Ухвала від 25.08.2020 по справі 906/33/20

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" серпня 2020 р. Справа № 906/33/20.

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Давидюка В.К., розглянувши заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро"

до Фізичної особи - підприємця Котелянця Володимира Івановича

про стягнення 122589,09 грн

за участю представників сторін:

від стягувача: не з`явився;

від боржника: Дорогань О.М. - довіреність від 21.08.2020;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.03.2020 позов задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Котелянця Володимира Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест Агро" 88611,25 грн основного боргу; 7304,97 грн 3% річних; 6672,87 грн інфляційних втрат; 2102,00 грн судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 рішення Господарського суду Житомирської області від 16.03.2020 залишено без змін.

На виконання вказаного рішення видано наказ №906/33/20 від 13.07.2020.

04.08.2020 від Фізичної особи-підприємця Котелянця Володимира Івановича надійшла заява про визнання наказу Господарського суду Житомирської області від 13.07.2020 у справі №906/33/20 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 13.08.2020 розгляд заяви відкладено на 25.08.2020.

21.08.2020 боржник надіслав до суду письмові пояснення, в яких вказано, що посилання ТОВ "Гор.Інвест.Агро" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2018 у справі №906/584/17 не впливає на результат розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №906/33/20.

25.08.2020 ТОВ "Гор.Інвест Агро" подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів, а саме: постанови про відкриття виконавчого провадження №62684936 від 29.07.2020, постанови про арешт коштів боржника від 29.07.2020, постанови про арешт майна боржника від 29.07.2020.

Представник стягувача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник боржника в засіданні суду заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню підтримав з підстав, викладених у заяві з урахуванням письмових пояснень від 21.08.2020.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ФОП Котелянця В.І., суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а наказ ще не виконаний.

Обов`язок боржника може припинятися з підстав, передбачених законом. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу.

Заява про визнання наказу Господарського суду Житомирської області від 13.07.2020 у справі №906/33/20 таким, що не підлягає виконанню мотивована зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

За заявою ФОП Котелянця В.І про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2020 (а.с. 154-155), 09.07.2020 державний виконавець Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Хмельницький Петраківська С.В. відкрила виконавче провадження №62510844 з виконанню наказу Господарського суду Житомирської області №906/584/17 від 20.11.2017 про стягнення з ТОВ "Гор.Інвест Агро" на користь ФОП Котелянця В.І. 160000,00 грн боргу; 4287,00 грн 3% річних; 28493,15 грн пені; 19067,43 грн інфляційних нарахувань; 3177,71 грн судового збору (а.с.156-159).

Водночас 29.07.2020 приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Є.О. відкрила виконавче провадження №62684936 з виконанню наказу Господарського суду Житомирської області №906/33/20 від 13.07.2020 про стягнення з ФОП Котелянця В.І. на користь ТОВ "Гор.Інвест Агро" 124691,09 грн заборгованості, до якої включено 88611,25 грн основного боргу, 7304,97 грн 3% річних, 26672,87 грн інфляційних втрат, 2102,00 грн судового збору (а.с. 142-143).

29.07.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника №62684936 (а.с. 146-147) та постанову про арешт майна боржника №62684936 (а.с.148-149).

08.07.2020 ФОП Котелянць В.І. направив на адресу ТОВ "Гор.Інвест Агро" заяву-повідомлення про зарахування однорідних вимог на суму 124691,09 грн, строк виконання яких настав (а.с.135-141). На момент направлення заяви-повідомлення про зарахування однорідних вимог на суму 124691,09 грн, ТОВ "Гор.Інвест Агро" не виконало наказ Господарського суду Житомирської області від 20.11.2017 у справі №906/584/17, що підтверджується інформацією про виконавче провадження, сума звернення стягнення становить 215025,29 грн.

10.08.2020 ТОВ "Гор.Інвест Агро" надіслало ФОП Котелянцю В.І. заперечення на заяву-повідомлення про зарахування однорідних вимог (а.с. 168-169), в яких товариство зазначає, що на підставі ст. 601 ЦК України можуть бути зараховані як зустрічні лише основні зобов`язання, а не стягнення 3% річних, інфляційних та пені. Разом з тим, чинним законодавством не передбачено зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинене на стадії виконання судового рішення.

Згідно з ч.3 ст. 203 ГК України, господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однією із сторін, згідно з вимогами ст.601 ЦК України.

Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двостороніх правовідносин.

Зарахування в силу ст. 601 ЦК України, можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто одночасна участь сторін у двох зобов`язаннях і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі); настання строку виконання зобов`язання або визначення строку моментом запитання, або щоб термін виконання не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент; ясність вимог - відсутність спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання; звернення з заявою однієї сторони до іншої. Основною умовою для можливості припинення зобов`язання шляхом зустрічного зарахування є дійсність та безспірність вимог, тобто такі вимоги повинні існувати на момент зарахування та між сторонами не має бути спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання та розміру.

Отже, зарахування можливе за наявності зустрічності вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні та однорідності вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

Грошові кошти мають розглядатися як однорідні у силу недиференційованості грошей як предмета виконання зобов`язань. Гроші як предмет задоволення майнової вимоги мають ознаку замінності, еквівалентності та інші властивості, що дозволяють проводити обмін та інші операції з грошима. Отже, вимога про сплату грошей за загальним правилом є однорідною із іншою вимогою про сплату грошей. Якщо зобов`язання, які виникли між сторонами за укладеними договорами є грошовими, то вони є однорідними.

Водночас важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань.

Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24.01.2018 у справі №908/3039/16, від 05.04.2018 у справі №910/13205/17, від 25.04.2018 у справі №910/6781/17, від 25.07.2018 у справі № 916/4933/15, від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 13.11.2018 у справі №914/163/14, від 02.04.2019 у справі № 918/539/18.

Представник ТОВ "Гор. Інвест. Агро" заперечуючи щодо заяви про зарахування, вказував, що відповідно до ст. 601 ЦК України можуть бути зараховані лише основні зобов`язання, а не стягнення інфляційних, 3% річних та пені, посилаючись на п. 1.14. постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", якою роз`яснено, що вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України.

Відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

З аналізу положень ст.203 ГК України та ст. 601 ЦК України можна зробити висновок, що метою вказаних норм є:

1. уникнення зайвого та непотрібного перерахування чи передачі сторонами одна одній та повернення в зворотному напрямку тієї частини однорідних зустрічних основних зобов`язань, які однакові за розміром для обох сторін, а, отже, можуть бути зараховані, що відповідатиме принципу розумності.

2. уникнення ситуації, коли одна сторона добросовісно повністю виконає своє зустрічне однорідне основне зобов`язання, а інша, внаслідок власної недобросовісної поведінки або з інших підстав, своє зобов`язання не виконає, що дозволить добросовісній стороні зменшити свої втрати (або взагалі їх уникнути) на ту частину основного зобов`язання, яку можна зарахувати, що відповідатиме принципам справедливості та добросовісності.

Основне зобов`язання, як правило, має ясний та безспірний характер, оскільки зазвичай підтверджується первинними документами, підписаними обома сторонами.

Крім того, строк виконання основного зобов`язання детально регламентований ст.530 ЦК України.

В п. 1.14. постанови пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" містяться такі роз`яснення, з огляду на те, що пеню та штраф, наприклад, суд може зменшити на підставі ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України, або між сторонами може виникнути спір щодо застосування ч.6 ст.232 ГК України при нарахуванні пені, або наявні заперечення щодо правильності визначення періодів відповідних нарахувань.

Незважаючи на те, що формально зараховані як зустрічні, можуть бути лише саме основні зобов`язання, проте за аналогією ст.203 ГК України, ст.601 ЦК України задля досягнення тієї ж мети, на яку направлені вказані статті, та з урахуванням наведених засад цивільного законодавства, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, може мати місце зарахування і вимог про сплату штрафних санкцій та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у випадку, якщо у кожної із сторін наявне судове рішення, яке набрало законної сили, про стягнення таких вимог, оскільки в такому випадку чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони повинна сплатити одна одній по таким вимогам, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, яке з моменту набрання такими судовими рішеннями законної сили, відповідно до п.9 ч.3 ст.129 та ч.1 ст.129-1 Конституції України, підлягають обов`язковому виконанню. Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18.

Водночас варто зазначити про те, що у випадку визнання наказу №906/33/20 від 13.07.2020 таким, що не підлягає виконанню з підстав зарахування однорідних вимог, то фактично обов`язок ФОП Котелянця В.І. до ТОВ "Гор.Інвест Агро" стосовно сплати коштів в сумі 124691,09 грн за вказаним виконавчим документом буде відсутній, а виконавче провадження, згідно з п. 5 ч. 1 до ст. 39 та абзацу 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", підлягатиме закінченню та не може бути розпочато знову. Однак розмір заборгованості за наказом №906/584/17 про стягнення з ТОВ "Гор.Інвест Агро" на користь ФОП Котелянця В.І. залишиться незмінним, оскільки в даному випадку суд, розглядаючи заяву в межах виконавчого провадження №62684936, не має юридичного відношення до виконавчого провадження №62510844, в межах якого здійснюється стягнення на користь ФОП Котелянця В.І.

Відповідно до програми "Діловодство спеціалізованого суду", у справі №906/584/17 ФОП Котелянець В.І як стягувач не направляв на розгляд суду заяву про визнання наказу Господарського суду Житомирської області №906/584/17 від 20.11.2017 на загальну суму 215025,29 грн таким, що не підлягає виконанню в частині заяви про зарахування зустрічних позовних вимог в розмірі 124691,09 грн, тому з метою забезпечення балансу справедливості та добросовісності, а також судового захисту цивільного права та інтересу, суд відмовляє в задоволенні заяви боржника про визнання наказу Господарського суду Житомирської області від 13.07.2020 у справі №906/33/20 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 328 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Котелянця Володимира Івановича про визнання наказу Господарського суду Житомирської області від 13.07.2020 у справі №906/33/20 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту оголошення та підлягає апеляційному оскарженню протягом десяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції або до апеляційного суду через відповідний місцевий суд, згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено:28.08.20

Суддя Давидюк В.К.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.)