Рішення

від 07.08.2020 по справі 911/72/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/72/20

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ", Дніпропетровська обл., м. Нікополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС", Київська обл., м. Вишневе

про стягнення 453 767 грн. 00 коп.

Представники сторін:

Позивача - Іванов Д.М.;

Відповідача - Буднік Л.М.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 453 767 грн. 00 коп. неустойки за неповернення майна по договору № 21/06 від 21.06.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повернув за актом приймання-передачі позивачу майно у звязку з закінченням строку дії договору, тому відповідно до п. 4.3. договору зберігач повинен виплатити поклажедавцеві неустойку в розмірі 0,5% від вартості майна.

Представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову, посилаючись на те, що зберігач повернув майно згідно акту приймання-передачі від 21.05.2019 року, який підписаний сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ та Товариством з обмеженою відповідальністю ВАРТІС було укладено договір про надання послуг зберігання майна № 21/06, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання протягом строку цього договору майно (надалі іменується майно ) і зобов`язується повернути його поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до п. 1.3. договору плата за зберігання Майна нараховується наступним чином: 22 (двадцяті, дві) грн.00 коп. з ПДВ за 1 (одну) тону майна за місяць зберігання. Останнього календарного дня місяця Зберігач надає Поклажодавцю акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). При цьому Сторони узгодили, що відповідно до договору розрахунковим періодом вважається календарний місяць, одиниця виміру - тонна розвантаженого Майна. При цьому у вартість зберігання входять послуги з розвантаження майна Поклажодавця при прийомці на зберігання та послуги з навантаження на автомобільний транспорт майна Поклажодавця при знятті такого майна зі зберігання.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність Майна з моменту передання Майна на зберігання і до моменту його повернення Поклажодавцеві за актом приймання - передачі. У випадку втрати (нестачі) або пошкодження Майна, яке передане на зберігання, або його частини, Зберігач повинен відшкодувати Поклажодацеві всі пов`язані з цим збитки.

На виконання умов договору 22 червня 2018 року у селищі міського типу Радушне Криворізького району між позивачем та відповідачем підписано акт прийому-передачі, згідно якого позивач (поклажодавець) передав, а відповідач (зберігач) прийняв металопрокат для зберігання, згідно опису майна: Лист горячекатаний 10x2000x6000 ст.09Г2С в кількості 21,800 тон (без зазначення в акті прийому-передачі вартості майна переданого на зберігання, а в акті зазначено тільки найменування марка сталі та кількість металопрокату у тонах).

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 ст.938 ЦК України передбачено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Відповідно до ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Частинами 1, 2 ст.623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Водночас, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно ч. 3 ст. 623 ЦК України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 225 ГК України сторони господарського зобов`язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов`язання чи строків порушення зобов`язання сторонами.

Відповідно до п. 4.3 договору у випадку неповернення майна поклажодавцеві за першою вимогою, зберігач повинен виплатити поклажодавцеві неустойку у розмірі 0,5 процентів від вартості майна, зазначеної в актах приймання-передачі, за кожний день затримки.

Згідно п. 6.2 договору строк його дії закінчується 31.12.2018 р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами передбачених Договором зобов`язань.

В обгрунтування предявленого позову позивач посилається на те, що відповідач ухилився від виконання зобов`язання, передбаченого у пункті 2.1.4 договору та не повернув за актом приймання-передачі позивачу (поклажодавцеві) майно у зв`язку з закінченням строку дії договору та усної вимоги позивача.

Таким чином, позивач (поклажодавець) був позбавлений виконати обов`язок, передбачений у пункті 3.1.2 договору, а саме забрати у відповідача (зберігач) майно до закінчення строку дії цього договору за актом приймання-передачі.

Згідно п.4.1.1 договору порушенням цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Станом на дату звернення з позовом до суду відповідач не повернув майно позивачу за актом приймання-передачі, починаючи від дати закінчення строку дії договору, ухиляючись від його повернення та від продовження строку дії договору.

Позивач просить стягнути з відповідача нейстойку в розмірі 0,5% виходячи із суми 501 400 грн. 00 коп. вартості майна, яке було придбано у ТОВ "Дмитрол" згідно видаткової накладної № 17 від 15.06.2018 року. В судовому засіданні позивач посилався на Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якій вказана вартість майна, яке придбано у ТОВ "Дмитрол".

