Рішення

від 25.08.2020 по справі 380/4640/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4640/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паелія" про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: пл..Маланюка, 6, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ: 13817458) звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паелія" (місцезнаходження: вул.Чуперносівська, 3А, м.Перемишляни, Львівська область, 81200; код ЄДРПОУ: 42519898), в якій просять стягнути борг в сумі 37 698,06 грн.

Посилається на те, що відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній частиною першою статті 19 вважається працевлаштування підприємством осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Згідно з ч. 11 ст.19 Закону норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю визначається виключно цим Законом. Позивач вказує, що таким чином, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний для всіх роботодавців норматив працевлаштування осіб з інвалідністю та порядок його обчислення. Окрім того зазначає, що 21 лютого 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Паелія" подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма №10-ПІ). Згідно із наданим Звітом, середньооблікова кількість штатних працівників у 2019 році у ТзОВ "Паелія" (код рядка 01) становила 10 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб (код рядка 02). Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (код рядка 03) у 2019 році для Відповідача становив 1 особу. Отже відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 особи. У зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 22.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що в 2019 році у ТзОВ "Паелія" був працевлаштований 1 працівник, якому встановлена інвалідність - ОСОБА_1 . Зазначає, що у поданому відповідачем звіті за 2019 було допущено помилку, яку відповідач виправив подавши до ЛВ ФСЗІ виправлений звіт. Натомість позивач не врахував цю обставину і при поданні позову вказав неправдиві дані, долучивши до позову помилковий, а не виправлений звіт. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

21 лютого 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Паелія" подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма №10-ПІ).

Згідно із наданим Звітом, середньооблікова кількість штатних працівників у 2019 році у ТзОВ "Паелія" (код рядка 01) становила 10 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб (код рядка 02). Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (код рядка 03) у 2019 році для відповідача становив 1 особу.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2019 рік у Відповідача становила 74 902,00 грн.

Останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році було 15 квітня 2020 року. Сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2020 по 07.05.2020 (22 дні) складає 247, 06 грн.

Оскільки відповідач у встановлений термін не сплатив вищезазначені суми, заборгованість перед відділенням Фонду за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році становить 37 698,06 грн. (АГС - 37 451,00 грн., пеня - 247,06 грн).

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Частиною першою статті 20 цього Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону (частини друга, третя статті 20 цього ж Закону).

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з частинами першою, третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч.3 статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань. здійснює державна служба зайнятості

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформацію, необхідну для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають щороку до 01 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за формою, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42.

Таким чином про зайнятість та працевлаштування інвалідів роботодавець повідомляє територіальне відділення Фонду соціального захисту інвалідів шляхом подання не пізніше 1 березня, наступного після звітного періоду статистичної звітності передбаченої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 р., а саме Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів Форма №10-ПІ (річна).

Відповідно до п. 3.2.5 Інструкції зі статистики чисельності працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 286 від 28.09.2005р., середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Згідно п.3.4 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 р., дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02 ), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Як встановлено судом, згідно з наказом №30 від 30.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Паелія" прийнято на посаду працівника закладу ресторанного господарства ОСОБА_1 , яка є інвалідом дитинства із третьою групою інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК Серії 12ААА №826610, виданою до вересня 2021 року.

Відповідно до наказу №01 від 30.01.2020 працівника закладу ресторанного господарства ОСОБА_1 звільнено з роботи з 30.01.2020 за п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін, відповідно до поданої заяви.

Окрім того, суд враховує те, що відповідачем 26.02.2020 подано до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт від 21.02.2020 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (код рядка 02) - 1 особа.

Таким чином, ТзОВ "Паелія" за 2019 рік був працевлаштований один працівник, якому встановлена інвалідність, а саме ОСОБА_1 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем вжито всіх необхідних заходів, визначених Законом щодо працевлаштування особи з інвалідністю, а тому ТзОВ "Паелія" виконало вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", щодо сприяння ефективної реалізації своїх прав особою з інвалідністю. Відповідачем виділено та створено робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю, а саме працівника закладу ресторанного господарства. Вказане підтверджується Наказом №30 від 30.08.2019 Про прийняття на роботу ОСОБА_1 , довідкою МСЕК Серії 12ААА №826610, виданою до вересня 2021 року та Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік, поданим до 01 березня у відповідності до вимог Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007.

Враховуючи те, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, доказів того, що відповідач не створив робочі місця для інвалідів, відмовляв інвалідам у прийнятті на роботу, або несвоєчасно звітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що в даному випадку позивачем не доведено наявність складу правопорушення, а тому відсутні підстави для господарсько-правової відповідальності відповідача, відтак позов не підлягає задоволенню.

Відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 28 серпня 2020 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна