Рішення

від 18.08.2020 по справі 195/73/20

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/73/20

2/195/116/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

18.08.2020 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Музичук В.В., за участю: представника позивача - Яркіної О.В., представника відповідача - Івахненка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства "Семенюка Леоніда Романовича" (код ЄДРПОУ 31881681) про стягнення матеріальної шкоди завданої невиконанням умов договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

1.Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Семенюка Леоніда Романовича " про стягнення матеріальної шкоди завданої невиконанням умов договору оренди земельної ділянки.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що вона являється спадкоємцем майна, що належало ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), - земельної ділянки з кадастровим номером 1225483500:01:001:0133, призначенням - для ведення сільськогосподарського виробництва, загальною площею - 7,28 га (надалі - земельна ділянка), що розташована на території Кисличуватої сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю: серії III-ДП № 118969, виданого 18.06.2002 р. Томаківською районною державною адміністрацією Томаківського району Дніпропетровської області, на підставі її рішення № 300-р від 18.06.2002 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 950.

Земельна ділянка належить позивачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.10.2016 року, виданого приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудим М.Є.

За життя ОСОБА_2 уклав договір оренди земельної ділянки з СФГ Семенюка Леоніда Романовича (Орендар). Договір був укладений 01 листопада 2012 року, зареєстрований відділом Держкомзему в Томаківському районі 30 грудня 2012 року за № 122540004003877, строком на 10 (десять років) (надалі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.4 договору оренди, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 146627,00 грн. (сто сорок шість тисяч шістсот двадцять сім гривень 00 коп.).

З моменту вступу у спадкові права, позивач протягом 2016-2018 року не отримувала плати за оренду земельної ділянки.

З моменту прийняття спадщини, позивачка неодноразово зверталась в усній формі особисто до орендаря ОСОБА_3 з проханням розірвання договору оренду за згодою сторін, у відповідь вона отримувала усну згоду на вирішення цього питання, але із відтермінуванням, оскільки земельна ділянка на той момент була оброблена за засіяна.

Але обіцянки не були виконанні, згодом, стосунки із відповідачем значно погіршились, орендар перестав спілкуватись із позивачкою.

22 жовтня 2018 року позивач звернулась до Орендаря з письмовою заявою з проханням достроково розірвати договір оренди землі в добровільному порядку. П. 11.3.1 договору передбачений випадок дострокового розірвання договору оренди за взаємною угодою сторін.

У листопаді вона отримала відповідь на свою заяву (вих. № 143 від 05.11.2018 року), в якому голова СФГ Семенюка Л.Р. повідомив, що дізнався про прийняття позивачем спадщини померлого ОСОБА_2 з її заяви, і запропонував з`явитись для отримання орендної плати.

19.03.2019 р. позивачем була отримана орендна оплата за договором оренди за 2017-2018 рр. у розмірі по ( 5637, 00 х2 = 10612,00 )грн. за 2017- 2018 роки.

Орендної плати за 2016 рік вона не отримала. Таким чином, Орендатор з порушенням умов та строків, визначених Розділом IV договору оренди, здійснив виплату орендної плати не в повному обсязі, чим порушив її права на отримання плати за оренду землі та умови договору, який був укладений між орендарем та дідом позивачки - ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що подальші правовідносини з СФГ Семенюка Л.Р. протирічать її інтересам, як власника земельної ділянки, та обмежують її права на вільне володіння, користування та розпорядження приватною власністю. Тому вона змушена була звернутись до суду з позовною заявою про дострокове розірвання договору оренди на підставі систематичного невиконання умов договору.

Позивачка вважає, що її права на справедливу оплату за користування земельною ділянкою було грубим чином порушено, безпідставно зменшено розмір плати не тільки за 2017-2018 рр, а ще й не сплачено за оренду земельної ділянки у 2016 році, та безпідставно зменшено розмір орендної плати за землю у 2019 році.

Позивачка просить суд стягнути з СФГ "Семенюк Леонід Романович" на її користь за договором оренди земельної ділянки 21574,71 грн., а саме: орендну плату за 2016 рік у розмірі 6592,73 грн., та пеню у розмірі 6462,61 грн.; недоотриману орендну плату за 2017 рік у розмірі 2194 грн., та пеню у розмірі 5519,07 грн., недоотриману орендну плату за 2019 рік у розмірі 2194 грн., та пеню у розмірі 3000 грн.

