Ухвала

від 25.08.2020 по справі 554/7777/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 25.08.2020 Справа № 554/7777/20

Провадження №2/554/2229/2020

У Х В А Л А

іменем України

про передачу справи на розгляд іншому суду

25 серпня 2020 року суддя Октябрського районного суду м.Полтави Андрієнко Г.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави із позовною заявою, у якій просить визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, які видані приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В.В., зокрема, щодо наступного майна: квартири АДРЕСА_1 ; земельної ділянки кадастровий номер 5323281001:01:008:0006 площею 0,25 га, розташованої за адресою: с.Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; земельної ділянки номер 5323281001:01:008:0007 площею 0,0798 га, розташованої за адресою: с.Великі Сорочинці, Миргородського району, Полтавської області, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; земельної ділянки кадастровий номер 5323281000:00:001:0236 площею 3,1 га, розташованої на території В.Сорочинської сільської ради, Миргородського району, Полтавської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельної ділянки кадастровий номер 5323281000:00:008:0095 площею 1,1304 га, розташованої на території В.Сорочинської сільської ради Миргородського району, Полтавської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; гараж номер НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі Восход , що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Шилівська, 36 а , майданчик 2, сектор 7; гараж номер НОМЕР_2 , ряд НОМЕР_3 в автогаражному кооперативі Супутник , що знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Фрунзе, 152 а ; транспортний засіб типу легковий седан, марки ВАЗ 2106, шасі № НОМЕР_4 , 1991 року випуску згідно з наведеним у позові переліком таких свідоцтв; судові витрати покласти на відповідачів.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суддею встановлено, що позовна заява подана з порушенням правил підсудності, а тому цивільну справу потрібно передати за підсудністю до іншого суду з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При зверненні до суду з позовною заявою позивач, серед іншого, посилається на норми статті 27 ЦПК України, тобто керується загальними правилами підсудності.

Однак, як вбачається із суті спору, позивач просить визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину, які безпосередньо стосуються нерухомого майна.

Так, за загальним правилом, визначеним ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Однак, відповідно до вимог ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як вбачається, місцем проживання відповідачів ОСОБА_2 у позові зазначено за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 - за адресою: АДРЕСА_3 , тобто в межах Київського району м.Полтави, а також відповідача ОСОБА_4 - за адресою: АДРЕСА_4 , що є територією Подільського району м.Полтави.

Разом із тим, у позовній заяві вказано, що частина спадкового нерухомого майна також знаходиться за вказаною вище адресою, а саме в межах Київського району м.Полтави, оскільки позивач просить визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зокрема, на таке нерухоме майно як квартиру АДРЕСА_1 . Натомість, інші об`єкти нерухомого майна, які зазначені у спірних свідоцтвах, знаходяться в межах Подільського району м.Полтави, а також Миргородського району Полтавської області.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пунктах 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Крім того, відповідно до статті 66 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Тобто, виключна підсудність (юрисдикція), правила застосування якої визначено у положеннях статті 30 ЦПК України, полягає у поданні позову, який стосується нерухомого майна за місцем його розташування, що також стосується і тих справ, за результатами розгляду яких у позивача може виникнути речове право на нерухоме майно.

Беручи до уваги обставини спору, зазначені позивачем у позові, суд вважає, що спір виник саме з приводу нерухомого майна, тобто такого спору, за результатами розгляду якого позивач, у разі задоволення його вимог, має намір поставити питання про набуття речового права на нерухоме майно.

Так, за змістом позовної заяви слідує, що за цим та іншим спадковим рухомим та нерухомим майном позивачем раніше вже подавався інший позов до цього ж суду про визнання договору дарування та заповіту недійсними, і за наслідками розгляду Полтавським апеляційним судом винесено відповідну постанову від 05 серпня 2020 року. Але для виконання у повній мірі судового рішення з метою успадкування майна спадкодавця, позивач вважає визнати недійсними відповідні свідоцтва про право на спадщину.

Але, враховуючи імперативний характер правил виключної підсудності, при цьому, тлумачення положення ч.1 ст.30 ЦПК України свідчить про те, що правила виключної підсудності застосовуються до будь-яких позовів пов`язаних з правом особи на нерухоме майно (виникненням, зміною, припиненням), суд робить висновок про помилкове визначення підсудності позивачем конкретно у даній справі, при зверненні з позовом до Октябрського районного суду м.Полтави.

Між тим, не підлягають застосуванню положення ч.8 ст.30 ЦПК України, оскільки спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, основна частина з якого знаходиться в Київському районі м.Полтави, а спір щодо визнання нечинними нотаріальних дій нотаріуса щодо оформлення свідоцтв на спадщину за заповітом в частині оформлення у власність спірного нерухомого майна є похідним від спору про виключну підсудність.

Таким чином, враховуючи, що позов безпосередньо стосується спадкового нерухомого майна та належить до виключної підсудності іншого суду, а тому за правилами ч.1 ст.30 ЦПК України повинен пред`являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна або основної його частини.

Як вбачається із позовної заяви та підтверджено матеріалами справи, основна частина спірного майна, про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину щодо якого просить позивач, знаходиться у Київському районі м.Полтави.

Крім того, згідно матеріалів позову відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також зареєстровані за адресами, що територіально відносяться до Київського району м.Полтави.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що нерухоме майно на території Шевченківського району м.Полтави не знаходиться, жодних доказів перебування такого майна на території юрисдикції цього суду не надано, а тому дана цивільна справа не підсудна Октябрському районному суду м.Полтави.

За правилами п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.1 ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Таким чином, суддя дійшов до висновку, що дану цивільну справу необхідно передати за підсудністю до Київського районного суду м.Полтави за місцезнаходженням майна або основної його частини відповідно до вимог ч.1 ст.30 ЦПК України, з огляду на встановлену чинним процесуальним законодавством виключну підсудність, та враховуючи те, що згідно з ч.1 ст.378 ЦПК України порушення правил підсудності є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.30, п.1 ч.1 ст.31, ст.32, 260, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом передати на розгляд Київського районного суду м.Полтави (адреса: Хорольський провулок, буд.6 м.Полтава, 36000) - за підсудністю.

Передачу справи на розгляд Київського районного суду м.Полтави здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Копію ухвали суду надіслати позивачу.

Суддя Г.В. Андрієнко