Рішення

від 18.08.2020 по справі 917/595/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2020р. Справа № 917/595/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ореховської О.О., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Фізичної особи - підприємця Кротенко Олени Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРЕГОН ОЙЛ ТЕХНОЛОДЖІС ЮКРЕЙН" (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Вишнева, 11, офіс 409, код ЄДРПОУ 41948658; фактичне місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 27А)

про стягнення 108 170,90 грн.,

За участю представників:

від позивача - Ковтун О.П., посвідчення адвоката № 3551 від 21.07.2020р. , ордер серії ВІ № 1017733

від відповідача - Грицюк А.С., посвідчення адвоката № 2855 від 25.06.2019р.

В судовому засіданні 18.08.2020р. суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Кротенко Олена Михайлівна (далі - ФОП Кротенко О.М., позивач) звернулась до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 663/20 від 13.04.2020р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРЕГОН ОЙЛ ТЕХНОЛОДЖІС ЮКРЕЙН" (далі - ТОВ "ДРЕГОН ОЙЛ ТЕХНОЛОДЖІС ЮКРЕЙН", відповідач) про стягнення 108 170,90 грн., з яких: 107 606, 41 грн. збитків у вигляді компенсації за дострокову односторонню відмову від Договору про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. та 564, 49 грн. 3 % річних від простроченої суми.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Ореховській О.О.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.04.2020р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/595/20. Справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Також, зазначеною ухвалою суду було встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема, було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.06.2020 р. за ініціативою здійснено перехід у справі № 917/595/20 від спрощеного позовного провадження до розгляду зазначеної справи за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи постановлено розглядати зі стадії відкриття провадження у справі. Замінено судове засідання з розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 14.07.2020р..

Сторони у справі належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення - ухвали суду від 15.06.2020р.

Отже, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на односторонню відмову відповідача від Договору про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р., внаслідок чого позивач, на підставі умов Договору та приписів чинного законодавства України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача збитків у вигляді компенсації в сумі 107 606,41грн. та 564,49грн. 3% річних.

Відповідач у відзиві на позов (вх. № 5122 від 12.05.2020р.) проти позову заперечує, мотивуючи свої заперечення відсутністю одностороннього розірвання Договору про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. Зокрема, відповідач вказує на наступне:

- відповідач направив на адресу позивача пропозицію щодо розірвання Договору за взаємною згодою сторін, яка була оформлена у вигляді відповідної додаткової угоди, та передбачала взаємне добровільне волевиявлення обох сторін на розірвання Договору без застосування будь-яких штрафних санкцій (пункт 3 угоди про розірвання від 31.12.2019 р.). Проте, згоди щодо розірвання укладеного Договору між сторонами не було досягнуто. Листами від 21.12.2019 р. та 28.01.2020р. відповідач повідомив позивача, що в результаті недосягнення сторонами згоди щодо розірвання укладеного Договору за згодою сторін, зокрема щодо дати розірвання та інших істотних умов, про що свідчить не підписання Сторонами Угоди про розірвання від 31.12.2019р., договір продовжує свою дію в строки встановлені в ньому (п.10.1. Договору). Звернення відповідача з пропозицією щодо розірвання Договору за взаємною згодою сторін не може ототожнюватись з одностороннім розірванням договору, передбаченим Договором (п.9.1.), а тому, на думку відповідача, у позивача відсутні правові підстави вимагати сплати відповідачем компенсації, передбаченої п. 9.1 Договору.

- відповідач належним чином виконав всі умови Договору, зокрема п. 2.1. цього Договору, письмово повідомивши позивача про відсутність потреби необхідного обслуговування у зв"язку з обставинами, переліченими у листі від 23.12.2019р.

