Ухвала

від 28.08.2020 по справі 701/774/20

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 78

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

28 серпня 2020 року Суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д. Калієвський, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Дердавного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу та третя особа Виконуючий обов`язки генерального директора Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу ОСОБА_2 про визнання наказу №103-к/тр від 07.08.2020 року про звільнення ОСОБА_1 незаконним та скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання наказу №103-к/тр від 07.08.2020 року про звільнення ОСОБА_1 незаконним та скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На підставу своїх вимог спирається на те, що він ОСОБА_1 , з 3 вересня 2012 року працюю на посаді завідувача станції насінницької Маньківської сортодослідної станції Черкаської філії ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу . За весь період його роботи жодних заходів дисциплінарного стягнення щодо нього не застосувалось. Свої трудові обов`язки виконував та виконує професійно, чесно і сумлінно, за що був неодноразово нагороджений, а саме, трудовою відзнакою Знак пошани за рішенням колегії Міністерства аграрної політики України; отримав подяку Міністра аграрної політики та продовольства України за сумлінну працю та досягнуті результати в ім`я економічного зміцнення та розквіту України, відзнаку Українського інституту експертизи сортів рослин Почесний сортовипробувач - за вагомий внесок у розвиток сортовипробування та охорони прав на сорти рослин.

Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Свої службові обов`язки позивач виконував та виконує належно та сумлінно, порушень виконавської дисципліни не допускав.

07.08.2020 року виконуючим обов`язки генерального директора Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу ОСОБА_2 видано наказ №103-к/тр про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача станції насінницької Маньківської СДС Черкаської філії на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України у зв`язку з втратою довір`я. Даний наказ був надісланий засобами електронного зв`язку на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким позивач ознайомився 10.08.2020 року.

Відповідно до норм статті 47 КЗпП роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та копію наказу про звільнення з роботи, засвідчену у встановленому порядку. При звільненні працівника виплату всіх сум, що належать йому від організації, провадять у день звільнення (ч. 1 ст. 116 КЗпП). Станом на 26 серпня 2020 року позивач не отримав ні копії наказу про звільнення, ні трудової книжки, зі позивачем не було проведено розрахунок.

Позивач вважає такий наказ незаконним, таким, що не ґрунтуються на вимогах законодавства у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України , порушують його трудові права та інтереси.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Для розірвання трудового договору із зазначеної підстави потрібна наявність таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл та інше); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Звільнення з підстави втрати довір`я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей слідує, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, - це особи, які, зокрема, одержують їх під звіт.

Вирішуючи питання, чи відноситься позивач до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд має з`ясувати: чи становить виконання операцій, що пов`язані з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача та чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей. Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.

Обіймаючи посаду завідувача станції насінницької Маньківської сортодослідної станції Черкаської філії ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу , позивач не приймав безпосередньої участі в обслуговуванні грошових коштів чи матеріальних цінностей, не одержував під звіт матеріальні цінності.

Як вбачається з пунктів 8.1-8.3 Положення про Маньківську сортодослідну станцію Черкаської філії Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу , затвердженого Наказом ДП Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу від 16.03.2012 року №27-р:

8.1. Керівництво Сортостанцією здійснює Завідуючий Сортостанції (далі - Завідуючий), який призначається та звільняється з посади наказом Генерального директора Підприємства за письмовим поданням директора Філії. Завідуючий Сортостанції несе персональну відповідальність перед Підприємством за повне, своєчасне і якісне виконання покладених на Сортостанцію та нього особисто завдань і повноважень. Завідуючий діє від імені Сортостанції на підставі наказу, підписаної директором Філії.

8.2. Завідуючий здійснює безпосереднє керівництво діяльністю Сортостанції. З цією метою Завідуючий Сортостанції за дорученням директора філії:

8.2.1. представляє інтереси Філії у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, юридичними та фізичними особами та відповідно до цього Положення підписує з юридичними та фізичними особами угоди, у тому числі купівлі-продажу, схову, позики, інші угоди, передбачені законодавством України;

8.2.2. здійснює користування майном, переданим Сортостанції, видає довіреності;

8.2.3. забезпечує ефективне використання землі згідно своєї діяльності, та несе персональну відповідальність за збереження родючості ґрунтів;

8.2.4. надає пропозиції про прийняття, звільнення, заохочення працівників Сортостанції та накладання на них стягнення відповідно до законодавства;

8.2.5. самостійно і на підставі рішень Філії видає документи в межах своєї компетенції;

8.2.6. видає накази в межах своєї компетенції, що є обов`язковим для роботи працівників сортодослідної станції;

8.2.7. забезпечує ведення і несе відповідальність за своєчасне надання Філії звітів про діяльність Сортостанції.

8.3. За рішенням Генерального директора Підприємства та директора Філії до компетенції Завідуючого можуть бути віднесені й інші повноваження зазначені в наказі Генерального директора Підприємства.

Аналізуючи зазначене вище положення, можна зробити висновок про те, що ОСОБА_1 не належить до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, такі операції не становили основний зміст його трудових обов`язків, тому його звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України неможливе.

Особи, які здійснюють функції обліку, охорони або управлінські функції щодо розпорядження майном та коштами підприємства, не відносяться до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові чи товарні цінності, і такі особи не можуть бути суб`єктами звільнення за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України. Відповідні висновки щодо застосування статті 41 КЗпП України висловлені Верховним Судом України у постанові від 24 вересня 2014 року у справі № 6-104цс14 та у Постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 752/7994/17 (провадження № 61-40654св18).

У Постанові Верховний Суд наголосив про те, що не слід ототожнювати функції з обслуговування грошових і товарних цінностей із одержанням їх під звіт та функції контролю за використанням грошових коштів і розпорядження ними, які є відмінними за своєю природою. Працівником, який обслуговує грошові і товарні цінності, є той працівник, що має доступ та працює із такими цінностями безпосередньо і це становить основний зміст його трудових обов`язків.

Підставою для винесення оскаржуваного наказу стали подання в.о. директора Черкаської філії від 04.08.2020 року, з яким позивача ознайомлено не було та акт службового розслідування зареєстрований №270/а від 10.07.2020 року, а складений фактично 31.07.2020 року. Тобто, звідси слідує, що 10.07.2020 року було вже зарезервовано номер реєстрації акту, якого фактично ще не було. Даний акт позивач вважає сфабрикованим та повністю надуманим, нічим не підтвердженим, який містить лише припущення. На ознайомлення даний акт позивачу було надано 04.08.2020 року, позивач відразу повідомив, що потребує часу аби надати обґрунтовані пояснення, що підтверджуються також документами. Заперечення на акт разом з додатками позивачем були надіслані електронною поштою на адресу відповідача вже 06.08.2020 року. Однак, як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, такі заперечення та пояснення навіть не були прийняті до уваги та не розглянуті належним чином.

Згідно акту від 31.07.2020 року позивача звинувачують в неправомірному наданні земельних ділянок, які ніби-то належать відповідачу, у використання третім особам, а саме, - ФОП ОСОБА_3 . Такі звинувачення є безпідставними, виходячи з наступного: документи, які посвідчують право власності на земельні ділянки, можна розділити на 2 групи. Перша: видані власникам до 1 січня 2013 р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю, або ж державний акт на право власності на земельну ділянку. Друга: ділянки, які оформлювалися після 1 січня 2013 р.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Станом на 1 липня 2020 року земельна ділянка площею 191,1751 га балансовою вартістю 4 126 000 гривень знаходиться на балансі Маньківської державної сортодослідної станції, код ЄДРПОУ 25768914, баланс та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно додаються. Земельний податок за дану земельну ділянку сплачує Маньківська державна сортодослідна станція. Посіви на землях Маньківської державної сортодослідної станції відповідачем протягом 2017, 2018, 2019 років не здійснювалися, відповідні бухгалтерські та інші документи щодо затрат на вирощування у відповідача відсутні, тому про які збитки в сумі 10 460 000 гривень йдеться у цьому Акті не зрозуміло, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України , за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу .

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України , суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7 , ст. 11 , ч. 8 ст. 43 , ст. ст. 44 , 49 , 53 , 71 , 83 , 84 , 85 , 86 , 91 , 93 , 95 , 183 , 185, 187 , 189 , 190-193 , 196 , 199 , 257 , ч. 2 ст. 261 , ст. ст. 272 , 353-355 ЦПК України , п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України , суддя, -

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/774/20 за позовом ОСОБА_1 до Дердавного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу та третя особа Виконуючий обов`язки генерального директора Державного підприємства Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу ОСОБА_2 про визнання наказу №103-к/тр від 07.08.2020 року про звільнення ОСОБА_1 незаконним та скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 10 вересня 2020 року о 12 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України , звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України .

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 10 вересня 2020 року .

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 10 вересня 2020 року , попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України , подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України .

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312 .

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д. Калієвський