Постанова

від 26.08.2020 по справі 534/457/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/457/20 Номер провадження 22-ц/814/1778/20Головуючий у 1-й інстанції Куц Т.О. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамов П.С.,

Суддів: Кривчун Т.О., Чумак О.В.,

За участю секретаря судового засідання: Ткаченко Т.І.,

Представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, Горішньоплавнівської міської ради, Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", Товариства з обмеженою відповідальністю АКБ-ЛІНК , з участю третіх осіб: приватний нотаріус Горішньоплавнівського міського нотаріального округу Полтавської області Коваленко М.В., Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради, відділ з питань державної реєстрації Горішньоплавнівської міської ради, про встановлення факту належності коштів та належності майнових прав,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 19 червня 2020 року про забезпечення позовних вимог, постановлену без участі учасників справи під головуванням судді Куц Т.О.,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, Горішньоплавнівської міської ради, Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву , Товариства з обмеженою відповідальністю АКБ-ЛІНК , про встановлення факту належності коштів та належності майнових прав.

Одночасно з позовом ОСОБА_2 звернулася з заявою про забезпечення своїх позовних вимог, у якій просила накласти арешт на кошти в сумі 409 448,24 гривні, внесені ОСОБА_3 до Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву на підставі договору № 52-Д/4-ОСБ/2019 про участь у фонді фінансування будівництва виду А Горішні Плавні №1 від 20.03.2019 року та відповідно до Правил фонду. Заборонити ОСОБА_3 здійснювати відчуження майнових прав та заборонити здійснювати уступку права вимоги та своїх зобов`язань на користь будь яких осіб на об`єкт інвестування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,59 м 2 , до набрання рішенням суду по даній справі законної сили або доки не мине потреба в забезпеченні позову. Заборонити органам державної реєстрації та нотаріату в тому числі відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області здійснювати будь які реєстраційні дії майнових прав та права власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,59 м 2 в розмірі частки, яка належить ОСОБА_3 .. Просила накласти арешт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,59 м 2 в розмірі частки, яка належить ОСОБА_3 ..

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 19 червня 2020 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на кошти в сумі 409 448,24 гривні, внесені ОСОБА_3 до Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву на підставі договору № 52-Д/4-ОСБ/2019 про участь у фонді фінансування будівництва виду А Горішні Плавні №1 від 20.03.2019 року та відповідно до Правил фонду.

Заборонено ОСОБА_3 здійснювати відчуження майнових прав та заборонити здійснювати уступку права вимоги та своїх зобов`язань на користь будь яких осіб на об`єкт інвестування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,59 м 2 .

Заборонено органам державної реєстрації та нотаріату в тому числі відділу з питань державної реєстрації виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області здійснювати будь які реєстраційні дії майнових прав та права власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,59 м 2 в розмірі частки, яка належить ОСОБА_3 .

Накладено арешт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,59 м 2 в розмірі частки, яка належить ОСОБА_3 .

Ухвала допущена до негайного виконання.

З даною ухвалою не погодилася відповідач ОСОБА_3 та подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апелянт вважає таке рішення суду необгрунтованим, вказуючи на недоведеність позивачем існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення. Заявник не надала жодних доказів того, що ОСОБА_3 вчинялися або вчиняються дії, спрямовані на відчуження належних їй майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 .

Вважає, що суд не здійснив належної оцінки обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Вказує на порушення судом принципу пропорційності, який дає можливість встановлювати обмеження, які не вносять розлад у здійснення суб`єктивного цивільного права, надає можливість здійснюватись йому в гармонії із суспільними інтересами та правами інших осіб. Даний принцип допускає можливість обтяження державою суб`єктивного права особи у вигляді не будь-яких обмежень, а лише тих, що не встановлюють значного індивідуального тягаря, оскільки такий вплив перетворює титул власника, інше суб`єктивне право на невигідне для його носія благо.

Зазначає, що застосування таких заходів забезпечення позовних вимог зазнало непропорційно значного втручання право власності апелянта.

ОСОБА_2 надала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін

Необхідність застосування заходів забезпечення позову вмотивовує тим, що відповідач вчиняє дії, які свідчать про відсутність у неї намірів ділити частку спадщини, не надала документи щодо майнових прав до нотаріуса для включення їх до спадкової маси.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася з позовом, у якому просить суд встановити факт належності ОСОБА_4 на праві власності кошти в сумі 204 724, 12 гривень , а також факт належності майнових прав в розмірі 3/10 частки об`єкта інвестування двокімнатної квартири за адресою: про. АДРЕСА_1 . Також позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на майнові права та право власності на частку в розмірі 1/5 частки інвестування двокімнатної квартири за вказаною вище адресою.

Задовольняючи заяву про забезпечення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами необхідність накладення арешту на спірне майно, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в цій справі, внаслідок ймовірного відчуження майнових прав на об`єкт нерухомого майна відповідачем ОСОБА_3 ..

Вирішуючи питання обґрунтованості такого висновку місцевого суду, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно роз?яснень, що містяться у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року №9, при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Позивач просив суд забезпечити заявлені ним позовні вимоги шляхом накладення арешту на спірне майно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

(Постанова ВП ВС від 12 лютого 2020 року в справі №381/4019/18.)

