Ухвала

від 28.08.2020 по справі 200/13717/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

28 серпня 2020 року справа №200/13717/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г.,

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького кружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у справі №200/13717/19-а (суддя І інстанції Грищенко Є.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРАТАШ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №0058954811 від 21.09.2018, -

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №200/13717/19-а з апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького кружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року визнано не поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького кружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року була залишена без руху. Апелянту був встановлений строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надіслання на адресу Першого апеляційного адміністративного суду докази сплати судового збору та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами такого пропуску та відповідними доказами, а також докази отримання оскаржуваного рішення.

Згідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

18.06.2020 прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-IX (далі - Закон № 731).

За приписами пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 731 процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, відповідно до чинного процесуального законодавства продовження строку на усунення недоліків можливе за рішенням суду на підставі клопотання апелянта. Клопотання про продовження строку на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху на адресу Першого апеляційного адміністративного суду не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду отримана апелянтом 07 квітня 2020 року.

На адресу суду апеляційної інстанції 17 квітня 2020 року апелянтом надіслано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотання продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, доводи клопотання про поновлення строків на їх відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, виходячи з такого.

Колегією суддів встановлено, що на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року вперше апеляційна скарга подана до суду першої інстанції вчасно, в якій відповідач просив суд відстрочити сплату судового збору у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху. Ухвалою апеляційного суду від 27 травня 2019 року апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку із невиконанням ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Вдруге апелянт звернувся з апеляційною скаргою 13 березня 2020 року разом із клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження та відстроченням сплати судового збору.

Тобто, звертаючись вдруге з апеляційною скаргою після спливу більше ніж 11 місяців, відповідач доказів про сплату судового збору також не надає.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків.

Пунктом 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частина 2 статті 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчасно вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі № 340/661/19.

Інших поважних причин пропуску строку оскарження апелянтом надано не було, а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.

Вимоги суду, викладені в ухвалі суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконано.

Колегія суддів вважає, що у апелянта було достатньо часу для вирішення питання щодо сплати судового збору, з урахуванням того, що оскаржуване рішення Донецького окружного адміністративного суду прийнято 07 березня 2019 року.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Положеннями ч.2 ст.298 та ч.2 ст.169 КАС України передбачено, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Отже, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для його задоволення, оскільки йому надавався законодавчо встановлений час, протягом якого недоліки відповідачем не усунуто.

Таким чином, у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги усунуті не були, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не сплачено, що підтверджується довідкою про відсутність даних в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства про зарахування судового збору.

Зазначені апелянтом підстави для поновлення строку визнані судом неповажними.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького кружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у справі №200/13717/19-а - відмовити.

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького кружного адміністративного суду від 07 березня 2019 року у справі №200/13717/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРАТАШ» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №0058954811 від 21.09.2018.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала складена та підписана « 28» серпня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв