Постанова

від 26.08.2020 по справі 908/684/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/684/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області і Фермерського господарства "Дом-Ленд"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 листопада 2019 року (головуючий - Чередко А. Є., судді - Кузнецов В. О., Чус О. В.) у справі

за позовом заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області

до: 1. Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, 2. Фермерського господарства "Дом-Ленд",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - ОСОБА_1 ,

за участю заступника прокурора Запорізької області,

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку

(за участю представника прокуратури - Гребеник І.А. )

Історія справи

Фактичні обставини справи, встановлені судами

1. 14.07.2014 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до ГУ Держземагенства у Запорізькій області (правонаступник - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області) з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки розміром 58 га, розташовану на території Кіровської сільської ради Токмакського району Запорізької області за межами населеного пункту, за рахунок земель державної власності для ведення фермерського господарства. До заяви додано довідку з державної статистичної звітності форми 6-зем, викопіювання з планово-картографічного матеріалу, копію паспорту, довідку про стаж роботи в сільському господарстві, копію трудової книжки, обґрунтування розмірів земельної ділянки.

1.1. Так, відповідно до наданої заявником довідки Приватного сільськогосподарського підприємства "Дом" від 19.06.2014 № 83 ОСОБА_1 працює на підприємстві з 01.07.2009, а з 08.11.2010 призначений директором. Загальний стаж роботи на підприємстві становить п`ять років.

2. Наказом ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 22.08.2014 № 8-265/15-14-СГ надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення для передачі в оренду земельної ділянки, розташованої на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (вид угідь - рілля), орієнтовним розміром 58 га для ведення фермерського господарства.

3. Наказом ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 19.09.2014 № 8-381/15-14-СГ: (1) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 58 га сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області; (2) надано вказану земельну ділянку (кадастровий номер 2325281600:04:001:0026) в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

4. 22.10.2014 між ГУ Держземагенства у Запорізькій області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 58 га (рілля) для ведення фермерського господарства (кадастровий номер 2325281600:04:001:0026), яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області (далі - спірна земельна ділянка) строком на 15 років (далі - Договір оренди). Державну реєстрацію права оренди проведено 04.11.2014 за №7569371.

5 . 21.03.2016 ОСОБА_1 зареєстрував Фермерське господарство "Дом-Ленд".

Короткий зміст позовних вимог

6. У березні 2019 року заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру, відповідач-1) та Фермерського господарства "Дом-Ленд" (далі - ФГ "Дом-Ленд", відповідач-2) про: (1) визнання незаконними та скасування наказів відповідача-1 від 22.08.2014 № 8-265/15-14-СГ та від 19.09.2014 № 8-381/15-14-СГ; (2) визнання недійсним укладеного між відповідачами Договору оренди; зобов`язання відповідача-2 повернути спірну земельну ділянку на користь держави.

7 . Позов мотивований тим, що спірна земельна ділянка була передана в оренду з порушенням статей 1, 2, 7, 12 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №973-IV) оскільки: (1) ОСОБА_1 окрім спірної земельної ділянки одержав одночасно декілька земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території різних сільских рад, а не єдиним масивом; (2) ГУ Держгеокадастру не було належним чином перевірено відповідність заяви ОСОБА_1 визначеним законом критеріям для отримання земельних ділянок поза конкурсом, зокрема наявності трудових та матеріальних ресурсів для ведення фермерського господарства. При цьому ОСОБА_1 також є директором ПСП "Дом", яке має в оренді велику кількість інших земельних ділянок, що свідчить про зловживання правом позаконкурсного отримання земельних ділянок в оренду, без проведення земельних торгів, з метою фактичного використання цих земельних ділянок ПСП "Дом". Незаконна передача в оренду спірної земельної ділянки завдає шкоди економічним інтересам держави, адже внаслідок порушення встановленого порядку реалізації права оренди землі на конкурентних засадах бюджетом недоотримана орендна плата за землю.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30 липня 2019 року у позові відмовлено.

9 . Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 надав визначений законодавством перелік документів, необхідних для отримання спірної земельної ділянки, а Закон №973-IV не містить обмежень щодо кількості земельних ділянок, які має право одержати особа для ведення фермерського господарства, як не встановлює і вимог щодо строку створення фермерського господарства, яке зареєстроване ОСОБА_1 після отримання земельної ділянки. Судом не встановлено будь-яких порушень чинного законодавства при видачі ГУ Держгеокадастру спірних наказів, що, відповідно, свідчить про відсутність підстав для визнання недійсним Договору оренди.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

10 . Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов прокурора задоволено. Визнано незаконними та скасовано накази відповідача-1 від 22.08.2014 № 8-265/15-14-СГ та від 19.09.2014 № 8-381/15-14-СГ; (2) визнано недійсним укладений між відповідачами Договір оренди; зобов`язано відповідача-2 повернути спірну земельну ділянку на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру.