- відсутність протиправності поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та негативними наслідками , вини відповідача у правовідносинах сторін по Договору, на думку відповідача, унеможливлюють застосування до відповідача господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає. В обґрунтування позовних вимог посилається на обставини, викладені у позовній заяві. Також в судовому засіданні представник позивача зазначив, що предметом спору у даній справі є стягнення штрафних санкцій за односторонню відмову від зобов"язання згідно Договору згідно п. 9.1. Договору, оскільки відповідач всупереч вимогам п. 2.1. Договору не повідомив позивача за 5 календарних днів про початок необхідного обслуговування та не надав розклад харчування персоналу відповідача з 01.01.2020р.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Під час розгляду справи судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою - підприємцем Кротенко Оленою Михайлівною (позивач, за умовами договору - виконавець) та ТОВ "ДРЕГОН ОЙЛ ТЕХНОЛОДЖІС ЮКРЕЙН" (відповідач, за умовами договору - замовник) укладено Договір про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. (далі - Договір, Договір від 19.03.2019р., а.с. 5-8).

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язки надання послуг, пов`язаних з організацією харчування працівників Замовника на території Замовника (п.1.1 Договору);

- Виконавець зобов`язується за дорученням Замовника надавати клінингові послуги (прибирання житлових та офісних приміщень (вагончиків), прання, сушка спецодягу персоналу Замовника) (п. 1.2. Договору);

- Замовник зобов`язується повідомити Виконавця не менше ніж за 5 робочих днів про точну дату та час початку необхідного обслуговування (п. 2.1. Договору);

- Виконавець зобов`язується організувати на об"єктах Замовника згідно з п. 1.1. Договору власними зусиллями триразове денне харчування та одне нічне для працівників Замовника продуктами Виконавця з використанням столових приборів та посуду Виконавця ( п. 3.1. Договору);

- Виконавець зобов`язується надавати послуги прибирання/прання з використанням власного обладнання (пилосмоки, швабри, щітки, віники, відра, праски, корзини, тряпки, перчатки) ( п. 3.2. Договору);

- Виконавець має право вимагати виконання всіх умов даного договору прийнятих на себе Замовником (п. 5.1. Договору);

- Замовник зобов"язується здійснювати 50% передплати за харчування заявленої кількості людей в наступному порядку (п.6.1 Договору): за перший місяць не пізніше трьох робочих днів з моменту підписання договору (п. 6.1.1 Договору); в подальшому не пізніше 20-го числа кожного місяця (п. 6.1.2 Договору);

- оплата по договору здійснюється Замовником виходячи з фактичного об"єму наданих послуг в розмірі 14,00 умовних одиниць (чотирнадцять доларів США) за курсом Національного Банку України на дату оплати, за добове 4-х (чотирьох) разове харчування, прибирання/ прання з розрахунку на 1-го (одного) працівника з персоналу Замовника (п. 6.2 Договору);

- Замовник сплачує послуги Виконавця за певну кількість працівників, що отримали харчування надані у відповідності до цього договору щомісячно шляхом перерахування вартості послуг, визначених в п. 6.1. цього Договору на банківський рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку на оплату послуг (п. 6.3 Договору);

- Оплату послуг Виконавця Замовник здійснює не пізніше 1 -го числа наступного місяця (п.6.4 Договору);

- Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору відповідно до діючого законодавства (п.7.1 Договору);

- Майнова відповідальність Сторін за невиконання чи неналежне виконання обов`язків за цим договором встановлюється в межах та на підставах, передбачених діючим законодавством України (7.3 Договору);

- Відшкодування шкоди завданої іншій стороні за цим договором, здійснюється в порядку встановленому діючим законодавством України та не звільняє винну сторону від виконання своїх обов`язків за даним договором пунктом (7.4 Договору);

- У випадку дострокового розірвання договору однією із сторін, вона повинна повідомити іншу сторону за 1 місяць до запланованої дати розірвання даного договору та компенсувати 50 % місячної суми послуг (п. 9.1 Договору);

- Строк дії договору з 19.03.2019 по 18.03.2020 р. (п. 10.1 Договору).

12.12.2019р. відповідач звернувся до позивача з листом за № 87 (а.с. 9). в якому відповідач, з посиланням на тяжке матеріальне становище та відсутність потреби в подальшому отриманні послуг з організації харчування його працівників, звернувся до позивача з пропозицією про розірвання Договору від 19.03.2019р. починаючи з 31.12.2019р. Також, у зазначеному листі відповідач зобов"язався в повному обсязі оплатити надані послуги та провести повні розрахунки по укладеному Договору за період по 31.12.2019р. включно.

Пропозиція відповідача була оформлена у вигляді Угоди від 31.12.2019 року про розірвання Договір про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р., один примірник якої після її підписання позивачем відповідач просив повернути на його адресу.

В свою чергу, позивач листом від 17.12.2019р. за вих. № 17/12/19-01 повідомив відповідачу про неможливість підписання надісланої Угоди про розірвання Договору про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. в редакції, запропонованій позивачем. В зазначеному листі позивач запропонував відповідачу надіслати проект нової Угоди про розірвання Договору та підписання надісланої угоди про розірвання від 31.12.2019 р., зазначивши дату розірвання - 29.12.2019р. та передбачити в Угоді відшкодування / компенсацію збитків Виконавця у розмірі 108 184,13грн., відповідно до вимог п. 9.1. укладеного Договору .

У відповідь на зазначений лист відповідач листом від 21.12.2019р. за № 106 (а.с. 11) повідомив позивачу, що враховуючи неузгодження Сторонами всіх істотних умов пропозиції відповідача, оформленої Угодою про розірвання Договору від 19.03.2019р. , зокрема дати про розірвання, укладений Договір про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р., в розумінні норм чинного законодавства України, продовжує діяти в строк встановлений п.10.1. Договору. Разом з цим, відповідач на виконання вимог п. 2.1. та 2.2 Договору, якими передбачено обов`язкок Замовника (відповідача) повідомити Виконавця (позивача) не менше ніж за 5 робочих днів про точну дати необхідного обслуговування з наданням рекомендованого розкладу харчування персоналу Замовника та його кількості, повідомив позивача, що починаючи з 01.01.2020р. у зв`язку з виробничою необхідністю та початком переїзду вахтового містечка відповідача, на іншу свердловину, інших виробничих процесів, необхідних для належного виконання ТОВ "ДРЕГОН ОЙЛ ТЕХНОЛОДЖІС ЮКРЕЙН" договірних зобов"язань перед АТ "Укргазвидобування", товариство не потребує в січні 2020р. послуг позивача з харчування працівників.

Позивачем на адресу відповідача направлено лист від 24.12.2019р. за вих. № 24/12-19-1 (а.с. 12), в якому позивач повідомив, що відмова відповідача з 01.01.2020р. від послуг позивача, в розумінні Договору про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. є не інакше як одностороння від договору та зазначив, що ТОВ "ДРЕГОН ОЙЛ ТЕХНОЛОДЖІС ЮКРЕЙН" має відшкодувати ФОП Кротенко О.М., збитки, а саме:

- сума компенсації Виконавцю при розірванні договору у грудні 2019р. складає: 50% місячної суми наданих послуг та становить 108 184,13грн.;

- сума відшкодування збитків, неотриманого прибутку за односторонню відмову від договору та дострокове розівання договору буде розраховуватися до кінцевої дати договору, тобто по 18.03.2020р. включно.

У зв"язку з цим, позивач просив відповідача терміново повідомити та узгодити остаточну дату розірвання договору, а саме 29.12.2019р., обгрунтовуючи тим, що зміна робітників складає 15 кал. днів і закінчується 29.12.2019р. включно, а також повідомити про дату виплати позивачу компенсації у відповідності до п. 9.1. укладеного Договору.

29.12.2019р. між позивачем та відповідачем підписано Акт надання послуг № 35 на суму 215 212,81грн. (а.с. 13).

03.01.2020р. ТОВ "ДРЕГОН ОЙЛ ТЕХНОЛОДЖІС ЮКРЕЙН" затверджено табель харчування та клінінгових послуг для вагончиків бурової (а.с. 15-18).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.01.2020р. в порушення п. 2.1., п. 2.2 Договору про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. відповідач не подає заявок на отримання послуг від позивача. На думку позивача, даний факт свідчить про припинення відповідачем замовлення послуг з харчування і, в розумінні Договору про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р., укладеного між ФОП Кротенко О.М. (виконавець) та ТОВ "ДРЕГОН ОЙЛ ТЕХНОЛОДЖІС ЮКРЕЙН" (замовник), є не інакше як односторонньою відмовою від договору замовником, яка умовами зазначеного Договору не передбачена.

На підставі п. 9.1. Договору та Акту надання послуг від 29.12.2019р. позивач здійснив розрахунок суми відшкодування за односторонню відмову від Договору (фактичне розірвання), яка склала 107 606,41грн. (215 212,81грн. (сума наданих послуг за останній місяць - грудень 2019р. ) х 50% (сума компенсації) = 107 606,41грн.

Позивач зазначає, що ним було виставлено відповідачу рахунок за № 1 від 20.01.2020р. (а.с. 14) на оплату штрафних санкцій згідно Договору про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. на суму 107 606,41грн. (а.с. 14). При цьому, документальних доказів направлення позивачем вказаного рахунку на адресу відповідача матеріали справи не містять.

Зазначений рахунок відповідачем не оплачено.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків у вигляді компенсації за відмову від Договору про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. 2020р. в сумі 107 606,41 грн. Крім цього, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних за період з 20.01.2020р. по 23.03. 2020р. в сумі 564,49 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по договору про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 902 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За умовами Договору про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. визначено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язки надання послуг, пов`язаних з організацією харчування працівників Замовника на території Замовника (п.1.1 Договору); Виконавець зобов`язується за дорученням Замовника надавати клінингові послуги (прибирання житлових та офісних приміщень (вагончиків), прання, сушка спецодягу персоналу Замовника) (п. 1.2. Договору).

В розділі 6 Договору сторони узгодили порядок проведення Замовником розрахунку за надані Виконавцем послуги.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем заборгованість за надані послуги за Договором про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. у відповідача відсутня.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За приписами ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що Договір про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. укладено до 18.03.2020р. В п. 9.1. Договору сторони узгодили, що у випадку дострокового розірвання договору однією із сторін, вона повинна повідомити іншу сторону за 1 місяць до запланованої дати розірвання даного договору та компенсувати 50 % місячної суми послуг.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлений ст. 188 Господарського кодексу України, якою визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Матеріали справи свідчать, що 12.12.2019р. відповідач звернувся до позивача з листом за № 87 (а.с. 9). в якому, з посиланням на тяжке матеріальне становище та відсутність потреби в подальшому отриманні послуг з організації харчування його працівників, звернувся до позивача з пропозицією про розірвання Договору від 19.03.2019р. починаючи з 31.12.2019р. Пропозиція була оформлена у вигляді Угоди про розірвання договору за взаємною згодою сторін від 31.12.2019 року.

Одночасно слід зауважити, що пропозиція про розірвання Договору направлена відповідачем з порушення строку, визначеного умовами Договору. Так. в п. 9.1. Договору сторони узгодили, що у випадку дострокового розірвання договору однією із сторін, вона повинна повідомити іншу сторону за 1 місяць до запланованої дати розірвання даного договору. Враховуючи, що відповідач пропонував розірвати Договір з 31.12.2019р., датою звернення відповідача з відповідною пропозицією мала бути - 30.11.2019р. Відповідач звернувся до позивача з пропозицією про розірвання Договору 12.12.2019р., а отже з пропуском строку, визначеного п. 9.1. Договору.

Досліджуючи подальше листування договірних сторін, зокрема листи від 17.12.2019р. за вих. № 17/12-01, від 21.12.2019р. за № 106, від 24.12.2019р. за вих. № 24/12/13-01 суд встановив, що сторони не дійшли згоди щодо розірвання договору. Також недосягнення сторонами згоди щодо розірвання договору підтверджується листом відповідача від 21.12.2019р. за № 106, якому він повідомляє позивача, що враховуючи неузгодження Сторонами всіх істотних умов пропозиції відповідача, оформленої Угодою про розірвання Договору від 19.03.2019р. , зокрема дати про розірвання, укладений Договір про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р., в розумінні норм чинного законодавства України, продовжує діяти в строк встановлений п.10.1. Договору.

Документальних доказів розірвання Договору про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. в судовому порядку матеріали справи не містять.

Відтак, суд встановив, що Договір про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. не був розірваний відповідачем в односторонньому порядку і продовжував діяти до 18.03.2020р. відповідно до п.10.1. Договору.

Посилання позивача на порушення відповідачем п. 2.1. та п. 2.2. Договору, що полягає у неповідомленні відповідачем про початок обслуговування та ненадання заявок на отримання послуг спростовується матеріалами справи, зокрема, листами відповідача 12.12.2019р. за № 87 та від 21.12.2019р. за № 106, в яких відповідач повідомляв позивача про відсутність потреби в отриманні послуг з організації харчування працівників з 01.01.2020р. у зв"язку з переїздом вахтового містечка відповідача на іншу свердловину.

За змістом позовної заяви позивачем в межах даної справи заявлено до стягнення 107 606, 41 грн. збитків у вигляді компенсації за відмову від Договору про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. та 3% річних в сумі 564,49грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 ЦК України).

Згідно зі ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 225 ГК України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Необхідною умовою відповідальності за заподіяння збитків є наявність складу правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв`язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача збитків, а також вина.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів звільняє від відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Оскільки, як було встановлено судом вище, Договір про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. не був розірваний відповідачем в односторонньому порядку та продовжував діяти до 18.03.2020р. відповідно до п.10.1. Договору, а отже підстави для відшкодування відповідачем збитків за односторонню відмову від договору у вигляді компенсації 50% місячної суми послуг відсутні.

Враховуючи викладене позивачем не доведено факт причинно-наслідкового зв`язку між збитками та протиправною поведінкою відповідача. Будь яких інших доказів, насамперед належних доказів в підтвердження наявності всіх умов у сукупності для настання відповідальності по відшкодуванню збитків, позивачем не надано.

З огляду на зазначене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків в розмірі 107 606,41 грн., внаслідок їх недоведеності.

Суд критично відноситься до посилання в судовому засіданні представника позивача на те, що предметом спору у даній справі є стягнення штрафних санкцій за односторонню відмову від зобов"язання згідно Договору згідно п. 9.1. Договору, оскільки за змістом позовної заяви позивачем в межах даної справи заявлено до стягнення саме збитки у вигляді компенсації за відмову від Договору про надання послуг з організації харчування працівників від 19.03.2019р. та 3% річних. Крім цього, в тексті позовній заяві не зазначено вид штрафної санкції, підстав її нарахування з посиланням на відповідний пункт Договору та норми чинного законодавства України, що унеможливлює здійснення перевірки правомірності нарахування такої штрафної санкції.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував на суму збитків та заявив до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 564,49 грн. за період з 20.01.2020 по 23.03.2020р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги те, що суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення збитків в сумі 107 606,41 грн. і відмовив у їх задоволенні у цій частині, позовні вимоги в частині 3% річних в сумі 564,49грн., нарахованих на суму збитків, задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України , обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, на підставі основних принципів господарського судочинства, таких як верховенство права, диспозитивність, пропорційність, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги з урахуванням обраного позивачем способу захисту свого порушеного права належним чином суду не доведені, а тому у задоволенні позову відмовляє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 28.08.2020р.

Суддя О.О. Ореховська