Аргументи учасників справи :

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги зазначені в позовній заяві, повністю та просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі, в його задоволенні просить відмовити, мотивуючи наступним, позивачка успадкувавши земельну ділянку набула не тільки права, а й обв`язки. Відповідно ставши власницею земельної ділянки, що знаходиться в оренді, у 2016 році, вона повинна була повідомити орендаря про зміну власника земельної ділянки у місячний термін у встановленій формі, з наданням відповідної інформації. Відповідно про те, що вона стала власницею земельної ділянки позивачка повідомила орендаря у жовтні 2018 року в письмовій довільній формі, після чого орендар відразу запросив її для проведення розрахунків по орендній платі. Жодних додаткових угод по даному договору оренди між сторонами не укладалося. Орендар провів розрахунки з позивачкою за 2017,2018,2019 роки в грошовій формі у сумі, що значно перевищує суму орендної плати встановленої договором. До цього він проводив розрахунки з сином та дружиною померлого ОСОБА_2 , так як за їхнім повідомленням, вважав, що саме син та дружина померлого спадкують земельну ділянку. Посилання позивача, що відповідач виплачував сину померлого спадкодавця орендну плату значно більшу ніж виплатив їй, представник відповідача вважає безпідставними, і здійсненими на власний розсуд орендаря. Представник вважає, що всі зобов`язання відповідача перед позивачем виконано в повному обсязі, а тому позовні вимоги безпідставні. Також представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності до частини позовних вимог.

У судовому засіданні були допитані свідки.

Допитаний в якості свідка голова Селянського (фермерського) господарства " ОСОБА_3 ", ОСОБА_3 суду пояснив, що позивачка по справі і померлий ОСОБА_2 його близькі родичі, за життя ОСОБА_2 уклав з ним договір оренди земельної ділянки, та отримував орендну плату натуроплатою, зерном. Претензій не було. Про те, що ОСОБА_2 помер, свідок знав, був присутній на похованні, грошову виплату на поховання виплатив сину померлого, розписки не брав. Орендну плату до 2018 року продовжував сплачувати зерном, отримували дружина і син померлого, хто успадкує земельну ділянку свідок не знав, жодних повідомлень про зміну власника земельної ділянки йому не надходило. У жовтні 2018 року йому надійшло письмове повідомлення від позивачки про те, що вона власниця земельної ділянки успадкованої після смерті ОСОБА_2 . Після чого фермерське господарство розрахувалося з позивачкою за 2017-2018 роки у грошовому еквіваленті, за 2019 рік розрахувалися у повному обсязі, про що склали відповідний акт про повний розрахунок. Дострокове розірвання договору оренди сторони не погодили, так як відповідач не має до цього підстав, жодних додаткових угод між сторонами не укладалося.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що у 2016 році він за усною домовленістю з ОСОБА_3 допомагав розвозити зерно в якості орендної плати його пайщикам пенсіонерам. Його завданням було за вказаними адресами відгрузити відповідну кількість відер зерна. Вони заїхали до домоволодіння ОСОБА_2 , де свідок відгрузив вказану кількість зерна, контролювали відгрузку син ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та дружина померлого. На наступний рік ОСОБА_5 заїжджав на базу ФГ "Семенюка" автомобілем, та грузив зерно в мішках, а свідок йому допомагав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.10.2016 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва площею 7,2800 га, кадастровий номер земельної ділянки -12255483500:01:001:0133, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного Акта на право приватної власності на землю III-ДП №118969, виданого 18 червня 2002 року Томаківською районною Державною адміністрацією Томаківського району Дніпропетровської області. ( а.с.16).

За життя ОСОБА_2 та СФГ "Семенюка Леоніда Романовича " 24.05.2011 р. було укладено договір оренди належної йому земельної ділянки строком на 10 років, зареєстрований відділом Держкомзему в Томаківському районі 30.12.2002 року (а.с.18-22) .

Будь-яких додаткових угод, або змін до вищевказаного договору не реєструвалося.

Згідно пункту 4.1 Договору - Орендна плата сплачується орендарем (відповідачем) щорічно у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: 4399,14 грн. За мінусом утриманого податку з доходів фізичних осіб.

Як вбачається з п.11.3.5 Договору - перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи- орендаря не є підставою зміни умов або розірвання договору.

22.10.2018 року позивачка письмово звернулася до відповідача з проханням достроково розірвати Договір оренди ( а.с.26) .