11 . Суд апеляційної інстанції, врахувавши зокрема правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 у справі № 365/65/16-ц, констатував, що спірні накази видано відповідачем-1 за відсутності обґрунтування ОСОБА_1 розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив розвитку фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових та матеріальних ресурсів, тобто без дотримання обов`язкових законодавчих вимог до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Це призвело до створення передумови для штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання фізичною особою в користування земель державної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

12 . Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 одержав в оренду для створення фермерського господарства загалом шість земельних ділянок загальною площею понад 360 га, які розташовані на території різних сільських рад, а не єдиним масивом, без обґрунтування необхідності одержання землі такої значної площі з урахуванням можливості її обробітку, не вказавши перспектив діяльності фермерського господарства, наявності необхідної техніки для обробітку землі, не зазначивши про кількість членів фермерського господарства. Додане до заяви ОСОБА_1 обгрунтування розмірів земельної ділянки має загальний характер та не містить будь-якої конкретики, що свідчить про відсутність в нього волевиявлення та можливості ведення фермерського господарства, раціонального використання земельних ділянок у відповідності до норм та мети Закону № 973-IV.

12.1. Надані відповідачем-2 копії договорів поставки добрив, телескопічного навантажувача та сільськогосподарської продукції, надання послуг з обробки земельної ділянки та збирання врожаю, оренди нерухомого майна датовані 2016-2017 роками, тобто не спростовують обставин щодо формальної перевірки ГУ Держземагенства при винесенні спірних наказів волевиявлення та спроможності ОСОБА_1 займатися веденням фермерського господарства та лише підтверджують ту обставину, що фактичне оброблення спірної земельної ділянки розпочалося лише в 2016 році та всупереч вимогам законодавства здійснюється не ОСОБА_1 та членами його родини, а іншими особами на підставі господарських договорів.

12.2 . При цьому ФГ "Дом-Ленд" створено та зареєстровано лише 21.03.2016, тобто майже через півтора року після одержання ОСОБА_1 в оренду спірної земельної ділянки, що також свідчить про відсутність можливості для її використання за призначенням.

13. Також апеляційним судом констатовано належне обгрунтування прокурором в позовній заяві підстав звернення до суду з даним позовом в інтересах держави та визначення одним з відповідачів ГУ Держгеокадастру, яким і допущено порушення вимог законодавства, що узгоджується з приписами ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням того, що орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є відповідачем у справі та заперечує проти позовних вимог прокурора.

14. Апеляційний суд визнав поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення з даним позовом, з урахуванням обставини звернення в межах такого строку з аналогічним позовом до суду цивільної юрисдикції (справа № 328/1420/17-ц) та закриттям провадження у такій справі постановою Верховного Суду від 21.11.2018 з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції розгляду спору.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

15 . Не погоджуючись із прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, відповідач-1 у грудні 2019 року, а відповідач-2 у січні 2020 року звернулися з касаційними скаргами, в яких просять її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги (узагальнено )

ГУ Держгеокадастру

16 . Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи статті 8 Закону № 973-IV, якою не встановлено обмежень кількості земельних ділянок, які можуть надаватися особі для створення фермерського господарства, а також статей 123, 134 Земельного кодексу України, відповідно до яких земельні ділянки передаються громадянам для створення фермерського господарства без проведення конкурсу. У даному випадку ОСОБА_1 при зверненні до ГУ Держгеокадастру з метою отримання спірної земельної ділянки було надано весь передбачений статтею 7 Закону № 973-IV перелік документів, а вказана особа відповідала встановленим кваліфікуючим вимогам до фермера. У зв`язку з чим відповідач-1 не мав законних підстав для відмови у наданні земельної ділянки і діяв в межах наданих повноважень та з дотриманням норм законодавства.

ФГ "Дом-Ленд"

17 . ОСОБА_1 при зверненні до ГУ Держгеокадастру було дотримано процедуру отримання земельної ділянки та надано вичерпний перелік визначених законодавством документів, у тому числі наведено обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності ФГ. Чинне законодавство не обмежує кількості земельних ділянок, які можуть надаватися особі для створення фермерського господарства без проведення земельних торгів. Всі отримані земельні ділянки були використані ОСОБА_1 для створення ФГ "Дом-Ленд", після чого було укладено договори на купівлю необхідних матеріалів та обробку земельної ділянки, тобто фермерське господарство має усі можливості для ведення статутної діяльності. При цьому Закон № 973-IV не встановлює конкретних строків для створення ФГ, що відбулося у 2016 році, тобто до звернення прокурора з даним позовом. Зазначене свідчить про неправильне застосування судом статей 7, 8 12 Закону № 973-IV, та статей 123, 134 Земельного кодексу України.

18. Правові висновки Верховного Суду, які наведені апеляційним судом в обгрунтування своєї позиції, зроблені у правовідносинах, які не є подібними спірним, а тому не можуть враховуватися під час розгляду даної справи.

19. Прокурором не доведено порушення інтересів держави та необхідності їх захисту шляхом пред`явлення даного позову, а також наявності виключного випадку для такого захисту, що свідчить про недотримання прокурором положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

20. Верховний Суд на розглядає подані 16.06.2020 відповідачем-2 доповнення касаційної скарги з огляду на порушення встановленого частиною 1 статті 298 ГПК України порядку вчинення такої процесуальної дії, а також приписи статті 118 цього Кодексу.

