Ухвала

від 25.08.2020 по справі 554/7425/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

25 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 554/7425/18

провадження № 61-12330ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Полтава Транс Авто (далі - ТОВ Полтава Транс Авто ), третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Полтава Транс Авто , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду, завдану йому, як власнику автомобіля марки Volkswagen Golf , державний номерний знак НОМЕР_1 , його працівником ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових обов`язків водія, у розмірі 155 898 грн 99 коп., яка складається з: 76 687 грн 63 коп. - майнових збитків; 75 092 грн 96 коп. - витрат на ремонтно-відновлювані роботи пошкодженого автомобіля; 4 118 грн 40 коп. - вартості експертного автотоварознавчого дослідження.

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Полтава Транс Авто на користь ОСОБА_1 76 687 грн 63 коп. майнового збитку, спричиненого внаслідок пошкодження автомобіля, з урахуванням втрати товарної вартості, та 4 118 грн 40 коп. за проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Полтава Транс Авто задоволено.

Заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з заявою про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви зазначав , що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції він не звертався до приватного акціонерного товариства Страхова компанія Брокбізнес (далі - ПрАТ СК Брокбізнес ) та приватного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка (далі - ПрАТ СК Уніка ) із заявами про страхове відшкодування, оскільки було чинним заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2019 року. Проте, після звернення, листом від 23 січня 2020 року ПрАТ СК Брокбізнес відмовило йому у виплаті страхового відшкодування, пославшись на неподання ним у строк до 15 травня 2019 року заяви про страхове відшкодування, а ПрАТ СК Уніка листом від 20березня 2020 року відмовило йому у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з відсутністю правових підстав вважати його потерпілою стороною у дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП ), що унеможливлює відшкодування страховиками завданої йому майнової шкоди.

На думку заявника , неможливість відшкодування страховиками завданої йому внаслідок ДТП майнової шкоди є істотною обставиною, яка не була встановлена судом апеляційної інстанції та не могла бути відома йому на час розгляду справи.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року відмовлено.

Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, виходив з того, що вказана заявником обставина не є нововиявленою, а є фактично обставиною, яка могла бути встановлена при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи.

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2020 року.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, вказуючи на те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає фактичним обставинам справи, висновок суду про відсутність підстав для задоволення його заяви є передчасним, таким, що винесений за формальними ознаками.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Аналіз указаної норми свідчить про те, що перегляду підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими рішення було змінено або ухвалено нове рішення.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених відповідно до частини другої статті 423 ЦПК України, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

Задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК України порушує принцип правової визначеності та право на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

При розгляді справи та ухваленні постанови від 12 листопада 2019 року апеляційним судом встановлено, що належні відповідачу - ТОВ Полтава Транс Авто транспортні засоби - автомобіль марки DAF95XF , державний номерний знак НОМЕР_2 та напівпричіп марки GROENEWEGEN DRO-12-27 , державний номерний знак НОМЕР_3 на час заподіяння збитків позивачеві внаслідок ДТП 15 травня 2018 року були забезпечені договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними із ПрАТ СК Уніка (поліси № АК/8058159 від 14 листопада 2017 року та № АК/8606440 від 15 березня 2018 року відповідно).

За умовами укладених договорів страхування цивільно-правової відповідальності ПрАТ СК Уніка взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником - ТОВ Полтава Транс Авто іншій особі внаслідок експлуатації забезпечених транспортних засобів в межах страхової суми (ліміту відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, - по 100 тис. грн на одного потерпілого.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, несе зобов`язання по відшкодуванню завданої нею шкоди лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) - в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечило б меті здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності - забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 вказаних висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та критеріям, визначеним чинним законодавством, не відповідають.

Практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі PRAVEDNAYA v. RUSSIA № 69529/01, § 27, 28, від 18 листопада 2004 року).

Заявником не доведено наявність перешкод для звернення до страховика заподіювача шкоди для отримання страхового відшкодування на час розгляду справи в суді, а лист ПрАТ СК Уніка № 1547 від 20 березня 2020 року, яким ОСОБА_1 повідомлено про відсутність у страховика будь-яких документів, що встановлюють факт вини водія забезпеченого транспортного засобу марки DAF95XF , державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 , як підстави цивільно-правової відповідальності та виплати страхового відшкодування, не звільняє потерпілого від виконання своїх обов`язків, визначених Законом, та не позбавляє права у разі незгоди з рішенням страховика оскаржити його в судовому порядку (статті 33, 331, 35 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Крім того, апеляційним судом встановлено, що не стосується предмета доказування по справі та не є нововиявленою обставиною у розумінні статей 77, 423 ЦПК України й відмова у виплаті страхового відшкодування страховиком цивільно-правової відповідальності водія автомобіля марки Volkswagen Golf , державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 - ПрАТ СК Брокбізнес , на яку безпідставно посилався заявник.

Таким чином, апеляційний суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що вказана заявником обставина не є нововиявленою, а є фактично обставиною, яку могла бути встановлена при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи .

Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2020 року .

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвал, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Керуючись частинами четвертою, п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 липня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року за нововиявленими обставинами в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Полтава Транс Авто , третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування збитків відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов