Постанова

від 30.08.2007 по справі 7/654

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/654

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

30 серпня 2007 р.                                                                                   № 7/654  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:Грека Б.М.,

суддів:Жаботіної Г.В.,Рибака В.В.,

                                      за участю представників сторін:

від позивача –Криштопа А.А.;

від відповідача –Нестеришин Т.С.;

розглянувши  матеріали касаційної  скарги  

ВАТ "Київський мотоциклетний завод"

на  постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.04.2007р.

у справі№7/654 господарського суду м. Києва

за позовомТОВ "ІнвестТехноПром"

доВАТ "Київський мотоциклетний завод"

простягнення 48 276, 11 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Інвест Техно Пром” звернулось з позовом до ВАТ “Київський мотоциклетний завод” про стягнення 48276,11 грн. збитків.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.11.2006 у справі                    № 7/654 позивачу в позові відмовлено з підстав неналежного обгрунтування позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 зазначене судове рішення скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь  ТОВ “Інвест Техно Пром” 48276,11 грн. боргу та відповідні витрати по держмиту, інформаційно-технічному забезпеченні судового процесу.

Апеляційна інстанція відзначили неповне з'ясування господарським судом обставин справи, що стосуються наявності у відповідача обов'язку поставити товар  в рахунок попередньої оплати; визнала, що така поставка при невизначеності сторонами її терміну, повинна бути здійсненою відповідачем в межах укладеного сторонами договору.

У поданій касаційній скарзі відповідач –Київський мотоциклетний завод просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 та залишити в силі рішення господарського суду м. Києва від 20.11.2006 з підстав, які викладені в скарзі.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи, що було також предметом дослідження при апеляційному провадженні у справі, підтверджується наступне.

27.08.2003 між ВАТ “Київський мотоциклетний завод” (завод) та ТОВ “Інвест Техно Пром” (фірма) був укладений договір № МЗ-258, відповідно з умовами якого завод надавав фірмі права генерального дистриб'ютора по реалізації заводом виключно фірмі продукції по спеціальним цінам, які обумовлені договором, з подальшою їх реалізацією іншим покупцям.

Сторони також погодили, що з боку фірми щомісячне замовлення на продукцію буде перевищувати 750 тис. грн., а ціна, асортимент, кількість, строки та порядок поставки будуть погоджуватись сторонами щомісячно у додаткових угодах.

Визначений сторонами порядок розрахунків передбачав 50% попередню оплату не пізніше 15 числа кожного місяця, а іншу частину платежу –не пізніше 5-ти днів з дня отримання продукції.

За умовами договору термін дії договору –до 31.12.2003 включно.

На виконання зазначеного договору ТОВ “Інвест Техно Пром” (позивач) за період з 28.08.2003 по 06.10.2003 перерахував відповідачеві (ВАТ “Київський мотоциклетний завод”) грошові кошти в сумі 891264,43 грн. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських  виписок та не заперечується відповідачем.

Разом з тим, з копій видаткових накладних, наданих на вимогу апеляційного господарського суду, вбачається, що відповідач поставив позивачу продукцію на загальну суму 842988,32 грн.

Таким чином різниця між сплаченими грошовими коштами та отримання позивачем товаром становить 48276,11 грн.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 4 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або Законом, зокрема, відшкодування збитків.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Поняття збитків визначено ч.2 ст. 22 ЦК України.

На підставі викладеного апеляційний господарський суд правомірно прийшов до висновку, що недопоставка відповідачем товару на суму    48276 грн. 11 коп. є реальними збитками позивача, які на підставі ч.3 ст. 612 ЦК України підлягають стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на відсутність з боку позивача відповідної вимоги щодо поставки товару і, як наслідок цього, відсутність обов'язку відповідача щодо такої поставки цим судом визнано таким, що не заслуговує на увагу.

При цьому судом враховувалось наступне.

Згідно із п.4.1 договору № МЗ-258 від 27.08.2003 ціна, асортимент, кількість, строки та порядок поставки продукції обумовлювався сторонами щомісячно у додаткових угодах. Проте докази укладання таких угод в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п.6.2 договору № МЗ-258 від 27.08.2003 він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2003 включно.

Оскільки передплата товару здійснювалась позивачем в період з серпня по жовтень 2003 р., тобто в межах дії договору, то і поставка всього передбаченого обсягу продукції повинна була бути здійснена відповідачем в строк до 31.12.2003 (навіть за відсутності відповідних вимог з боку позивача, тим більше, що переважна більшість продукції була поставлена позивачу при відсутності таких вимог).

Касаційна інстанція погоджується з даним висновком апеляційної інстанції.

Зазначене свідчить про повноту встановлення апеляційною інстанцією обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права, спростовує доводи касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 у справі № 7/654 –без зміни.

Головуючий, суддя                                                                   Б.Грек

Судді                                                                                                    Г.Жаботіна

                                                                                                    В.Рибак