішення про розірвання договору, йому запропоновано звернутись із відповідною заявою за поштовою адресою ТОВ Спец Автосервіс (а.с. 15, 22).

24 липня 2020 року позивачем на адресу відповідача направлено заяву про розірвання договору купівлі-продажу транспортного засобу за № 1203-32 від 18 липня 2020 року та повернути сплачені грошові кошти в розмірі 164 830,00 грн., яка отримана відповідачем 29 липня 2020 року (а.с. 19).

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Зі змісту договору від 18 листопада 2020 року вбачається, що між сторонами укладений саме попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту п. 1.6 попереднього договору вбачається, що сторони погодились укласти Основний договір 18 липня 2020 року, за умови внесення авансового платежу. Вказана умова була виконана позивачем, що підтверджується квитанцією від 18 липня 2020 року про перерахунок авансового платежу на рахунок відповідача. Разом з тим, договором передбачено, що якщо станом на 18 липня 2020 року майно погоджене сторонами не буде придбано то сторони визначили, що Основний договір буде укладено не пізніше ніж на п`ятий робочий день після придбання майна. В такому випадку кінцевим строком укладення Основного договору сторони погодили - 18 липня 2020 року.

З матеріалів справи вбачається, що у встановлений у попередньому договорі строк, сторони основний договір так і не уклали, жодних повідомлень від відповідача про придбання чи не придбання транспортного засобу для його наступної передачі позивачу на адресу позивача не надходило, пропозиції про укладення основного договору сторонами не направлялись.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вказані обставини у своїй сукупності свідчать про ухилення відповідача від виконання умов попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу від 18 липня 2020 року та відсутність у нього дійсного наміру на укладення основного договору.

Разом з тим, відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону України Про захист прав споживачів продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору та інші.

Згідно з ч. 4-5 ст. 18 вказаного Закону, перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Аналізуючи положення оспорюваного попереднього договору, беручи до уваги те, що п. 1.5 попереднього договору містить нечіткі умови щодо строку укладення основного договору, попередній договір не містить положень щодо відповідальності продавця у разі не виконання положень договору щодо строку придбання майна, визначеного договором та щодо обов`язку укласти основний договір, встановлює жорсткий обов`язок споживача щодо внесення платежу визначеного п. 2.1. попереднього договору, тоді як момент укладення основного договору обумовлений лише власним розсудом виконавця ( …основний договір буде укладено на 5 день після придбання продавцем майна… ), суд, враховуючи положення споживача, як менш захищеної сторони договору, існуючий дисбаланс прав та обов`язків визначених попереднім договором на шкоду споживачу, вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити, визнавши недійсним вказаний попередній договір.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до ч. 2 даної статті положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З приписів ч. 2 ст. 1214 ЦК України випливає, що норми ст. 1212 ЦК України повною мірою стосуються і випадків безпідставного набуття або збереження грошових коштів.

Оскільки, суд дійшов висновку про недійсність попереднього договору, при цьому на його виконання позивачем передано відповідачу кошти в розмірі 158 330 грн. - авансовий платіж, 5 500 - кошти сплачені ОСОБА_1 для реєстрації автомобіля в сервісному центрі (а.с. 16), що доведено в судовому засіданні, суд вважає за необхідне стягнути вказану грошову суму з відповідача на користь ОСОБА_1 .

Щодо стягнення з відповідача 1 500 грн. в рахунок оплати проїзду з м. Лисичанська до м. Харкова, то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки на підтвердження вказаних витрат позивач не надав належних та допустимих доказів.

Щодо стягнення з відповідача комісії банку за переведення авансового платежу на рахунок відповідача, суд зазначає, що правовідносини з утримання банком комісії при здійсненні зарахування на картковий рахунок носять договірний характер між ОСОБА_1 та установою банку, а тому вимоги про стягнення з відповідача комісії в розмірі 1 000 грн., задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат в порядку ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне покласти їх на відповідача і, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 215, 216, 526, 527, 530, 626, 627, 655, 656 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 18, 19 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст. 4, 1-13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс (місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. № 7, оф. № 1, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 43521431) про захист прав споживача шляхом визнання недійсним укладеного договору та стягнення матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1203-32 від 18 липня 2020 року укладений між ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс (місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. № 7, оф. № 1, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 43521431).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс (місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. № 7, оф. № 1, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 43521431) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 163 830 грн. (сто шістдесят три тисячі вісімсот тридцять гривень), в рахунок відшкодування коштів, наданих на виконання недійсного правочину.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спец Автосервіс (місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. № 7, оф. № 1, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 43521431) на користь держави судовий збір у розмірі 1 663,30 (одна тисяча шістсот шістдесят три грн. 30 коп.).

Відповідно до ст. 284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Д.Ю. Луньова