Тобто, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Судом відповідно до інформації виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області встановлено, що згідно умов договору № 52-Д/4-ОСБ/2019 про участь у фонді фінансування будівництва виду А Горішні Плавні №1 від 20.03.2019 ОСОБА_3 25.03.2019 було внесено кошти в повному обсязі у сумі 409448,24 грн та 7253,93 грн . 09.04.2019 укладено договір № 52-Д/4-ОСБ/2019/1-У про уступку майнових прав, згідно з яким частка ОСОБА_3 у майновому праві на об`єкт інвестування квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , складає 62,1% , що відповідає 3/5 частки та набувається право на отримання об`єкта інвестування у власність від забудовника після ведення об`єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до інформації ДСФУ Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву дата ведення в експлуатацію будівництва за адресою: АДРЕСА_1 - червень 2020, розмір частки ОСОБА_3 в майнових правах на вказану квартиру складає 3/5 частини майнових прав. В даний час ОСОБА_3 не відступала право вимоги та свої зобов`язання за договором № 52-Д/4-ОСБ/2019 та не проводила відчуження належних їй прав на об`єкт інвестування.

Оскільки, з аналізу предмета позовних вимог вбачається, що встановлення факту належності спірного майна спадкодавцю на праві спільної сумісної власності, визнання права власності за позивачем на спірний об`єкт нерухомого майна, передбачає отримання позивачем ОСОБА_2 права на частку у майнових правах, що можуть бути виражені у грошову еквіваленті, чи права власності на об`єкт нерухомого майна після введення його в експлуатацію, спосіб забезпечення позовних вимог у вигляді заборони відчуження майнових прав ОСОБА_3 апеляційний суд вважає співмірним.

З урахуванням цього, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви в цій частині.

Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року №9).

Встановлено, що відповідачем ОСОБА_3 вже внесені кошти в сумі 409 448,24 гривні до Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву на підставі договору № 52-Д/4-ОСБ/2019 про участь у фонді фінансування будівництва виду А Горішні Плавні №1 від 20.03.2019 року.

Вимоги про накладення на них арешту апеляційний суд вважає надмірними та такими, що виходять за межі позовних вимог, беручи до уваги предмет спору.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та не вказують на їх невідповідність обставинам справи.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Встановивши, що відповідач ОСОБА_3 є за документами одноосібним власником майнових прав на об`єкт нерухомого майна, частка спадкодавця ОСОБА_4 у них не визначена, а вказані обставини саме і являються предметом порушеного ОСОБА_2 спору, суд обгрунтовано допустив припущення про ймовірність відчуження таких майнових прав, розпорядження ними іншим чином, що в свою чергу, утруднить виконання рішення в майбутньому.

Посилання апелянта на непропорційність втручання у належне їй право власності не знаходять свого підтвердження, оскільки ст. 1 Першого протоколу гарантує особі мирне володіння майном, однак її право може бути обмежено з боку держави на певних умовах, передбачених законом, та лише у суспільних інтересах.

Накладення арешту (заборони відчуження) на спірне майно за наявності вимоги про визнання на його частку права власності іншої особи, є процесуальною дією, що відповідає вимогам закону за вказаних вище обставин.

У справі Іммобільяре Саффі проти Італії від 28 липня 1999 року Суд вказав, що Перший протокол, має забезпечити справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав та свобод особи.

Доводи апеляційної скарги в частині порушення вимог ст. 1 протоколу № 1 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод в частині дотримання принципу пропорційності втручання в право власності , та відповідне епосилання на практику європейського суду з прав людини у справах Україна тюмень проти України Амюр проти Франції та інші справи, є необгрунтованими.

Застосування судом заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення дій, спрямованих на його відчуження, спрямоване на забезпечення реального захисту прав позивача і ніяким чином не порушує право власності відповідача ОСОБА_3 відносно нього, та є пропорційним заходом втручання в права ОСОБА_3 .

Зокрема на даний час ОСОБА_3 ще не оформила свої майнові права на об`єкт інвестування , тому втручання в її права власності відсутні, а обмеження її на здійснення відчуження цих майнових прав до вирішення спору по суті в повній мірі є співмірним та пропорційним заходом .

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про скасування ухвали Комсомольського міського суду Полтавської області від 19 червня 2020 року про забезпечення позовних вимог в частині накладення арешту на кошти в сумі 409 448,24 гривні до Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву на підставі договору № 52-Д/4-ОСБ/2019 про участь у фонді фінансування будівництва виду А Горішні Плавні №1 від 20.03.2019 року. В іншій частині ухвалу суду необхідно залишити без змін.

Питання щодо компенсації судових витрат апелянта, пов`язаних з переглядом даної ухвали в сумі 420 гривень 00 копійок, має бути вирішено судом при ухваленні рішення по суті спору та вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Керуючись ст. ст. 374 ч. 1 п.1, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 19 червня 2020 року про забезпечення позовних вимог - скасувати в частині накладення арешту на кошти 409 448,24 гривні, внесені ОСОБА_3 до Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву на підставі договору № 52-Д/4-ОСБ/2019 про участь у фонді фінансування будівництва виду А Горішні Плавні №1 від 20.03.2019 року.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 27 серпня 2020 року.

Головуючий суддя : П.С. Абрамов

Судді: Т.О. Кривчун

О.В. Чумак