Рішення

від 28.08.2020 по справі 400/2234/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28 серпня 2020 р.справа № 400/2234/20 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачаОчаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Шмідта, 16, корпус А, м. Очаків, 57500

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачаГоловне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034

провизнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 04.05.20 р. В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач або ДВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (надалі - третя особа або Держгеокадастр), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про стягнення виконавчого збору від 4 травня 2020 р., прийняті у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 483/1107/15-ц, виданого 31 січня 2020 р. Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області його зобов`язано повернути державі в особі Держгеокадастру земельні ділянки. На виконання рішення суду, до відкриття виконавчих проваджень, він направив до Держгеокадастру листи щодо передачі земельних ділянок третій особі, але остання відмовилась їх приймати. Позивач вважає, що він не може самостійно виконати рішення суду в добровільному порядку, без відповідних дій з боку Держгеокадастру, а тому стягнення з нього виконавчого збору носить протиправний характер.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Як зазначає відповідач, прийняття постанов про стягнення виконавчого збору здійснено ним відповідно до приписів ст. 27 ч. 4 Закону України "Про виконавче провадження". За час виконавчого провадження ОСОБА_1 не повідомляв ДВС про намагання добровільно виконати рішення суду. На теперішній час виконавчі провадження закінчені, у зв`язку з відмовою стягувача (Держгеокадастру) прийняти земельні ділянки, а постанови про стягнення виконавчого збору виокремлені в окремі виконавчі провадження (а. с. 80-84).

Позивач подав відповідь на відзив, в якій пояснив, що звертався до Держгеокадастру щодо прийняття земельних ділянок ще до відкриття виконавчого провадження (а. с. 115-116).

Третя особа пояснень суду не подала.

Позовна заява залишалась без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 34-37).

В судове засідання представники учасників справи не прибули.

Представник відповідача клопотав про розгляд справи за його відсутності (а. с. 85).

Відповідно до ст. 205 ч. 9 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі наведеної норми, суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

19 травня 2017 р. Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області було задоволено позов Очаківського міжрайонного прокурора, серед іншого визнані недійсними та скасовані видані ОСОБА_1 державні акти на право власності на земельні ділянки та зобов`язано позивача повернути державі в особі Держгеокадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 4825183200:01:000:0607, 4825183200:01:000:0608, 4825183200:01:000:0609, 4825183200:01:000:0611, 4825183200:01:000:0612, 4825183200:01:000:0613, 4825183200:01:000:0614, 4825183200:01:000:0616 (рішення суду доступне за посиланням в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/66603709).

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 2 жовтня 2017 р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/69342829) та постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86505724) вищезазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

6 і 7 лютого 2020 р. позивач подав до третьої особи дві заяви, в яких просив прийняти земельні ділянки, вказані в судовому рішенні (а. с. 24-26).

7 і 18 лютого 2020 р. третя особа на вказані заяви надала відповіді, з яких слідує, що земельні ділянки, які рішенням суду зобов`язано повернути державі в особі Держгеокадастру, належать до земель природно-заповідного фонду і природоохоронного призначення, розпорядниками яких є виключно облдержадміністрації, а тому Держгеокадастр не має повноважень для прийняття цих земель (а. с. 20-23).

10 лютого 2020 р. ОСОБА_1 подав до Миколаївської прокуратури № 1 заяву, в якій повідомив про відмову Держгеокадастру прийняти земельні ділянки (а. с. 27).

14 лютого 2020 р. Місцева прокуратура № 1 повідомила позивача про надіслання його заяви за належністю до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (а. с. 28).

4 травня 2020 р. ДВС прийняла постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 61425618, 61426170, 61426924, 61427138, 61427326, 61427541, 61427728, одночасно прийнявши постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 9 446,0 грн. за кожною постановою, які позивач оспорює в даній адміністративній справі (а. с. 5-18).

14 липня 2020 р. відповідач прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 39 ч. 1 п. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (а. с. 111-112).

Згідно з цією нормою, виконавче провадження підлягає закінченню у разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена.

Постановою про закінчення виконавчого провадження постановлено виокремити в окреме виконавче провадження постанови про стягнення виконавчого збору.

Суд звертає увагу позивача на те, що Закон України "Про виконавче провадження" передбачає можливість винесення постанови про стягнення виконавчого збору двічі:

1) перший раз така постанова обов`язково виноситься при відкритті виконавчого провадження, відповідно до ст. 27 ч. 4 Закону України "Про виконавче провадження";

2) вдруге постанова про стягнення виконавчого збору приймається у випадку, коли виконавче провадження закінчується на підставі ст. 39 ч. 1 п. 6 Закону України "Про виконавче провадження". В такому випадку, після закінчення виконавчого провадження, приймається нова постанова про стягнення виконавчого збору, яка виконується за загальними правилами Закону України "Про виконавче провадження" (ст. 40 ч. 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Позивач оскаржує постанови про стягнення виконавчого збору, які знаходяться в матеріалах вже закінчених виконавчих проваджень, що унеможливлює вжиття відповідачем заходів для їх примусового виконання, а тому ці постанови прав позивача не порушують.

Натомість в подальшому, на підставі ст. 40 ч. 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідач повинен прийняти нові постанови про стягнення виконавчого збору, за якими повинні бути відкриті інші виконавчі провадження і саме оскарження таких постанов про стягнення виконавчого збору є належним способом захисту прав позивача.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 287 КАС України, суд, -

В И Р ІШ И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Очаківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Шмідта, 16, корпус А, м. Очаків, 57500, ЄДРПОУ 34993529,) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ЄДРПОУ 39825404), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційні скарги на рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз