Ухвала

від 27.08.2020 по справі 904/3720/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 904/3720/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б. та Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - Підприємство)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2020

за позовом Підприємства

до публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"

про стягнення заборгованості у розмірі 2 076 280,06 грн за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 07.07.2020 вперше подану касаційну скаргу Підприємства повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс).

21.07.2019 (згідно зі штампом апеляційного господарського суду) Підприємство повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2020, а рішення господарського суду міста Києва від 21.04.2020 зі справи № 910/11127/19 залишити в силі.

Проте подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Постанова Північного апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 26.05.2020, повний текст підписаний - 04.06.2020, а тому строк на її оскарження закінчився 24.06.2020.

Вдруге з касаційною скаргою Підприємство звернулося 21.07.2019, що підтверджується відміткою штампу апеляційного господарського суду, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження (з урахуванням положень Закону України від 18.06.2020 № 731-ІХ, що набрав чинності 17.07.2020).

У поданій касаційній скарзі Підприємство посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, якою з 12.03.2020 на усій території України установлено карантин, який неодноразово продовжувався. Згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон № 540-IX) розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України було доповнено частиною четвертою та, відповідно, продовжено процесуальні строки (в тому числі строк на касаційне оскарження) на строк дії такого карантину.

Разом з тим скаржник зазначає, що положення вказаного Закону втратили чинність 17.07.2020, тому відлік двадцятиденного строку на касаційне оскарження почався 17.07.2020, а, отже, скаржник вважає, що звернувся до суду в межах процесуального строку, встановленого законом.

Проте колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відхиляє такі доводи скаржника, оскільки положення Закону № 540-IX щодо продовження строку на касаційне оскарження на строк дії карантину не підлягають застосуванню у цьому випадку, враховуючи, що скаржник вже звертався з касаційною скаргою, яка ухвалою Верховного Суду від 07.07.2020 була повернута скаржнику, а повторно Підприємство звернулося поза межами строку на касаційне оскарження; тому, враховуючи вищевказані норми ГПК України, скаржником має бути подане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Однак клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги скаржником не заявлялося, що відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Крім того, згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках : 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі Підприємство зазначає, що суди попередніх інстанцій прийняли незаконні та необґрунтовані рішення, неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Проте скаржником не зазначено чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини другої статті 287 ГПК України. Посилання скаржника в касаційній скарзі на відсутність правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки не зазначено норм права, щодо яких відсутній висновок Верховного Суду.

Суд звертає увагу скаржника на те, що системний аналіз наведених положень цього Кодексу дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Підприємству необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: подати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначити передбачені частиною другою статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу Підприємства на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику або відмовлено у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2020 зі справи № 904/3720/19 залишити без руху.

2. Надати комунальному підприємству "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради строк для усунення недоліків касаційної скарги до 14 вересня 2020 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити комунальному підприємству "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос

Суддя В. Селіваненко