Позиція прокурора у відзиві на касаційні скарги

21 . На момент прийняття спірних наказів ОСОБА_1 вже реалізував своє право на пільгове отримання землі поза конкурсом та, не відповідаючи визначеним законодавством критеріям фермера, загалом протягом одного року отримав 6 земельних ділянок загальною площею 360 га не єдиним масивом, що свідчить про зловживання правом на пільгове отримання землі поза конкурсом, що у свою чергу завдало шкоди інтересам держави.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

22. Верховний Суд відхиляє доводи касаційних скарг в пунктах 16, 17 Постанови щодо неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права, звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 у справі №365/65/16-ц.

22.1. При цьому Верховний Суд вважає помилковим довід відповідача-2 (пункт 18 Постанови) про нерелевантність до даної справи висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 16.10.2019 у справі №365/65/16-ц та одночасно погоджується з твердженням апеляційного господарського суду про те, що нижче наведені правові висновки є загальними до даної категорії спорів, а незначні відмінності у фактичних обставинах справи №365/65/16-ц не впливають за критерій подібності правовідносин з тими, що є предметом розгляду у даній справі.

23 . З огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

24. Частинами другою та третьою статті 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

24.1. Відповідно до частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

24.2 . Частиною третьою статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

25 . Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею, матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

26 . Разом з тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом № 973-IV та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон № 973-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним.

27. Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону № 973-IV).

28. Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом № 973-IV.

28.1 . Так, згідно з абзацом першим частини першої статті 7 Закону № 973-IV для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

28.2 . У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац другий частини першої статті 7 Закону № 973-IV).

28.3 . Частинами другою та четвертою статті 7 Закону № 973-IV передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

29. Отже, спеціальний Закон № 973-IV визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинні бути зазначені не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

30 . Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону № 973-IV).

31 . Крім того, Закон № 973-IV передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми Закону № 973-IV не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для відмови.

32 . При вирішенні позовних вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства згідно із статтею 7 Закону № 973-IV як спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України.

33 . Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 цього Закону умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

34. За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

35. У справі, яка переглядається, на обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, крім іншого, що ОСОБА_1 у порушення вимог частини 7 статті 7 статті Закону № 973-IV (у редакції станом на 2014 рік) одержав в оренду для створення фермерського господарства загалом 6 земельних ділянок площею понад 360 га (разом зі спірною ділянкою), які розташовані на території різних сільських рад, тобто не єдиним масивом. При цьому ОСОБА_1 не обґрунтував у заяві необхідності одержання землі такої значної площі з урахуванням можливості її обробітку, не вказав перспектив діяльності фермерського господарства, наявності в нього техніки для обробітку землі, не зазначив про кількість членів фермерського господарства та наявності у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність.

36 . Апеляційний суд, встановивши вказані обставини, дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені обставини свідчать про порок волевиявлення у відповідача-2 у створенні фермерського господарства та раціональному використанні земельних ділянок, наданих відповідно до Закону № 973-IV.

37 . Суд апеляційної інстанції також звернув увагу, що ОСОБА_1 не надав доказів про ведення ним та членами його сім`ї господарської діяльності на орендованій земельній ділянці, що також вважав підтвердженням відсутності волевиявлення в останнього на створення фермерського господарства та раціональне використання земельних ділянок, наданих йому в оренду, та обґрунтовано вказав на порушення ГУ Держгеокадастру порядку, визначеного Законом № 973-IV щодо надання земельних ділянок громадянам для ведення фермерського господарства.

38 . Верховний Суд констатує, що доводи касаційної скарги ТОВ "Дом-Ленд" в пункті 17 Постанови фактично зводяться до спонукання касаційного суду втрутитися у фактичну складову оскаржуваного судового рішення та надати власну оцінку вказаним висновкам (доказам), що виходить за межі встановлених статтею 300 ГПК України повноважень Верховного Суду, як суду права.

39 . Щодо права прокурора на звернення з даним позовом Верховний Суд зазначає таке.

40. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, чинній на час звернення до суду).

41 . Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті цього ж Закону).

42 . Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі №698/119/18). Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

43 . Натомість прокурор при зверненні з даним позовом вказав, що є позивачем, бо ГУ Держгеокадастру - один зі співвідповідачів, накази якого оскаржуються через недотримання вимог законодавства стосовно передання земельної ділянки в користування для ведення фермерського господарства. Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, тобто навів підставу для представництва інтересів держави.

44. З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив ГУ Держгеокадастру одним зі співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання незаконним і скасування його наказів, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач й відхиляє як необґрунтовані протилежні аргументи касаційної скарги в пункті 19 Постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

46 . Зважаючи на викладене Верховний Суд зробив висновок про залишення касаційних скарг без задоволення, а оскаржуваного рішення апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

47. Оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення, то відповідно до статті 129 ГПК України розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 08.02.2020), Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області і Фермерського господарства "Дом-Ленд" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18 листопада 2019 року у справі № 908/684/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.