Ухвала

від 25.08.2020 по справі 326/1063/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 326/1063/20

Провадження № 2/326/304/2020

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 серпня 2020 року м. Приморськ

Суддя Приморського районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (в особі представника - адвоката Амельченка М.Д.) звернулися до суду з позовом, в якому просять: 1) визнати особистою приватною власністю ОСОБА_4 , придбане за час шлюбу з ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,0989 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним на Ѕ земельної ділянки площею 0,0989 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а також на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Така ж позиція зазначена в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відтак зазначена норма визнає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнання права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Норма ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі у судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

У заявлених вимогах позивачами невірно визначено спосіб захисту.

Крім того, з позовом про поділ майна подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звертаються діти ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Також, фактично з позовних вимог вбачається спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження. Позивачами заявлено вимогу про встановлення факту того, що нерухоме майно є особистою приватною власністю ОСОБА_4 .Отже оскільки присутній спір про право, суд не може встановити факт, що має юридичне значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України зазначено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Позивачами зазначена ціна позову 84 000 грн., яка не зрозуміло яким чином була визначена, оскільки документальних підтверджень дійсної вартості спірного майна на час подання позовної заяви до суду не надано.

Відповідно до Закону України Про судовий збір встановлена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачами додано до позовної заяви квитанції про сплату судового збору в розмірі 2000 грн. Оскільки позивачами не надано документальних підтверджень дійсної вартості майна, відносно якого виник спір, суд позбавлений можливості перевірити правильність та достатність сплати судового збору. Тому позивачам слід додати до позовної заяви документальні докази вартості майна (звіти про ринкову його оцінку чи інше), визначити правильну ціну позову та у разі необхідності доплатити судовий збір.

Згідно відповіді Приморської міської ради Запорізької області від 19.08.2020 відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться знятим з реєстрації місця проживання за рішенням суду від 01.11.2017 з адреси: АДРЕСА_3 з 06.03.2018, в той час як в позовній заяві вказана його адреса: АДРЕСА_4 .

Враховуючи вказане, позивачам необхідно в позовній заяві вказати вірну адресу проживання відповідача чи останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу , сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ч. 1 ст. 185, ст.ст. 258, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль , ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху та надати строк позивачам для усунення вказаних недоліків позову в 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачам, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Копію ухвали надіслати позивачам.

Оскарженню ухвала не підлягає.

Суддя: Д.О. Каряка

Згідно з оригіналом: суддя Д.О. Каряка

25.08.2020