Постанова

від 26.08.2020 по справі 300/2026/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2026/19 пров. № А/857/4672/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Коваля Р.Й., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, прийняте суддею Панікар І.В. о 14 годині 21 хвилині у місті Івано-Франківську, повний текст складений 05.03.2020 року у справі за позовом приватного підприємства "ЗАХІДСПЕЦБУДТРАНС-7" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Приватне підприємство "ЗАХІДСПЕЦБУДТРАНС-7" (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Н" від 12.07.2019 року № 0005661406 (штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що податкові накладні (надалі - ПН), які відображені в Додатку №7 до акту перевірки та Додатку до податкового повідомлення-рішення не підлягали поданню отримувачу (покупцю), оскільки ці ПН на постачання платнику ПДВ.

На думку відповідача штраф не застосовується в таких випадках за дотриманням двох умов одночасно, а саме: 1) ПН не подаються покупцю та складаються на операції, звільнені від оподаткування; 2) ПН не подаються покупцю та складаються на операції, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Разом з тим, судом проведено аналіз правових норм, які регулюють спірні правовідносини та зроблено висновки, що в даній ситуації йдеться про три види ПН, а саме: 1) ПН, що не подаються отримувачу (покупцю); 2) ПН, складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 3) ПН, складені на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Крім того, має місце неоднозначне трактування вказаної норми, тому в світлі практики ЄС слід керуватись принципом презумпції правомірності рішень платника податку.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДФС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що судом не вірно протрактовано вимоги ст.120-1 Податкового кодексу України (надалі - ПК), не взято до уваги позицію Верховного Суду України в справах №540/830/19; №816/1488/17; №807/68/18; №808/3250/17.

Для звільнення від відповідальності, передбаченої п.120-1 ст.120 ПК необхідна наявність двох обов`язкових складових, зазначених вище.

Не звернута увага судом, що перелік ПН, які не підлягають поданню отримувачу (покупцю) є значно ширшим за дві обставини досліджувані в цій справі (ПН, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування ПДВ та операції, які звільнені від оподаткування ПДВ).

Не можна погодитись із судом, що в даній ситуації є неоднозначне тлумачення прав платника податку, що узгоджується з позицією Верховного Суду від 11.12.2018 року справа №807/68/18.

Просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Приватне підприємство "ЗАХІДСПЕЦБУДТРАНС-7" 15.01.2009 року зареєстроване як юридична особа та взяте на податковий облік Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області. Основний вид економічної діяльності оптова торгівля верстатами, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

В період з 20.05.2019 року по 07.06.2019 року працівниками ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведена планова виїзна документальна перевірка ПП "ЗАХІДСПЕЦБУДТРАНС-7" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року.

За результатами перевірки складено акт за № 539/09-19-14-01/36112709 від 14.06.2019 року, відповідно до якого встановлено порушення ПП "ЗАХІДСПЕЦБУДТРАНС-7" п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого, підприємством здійснено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В додатку № 7 до акту перевірки зазначено податкові накладні, які платником несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №№ 1,2,3 від 31.05.2017 року (4 дні); №№ 1,2 від 31.07.2017 року (4 дні); № 1 від 31.08.2017 року (4 дні); № 1,2 від 29.09.2017 року (3 дні); № 1 від 30.10.2017 року (30 днів); № 9,10 від 26.12.2017 року (1 день); № 1 від 30.03.2018 року (5 днів); № 1 від 28.06.2018 року (3 дні); № 2 від 28.06.2018 року (5 днів); № 3 від 29.06.2018 року (16 днів); № 1 від 29.06.2018 року (3 дні); №№ 1,2 від 21.07.2018 року (1 день); №1 від 24.08.2018 року (2 дні); № 3 від 27.08.2018 року (3 дні); № 1 від 27.08.2018 року (2 дні); №№ 2,3,4 від 17.09.2018 року (3 дні); № 5 від 17.09.2018 року (4 дні); № 1 від 28.09.2018 року (3 дні); №№ 5,6,7 від 29.11.2018 року (2 дні).

25.06.2019 року ПП "ЗАХІДСПЕЦБУДТРАНС-7" направлено заперечення до акту перевірки № 539/09-19-14-01/36112709 від 14.06.2019 року.

За результатами розгляду поданих заперечень, листом ГУ ДФС в Івано-Франківській області повідомлено позивача, що висновки акту від 14.06.2019 року залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі акту перевірки № 539/09-19-14-01/36112709 від 14.06.2019 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 12.07.2019 року № 0005661406, яким позивачу нараховано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 717 068,50 грн.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив в адміністративному порядку, однак згідно рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 30.09.2019 року № 3916/6/99-00-08-05-05 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що Верховний Суд вже розглядав питання застосування норми права пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України в частині розуміння виключних випадків звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних (зокрема, постанови від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17, від 13.08.2019 у справі № 2040/7988/19, від 18.03.2020 у справі № 640/4200/19, від 20.05.2020 у справі №400/1392/19).

Верховним Судом, зокрема, сформульовано правову позицію, що пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України винятки із загальних правил сформульовано чітко та виходячи з синтаксичного аналізу побудови норми права та дійсної мети законодавця, можна зробити висновок, що внесені Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних:

1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування;

2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов`язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою.

Таким чином, Верховний Суд вказав, що саме зміст операції є визначальним при вирішенні питання про наявність / відсутність підстав для притягнення платника податку до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що норма статті 120-1 ПК України не визначає прав та обов`язків платників податків. Обов`язок зареєструвати податкові накладні, які не надаються покупцю, покладений на платників податків саме абзацом четвертим пункту 201.10 статті 201 ПК України, а не пунктом 120-1.1 статті 120-1 зазначеного Кодексу, який встановлює відповідальність за невиконання або невчасне виконання такого обов`язку. Отже, норма статті 120-1 ПК України не припускає множинного трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, а тому підстави для застосування пункту 56.21 статті 56 ПК України відсутні.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з огляду на сформовану усталену практику правозастосування п. 120-1.1 ст. 120 ПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наразі не існує множинного трактування приписів норм п. 120-1.1 ст. 120 ПК України, а відтак при розгляді даної справи судом першої інстанції допущено порушення принців верховенства права при застосуванні вказаної норми матеріального права, із врахуванням практики Верховного Суду.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити.

Скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 300/2026/19 та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову приватного підприємства "ЗАХІДСПЕЦБУДТРАНС-7" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Р. Й. Коваль Т. В. Онишкевич Повний текст судового рішення складено 28.08.2020 року