Рішення

від 28.08.2007 по справі 11/183

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/183

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.08.07 р.                                                                               Справа № 11/183                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота     

при секретарі судового засідання Острополець В.С.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Цвітун М.М. – за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Барбет” м.Фастів, Київська область

до відповідача: ДП „Донецька залізниця” м.Донецьк

про стягнення 11350,50 грн.

                                                В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Барбет” м.Фастів, Київська область,  звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача, ДП „Донецька залізниця” м.Донецьк, 11350,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію залізничної накладної                     № 32839648 від 05.02.07р., копію комерційного акту № 255376/8 від 08.02.07р., копію приймально-здавального акту № 05/02 від 05.02.2007р. та інше.

Позивач через канцелярію суду надав клопотання від 23.07.07р. про розгляд справи та прийняття рішення без участі  його представника. Суд розглянув  клопотання та  задовольнив.

Відповідач надав у відзиві  від 10.07.07р. та заперечує проти позовних вимог, посилаючись на вимоги ст.ст.24, 111 Статуту залізниць України.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.          

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Справа слуханням була відкладена, згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 05.02.06р. позивачем за залізничною накладною № 32839648 зі станції Фастів Південно-західної залізниці на адресу ЗАТ „Міні-металургійний завод „Істіл”/Україна” був відправлений брухт та відходи металеві негабаритні № 500ЕТ у напіввагоні   № 66113481.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил  і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

До відправки вказаний вагон поступив з вагою, що зазначена у накладній,  разом:  брутто – 64000кг, тара  - 21900кг, нетто - 42100кг.

На підставі акту загальної форми ст.Донецьк за № 286 від 08.02.07р. було здійснене комісійне переважування вантажу на 200тн. вагах ст.Сортувальна підприємства Донецьксталь-МЗ, що пройшли держперевірку. Перевірка маси вантажу на станції проведена згідно Правил видачі вантажів. У  судовому  засіданні  оглянуто  акт за № 286  від 08.02.07р,  що  відображено  у  протоколі  судового  засідання.

За результатами перевірки було виявлено нестачу вантажу проти даних, зазначених                      у залізничній накладній № 32839648 від 05/2-07р. у напіввагоні № 66113481пв.  Цей  факт засвідчений в комерційному акті ст. Донецьк  Донецької залізниці № 255376/8 від 08.02.07р.,              (з посиланням на акт загальної форми № 286 від 08.02.07р.),  який у відповідності до ст.129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників. В даному акті відображені сліди розкрадання вантажу (навантаження у  вагоні № 66113481пв нижче рівня бортів на 200мм, нерівномірне, хаотичне без будь-якого укриття, не маркіроване)  та факт втрати вантажу у вагоні у кількості 8250кг (розділ В комерційного акту „Фактично виявилось” : брутто – 55750кг, тара - 21900кг, нетто - 33850кг).

Крім цього, комерційним актом встановлено, що вантаж великогабаритний, його вивантаження можливе механічним способом. Ув'язка вантажу між собою відсутня. Двері та люки щільно закриті. Люки додатково укручені стандартними закрутками. Вагон технічно справний. З моменту прибуття до переважування вагон знаходився під наглядом  бригади ВОХР станції, відомчої охорони   вантажоодержувача. Огляд вагону, перевантаження з зупиненням без розчеплення проводились  прийомоздавачем вантажу та багажу ст..Донецьк у присутності вантажоодержувача, вагаря ст.Сортувальна, заст..начальника ст.Донецьк, стрілка ВОХР, ЛО ст. Донецьк.  Комерційний акт підписаний  заступником начальника станції, ст.товарним касиром,  прийомоздавачем, представником вантажоотримувача.

Про  наявність  нестачі  свідчить  також  виписка з книги контрольних переважувань ст.Фастів, де зазначена фактична  вага вантажу  в кількості  42100кг.  

Крім того,  в п.6 залізничної накладної  „Відмітки про видачу вантажу” зазначено: на недостачу вантажу 8250кг. складений комерційний акт.

Згідно приймально-здавального акту № 05/02 від 05.02.07р., вартість 1 тонни металобрухту складає 1033грн. Загальна вартість нестачі з ПДВ згідно розрахунку – 11350,50грн.

З огляду на норми чинного законодавства слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

У випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст.920 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.924 ЦК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України “Про залізничний транспорт” та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та    на залізничних станціях.

Відповідальність перевізників за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України, встановлено ст.23 ЗУ “Про залізничний транспорт”.

Згідно ч.2 ст.23 ЗУ “Про залізничний транспорт” та ст.113 Статуту залізниць України  передбачає, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст.26 вищезазначеного закону обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складання актів визначаються Статутом залізниць України.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт (ст.129 Статуту залізниць України).

Отже, саме комерційний акт є підставою для застосування матеріальної відповідальності до перевізника.

Таким чином, відповідач не надав доказів, у розумінні ст.ст.33, 36 Господарського процесуального кодексу України, що нестача вантажу виникла з причин незалежних від перевізника.

Відповідно до ст.114 Статуту залізниць України поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу.  

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування,    не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, сума вагової нестачі складає 11350,50 грн. із розрахунку суми вартості втраченого вантажу 10226,70грн. (8,25 т.*1239,60грн. (ціна реалізації вантажу (грн.)  згідно приймально-здавального акту № 05/02)  та провізної плати 1123,80грн.

Вантажоодержувач –  ЗАТ „Міні-металургійний завод „Істіл”/Україна” передав право на пред'явлення претензій та позовів за залізничною накладною № 32839648    вантажовідправнику – Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі „Барбет” м.Фастів, Київська область, про що було зроблено відповідний напис на залізничній накладній п.3, відповідно до вимог ст.133 Статуту залізниць України.

Відповідно до ст.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України  від 21 листопада 2000 р. N 644,  норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто)  встановлена  для вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні. У даному випадку відсутні норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позивних вимог.

Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.909, 920, 924, 925 Цивільного кодексу України, Законом України “Про залізничний транспорт”, Статутом залізниць України та на підставі ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 34, 43, 49,  77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд, -

                                                    В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги – задовольнити.

Стягнути з  ДП “Донецька залізниця” м.Донецьк (адреса: вул.Артема, 68, м.Донецьк, 83000, ЄДРПОУ 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Барбет” м.Фастів, Київська область (адреса: вул.Орджонікідзе, 50, м.Фастів, Київська обл., 08500,   код ЄДРПОУ 25294735, р/р 260060100388 в ЗАТ „ПроКредитБанк”, МФО 320984) -  11350,50грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 113,51грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        

Надруковано 3 примірники:

позивачу 1

відповідачу 1

у справу №11/183