Рішення

від 26.08.2020 по справі 938/270/20

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№938/270/20

Провадження № 2/938/151/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2020 року, суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., в селищі Верховина, Верховинського району, Івано-Франківської області, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, шляхом зміни способу їх стягнення та стягнення суми індексації аліментів,-

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження, що стягуються з відповідача за рішенням суду та просить стягувати аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн., але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно та суму індексації аліментів починаючи з 2013 року з врахуванням уже виплачених сум.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 10.01.2012 з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 від заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття. Відповідач, крім аліментів на утримання дитини, розмір яких є різним, більше жодних коштів не надає, хоча має змогу такі надавати, так як працює за кордоном, є здоровим, працездатним, інших аліментних зобов`язань не має. Відповідач добровільно збільшити розмір аліментів на дитину відмовляється, а тому вона бажає стягувати аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісячно. Крім того, просить стягнути суму індексації аліментів починаючи з 2013 року з врахуванням уже виплачених сум, оскільки Державною виконавчою службою розмір аліментів відповідно до прожиткового мінімуму на дитину, не збільшувався.

Ухвалою судді від 06.07.2020 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, якою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу відповіді на відзив.

Згідно поданого відповідачем відзиву на позовну заяву від 30.07.2020, відповідач частково визнає позовні вимоги. Зазначив, що усвідомлює свій обов`язок сплачувати аліменти та не має наміру ухилятися від нього, однак заявлена позивачем сума є занадто великою. Вказав, що він не працює, являється інвалідом ІІІ групи, єдиним джерелом його доходу є пенсія по інвалідності, розмір якої становить 2000,00 грн. Крім того, на його утриманні знаходиться дружина, яка не працює, малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та перестаріла бабуся. Згідний сплачувати аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі, що не перевищує 50% прожиткового мінімуму встановленого законодавством для дитини відповідного віку. А тому просить позовні вимоги задовольнити частково. Клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін не заявляв.

Позивач у строк встановлений судом відповіді на відзив не подала.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 22.02.2011, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.5).

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 10.01.2012 в справі №2/903/29/12 (а.с.3), із ОСОБА_2 , 1981 року народження, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , жительки с.Гриніва, Верховинського району, Івано-Франківської області стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.12.2011 та до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду в частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним зазначити, що позивач наділений правом на зміну способу стягнення аліментів як окремо від питання збільшення їх розміру, коли спосіб стягнення за підсумковим значенням не призводить до математичного збільшення стягуваних сум, так і за сукупними вимогами, тобто одночасно із зміною розміру аліментів.

У виниклому спорі з`ясуванню підлягають обставини щодо фактичної сплати боржником аліментів на підставі ухваленого судового рішення (розмір, періодичність такої сплати), та, як пов`язане з наведеним, обгрунтованість очікувань стягувача аліментів на їх збільшення після зміни способу стягнення аліментів.

Позивачем на підтвердження наведених в позовній заяві обставин не надано будь-яких відомостей про сплату відповідачем аліментів, зокрема їх розмір, наявність заборгованості по сплаті аліментів, відсутні відомості щодо працевлаштованості такої особи.

В той же час встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є інвалідом 3-ї групи, що стверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ №162600 (а.с.20), копією індивідуальної програми реабілітації інваліда №234 (а.с.21). Згідно довідки №9261222856081239 (а.с.16) та звіту про здійснені відрахування та виплати (а.с.17), ОСОБА_2 перебуває на обліку в Косівському об`єднаному управлінні ПФУ та отримує пенсію по інвалідності, з січня 2020 року по червень 2020 року включно йому нараховано пенсію в розмірі 5863 грн. 80 коп., утримана сума аліментів за даний період становить 6336 грн. 20 коп., а саме з січня 2020 по березень 2020 частка стягнення становила 33,27 %, що складає в сумі 665 грн. 40 коп., за квітень 2020 року - 70 % в сумі 1400 грн та травень-червень 2020 року - 70 % в сумі 1470 грн.