На дане звернення відповідач надав письмове повідомлення з пропозицією позивачу отримати орендну плату та проведення розрахунків (а.с.29)

Відповідно двох копій видаткових касових ордерів від 14.03.2019 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за 2017 рік - 5307,36 грн., та за 2018 рік - 5307,15 грн. (а.с.30).

Відповідно до Акта приймання -передачі від 14.11.2019 року позивачка отримала від відповідача орендну плату за 2019 рік, де зазначено, що сторони погоджуються про те, що умови договору з розрахунків за оренду вказаної земельної ділянки за 2019 рік є виконаними в повному обсязі та претензій щодо розрахунків не мають.(а.с.64)

2. Мотивувальна частина

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, свідків, суд приходить до висновку, що даний позов задоволенню не належить з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права .

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва площею 7,2800 га, кадастровий номер земельної ділянки -12255483500:01:001:0133, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державного Акта на право приватної власності на землю III-ДП №118969, виданого 18 червня 2002 року Томаківською районною Державною адміністрацією Томаківського району Дніпропетровської області.

Зазначену земельну ділянку спадкодавець ОСОБА_2 передав в оренду строком на 10 років згідно з Договором оренди землі від 01.11.2012 року .

Відповідно до пункту 4.1 Договору - Орендна плата сплачується орендарем (відповідачем) щорічно у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: 4399,14 грн. За мінусом утриманого податку з доходів фізичних осіб.

Як вбачається з п.11.3.5 Договору - перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи- орендаря не є підставою зміни умов або розірвання договору. Розрахунки по орендній платі закінчуються не пізніше 01 грудня щорічно.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, вказав, що як тільки позивачка повідомила відповідачу про те, що вона офіційна власниця земельної ділянки, відповідачем було запропоновано провести з нею відповідні розрахунки по орендній платі.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі (далі - Закон).

Відповідно до статті 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

За положеннями частини першої статті 24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Позивачка ставши власницею земельної ділянки , що знаходиться в оренді у 2016 році, повідомила орендаря про це лише у 2018 році. Після чого орендар виплатив позивачці орендну плату за 2017-2018 роки у грошовій формі, сума якої значно перевищує розмір орендної плати встановленої договором.

Щодо доказу, наданого відповідачем під час його допиту як свідка, а саме копії Акта приймання-передачі від 14.11.2019 року, згідно якого позивачка отримала від відповідача орендну плату за 2019 рік, де зазначено, що сторони погоджуються про те, що умови договору з розрахунків за оренду вказаної земельної ділянки за 2019 рік є виконаними в повному обсязі та претензій щодо розрахунків не мають, суд приймає його до уваги та вважає допустимим. Відповідно даний документ наданий відповідачем у судовому засіданні під час його допиту як свідка, і на даний документ відповідач посилався обгрунтовуючи свої заперечення проти позову.

Жодних доказів чи пояснень на підтримання своїх позовних вимог щодо невиконання умов договору, саме за 2019 рік, позивачка не навела.

Судом не встановлено підстав для розірвання для задоволення позову, а отже, у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо застосування строків позовної давності.

Представником відповідача у судовому засіданні подано заяву про застосування позовної давності до частини позовних вимог - про стягнення орендної плати та пені за 2016 рік,

- та про стягнення орендної плати та пені за 2017 рік, та відмовити позивачу в позові.

Суд вважає за необхідне задовольнити дану заяву частково, виходячи з наступного: Відповідно до ст.257 ЦК України- загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України - позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення рішення.

Як вбачається з договору оренди земельної ділянки - Розрахунки по орендній платі закінчуються не пізніше 01 грудня щорічно.

Відповідно з позовом позивачка звернулася до суду 17.01.2020 року.

Тобто з права пред`явлення позовних вимог за 2016 рік пройшло більше трьох років.

Час пред`явлення позовних вимог за 2017 рік ще не сплив. А отже суд може застосувати строк позовної давності лише до позовних вимог за 2016 рік.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, ч.2 ст.247, 258-259, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Селянського (фермерського) господарства "Семенюка Леоніда Романовича" (код ЄДРПОУ 31881681, 53530, с,Кисличувата, вул. Широка, 70б Томаківського району Дніпропетровської області) про стягнення матеріальної шкоди завданої невиконанням умов договору оренди земельної ділянки від 01.11.2012 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 27.08.2020 року.

Суддя: Л. А. Кондус