Крім того, згідно повідомлення слідчого відділу Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області від 14.06.2019 № 48/8-І-436 за заявою ТОВ НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ в Єдиному реєстрі досудових розслідувань перебуває кримінальне провадження за №12019040230000978, фігурантом якого є матеріально відповідальні особи ТОВ ВАРТІС , які відповідали за відпуск переданого на зберігання по договору майна та передали третім особам майно, без відома позивача (поклажодавця).

Відповідач заперечив проти позову посилаючись на те, що враховуючи умови Договору зберігання та характеристику майна, що обраховується в тонах, Відповідач не мав можливості самостійно, без вказівок Позивача розпоряджатися цим майном. Виходячи з умов Договору, майно мало бути відвантажено на умовах самовивозу ТОВ НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ із складу Відповідача, оскільки жодних умов про доставку силами та за рахунок Відповідача договором не передбачено, натомість в п.1.3. Договору вказано, що у вартість зберігання (22,00грн. з ПДВ за тонну в місяць - 479,60 грн. з ПДВ) входять послуги з розвантаження майна при прийомці на зберігання та з навантаження на автомобільний транспорт майна при знятті зі зберігання.

Проте, після закінчення строку дії Договору до травня 2019 року Поклажодавцем не було вжито заходів в порядку п.3.1.2. та не надходило вимоги на адресу зберігача щодо повернення майна зі зберігання. Натомість ТОВ НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ продовжувало сплачувати ТОВ ВАРТІС кошти за послуги по зберіганню металопрокату.

Крім того, повернення майна за вимогою Поклажодавця відбулось за Актом приймання - передачі (повернення) від 21.05.2019 року до договору зберігання №21/06 від 21.06.2018року, згідно якого ТОВ НСУ-215 МЕХАНОМОНТАЖ , в особі директора Агризкової О.Д. прийняв, а ТОВ ВАРТІС , в особі директора Мазієнко О.М. повернув Лист гарячекатаний 10x2000x6000 ст. 09Г2С в кількості 21,800тн., копія якого додається до відзиву. Акт був підписаний та скріплений печатками сторін, що і є підтвердженням того, що Зберігач повернув майно згідно Договору №21/06 від 21.06.2018 року та виконав свої зобов`язання, а Поклажодавець таке майно прийняв без заперечень.

Також відповідач заперечує, оскільки сторонами досягнуто домовленості щодо обчислення неустойки виключно з вартості майна вказаного в акті, так як сторони не оцінили вартість майна в актах, тому неустойка нарахована безпідставно.

Щодо порушеної кримінальної справи, то відповідач зазначає, що згідно ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий ріг Кузнецова P.O. про надання тимчасового доступу до речей та документів від 22.06.2019року у справі №216/3697/19 вбачається, що у провадженні слідчого відділу Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровські області, перебувають матеріали досудового розслідування №12019040230000978 від 30.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, вчиненого невстановленими особами.

По вказаному провадженню ведеться досудове розслідування, однак Відповідач майно передав, що підтверджується первинним бухгалтерським документом (Актом), складеним сторонами відповідно до вимог ст. 9 ЗУ Про бухгалтерській облік та фінансову звітність . Відсутнє будь-яке рішення, вирок щодо визнання винним відносно посадових осіб Відповідача, який набрав законної сили, а тому доводи Позивача є безпідставним.

Таким чином відповідач виконав свої зобов`язання за договором в повному обсязі, а посилання позивача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначалось вище згідно акту приймання-передачі майна від 22.06.18 року в ньому відсутня будь-яка вартість, а зазначено тільки найменування, марка сталі та кількість у тоннах, тому невідомо з якої вартості (суми) позивач здійснював розрахунок та чому за період з 01.01.2019 року по 30.06.2019 року, так як згідно акту ним було отримано метал 21.05.2019 року. Крім того, не подано доказів звернення позивача до відповідача з вимогою повернути майно до закінчення дії договору.

За таких обставин суд не погоджується з позовними вимогами позивача, вважає їх необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню. Витрати по сплаті позову судовим збором підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 28.08.2020 року.

Суддя Л.Я. Мальована