Таким чином, з наведеного вбачається, що з відповідача стягувалися аліменти на утримання дитини в значно більшому розмірі ніж встановлено рішенням суду від 10.01.2012 та передбаченого ч.2 ст.182 СК України гарантованого мінімального розміру аліментів на одну дитину, що станом на день звернення з позовом до суду складав для дітей віком від 6 до 18 років - 1159,00 грн., та з 01.07.2020 - 1159,00 грн. При цьому, розмір стягнутих аліментів, перевищує суму доходу отриманого відповідачем.

Крім того, як вбачається з довідки Верховинського РВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції №7634/19.2-27 (а.с.18) у ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини згідно виконавчого листа №2/0903/524/11 від 05.03.2012, немає.

Також, з довідки про склад сім`ї №85/022-18 від 14.07.2020 виданої Ільцівською сільською радою (а.с.19), до складу сім`ї входять дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не працює, бабуся пенсіонерка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Одночасно суд враховує, що відповідно до внесених змін у ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України на даний час визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Тому при наявності заяви одержувача аліментів суд вправі змінити спосіб їх присудження із частки на тверду грошову суму.

А тому, враховуючи, що позивач не позбавлена права на зміну способу присудження аліментів, що стягуються на підставі рішення суду, на даний час вік та потреби дитини змінилися, встановлений раніше рішенням суду розмір аліментів є меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку встановленого на 01.07.2020, а тому позовні вимоги в частині зміни способу присудження та стягнення аліментів в твердій грошовій сумі є підставними та підлягають задоволенню.

При визначенні розміру аліментів, суд враховуючи стан здоров`я, матеріальне становище дитини, її потреби, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який являється інвалідом, наявність на його утриманні малолітньої дитини та виходячи з визначеного законодавством рівного обов`язку батьків щодо утримання неповнолітньої дитини, прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, інфляційних процесів, що відбувалися у державі впродовж періоду з 2011 по 2020 роки, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, та які відповідач зобов`язаний сплачувати на утримання дитини щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. У зв`язку із наведеним слід позовні вимоги задовольнити частково.

Разом з тим, суд приходить до переконання про те, що визначення позивачкою розміру аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 гривень щомісячно є безпідставними, оскільки позивачем не підтверджено відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України жодними належними та допустимими доказами наявності у відповідача доходів, що здатні забезпечити виплату ним аліментів у запропонованому позивачкою розмірі.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду від 15.05.2006 року № 3 про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Також не підлягають до задоволення позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми індексації аліментів починаючи з 2013 року з врахуванням уже виплачених сум, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Однак, як вже встановлено судом, аліменти з відповідача ОСОБА_2 стягнуті не в твердій грошовій сумі, яка за законом підлягає індексації, а у частці від заробітку (доходу), який індексується роботодавцем та цей аспект враховується також управлінням статистики, яким визначається показник середньої зарплати у місцевості у випадку відсутності заробітку у боржника, отже не підлягають індексації. В той же час встановлено, що будь яка заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_2 відсутня.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок. Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 гривень, стягненню з відповідача не підлягають, оскільки розмір понесення таких, позивачем не підтверджено в порядку передбаченому ст.137 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позовні вимоги задовольнити частково.

Змінити спосіб присудження аліментів визначений рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 10.01.2012 в справі №2/903/29/12 та стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в твердій грошовій сумі, в розмірі 1500 гривень 00 копійок (одна тисяча п`ятсот гривень нуль копійок), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно та до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Стягнення аліментів розпочати з дня набрання даним рішенням законної сили, та з цього часу припинити стягнення аліментів по виконавчому листу № 2/0903/524/11, виданому 05.03.2012 на виконання рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 10.01.2012.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: с Ільці, Верховинський район, Івано-Франківська область, присілок Грабовець; персональний ідентифікаціний номер НОМЕР_3 .

Суддя: Бучинський А.Б.